ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року           справа №360/328/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року (повне судове рішення складено 03 вересня 2024 року у м. Дніпро) у справі № 360/328/23 (суддя в І інстанції Секірська А.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

                                                           УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просив:

- визнати протиправну бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова № 168) у розмірі 100 000 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 01.10.2022 по 20.01.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі 100 000 гривень у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 01.10.2022 по 20.01.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України.

Відповідно до бойових наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022  № 165 (гриф), молодшого сержанта ОСОБА_1 було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).

Під час проходження військової служби, перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), Позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і борони, відсічі і стримуванні збройної агресії, що полягало у виконанні бойових завдань на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавались начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - військова частина НОМЕР_2 ).

Таким чином, позивач набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до Постанови № 168 у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, так як фактично виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів) перебуваючи у службовому відрядженні.

Так, відповідно до довідки, виданої командиром військової частини НОМЕР_2 від 20.01.2023 № 4405, молодший сержант ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у такі періоди: з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 31.12.2022; з 01.01.2023 по 20.01.2023.

У зв`язку з чим до відповідача була направлена заява з проханням про виплату щомісячної доплати у підвищеної вигляді додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за його безпосередню участь у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період за вказані періоди.

У відповіді на заяву відповідач зазначив, що збільшена додаткова винагорода позивачу не нараховувалась у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують час безпосередньої участі Позивача у бойових діях.

Так, відповідач, ігноруючи вимоги Постанови № 168 в період з 01.10.2022 по 20.01.2023, здійснював виплату Позивачу додаткову винагороду розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, що вбачається із наданої довідки № 40-М від 24.03.2023 про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 .

Таким чином, відповідач не нарахував та не виплачував позивачу підвищену додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.10.2022 по 20.01.2023 відповідно до Постанови № 168.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, а тому звернувся з даним позовом до суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 за 31 добу грудня 2022 року.

Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу відповідно до пункту 1 Постанови № 168 збільшену до 100000,00 грн додаткову винагороду за 31 добу грудня 2022 року.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач у справі заперечує факт прийняття позивачем участі у бойових заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, яка надає право на отримання додаткової винагороди до 100  000 грн у спірний період.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (в нинішній справі) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди у відповідності до пункту першого Постанови №168 за період з 01 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 року;

зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу відповідно до пункту 1 Постанови № 168 збільшену до 100000,00 грн додаткову винагороду за період з 01 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 року (з урахуванням сплачених сум додаткової винагороди);

у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення; апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – задоволено:

- рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі № 360/328/23 – скасовано в частині задоволених позовних вимог та прийнято нову постанову в цій частині;

- у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено;

- в іншій частині рішення місцевого суду – залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20 червня 2024 року касаційну скаргу позивача задоволено частково:

1) постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2024 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про:

- визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 100000 грн у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 1 жовтня 2022 року до 30 листопада 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 нарахувати й виплатити позивачу збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі 100000 грн у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 1 жовтня 2022 року до 30 листопада 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

У цій частині залишено в силі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року.

2) Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2024 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про:

- визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі 100000 грн у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 1 грудня 2022 року до 31 грудня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 нарахувати й виплатити позивачу збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі 100000 грн у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 1 грудня 2022 року до 31 грудня 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

У цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Луганського окружного адміністративного суду.

3) у іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2024 року залишено без змін.

Отже, у даній справі спірний період залишився грудень 2022 року. За наслідками нового розгляду судом першої інстанції позов було задоволено, що і є предметом перегляду апеляційної інстанції.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується відомостями з паспорта громадянина України, картки платника податків, посвідченням серії НОМЕР_4 .

Молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) від 15.09.2022 №2902-ОС “Про особовий склад” призначений на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії третього відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави відділу прикордонної служби № 2.

Відповідно до бойових наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165 (гриф), позивача направлено в оперативне підпорядкування начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ), що не заперечується сторонами.

Наказами Головнокомандувача Збройних Сил України у період з 28.09.2022 по 31.12.2022 Чернігівську область визначено районом введення воєнних (бойових) дій.

Позивач через свого представника звернувся із заявою до відповідача з проханням про виплату щомісячної доплати у підвищеної вигляді додаткової винагороди, передбаченою Постановою КМУ №168 від 28.02.2022, за його безпосередню участь у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з 01.10.2022 по 20.01.2023.

