Справа № 2-391/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"05" липня 2011 р.                                                                                                    м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:  головуючого - судді                                                    Кривенка Д.  Т.

               за участю секретаря с/з                                                  Марчук Н.А.

розглянувши   у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець  цивільну  справу за позовом ОСОБА_2 до Липовецької міської ради Липовецького району  Вінницької області, третя особа: Комунальне підприємство «Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності на новий житловий будинок в порядку спадкування за законом та припинення права власності на старий житловий будинок, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

ОСОБА_2 звернулась до Липовецького районного суду Вінницької області з позовом до Липовецької міської ради Липовецького району  Вінницької області, третя особа: Комунальне підприємство «Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності на новий житловий будинок в порядку спадкування за законом та припинення права власності на старий житловий будинок.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Липовець Липовецького району, помер її чоловік ОСОБА_3, який постійно проживав в АДРЕСА_1. Після його смерті відкрилася спадщина. Спадкове майно спадкодавця складається із житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих в АДРЕСА_1. За життя її чоловіком заповіту складено не було. Об’єкт спадкування вона прийняла, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом 6-ти місяців з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за місцем її відкриття. Крім неї є ще інші спадкоємці за законом 1-ї черги: діти померлого –ОСОБА_4, який подав у нотаріальну контору заяву про відмову  від прийняття спадщини на її користь; та ОСОБА_5, який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, не прийнявши спадщину. Останній мав дружину та дочку, які також спадщину не приймали, заяви нотаріусу не подавали. Заява ОСОБА_4 протягом строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини, відкликана не була і знаходяться серед матеріалів спадкової справи № 354/2010, заведеної Липовецькою державною нотаріальною конторою Вінницької області 31.07.2010 року після смерті ОСОБА_3.

Вирішити в нотаріальному порядку питання про спадкування житлового будинку  вона немає можливості, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би підтверджував право власності спадкодавця на вказане спадкове майно, так як документ не був виготовлений за життя чоловіка, а на померлого даний документ відповідні органи не видають, а тому постановою державного нотаріуса Липовецької державної нотаріальної контори Вінницької області від 12.03.2011 року було відмовлено у вчинені нотаріальної дії.

Крім цього, спірний будинок, який раніше знаходився за адресою АДРЕСА_1, та належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 13.03.1968 року, виданого виконкомом Липовецької селищної Ради  згідно рішення №6 від 13.03.1968 року, та договору купівлі-продажу від 08.04.1976 року, посвідченого нотаріусом Липовецької державної нотаріальної контори  08.04.1976 року - згідно рішення виконавчого комітету Липовецької селищної ради від 19.06.1997 року № 77 та довідки міської ради № 94 від 11.01.2011 року, було змінено адресу житлового будинку з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1.  Будинок в БТІ був зареєстрований на чоловіка, однак  він є їх спільно сумісною власністю подружжя, а вона відповідно являють його співвласником. Даний житловий будинок в інвентаризаційних даних значиться  під літерою «А». З метою покращення житлових умов, ветхістю будинку, останній орієнтовно у 1979 році було знесено. На його місці побудований новий житловий будинок, на який немає правовстановлюючих документів, але є новий технічний паспорт, в якому КП «ВООБТІ»зроблено відмітку про необхідність припинення права власності на будинок літ «А», у зв’язку із знесенням останнього. Її чоловік за життя не подав відповідну заяву про внесення таких змін до державного реєстру. Вона ж 20.05.2011 року, як співвласник будинку, який був знесений, звернулась до реєстратора КП «ВООБТІ»про припинення права власності на нього, однак отримала відмову з посиланням на те, що без судового рішення право власності припинити неможливо, так як помер власник будинку –ОСОБА_3. Міська рада також відмовляє у прийнятті рішення про припинення права власності на знищений житловий будинок, що значиться під  літ «А». Тому для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом необхідно також припинити право власності покійного на знесений житловий будинок, а іншого порядку, крім судового, законодавством не передбачено. Просить суд припинити право власності на житловий будинок «А», розташований в АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1,  на підставі  свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 13.03.1968 року, виданого виконкомом Липовецької селищної Ради  згідно рішення №6 від 13.03.1968 року (в  частці 51/100), та  договору купівлі-продажу від 08.04.1976 року, посвідченого нотаріусом Липовецької державної нотаріальної контори  08.04.1976 року ( в частці 49/100) –у зв’язку із знищенням майна та зобов’язати Комунальне підприємство «Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації»внести зміни до державного реєстру шляхом закриття розділу реєстру та реєстраційної справи на житловий будинок «А», розташований в АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_3, а також визнати за нею, ОСОБА_2,  право власності  в порядку  спадкування за законом  після смерті  чоловіка ОСОБА_3, яка настала  ІНФОРМАЦІЯ_1, на  цілий  житловий будинок «Д»з прибудовами «д», «е», ганком, козирком,  загальною площею 57,1 кв.м., житловою площею  41,6 кв.м. та господарські будівлі та споруди: сарай-літню кухню «Е»,  сарай «Ж», сарай «З», убиральню «И», сарай «Й», погріб «п/К», огорожу «№1», ворота «№3», хвіртку «№2», розташовані в АДРЕСА_1.

