Заводський районний суд м. Запоріжжя

65 м. Запоріжжя   Україна 69009

Справа №  2-629/11

                                                            РІШЕННЯ

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2011

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

                                                    головуючого –судді Мєркулової Л.О.,

                                                    при секретарі  - Подрядчик К.Д.,,

                                                    з участю представника позивачів –ОСОБА_1,

                                                   з участю представника відповідача –ОСОБА_2,   

розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні цивільну справу за позовом   ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист прав споживачів,  суд, -

                                                                      в с т а н о в и в :

       Позивачі звернулися до суду з позовом до  відповідача  про захист прав споживачів.

    У своєму позові позивачі вказали, що вони в кредит придбали автомобіль ВАЗ 21 121.

   16 жовтня 2009 року внаслідок ДТП їх автомобіль було пошкоджено.

    Страхове відшкодування було виплачено кредитору. Тому, позивачі

були змушені ремонтувати автомобіль за власні кошти.

   Вартість відновлювального ремонту автомобіля для виплати страхового відшкодування

визначалася відповідачем по справі ОСОБА_5, який і запропонував позивачам свої послуги по ремонту автомобіля.

   Оскільки відповідач вже був ознайомлений з характером ушкоджень, то позивачі погодилися

на проведення ремонту автомобіля відповідачем.

    Вартість ремонту відповідачем була визначена в розмірі 17250 гривень на умовах 100%

передплати.

    На підтвердження отримання від позивачів авансу в розмірі 10 000 гривень, відповідач

написав розписку від 19.03.2010 року. В той ж день відповідач склав кошторис на ремонт.  Кошторис і розписка були складені і написані особисто відповідачем, а договір був укладений в усній формі.

    01.05.2010 року  був кінцевий термін виконання робіт.

    Оскільки відповідач не встигав  вчасно закінчити ремонт, остаточна дата декілька разів

переносилась за вимогою відповідача і була визначена дата –01 червня.

   Але ремонт було завершено лише 30 липня 2010 року, тобто прострочення виконання склало

60 днів.

   За цей період позивачі повністю розрахувались з відповідачем, сплатили йому залишок в

розмірі 7250 гривень.

    31.07.2010 року позивачі приїхали за своїм автомобілем.

    З першого погляду на автомобіль було видно, що ремонт було виконано неякісно, очевидним

було перекіс кузова.

   З метою усунення непорозумінь позивачі 04.08.2010 року звернулися до спеціалізованої СТО

по АДРЕСА_1 (підприємець ОСОБА_6).

    Проведена комп*ютерна діагностика, яка була виконана ОСОБА_6 на

сертифікованому обладнанні підтвердила, що автомобіль позивачів знаходиться в аварійному стані, порушена геометрія кузова, перекіс складає до 22 мм.

    За проведення комп*ютерної діагностики позивачі сплатили 350 грн.

     05.08.2010 року позивачі уклали договір № 18  ОСОБА_6, маючи згоду відповідача

ОСОБА_5, згідно якого вартість робіт була визначена в розмірі 6 000 гривень.

    В ході проведення ремонту ОСОБА_6 були виявлені скриті недоліки робіт, у зв*язку з чим було виставлено додатковий рахунок на суму 2976,67 гривень.

    За усунення недоліків, пов*язаних з неякісним ремонтом, проведеним ОСОБА_5, позивачі сплатили ОСОБА_6 9326,67 гривень.

    Позивачі вважають, що окрім відшкодування суми 9326,67 грн., з відповідача має бути стягнуто за кожний день прострочення пеню в розмірі трьох відсотків вартості робіт із наступного розрахунку.

     Оскільки відповідач ОСОБА_5 відмовився оплачувати ремонті роботи, проведені ОСОБА_6, по усунення недоліків проведеного ним ремонту, то  прострочення буде складати 35 днів, помножити на 3% від суми 9326,67 грн. –279,80 грн.; 35 днів помножити на 279,80 грн дорівнює 976 грн.

     Термін прострочення з 01.06.2010 року по 30.07.2010 року складає 60 днів; 3 % від суми 17 250 грн. дорівнює 517,50 грн.; 60 днів помножити на 517,50 грн. дорівнює 31050 грн.