Листом від 27.03.2023 за № 25/2152-23-вих відповідач повідомив, що збільшена додаткова винагорода позивачу не нараховувалась у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують час безпосередньої участі позивача у бойових діях.

Відповідно до особистої картки грошового забезпечення за 2022-2023 роки та архівної відомості за період з січня 2022 року по квітень 2023 року позивачу виплачувалась у спірний період додаткова винагорода відповідно пункту 1 Постанови № 168:

доплата у сумі до 30000,00 грн з жовтня 2022 року по січень 2023 року включно;

доплата у сумі до 70000,00 грн: з жовтня по грудень 2022 року 0,00 грн, січень 2023 року 13548,39 грн.

Спірні правовідносини виникли з приводу наявності підстав для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, а саме додаткової винагороди до 100 000 гривень в розрахунку на місяць з 01.12.2022 по 31.12.2022.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова № 168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З метою виконання вимог Постанови № 168 та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі – Наказ № 628), який був уведений в дію з 1 грудня 2022 року.

Так, згідно пункту 1 Наказу № 628 військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі – органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби.

Додаткова винагорода збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. 2. До безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій

Пункт 2 цього наказу визначав вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених абзацом другим пункту 1 Постанови №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю Держприкордонслужби право на збільшення додаткової винагороди до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі:

1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

3) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);

4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;

7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів

У пункті 3 наказу № 628 встановлено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:

1) бойовий наказ (бойове розпорядження);

2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;

3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.

Згідно з пунктом 7 наказу № 628 для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 3 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 3 цього наказу.

Відповідно до пункту 8 наказу № 628 склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

Пунктом 9 цього ж наказу передбачено, що про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, також включаються військовослужбовці, які:

1) безпосередньо виконують бойові (спеціальні) завдання у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування на українсько-російській ділянці державного кордону (у тому числі військовослужбовці зведених загонів інших органів Держприкордонслужби, які виконують такі завдання на ділянці цих підрозділів);

2) вперше перебувають у зв`язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

3) захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

4) загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), – виплата здійснюється за весь місяць, але не більше періоду дії воєнного стану.

Згідно з пунктом 5 Наказу № 628 виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів Голови Держприкордонслужби, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) – на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.

Слід зауважити, що Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі №200/193/23 сформував висновок щодо питання застосування наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ, від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ та Інструкції МВС від 18 березня 2016 року №188 у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої Постановою №168.

При цьому Верховний Суд дійшов висновку про те, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої Постановою №168, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ.

Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 також дійшов висновку про те, що Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 № 188, була прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», а тому колегія суддів вважає помилковим застосування судами першої та апеляційної інстанцій її положень при визначенні порядку та умов виплати додаткової винагороди, встановленої на період дії воєнного стану постановою Кабінету Міністрів України №168.

У відповідності до вимог частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, вирішуючи питання щодо права позивача на отримання збільшеної винагороди, передбаченої Постановою №168, суд апеляційної інстанції керується, наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ. 

Також слід зазначити, що посилання відповідача на не направлення йому військовою частиною, до якої був відряджений позивач, довідки за формою згідно Додатку 2 до Наказу № 628 не може слугувати підставою для відмови в позові, оскільки недотримання органами Державної прикордонної служби України вимог в частині обміну інформацію про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.

Згідно довідки Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) від 20.01.2023 №4405 позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівській області: з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 31.12.2022; з 01.01.2023 по 20.01.2023.

Підстава: бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України № 165гриф від 16.09.2022.

Позивач вважає таку довідку достатнім доказом наявності у нього права на отримання у вказані періоди додаткової винагороди до 100 000 грн.

В свою чергу, як зазначалось вище, відповідач заперечує наявність такого права.

Крім того, в межах апеляційного перегляду цієї справи (частини позовних вимог за грудень 2022 року) в матеріалах справи наявні наступні документи:

Відповідно до витягу з рапорту (Вх.№6 від 01.01.2023), начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн за період з 01.12.2022 до 31.12.2022, зокрема, позивачу (номер за порядком 55) за 31 день.