В судове засідання позивач  ОСОБА_2 та її представник  ОСОБА_6 в судове засідання не з’явились, однак надали суду заяву, в якій позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд позов задовольнити, розгляд справи проводити у їх відсутності.

Відповідач представник Липовецької міської ради Липовецького району Вінницької області Лебідь А.М. в судове засідання не з’явилась, проте надали суду заяву, в якій позовні вимоги визнають у повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення, просять суд розгляд справи проводити у їх відсутності.

Представник третьої особи Комунального підприємства „Вінницьке обласне об’єднання бюро технічної інвентаризації” в судове засідання не з’явився, хоча про день та час розгляду справи по суті були повідомлені в установленому законом порядку, клопотання про розгляд справи за їх відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не  направили.

За таких обставин, враховуючи те, що сторони скористались своїм правом вркгульованим ч.2 ст. 158 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи у їх відсутності, а представник третьої особи не з'явився в судове засідання без поважних причин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить розгляд справи в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи та усі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частина 3 статті 10 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Липовець Липовецького району помер ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.9). Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих в АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_3 заповідального розпорядження не зробив.  ОСОБА_2 спадщину прийняла, шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом 6-ти місяців з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за місцем її відкриття, що доведено довідками Липовецької міської ради Вінницької області № 1190 та № 1191 від 11.04.2011 року та № 1232 від 26.04.2010 року (а.с.21, 21а), де зазначено, що дійсно до дня смерті чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 проживала разом з ним та на протязі шести місяців після його смерті, в даний час продовжує проживати та була зареєстрована по АДРЕСА_1. Окрім позивачки є ще інші спадкоємці за законом 1-ї черги: діти померлого –ОСОБА_4, який подав у нотаріальну контору заяву про відмову  від прийняття спадщини на користь позивачки; ОСОБА_5, який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, не прийнявши спадщину. Останній мав дружину та дочку, які також спадщину не приймали, оскільки заяви нотаріусу про прийняття спадщини не подавали. Заява ОСОБА_4 протягом строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини, відкликана не була і знаходяться серед матеріалів спадкової справи № 354/2010, заведеної Липовецькою державною нотаріальною конторою Вінницької області 31.07.2010 року після смерті ОСОБА_3, про що свідчать наступні документи: лист завідуючого Липовецькою державною нотаріальною конторою № 01-16/343. Постановою державного нотаріуса Липовецької державної нотаріальної контори від 12.03.2011 року (а.с.19), ОСОБА_2 було відмовлено у видачі на її ім’я свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за відсутності правовстановлюючих документ, які б підтверджували право власності спадкодавця на вказане спадкове майно.

Правовідносини,  що  є  предметом  спору  регулюються Книгою третьою Розділом 1 Глави 25 „Припинення права власності” та Книгою Шостою „Спадкове право” Цивільного кодексу України 2004 року, оскільки спадщина відкрилась після 1 січня 2004 року.

Відповідно  до  ст. ст.1217-1219 ЦК  України, спадкування здійснюється за законом або за заповітом;   до  складу  спадщини входять усі  права  та  обов’язки,  що  належали  спадкодавцеві  на  момент  відкриття  спадщини  та  припинились  внаслідок  його  смерті,  крім  прав  та  обов’язків,  що  нерозривно  пов’язані  з  особою  спадкодавця.