     Позивачі просять стягнути з відповідача  матеріальні збитки   в розмірі загалом 50 169,67 грн.

    Крім цього,   позивачі внаслідок неякісного ремонту, проведеного відповідачем ОСОБА_5, зазнали фізичні та душевні страждання.   Моральну шкоду вони оцінили: на користь ОСОБА_4 –5000 гривень і 2000 гривень на користь ОСОБА_3

     У судовому засіданні представник позивачів  ОСОБА_1  позов позивачів підтримав, просить його задовольнити у повному обсязі і стягнути з відповідача 50169,67 грн. на відшкодування матеріальних збитків,  7 000 гривень на відшкодування моральної шкоди і судові витрати.

       Представник відповідача  ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав і суду пояснив, що згідно усної домовленості з позивачем ОСОБА_3, ОСОБА_5 дійсно проводив ремонт автомобіля ВАЗ 21121 у 2010 році., отримавши за це грошові кошти в розмірі 10 000 гривень.

     Наприкінці липня 2010 року ремонт було закінчено. ОСОБА_3 з*явився і ретельно оглянув автомобіль, ніяких претензій він  заявляв, і провів остаточний розрахунок, оплативши суму в розмірі 7250 гривень.

   Через декілька днів ОСОБА_3 приїхав до ОСОБА_5 і почав вимагати повернення грошей в розмірі 10 000 гривень. В подальшому ОСОБА_3 почав погрожувати ОСОБА_5 арештом, фізичною розправою, використовуючи при цьому ненормативну лексику. Відповідач ОСОБА_5 був змушений звернутися до УБОЗ ГУМВД України в Запорізькій області з заявою. Але кримінальна справа не була порушена.

     Представник відповідача у судовому засіданні заявив, що відсутні докази того, що проведений ОСОБА_5 ремонт виконаний неякісно, а також що були встановлені певні строки проведення ремонту. Тому просить у задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити.

     Дослідивши докази по  справі, вислухав пояснення представників сторін, пояснення свідків, суд приходе до висновку, що позов ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

      Згідно ст..865 ЦК України   за договором побутового  підряду підрядник, який  здійснює підприємницьку діяльність, зобов*язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов*язується прийняти та оплати виконану роботу.        

        Відповідно до  ч.3 ст.865 ЦК України до відносин  за договором побутового підряду застосовується законодавство про захист прав споживачів.

      Із розписки, яку склав ОСОБА_5 на а.с.10 вбачається, що він  19.03.2010 року отримав від ОСОБА_3  на ремонт автомобіля 10 000 гривен, тобто між сторонами виникли правовідносини  щодо ремонту автомобіля, тобто договір побутового підряду.

     Відповідач та його представник у судовому засіданні проти цього факту не заперечували.

     Згідно ст.866 ЦК України договір побутового підряду вважається  укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.    

      Відповідно до ст.872 п.2 ЦК України  у  разі виявлення інших відступів від умов

договору або інших недоліків у роботі замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк. Або відшкодування його  витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати.

    Відповідно до п.3 ст.872 ЦК України вимога про безоплатне усунення недоліків роботи,

виконані за договором побутового підряду, які можуть становити небезпеку для життя або здоров*я замовника та інших осіб, може бути пред*явлена замовником або його правонаступником протягом 10 років з моменту прийняття роботи. Така вимога може бути пред*явлена незалежно від того, коли виявлено ці недоліки, у тому числі  й при виявленні їх після закінчення гарантійного строку.

    Допитані в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 суду пояснили, що ОСОБА_3 31.07.2010 року  забирав автомобіль з ремонту у ОСОБА_5 і відразу було видно, що автомобіль відремонтовано неякісно.

     Свідок ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_3 розрахувався з ОСОБА_5 відразу.

Після того, як автомобіль був забраний від ОСОБА_5, вони поїхали на СТО  «Степаненко», де були встановлені недоліки.

      Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він разом з ОСОБА_3 забирав його

автомобіль з ремонту від ОСОБА_5 Відразу було видно, що автомобіль погано відремонтований. Коли вони вказали про це ОСОБА_5, то він погодився з недоліками і погодився їх усунути.

