Справа № 2-412/2011р.  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 лютого 2011р.                                                                                                                  Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого –судді:  Ткаченко Н.В.

при секретарі -            Омарбековій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус”, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,  

В С Т А Н О В И В:

            04.06.2009р. ЗАТ КБ „Приватбанк”  звернувся до  суду  з позовом  до ТОВ “УФА “Верус”, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.  

26.06.2009р. справу було передано в провадження судді Гончаренко В.М. у зв’язку з переведенням судді Чорнобук В.І. до іншого суду, а 11.09.2009р. справу передано в провадження судді Ткаченко Н.В. у зв’язку  із закінченням повноважень у судді  Гончаренко В.М.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В.  від 15.09.2009р. було замінено сторону позивача –замість ЗАТ КБ «ПриватБанк»- ПАТ КБ «ПриватБанк» (в липні 2009р. відбулась офіційна зміна назви банку з ЗАТ КБ «ПриватБанк»на ПАТ КБ «ПриватБанк»).

В обґрунтування позову позивач у позовній заяві посилалися на те, що 09.08.2007р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1  була укладена кредитна угода №2007-ПМ-91, відповідно до умов якої позивач надав ОСОБА_1, кредитні кошти в сумі 25000 дол. США. Надання кредитних коштів здійснювалось окремими частинами –траншами кредиту, після підписання договору про видачу траншу, на термін і на умовах, передбачених кредитною угодою, а також договором про видачу траншу. Термін повернення кредиту й окремих частин –траншів кредиту, встановлюються договором про видачу траншу кредиту, а також графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, але не пізніше 09.08.2012р.  09.08.2007р. та 15.01.2008р. між сторонами були укладені договори про видачу траншу № 2007-ПМ-91/1 та № 2008-ПМ-91 відповідно до яких банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі загального ліміту, встановленого умовами кредитної угоди, а саме, 9000 та 16000 дол. США, за користування якими, позичальник повинен був сплачувати відсотки у розмірі 16% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.  

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитною угодою №2007-ПМ-91, між ЗАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_3, ОСОБА_2, були укладені договори поруки:  №2007-ПМ/91,  № 2007-ПМ/91-2, відповідно до яких останні прийняли на себе зобов’язання нести повну майнову відповідальність перед банком у разі невиконання ОСОБА_1, своїх зобов’язань за кредитною угодою, включаючи сплату кредиту, процентів, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 між позивачем та ТОВ “УФА “Верус”  було укладено договір поруки №467, відповідно до якого останнє прийняло на себе зобов’язання нести майнову відповідальність перед банком у розмірі 200 грн., у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань за кредитною угодою.

Відповідачі –ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, належним чином взяті на себе зобов’язання за кредитною угодою та договорами поруки не виконували,  внаслідок чого, станом  на  14.05.2009р. виникла заборгованість в розмірі 15905,25 дол. США, яка складається з: заборгованість за кредитом  - 14371,86 дол. США; заборгованість по процентам за користування кредитом –681,57 дол. США; пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань –63,51 дол. США; та штрафні санкції в загальному розмірі 788,32 дол. США.

20.12.2010р. позивачем до суду було надано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що станом на 20.12.2010р. розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитною угодою №2007-ПМ-91 збільшився та становить 38143,79 дол. США в тому числі прострочена заборгованість за кредитом  - 13555,31 дол. США; заборгованість по відсоткам –4484,73 дол. США.

Представник позивача –ОСОБА_4 (яка діє на підставі довіреності від 27.09.2010р.) у судове засідання 24.02.2011р. не з’явилась, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином.  24.02.2011р. до суду надійшла заява представника позивача, в якій вона просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, на користь ПАТ КБ «Приватбанк»заборгованість за кредитною угодою №2007-ПМ-91 від 09.08.2007р. в розмірі 38143,79 дол. США. Стягнути солідарно з відповідачів та ТОВ “Українське фінансове агентство “Верус” на користь позивача  заборгованість в сумі 200 грн.,  а також судові витрати по справі. Крім того, в заяві від 24.02.2011р. представник позивача просила розглядати справу з винесенням рішення  за її відсутності.