З пояснень ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданих 05.07.2024 на виконання вимог ухвали місцевого суду від 04.07.2024, слідує, що рапорт про виплату доплати до додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн., пропорційно iз розрахунку на місяць, військовослужбовцям 2 відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 за грудень 2022 року (вх №6 від 01.01.2023), який був надісланий до управління військової частини супровідним листом від 01.01.2023 №7 (№26-23-Вх від 02.01.2023), до військової частини НОМЕР_1 не направлявся, оскільки відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.04.2022 №21-1215-2022 «Щодо однакового трактування положень» збільшення додаткової винагороди до 100 тисяч гривень (із розрахунку на місяць) здійснюється військовослужбовцям, які у районах ведення бойових дій здійснюють охорону і оборону об`єктів Державної прикордонної служби України (у т.ч. військові містечка, пункти постійної дислокації (пункти управління) органів (підрозділів), місця базування (стоянки) корабельно-катерного складу, стоянки літаків (вертольотів), місця тривалого несення служби, пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон України, інші місця й об`єкти, де особовий склад Державної прикордонної служби України виконує, визначені законодавством України завдання), а також виконують бойові (спеціальні) завдання на бойових позиціях, блокпостах (контрольно-пропускних пунктах, спостережних пунктах, тощо), збільшення додаткової винагороди визначається лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об`єкти, які охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об`єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетними обстрілами.

Підтверджуючі документи щодо прийняття позивачем безпосередньої участі (в сукупності) у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів до ІНФОРМАЦІЯ_1 від 2 відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) за грудень 2022 року не надходили.

Листом від 27.06.2024 № 10/8025-24 Вих. військова частина НОМЕР_1 звернулася до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням надати інформацію чи виконував молодший сержант ОСОБА_2 завдання згідно бойових розпоряджень від 22.09.22 №1322дск, №601дск від 30.09.22, №668дск від 21.10.22, №690дск від 26.10.22, №699дск від 28.10.23, які вказані у рапортах №1474 від 01.11.2022 та №1883 від 01.12.2022 (направлені на адресу загону листами від 08.11.2022 № Т/22-4313-22-Вих та від 04.12.2022 № Т/22-4933-22-Вих) перебуваючи в оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах Чернігівської області у період з вересня 2022 року по січень 2023 року. Також у листі зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 за результатами розгляду аналогічного листа не підтвердив та надав інформацію про виконання завдань.

Листом від 06.07.2024 № 02.1/7003-24-Вих. ІНФОРМАЦІЯ_6 надано відповідь начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 на лист від 27.06.2024 № 10/8025-24 Вих., з зазначенням, що бойове розпорядження від 22.09.22 №1322дск видавалося начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 та регламентувало питання здійснення прийому-передачі особового складу підрозділу. Надати його копію не має можливості, оскільки воно має обмежений гриф доступу; бойові розпорядження №601дск від 30.09.22, №668дск від 21.10.22, №690дск від 26.10.22, №699дск від 28.10.23 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 не видавалися та в розпорядженні не перебувають. Підтвердити факт виконання, зокрема, ОСОБА_1 бойових розпоряджень №601дск від 30.09.22, №668дск від 21.10.22, №690дск від 26.10.22, №699дск від 28.10.23 є неможливо.

Отже, в матеріалах справи наявні суперечливі відомості про наявність у спірний період у позивача права на отримання додаткової винагороди до 100 000 грн:

в поясненнях, наданих 05.07.2024 на виконання вимог ухвали суду від 04.07.2024, НОМЕР_5 прикордонний загін заперечував наявність такого права, вказавши, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог законодавства відсутня, а

в довідці від 20.01.2023 №4405 зазначив, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні військової агресії на території Чернігівської області, у тому числі у спірні в межах цієї судової справи періоди).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що інформацією, яка сукупно наявна у рапорті про виплату позивачу додаткової винагороди за грудень 2022 року та довідці Військової частини НОМЕР_2 від 20.01.2023 №4405, у повній мірі підтверджено безпосередню участь позивача в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області протягом спірного періоду.

Суду відповідачем не надано жодних доказів, що вказана у вище описаній довідці від 20.01.2023 №4405 та рапорті, складеному начальником відділу прикордонної служби № 2 за грудень 2022 року, інформація про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів, є недостовірною.

Надані відповідачем листи НОМЕР_6 прикордонного загону та НОМЕР_5 прикордонного загону про неможливість підтвердження факту виконання, зокрема, позивачем бойових розпоряджень не спростовують встановлених судом обставин, тому не впливають на висновки суду.

Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на наявність суперечливих відомостей НОМЕР_5 прикордонного загону про наявність у спірний період у позивача права на отримання додаткової винагороди до 100 000 грн, враховуючи заперечення проти позову НОМЕР_7 прикордонного загону, враховуючи положення частини другої статті 90 КАС України, за якими жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили, колегією суддів не приймаються посилання позивача на те, що довідка від 20.01.2023 №4405 є беззаперечним доказом наявності у позивача права на отримання винагороди в розмірі до 100000 грн.

Так, в постанові від 25 січня 2024 року в справі № 560/1216/23 Верховний Суд зазначив:

«49. Водночас, незважаючи на позовні вимоги, які стосувалися виплати позивачу додаткової винагороди з 24 лютого 2022 року без визначення кінцевої дати, подані позивачем докази, що охоплювали період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, та заперечення відповідача щодо наявності підстав для виплати позивачу вказаної винагороди за час його відрядження до іншої військової частини, суди попередніх інстанцій не встановили, у який період часу та до якої військової частини ОСОБА_1 був відряджений з початку введення воєнного стану в Україні, а також якими обставинами позивач обґрунтовував позовні вимоги про виплату йому додаткової винагороди у розмірі 100000 грн на місяць за період з 01 червня 2022 року по дату звернення до суду (25 січня 2023 року). Фактично судові рішення про відмову в задоволенні позову за період з 01 червня 2022 року по 25 січня 2023 року нічим не обґрунтовані.

50. Надаючи оцінку поданим позивачем до суду довідкам військової частини НОМЕР_8 на предмет їх належності, допустимості, достовірності і достатності для підтвердження обставин безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах у період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, суди обох інстанцій не дослідили й не з`ясували змісту документів, зазначених підставою видачі цих довідок».

Тому апеляційним судом вжито заходів щодо офіційного з`ясування обставин цієї справи.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року витребувано документи.

НОМЕР_5 прикордонний загін повідомив, що бойові накази (розпорядження) ІНФОРМАЦІЯ_1 видавалися стосовно 2 відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) (в цілому, без зазначення прізвищ військовослужбовців) та стосувалися прийняття під охорону та оборону певну ділянку державного кордону України в межах відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі даних бойових наказів (розпоряджень) у 2 відділі прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) видавались власні бойові розпорядження (за підпорядкованістю). Дані бойові розпорядження до військової частини НОМЕР_2 не надавались, та зберігаються у власності військової частини яка їх видала.

НОМЕР_7 прикордонний загін повідомив, що вказані бойові розпорядження обліковані в Журналі службово-бойових дій відділу прикордонної служби № НОМЕР_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24 вересня 2022 року № 53-ДСК вносяться бойові розпорядження, з 26.09.2022, зокрема внесені бойові розпорядження коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 (розділ 1 Журналу службово-бойових дій) за період з вересня 2022 по січень 2023 року, про що надається довідка.

Вказані бойові розпорядження вносились до розділу 1 Журналу службово-бойових дій. До розділу 2 Журналу службово-бойових дій за період з вересня 2022 по січень 2023 року вносились загальні дані обстановки вздовж українсько-білоруського кордону в межах Городянської ОТГ Чернігівського району на ділянці відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На думку відповідача, облік бойових розпоряджень в розділі 1 Журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби № НОМЕР_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24 вересня 2022 року № 53-ДСК не створює обов`язку для відповідача для нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки первісною умовою ведення Журналу службово-бойових дій є саме фіксація бойових дій або вогневого ураження.

Таким чином, не достатньо лише факту обліку в Журналу службово-бойових дій бойових розпоряджень, необхідний взаємозв`язок між виконаними бойовими завданнями позивачем на підставі бойових розпоряджень, з подальшим фіксуванням в розділі 2 Журналі службово-бойових дій та як наслідок подання рапорту командиром підрозділу. Тільки в такому взаємозв`язку позивач набуде права на отримання збільшеної додаткової винагороди, передбаченою Постановою 168 та наказами 392 АГ та 628 АГ.

Оцінюючи наявні в справі докази, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 25 січня 2024 року в справі № 560/1216/23, досліджуючи та з`ясовуючи зміст документів, зазначених підставою видачі довідки Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_5 прикордонний загін) від 20.01.2023 №4405 та рапорту (Вх.№6 від 01.01.2023) начальника відділу прикордонної служби № 2.

