ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

м. Київ

08.02.2008 р.                                                                                                     № 9/87 

13:10

 

За позовом

Виконуючого обов'язки прокурора Дніпровського району міста Києва в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України

 

До	Комунальне підприємство «Київпастранс»

 

про	стягнення  заборгованості

 

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Гончаренко С.В.

 

Представники:

 

Від прокуратури Від позивача:

Не прибув Громова О.С (довіреність № 41/1-8-181п від 11.01.08 року)

 

Від відповідача:

Магратій Я.В. (довіреність № 06/41 від 02.01.2008 року)

 

Обставини справи:

Виконуючий обов'язки прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс»суми боргу, що виник в результаті несплати штрафу, в розмірі 1700,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Комунальне підприємство «Київпастранс»має не компенсовану заборгованість в сумі 1700 грн. Заборгованість виникла в результаті несплати штрафних санкцій за наслідками перевірки 19.04.2007 року транспортного засобу, що використовувався відповідачем для автомобільних перевезень (Акт перевірки № 041498 від 19.04.2007 року).

Актом перевірки за додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 041498 від 19.04.2007 року встановлено порушення законодавства в сфері автомобільного транспорту під час виконання перевезень пасажирів та вантажів, у зв'язку з чим нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1700,00 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, під час судового розгляду  надав заперечення проти позовних вимог . 

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

 

встановив:

Актом перевірки за додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 041498 від 19.04.2007 року встановлено порушення законодавства в сфері автомобільного транспорту під час виконання перевезень пасажирів та вантажів, у зв'язку з чим нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1700,00 грн., в результаті чого Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України винесено постанову про застосування фінансових санкцій № 033898 від 15.06.2007 року, якою визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн.

Постанова про застосування штрафних санкцій № 033898 від 15.06.2007 року не оскаржувалась. Штрафна санкція у встановлений законодавством строк до Державного бюджету України відповідачем не перерахована.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Частиною першою статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань автомобільного транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пункт 9 частини 1 ст. 7 Закону України «Про страхування»встановлює, що в Україні здійснюються такий вид обов'язкового страхування як страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Відповідно до п. 21.1 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті забороняється експлуатація транспортного засобу на території України без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні, з уповноваженою організацією з страхування цивільно-правової відповідальності якої МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 р. N 1190, Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів; 2) здійснює відповідно до законодавства державний нагляд за забезпеченням перевізниками безпеки автомобільних перевезень; проводить аналіз дорожньо-транспортних пригод, що сталися за участю перевізників, які надають послуги з переведення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; 3) здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автоперевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення; 4) здійснює у передбачених законодавством випадках: ліцензування видів господарської діяльності, пов'язаних з наданням послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом; державний контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за наявністю відповідної ліцензії та ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання; видачу ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання; 5) розробляє в установленому порядку проекти нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції; 5-1) здійснює в межах, визначених Мінтрансзв'язку, управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління зазначеного Міністерства; 5-2) замовляє, постачає, зберігає, веде облік і звітність про використання бланків ліцензійних карток, що додаються до ліцензій щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом і з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі; 6) бере участь відповідно до покладених на неї завдань у: розробленні та виконанні державних цільових та інших програм у сфері безпеки автомобільних перевезень; роботі державних комісій з прийняття в експлуатацію транспортних засобів, об'єктів і споруд, призначених для надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом; здійсненні відповідно до законодавства стандартизації та сертифікації послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійсненні міжнародного співробітництва у сфері автомобільних перевезень; розробленні норм і стандартів безпеки автомобільних перевезень; розслідуванні обставин та причин дорожньо-транспортних пригод, що сталися за участю перевізників, які надають послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; роботі конкурсних комітетів, що проводять конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування; 7) забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням; 8) виконує інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.

Головавтотрансінспекція має право: перевіряти додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів; залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до її компетенції; одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання, які надають послуги з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом, інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань; розглядати у передбачених законом випадках і порядку справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт суб'єктами господарювання та притягувати до відповідальності винних осіб у порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення; вимагати від посадових осіб підприємств, установ та організацій усунення виявлених порушень законодавства про автомобільний транспорт; скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції.

Стаття 238 Господарського кодексу України встановлює, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Положеннями статті 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: адміністративно-господарський штраф.

Статтею 241 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, перевірка здійснена на підставі завдання на перевірку № 028076 від18.04.2007 року та у відповідності до тижневого графіку перевірок у період з 16.04.2007 року до 20.04.2007 року, з формальним  перевищенням (продовженням) часу та місця перевірки (на 30 хвилин), що не спричинило спотворення мети, предмету та повноважень перевіряючих щодо останньої, яка проводилась 18.04.2007 року на місці вчинення правопорушення.

Станом на день розгляду спору сума штрафних санкцій згідно з постановою про застосування штрафних санкцій № 033898 від 15.06.2007 року у розмірі 1700,00 грн. відповідачем не сплачена.

Заперечення відповідача на позовну заяву щодо наявності під час керування транспортного засобу поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності суд не бере до уваги, оскільки останні не відповідають дійсності та поясненням відповідача які були надані в судовому засіданні. Щодо ведення контролю за недопущенням понаднормової переробки робочого часу водіїв за місяць суд вважає за необхідне не розглядати це питання з огляду на розбіжності між зафіксованими обставинами у акті  перевірки № 041498 та наданим для огляду оригіналом дорожнього листа від 19.04.2007р № 211561 з огляду на наявність вищезазначеного правопорушення.

Відповідно до п.7  Наказу Міністерства транспорту України № 18 від 17.01.2002 року «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів»контроль за додержанням режиму праці і відпочинку водіїв під час перевезень покладається на контролерів автотранспортних управлінь Міністерства транспорту України в Автономній Республіці Крим та областях, а також на службу міжнародних автомобільних перевезень центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту в пунктах пропуску через державний кордон України, якщо автотранспортні засоби обладнані контрольними пристроями.  Особи, винні в порушенні встановленого режиму праці і відпочинку водіїв, несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідно до п.21.3 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу у дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Інших доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно (на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України) та в межах компетенції накладені штрафні (фінансові) санкції, які відповідачем не сплачені.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 99, 103, 112, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

 

П О С Т А Н О В И В :

 

1.          Задовольнити адміністративний позов повністю.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(м. Київ, вул. Набережне шосе, 2 код ЄДРПОУ 31725604, р/р 26009301256199 в філії Моск. відділення ПІБ м. Києва МФО 322175) до Державного бюджету України штраф у розмірі 1700,00 (тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

 

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

 

Суддя                                                                                                                                          О.В.Кротюк