Згідно ст.1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для  визнання  права  власності  по  спадщині   за  законом  потрібно  підтвердити:  відкриття  спадщини;   родинні  відносини;  належність  майна  спадкодавцю та  спадщину  потрібно  прийняти  відповідно  до  ст.  ст.  1268-1270  ЦК  України.

Факт відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1. Факт родинних відносин між позивачкою та спадкодавцем встановлюється на підставі витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу № 00007869765, у якому зазначено, що 29.09.1952 року між позивачем та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб виконавчим комітетом Якубівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області. Також те, що ОСОБА_2 є дружиною померлого підтверджується вказаними вище довідками Липовецької міської ради Липовецького району Вінницької області. А отже, ОСОБА_2, у відповідності до вимог ст.1261 ЦК України,  являється спадкоємцем першої черги за законом. Інших спадкоємців на майно померлого не має, оскільки діти померлого –син ОСОБА_4 подав у нотаріальну контору заяву про відмову  від прийняття спадщини на її користь та протягом строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини, відкликана не була і знаходяться серед матеріалів спадкової справи № 354/2010, заведеної Липовецькою державною нотаріальною конторою Вінницької області 31.07.2010 року після смерті ОСОБА_3;  син ОСОБА_5, який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, не прийняв спадщину. Останній мав дружину та дочку, які також спадщину не прийняли та заяв  нотаріусу не подавали, що вказує на їх не бажання та відмову від прийняття спадщини.

Належність спадкової маси саме ОСОБА_3 констатовано виконавчим комітетом Липовецької міської ради Липовецького району, про що видано довідку № 1190 від 11.04.2011 року (а.с.21а), та технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок виданим Комунальним підприємством „Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації від 31.01.2011 року (а.с.13-18), у якому власником будинку в АДРЕСА_1 зазначено  померлого ОСОБА_3. Інвентаризаційна вартість житлового будинку згідно технічного паспорта складала 138 168,00 грн.              

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладні нею в позовній заяві щодо її права на спадкування за законом  на житловий будинок  і  господарські будівлі,  які належали спадкодавцю ОСОБА_3,  як спадкоємець першої черги, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується іншої позовної вимоги слід вказати також на наступне.

Як вбачається із свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 13.03.1968 року, виданого виконкомом Липовецької селищної Ради  згідно рішення №6 від 13.03.1968 року (а.с.25), спірний будинок, який раніше знаходився за адресою АДРЕСА_1 та договору купівлі-продажу від 08.04.1976 року, посвідченого нотаріусом Липовецької державної нотаріальної контори  08.04.1976 року та зареєстрованого (а.с.24), належав ОСОБА_3. Як слідує із рішення виконавчого комітету Липовецької селищної ради від 19.06.1997 року № 77 (а.с.22) та довідки міської ради № 94 від 11.01.2011 року (а.с.21а),  адресу житлового будинку, що розташований в місті Липовець з АДРЕСА_1 було змінено на АДРЕСА_1.  Як було вже зазначено вище  будинок в БТІ був зареєстрований на ОСОБА_3, який проживав в зареєстрованому шлюбі з позивачем, а отже є спільно сумісною власністю подружжя, так як придбаний у період шлюбу, а ОСОБА_2 відповідно являється його співвласником. Даний житловий будинок в інвентаризаційних даних значиться  під літерою «А». Як вказано в акті складеному комісією від 05.05.2011 року, затвердженого Липовецьким міським головою (а.с.26),  ОСОБА_3 мешканець міста Липовець, з метою покращення житлових умов та ветхістю будинку орієнтовно у 1979 році розвалив старий будинок, який йому належав і був розташований в АДРЕСА_1, і на цьому місці збудував новий житловий будинок, який стоїть по даний час, де проживає його дружина. ОСОБА_3 за життя не подав заяву про внесення змін до державного реєстру. Позивачка  20.05.2011 року, як співвласник будинку, який був знесений, звернулась до реєстратора КП «ВООБТІ»про припинення права власності на нього, однак отримала відмову з посиланням на те, що без судового рішення право власності припинити неможливо, так як помер власник будинку –ОСОБА_3, даний факт підтверджується відмовою реєстратора КП «ВООБТІ»№ 29 від 05.06.2011 року (а.с. 28). Міська рада також не може прийняти рішення про припинення права власності на знищений житловий будинок, що значиться під літ «А», що слідує із листа Липовецької міської ради від 13.06.2011 року (а.с.29), де зазначено про необхідність звернення до суду із заявою про припинення права власності та скасування реєстрації права власності на знищений житловий будинок літ. „А”, що розташований в АДРЕСА_1.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі знищення майна .