   Представник відповідача  - ТОВ «УФА«Верус» - ОСОБА_5 (який діє на підставі довіреності від 30.12.2010р.)              в судове засідання не з’явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.  Своєю заявою від 24.02.2011р.  позовні вимоги  в межах  стягнення солідарно з ТОВ «УФА «Верус»та відповідачів 200 грн.,  за кредитною угодою   визнав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідачі –ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,  в судове засідання 10.11.2010р., не з,явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, в справі є поштове повідомлення про завчасне отримання відповідачем ОСОБА_1 судової повістки, конверти направлені відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 повернуті до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат не проживає».

10.11.2010р. від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява з проханням відкласти попереднє судове засідання, оскільки сума заборгованості зазначена позивачем в довідці від 10.11.2010р. не відповідає дійсності, в зв,язку    з чим позивач повинен уточнити суму позовних вимог.

В судове засідання 23.12.2010р. відповідачі не з,явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, в справі є розписка ОСОБА_1 від 10.11.2010р., згідно якої відповідач був повідомлений про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Конверти направлені відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 повернуті до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання»та «адресат не проживає».

В судове засідання 24.02.2011р., відповідачі також не з,явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, в справі є поштові повідомлення про завчасне отримання відповідачами судових повісток, про причини неявки суд не повідомили.

22.02.2011р. від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій відповідач  просив залишити позовну заяву без розгляду, оскільки в порушення ст. 109 ЦПК України, позов заявлено не за місцем знаходження відповідачів, крім того відповідачу не була надіслана позовна заява для ознайомлення.

Згідно до положень ч. 4 ст. 74, ст. 77, ст. 169 ЦПК України (зі змінами від 07.07.2010р.)  враховуючи, що  з матеріалами справи ОСОБА_1 був особисто ознайомлений 07.08.2009р. та10.08.2009р., що підтверджується заявами відповідача, крім того, копія позовної заяви була повторно направлена відповідачу разом з судовою повісткою в судове засідання, призначене на 24.02.2011р., що підтверджується реєстром поштових відправлень від 08.02.2011р. (вага поштового відправлення більша), суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи  за відсутністю відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Отже, відповідно до ст. 169 ЦПК України,  суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін.                       З урахуванням того, що одним із відповідачів, а саме –ТОВ УФА „Верус”,  по справі  висловлена думка  щодо визнання позовних вимог, суд вважає за можливе винести рішення на загальних підставах, встановлених ЦПК України.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, заявами сторін про підтримання позову, його визнання, розгляд справи за відсутністю сторін, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

           Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

            Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником та боржник разом з поручителем відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Судом встановлено, що 09.08.2007р. між банком та ОСОБА_1  була укладена кредитна угода №2007-ПМ-91, відповідно до умов якої позивач надав ОСОБА_1, кредитні кошти в сумі 25000 дол. США. Надання кредитних коштів здійснювалось окремими частинами –траншами кредиту, після підписання договору про видачу траншу, на термін і на умовах, передбачених кредитною угодою, а також договором про видачу траншу. Термін повернення кредиту й окремих частин –траншів кредиту, встановлюються договором про видачу траншу кредиту, а також графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, але не пізніше 09.08.2012р.

09.08.2007р. та 15.01.2008р. між сторонами були укладені договори про видачу траншу № 2007-ПМ-91/1 та                 № 2008-ПМ-91, відповідно до яких банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі загального ліміту, встановленого умовами кредитної угоди, а саме, 9000 та 16000 дол. США, за користування якими, позичальник повинен був сплачувати відсотки у розмірі 16% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.  

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитною угодою №2007-ПМ-91, між ЗАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_3, ОСОБА_2  були укладені договори поруки:  №2007-ПМ/91,  № 2007-ПМ/91-2, відповідно до яких останні прийняли на себе зобов’язання нести повну майнову відповідальність перед банком у разі невиконання ОСОБА_1, своїх зобов’язань за кредитною угодою, включаючи сплату кредиту, процентів, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Зі свого боку позивач виконав умови кредитної угоди, проте відповідачі належним чином  взяті на себе зобов’язання не виконували,  внаслідок чого, станом на 14.05.2009р. виникла заборгованість в розмірі 15905,25 дол. США, яка складається з: заборгованість за кредитом  - 14371,86 дол. США; заборгованість по процентам за користування кредитом –681,57 дол. США; пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань –63,51 дол. США; та штрафні санкції в загальному розмірі 788,32 дол. США.