      Із договору № 18 від 05.08.2010 року  вбачається, що позивач ОСОБА_3  уклав договір

з фізичною особою-підприємцем  на проведення  рихтовочно востановлюючих робіт.

   Із товарного чек № 37 від 04.08.2010 року та  товарного чеку № 38 від 18.08.2010 вбачається,

що Якименко сплатив ОСОБА_6 за встановлювальний  ремонт 9328,67 грн.

     Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснив, що до нього

в серпні 2010 року звернувся ОСОБА_3 з приводу ремонту автомобіля. Після проведення діагностики, він встановив, що автомобіль знаходиться в аварійному стані.

    Із графіків контрольних точок комп*ютерної діагностики від 04.08.2010 року  та від

09.08.2010 року вбачається, що  в автомобілі держномер НОМЕР_1 на передній частині порушено об*єм геометрії кузову, перекіс складає до 22 мм, автомобіль знаходиться в аварійному стані.

     Із  розрахунку вартості відновлювального ремонту автомобіля позивачів  на а.с.61-62

вбачається, що саме ОСОБА_5 здійснював розрахунок розміру страхового відшкодування.

    Тобто, судом встановлено, що між сторонами по справі було укладено договір побутового

підряду з приводу ремонту автомобіля.  Судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_5 істотно порушив умови договору і неякісно відремонтував автомобіль, хоча, як було встановлено в судовому засіданні, спеціального обладнання і спеціального приміщення  для проведення ремонту не мав, але на свій розсуд і ризик вирішив провести ремонт і отримав  за це від позивачів грошові кошти, видав при цьому власноручно складену розписку.  Тому, відповідача ОСОБА_5  не може бути звільнений від відповідальності за неякісний  ремонт автомобіля.

    В ч.9 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів»зазначено, що виконавець не

звільняється від відповідальності, якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг).

    Відповідно до ст..24 Закону України «Про захист прав споживачів»при задоволенні вимог

споживача суд одночасно вирішує питання про відшкодування моральної шкоди.

   Факт неякісного ремонту підтверджується   показниками комп*ютерної діагностики, яка була

проведена фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6

    Тому суд вважає, що в цій частині позовні вимоги, а саме:  відшкодування  матеріальних

битків, пов*язаних з неякісним ремонтом підлягають задоволенню, а в частині відшкодування матеріальних збитків у зв*язку з  простроченням виконання ремонту  позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки судом не здобуто докази того, що по даному договору були встановлені  початкові та кінцеві строки виконання ремонту.

    Відповідно до п.1,2 ст.23 ЦК України встановлено, що особа має право на

відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв*язку с протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім*ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях. Яких фізична особа зазнала у зв*язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

    При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

     Судом було встановлено, що позивачами не було надано доказів того, що їм було завдано

моральну шкоду, яку вони оцінили в 7000 гривень, а також не навели доводів того, в чому  полягає моральна шкода, яка була їм завдана.  Тому, в частині стягнення моральної шкоди  позовні вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню в розмірі по 1000 гривень кожному.    

     Таким чином, позов  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 частково знайшов

своє підтвердження у судовому засіданні і тому підлягає частковому задоволенню.

      Керуючись ст.ст. 208,209,212-215 ЦПК України., ст.ст. 865, 866, 872, 1166, 1167 ЦК  України,  постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 10, 24 Закону України «Про захист прав споживачів», суд, -

                                                                    В И Р І Ш И В:     

     Позов ОСОБА_3  та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист прав споживачів     - задовольнити частково.

     Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3  - 9326,67 грн. і  1000 гривень на відшкодування моральної шкоди; а також на користь ОСОБА_4 - 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди,а також 120 грн. за сплату витрат ІТЗ та 8,50 грн. за сплату держмита.

     В іншій частині позову відмовити.

     Рішення  може бути оскаржено  до апеляційного  суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

     Рішення набирає законної чинності після закінчення десятиденного строку для  подання  апеляційної скарги, якщо  скаргу  не було подано.

     У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 Суддя:                                                                                                                    Л.О.Мєркулова