Справа №  1-120/11     

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

  23.06.2011 року                                            Миколаївський районний суд Львівської області          

                                        в складі головуючого - судді Береза В. І.

                                        при секретарі  Волківській Н.Б.

                                        з участю  прокурора  Богів М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

                          українця,  громадянина України, освіта середня спеціальна, не працює, не одруженого,               

                          уродженця м. Львів, жителя АДРЕСА_1, раніше

                          судимого 12.11.2002 р. Миколаївським районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 185,  

                          ст. 15/ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75

                          КК України встановлено іспитовий строк терміном на 2 роки,-

     у вчиненні злочину , передбаченого    ч. 2 ст. 185  КК України,-

     ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5,

                          українця,  громадянина України, освіта середня спеціальна, не працює, не одруженого,

                          уродженця смт. Журавно Жидачівського району, жителя АДРЕСА_4, раніше не судимого,-

       за ч. 2 ст. 185 КК України

                     ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8,

                          українця,  громадянина України, освіта середня спеціальна, не працює, не одруженого,

                          уродженця та жителя АДРЕСА_2 раніше

                           судимого 12.11.2002 р. Миколаївським районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 185,  

                          ст. 15/ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75

                          КК України встановлено іспитовий строк терміном на 2 роки,-

       за ч. 2 ст. 185 КК України

                         ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10,

                          українця,  громадянина України, освіта середня спеціальна, не працює, розлученого,

                          уродженця м. Львів, жителя АДРЕСА_3

                          раніше не судимого,-

       за ч. 2 ст. 185 КК України  

                                                                               в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_1 в групі осіб з підсудними ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 19 лютого 2011 року приблизно о 10.00 годині в місті Новий Розділ Львівської області умисно, за попередньою змовою, перебуваючи на території Новороздільської міської лікарні, вчинили таємне викрадення (крадіжку) металевого каналізаційного люка, належного вказаній установі, чим заподіяли власнику матеріальну шкоду на суму 980 гривень.

         Даний злочин вчинено за наступних обставин. Підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 19.02.2011 р. біля 10.00 год. проходили по території Новороздільської міської лікарні, біля приміщення моргу, в кущах побачили металевий чавунний каналізаційний люк та вирішили такий викрасти, щоб здати в пункт прийому металобрухту. Усі четверо розбили люк на частини та поклали в мішок, після чого пішли в с. Берездівці до пункту прийому металобрухту, де приймали метал та люк приймати відмовились. В подальшому були викликані до Новороздільського МВ ГУМВСУ у Львівській області та зізнались у викраденні люка.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що 19.02.2011 року разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 проходили повз Новороздільську міську лікарню, побачили в кущах чавунний люк та вирішили здати на металобрухт. Люк розбили, поклали в мішок та пішли в с. Берездівці на пункт прийому металобрухту, де люк у них не прийняли та через деякий час їх викликали в Новороздільське МВ ГУМВСУ у Львівській області, де вони зізналися у вчиненні крадіжки.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 свою вину в пред’явленому їм обвинуваченні визнали повністю та надали пояснення, аналогічні пояснення ОСОБА_1

Незважаючи на повне визнання вини підсудними ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 скоєння злочину такими доводиться  поясненнями представника цивільного позивача, письмовими доказами.

  В судовому засіданні представник цивільного позивача Новороздільської міської ради ОСОБА_6 пояснив, що 19.02.2011 року з території Новороздільської міської лікарні викрадено каналізаційний люк, вартість якого становить 980 гривень, на даний час підсудні люк повернули, притензій до таких Новороздільська міська лікарня не має.

    Вина підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 стверджується і письмовими доказами, зокрема :

     Відповідно до протоколу відтворення обставин та обстановки місця події, проведеного з ОСОБА_2 вбачається, що він розповів та показав як викрав люк на території Новороздільської міської лікарні та показав, куди викинув викрадений люк, де його згодом вилучили працівники міліції.(а.с. 44).

Відповідно до протоколу відтворення обставин та обстановки місця події, проведеного з ОСОБА_1 вбачається, що він розповів та показав як викрав люк на території Новороздільської міської лікарні та показав, куди викинув викрадений люк, де його згодом вилучили працівники міліції.(а.с. 47).

Згідно протоколу огляду місця події від 04.03.2011 року вбачається, що на території Новороздільської  міської     лікарні,     неподалік     моргу     виявлено     відсутність каналізаційного люка.(а.с. 4).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 08.03.2011 року вбачається, що біля території гаражного масиву біля с. Березівці виявлено та вилучено мішок з уламками каналізаційного люка, в місці де вказав ОСОБА_2.(а.с. 11).

Згідно довідки про вартість вбачається, що вартість каналізаційного люка становись 980 гривень.(а.с. 18).

Відповідно до протоколу огляду речових доказів вбачається, що оглянуто п'ять фрагментів каналізаційного люка.(а.с. 19).

Оцінюючи покази підсудних, представника цивільного позивача та зібрані письмові докази по справі, суд вважає, що дії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки такі своїми умисними діями за попередньою змовою групою осіб вчинили таємне викрадення чужого майна ( крадіжку ).

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного, який щиро розкаявся у вчиненому злочині, сприяв розкриттю злочину, що є обставинами, які пом’якшують покарання. Обставин, які обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено. За наведених обставин суд приходить до переконання, що підсудному ОСОБА_1 покарання слід призначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин зі звільненням підсудного від відбування покарання з випробуванням, так як його виправлення можливе без застосування реального відбування покарання.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного, якй злочин вчинив вперше, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, що є обставинами, які пом’якшують покарання. Обставин, які обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено, тому покарання такому слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин без ізоляції від суспільства з застосуванням ст. 75 КК України, так як виправлення такого можливе без ізоляції від суспільства.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного, який щиро розкаявся у вчиненому злочині, сприяв розкриттю злочину, що є обставинами, які пом’якшують покарання. Обставин, які обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено. За наведених обставин суд приходить до переконання, що підсудному ОСОБА_3 покарання слід призначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин зі звільненням підсудного від відбування покарання з випробуванням, так як його виправлення можливе без застосування реального відбування покарання.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, що є обставинами, які пом’якшують покарання. Обставин, які обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено, тому покарання такому слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин без ізоляції від суспільства з застосуванням ст. 75 КК України, так як виправлення такого можливе без ізоляції від суспільства.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

 ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та  обрати йому покарання у виді  позбавлення волі строком на 2 (два)  роки.

На підставі ст. ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.     

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції протягом встановленого іспитового строку.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 – підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу- залишити без змін.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та  обрати йому покарання у виді  позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один)           рік.                

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції протягом встановленого іспитового строку.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 – підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та  обрати йому покарання у виді  позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один)       рік.     

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції протягом встановленого іспитового строку.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 – підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу- залишити без змін.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та  обрати йому покарання у виді  позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.     

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції протягом встановленого іспитового строку.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 – підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу- залишити без змін.

Речові докази – металеві уламки, котрі при складанні утворюють каналізаційний люк, передані на зберігання в кімнату речових доказів Новороздільського МВ ГУМВСУ у Львівській області – знищити. (а.с. 22, 82).      

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом  п’ятнадцяти  днів з моменту його оголошення,     через  районний  суд.

Суддя:                                                                                                                                       Береза В. І.