   Як вбачається з наданої позивачем 20.12.2010р. заяви про збільшення позовних вимог, станом на 20.12.2010р. розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитною угодою №2007-ПМ-91 збільшився та становить 38143,79 дол. США,  в тому числі прострочена заборгованість за кредитом  - 13555,31 дол. США; заборгованість по відсоткам –4484,73 дол. США.

          Відповідно  до наданої  ПАТ КБ «Приватбанк»суду довідки, на день  винесення рішення, тобто на 24.02.2011р.,  заборгованість за договором не зменшилася, а навпаки зросла  та  складає  40315,78 дол. США, в тому числі є прострочена заборгованість по сплаті кредиту 13555,31 дол. США та відсотків 5279,96 дол. США.

   Проте, в розрахунках ціни позову ( судових витрат) суд буде враховувати ціну позову станом на 20.12.2010р., оскільки на день винесення рішення банк позовні вимоги не уточнював.

    Оскільки грошовою одиницею в Україні є гривня, суд стягує присуджені в іноземній  валюті суми в еквіваленті до курсу гривні на день винесення рішення.

 Відповідно до довідки Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, згідно до відомостей валютного відділу Дніпропетровського центрального відділення «Промінвестбанку»України, офіційний курс НБУ у відношенні дол. США станом на 24.02.2011р. складає 793,27 грн. за 100 дол. США.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що відповідачі не виконують належним чином взятих на себе зобов’язань за кредитною угодою та договорами поруки, обґрунтованих заперечень проти задоволення позовних вимог не надіслали, на день винесення рішення тобто на 24.02.2011р. солідарному стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,  підлягає заборгованість за кредитною угодою №2007-ПМ-91  від 09.08.2007р. станом на 20.12.2010р.                     (останні уточнення  позовних вимог відбулися 20.12.2010р.)  в розмірі 302 583 грн. 24 коп., що є еквівалентом 38143,79  дол. США, (за таким розрахунком: сума заборгованості по кредитному договору – 38143,79  дол. США   х 7,9327   = 302583,24).             .

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1, 12.01.2009р. між позивачем та ТОВ “УФА “Верус”  було укладено договір поруки № 467, відповідно до якого останнє прийняло на себе зобов’язання нести майнову відповідальність перед банком у розмірі 200 грн., у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань.

Приймаючи до уваги ті обставини, що договір  поруки № 467, яким передбачено стягнення суми 200 грн. за кредитною угодою не є багатостороннім договором, суд вважає, що в задоволені частини позовних вимог, яка стосується  солідарного  стягнення з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за кредитною угодою №2007-ПМ-91 , на користь  ПАТ КБ „ПриватБанку”  слід  відмовити.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що для позивача ухвалою судді Чорнобук В.І. від 09.06.2009р. була відстрочена сплата цих витрат, а даним рішенням позовні вимоги задоволено частково, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1700 грн. (1% від ціни позову в гривневому еквіваленті, але не більше ніж 1700грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн., відмовивши у стягненні судових витрат з ТОВ „УФА „Верус”, оскільки даним рішенням в задоволені позовних вимог до  цього відповідача  відмовлено.

             На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  526,  530, 553, 554, 1050 ЦК України,  ст. ст. 8, 10, 11, 60, 74, 77, 88, 212, 213, 214, 215  ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

            Позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус”, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості  - задовольнити частково.

              Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»суму заборгованості за кредитною угодою №2007-ПМ-91  від 09.08.2007р. станом на 20.12.2010р. в розмірі 302 583 грн. 24 коп. ( триста дві тисячі п,ятсот вісімдесят три грн. 24 коп.)

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.

                    В іншій частині позовних вимог ПАТ КБ „ПриватБанк” –відмовити.

    Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд  Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя:                                                                                                                                                Н.В.Ткаченко