В силу ст. 349 ЦК України, право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника  змін до державного реєстру.

Зі змісту ст.392 ЦК України, слідує, що власник майна може пред’явити позов про визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Із  здобутих  по  справі  доказів  вбачається,  що   покійний ОСОБА_3 при житті  володів,  користувався  та  розпоряджався  житловим будинком, який розташований в АДРЕСА_1 та в подальшому було змінено адресу на АДРЕСА_1, а тому  суд  приходить  до  висновку,  що житловий будинок, що розтащований в АДРЕСА_1  перебував  у  власності ОСОБА_3  та був знищений без  внесення його заяви до державного реєстру про припинення права власності. Право  власності   припинилась  відповідно  до  ст. 346 ЦК  України, в зв’язку із  смертю, а тому орган, який проводить  державну реєстрацію без заяви власника, позбавлений можливості припинити право власності на знищений  житловий будинок. Іншого порядку припинення права власності на об'єкт нерухомого майна у відповідності до норм чинного законодавства не передбачено. Позивачка, як спадкоємець першої черги прийняла спадщину в установленому законом порядку,  інших  спадкоємців,  які б  претендували  на дане  спадкове  майно, відповідно до матеріалів спадкової справи - не  має, за таких обставин, суд вважає, що слід припинити право власності на старий знищений житловий будинок та визнати за позивачем  право  власності  на  вищевказане  домоволодіння в порядку спадкування за законом.

Крім  того, відповідач  позов  визнав,   не  заперечує проти  задоволення  позову.

Згідно  ст. 174 ч. 4 ЦПК  України   у  разі  визнання  відповідачем  позову  суд,  за  наявності  на  те законних  підстав,  ухвалює  рішення  про  задоволення  позову.

Враховуючи,  що  визнання  відповідачем   позову  не  суперечить  закону  та  не  порушує  права,  свободи  та  інтереси  третіх  осіб,  приймаючи  до  уваги,  що  відповідно  до  вимог  діючого  законодавства  позивач  має  право  на  спадкування    за  законом на  майно,  яке  належало  спадкодавцю, як  спадкоємці першої  черги  за  законом, решта позовних вимог  також ґрунтуються на законі, суд  приймає  визнання  відповідачем  позову  та  виносить  рішення  про  його  задоволення.

На підставі викладеного, ст.ст. 346, 349, 392, 1216-1218, 1220-1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1274-1275 ЦК України, , ППВСУ «Про судову практику у справах про спадкування»№ 7 від 30.05.2008 року   та керуючись  ст.ст.10, 11, 60, ч.2 ст.158, ч.4 ст.174, 208, 209, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Припинити право власності на житловий будинок «А», розташований в АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1,  на підставі  свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 13.03.1968 року, виданого виконкомом Липовецької селищної Ради  згідно рішення №6 від 13.03.1968 року (в  частці 51/100), та  договору купівлі-продажу від 08.04.1976 року, посвідченого нотаріусом Липовецької державної нотаріальної контори  08.04.1976 року ( в частці 49/100) –у зв’язку із знищенням майна.

Зобов’язати Комунальне підприємство «Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації»внести зміни до державного реєстру шляхом закриття розділу реєстру та реєстраційної справи на житловий будинок «А», розташований в АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_2 право власності  в порядку  спадкування за законом  після смерті  чоловіка ОСОБА_3, яка настала  ІНФОРМАЦІЯ_1, на  цілий  житловий будинок «Д»з прибудовами «д», «е», ганком, козирком,  загальною площею 57,1 кв.м., житловою площею  41,6 кв.м. та господарські будівлі та споруди: сарай-літню кухню «Е»,  сарай «Ж», сарай «З», убиральню «И», сарай «Й», погріб «п/К», огорожу «№1», ворота «№3», хвіртку «№2», розташовані в АДРЕСА_1.

Дане рішення є підставою для реєстрації права власності   на  зазначене нерухоме майно.

Рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення строку для подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу  не було подано.  

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя:Д. Т. Кривенко