Щодо довідки Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_5 прикордонний загін) від 20.01.2023 №4405.

В ній зазначено, що позивач проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_7 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) та приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні військової агресії на території Чернігівської області у наступні періоди: з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 31.12.2022; з 01.01.2023 по 20.01.2023.

Як зазначалось вище, видавник цієї довідки ( НОМЕР_5 прикордонний загін) неодноразово в своїх листах та протягом розгляду цієї справи в поясненнях стверджував, що вона (довідка) лише інформує про період перебування Позивача в зоні бойових дій та можливість виконання ним бойових завдань згідно Наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України та не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн, передбаченої Постановою №168.

Зі змісту наведеної довідки вбачається, що єдиною підставою її видання слугував бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України №165 гриф від 16 вересня 2022 року, за яким Позивача було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування до НОМЕР_5 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ).

При цьому зміст такого бойового наказу (про відрядження), що не є спірною в справі обставиною, виданого 16 вересня 2022 року, апріорі не може свідчити про виконання позивачем в майбутньому (в спірний період грудня 2022 року), бойових дій (завдань), які визначені Наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України (давали б право на  отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн, передбаченої Постановою №168).

В той же час, наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо.

Більш того, вона містить період січня 2023 року, при тому, що райони ведення воєнних (бойових) дій визначається щомісячно наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. У період з 28.09.2022 по 31.12.2022 Чернігівська область входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій. З 01.01.2023 відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 №26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Чернігівська область виключена з переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.

При цьому колегія суддів вважає, що сам по собі факт віднесення Чернігівської області до районів ведення воєнних (бойових) дій не свідчить про наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди у її збільшеному розмірі.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 360/568/23 (п.62).

Більш того, рапорт за період з 01.01.2023 по 20.01.2023 на виплату додаткової винагороди до 100 000 грн взагалі відсутній, хоча цей період зазначений в довідці НОМЕР_5 прикордонного загону від 20.01.2023 №4405.

Отже, вказана довідка не може бути належним доказом участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, що давало би право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн, передбаченої Постановою №168.

Щодо рапорту.

Рапортом (Вх.№6 від 01.01.2023) начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн за період з 01.12.2022 до 31.12.2022, зокрема, позивачу (номер за порядком 55) за 31 день.

Підставою для його складання зазначено: БР коменданта ПКШР 24 прикз №601-ДСК від 30.09.2022, БР коменданта ПКШР 24 прикз №668-ДСК від 21.10.2022, БР коменданта ПКШР 24 прикз №690-ДСК від 26.10.2022, БР коменданта ПКШР 24 прикз № НОМЕР_10 від 28.10.2022, БР коменданта ПКШР 24 прикз № НОМЕР_11 від 30.11.2022, БР коменданта ПК « ІНФОРМАЦІЯ_7 » №13-ДСК від 05.12.2022, Журнал бойових дій №53 дск, ст. 20-26; 67-72.

Такий рапорт, який був надісланий до управління військової частини супровідним листом від 01.01.2023 №7 (№26-23-Вх від 02.01.2023), до військової частини НОМЕР_1 не направлявся, оскільки відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.04.2022 №21-1215-2022 «Щодо однакового трактування положень» збільшення додаткової винагороди до 100 тисяч гривень (із розрахунку на місяць) здійснюється військовослужбовцям, які у районах ведення бойових дій здійснюють охорону і оборону об`єктів Державної прикордонної служби України (у т.ч. військові містечка, пункти постійної дислокації (пункти управління) органів (підрозділів), місця базування (стоянки) корабельно-катерного складу, стоянки літаків (вертольотів), місця тривалого несення служби, пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон України, інші місця й об`єкти, де особовий склад Державної прикордонної служби України виконує, визначені законодавством України завдання), а також виконують бойові (спеціальні) завдання на бойових позиціях, блокпостах (контрольно-пропускних пунктах, спостережних пунктах, тощо), збільшення додаткової винагороди визначається лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об`єкти, які охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об`єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетними обстрілами.

Підтверджуючі документи щодо прийняття позивачем безпосередньої участі (в сукупності) у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів до ІНФОРМАЦІЯ_1 від 2 відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) за грудень 2022 року не надходили.

Апеляційний суд вважає, що зазначена в рапорті за грудень 2022 року підстава для його складання не знайшла свого обґрунтування.

Так, відповідачем надана довідка від 20.07.2023 № 14/5293-23-Вих, що відповідно до вимог Інструкції з ведення Історичного формуляру, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020 № 363 до облікових даних Журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби № НОМЕР_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24 вересня 2022 року № 53-ДСК вносяться бойові розпорядження, з 26.09.2022, зокрема внесені бойові розпорядження коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_5 (розділ 1 Журналу службово-бойових дій) за період з вересня 2022 по січень 2023 року. До розділу 2 Журналу службово-бойових дій за період з вересня 2022 по січень 2023 року вносились загальні дані обстановки вздовж українсько-білоруського кордону в межах Городянської ОТГ Чернігівського району на ділянці відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Колегія суддів погоджується із запереченнями відповідача стосовно того, що сам по собі облік бойових розпоряджень в розділі 1 Журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби № НОМЕР_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24 вересня 2022 року № 53-ДСК не створює обов`язку для відповідача для нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки первісною умовою ведення Журналу службово-бойових дій є саме фіксація бойових дій або вогневого ураження.

Таким чином, не достатньо лише факту обліку в Журналу службово-бойових дій бойових розпоряджень, необхідний взаємозв`язок між виконаними бойовими завданнями позивачем на підставі бойових розпоряджень, з подальшим фіксуванням в розділі 2 Журналі службово-бойових дій та як наслідок подання рапорту командиром підрозділу. Тільки в такому взаємозв`язку позивач набуде права на отримання збільшеної додаткової винагороди, передбаченою Постановою 168 та наказами 392 АГ та 628 АГ.

Відповідач не отримав ані від 24, ані від НОМЕР_5 прикордонних загонів підтвердження інформації про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, тому в його діях відсутня протиправна бездіяльність.

З первинних документів (на підставі яких і повинні бути сформовані рапорти або довідки) не вбачається виконання позивачем бойових дій (завдань), які визначені підпунктами 1-7 пункту 2 Наказу № 628 та які б давали право на  отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн, передбаченої Постановою №168.

Оскільки вказаний рапорт не підтверджений змістом документів, якими він обґрунтований, він не може бути належним доказом участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, що давало би право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн, передбаченої Постановою №168.

Колегія суддів зауважує, що виконання позивачем завдання охорони певної ділянки державного кордону в межах відповідальності НОМЕР_5 прикордонного загону, про що зазначав останній, є одним з безпосередніх функціональних обов`язків позивача як військовослужбовця органу Державної прикордонної служби, і само по собі виконання такого завдання не передбачено 1-7 пункту 2 Наказу № 628 та не дає права на  отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн, передбаченої Постановою №168.

Сам факт виконання Позивачем якихось бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_5 прикордонного загону в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168, - для цього потрібно виконання дій (завдань), прямо передбачених підпунктами 1-7 пункту 2 Наказу № 628.

Не є підтвердженням безпосередньої участі Позивача у бойових діях та відповідних заходах бойові накази (розпорядження), оскільки сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом його виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах. Крім того, виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями.

За змістом підпунктів 1-7 пункту 2 Наказу № 628, в основному, умовою виконання бойових (спеціальних) завдань є вогневе ураження або безпосереднє зіткнення з противником.

В свою чергу, позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилався лише на наявність довідки НОМЕР_5 прикордонного загону від 20.01.2023 №4405, не наводячи будь-яких фактів чи доказів виконання ним дій або завдань, які передбачені 1-8 пункту 2 Наказу № 392 (підпунктами 1-7 пункту 2 Наказу № 628).

Отже, у суду відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні докази (документи, матеріали) щодо виконання Позивачем у спірному періоді безпосередніх бойових дій чи заходів з безпосередньої відсічі і стримуванні збройної агресії в період перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій за спірний період, і як наслідок, наявності у нього права для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач правомірно не нарахував та не виплатив позивачу додаткову винагороду в розмірі до 1000000 грн за спірні періоди.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду – скасуванню.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,         

                                                    ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 360/328/23 – скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії за грудень 2022 року – відмовити.

Повне судове рішення – 14 листопада 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                                                      І. В. Сіваченко

Судді                                                                                                 А. А. Блохін

                                                                                          Т. Г. Гаврищук