Заводський районний суд м. Запоріжжя

                                                                Справа № 332/4018/24

                                                        Провадження №: 2/332/2096/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 р.                                                                         м. Запоріжжя

Заводський         районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Блажко У.В., за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» (надалі – позивач/ТОВ «Верра Фінанс») звернулося до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову ТОВ «Верра Фінанс» зазначило, 07.08.2020 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір-анкета про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 96626692000, на підставі якого відповідачу була надана позика у вигляді кредитного ліміту в розмірі 49 800 грн. Внаслідок порушення відповідачем умов повернення кредитних коштів станом на 06.06.2024 за ним утворилась заборгованість в розмірі 76 859,63 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом у розмірі 46 931,70 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 29 477,93 грн, заборгованості за комісією у розмірі 450,00 грн.

Між позивачем та АТ «Укрсиббанк» 25.01.2023 був укладений договір факторингу, на підставі якого право вимоги до відповідача перейшло до позивача. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 76 859,63 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою судді від 18.07.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Разом із позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» звернулось до суду із клопотанням про витребування доказів, в якому просило витребувати у АТ «Укрсиббанк» належним чином засвідчену виписку про рух коштів по рахунку картки з лімітом ОСОБА_1 за договором про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування від 07.08.2020 № 96626692000.

Ухвалою судді від 18.07.2024 задоволено клопотання позивача про витребування доказів: витребувано у АТ «Укрсиббанк» належним чином засвідчену виписку про рух коштів по рахунку картки з лімітом ОСОБА_1 .

До канцелярії суду 12.08.2024 засобами поштового зв`язку від Акціонерного товариства «Укрсиббанк» надійшла належним чином засвідчена виписка по рахунку картки з лімітом ОСОБА_1 за договором про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування від 07.08.2020 № 96626692000.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позивач у позові просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач у судові засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся  у встановленому законом порядку через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву до суду відповідачка не подала, жодних заяв чи клопотань не надіслала, у зв`язку з чим суд відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що 07.08.2020 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір-анкета про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 96626692000 (надалі – Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору банк, на підставі наданих відповідачем документів, зобов`язався відкрити ОСОБА_1 та обслуговувати на умовах Тарифного плану «Картка з лімітом «Картка з лімітом «Шоппінг картка 55 grace», які розміщені на сайті www.mv.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку.

Згідно з п. 2.1.1. Договору відповідач отримав на споживчі цілі кредит у вигляді встановленого ліміту кредитування у розмірі 49 800,00 грн зі строком дії по 05.09.2022.

Пунктом 2.1.4. Договору передбачені умови обслуговування кредиту, а саме, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки становить 55% річних, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями протягом пільгового періоду становить 0%, пільговий період для погашення заборгованості становить 56 днів.

Відповідач зобов`язався повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим договором та Правилами (договірними умовами) споживчого кредитування позичальників AT «Укрсиббанк» (п. 1.2. Договору). За приписами п. 2.5. Договору відповідач взяв на себе зобов`язання поповнювати картковий рахунок на мінімальну суму поповнення карткового рахунку до 05 числа щомісячно.

Пунктом 2.6. Договору визначено, що у разі прострочення сплати відповідачем чергового платежу АТ «УкрСиббанк» має право вимагати сплати комісії з надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу у розмірі до 500 грн.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що сторони досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені в Договорі-анкеті та в Правилах і відповідні Правила є невід`ємною частиною укладеного між сторонами договору.

Підписавши цей договір, відповідач погодився з викладеними у Договорі та у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників AT «УкрСиббанк» умовами, які розміщені (оприлюднені) на сайті банку www.mv.ukrsibbank.com. (п. 2.9 Договору).

Вказаний Договір разом із Паспортом споживчого кредиту до нього підписано позичальником шляхом накладення власноручного підпису, що свідчить про його ознайомлення із умовами кредитування та їх погодження.

З виписки про рух коштів по рахунку картки з лімітом ОСОБА_1 , наданої АТ «Укрсиббанк», вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами та здійснював видаткові операції по картковому рахунку, проте згодом всупереч умовам Договору відповідач припинив обов`язкових мінімальних платежів, внаслідок чого допустив прострочення виконання грошових зобов`язань.

Між АТ «УкрСиббанк» (Клієнт) та ТОВ «Верра Фінанс» (Фактор) 25.01.2023 був укладений Договір факторингу № 237 (надалі - договір факторингу),  відповідно до умов якого Клієнт передає (відступає), а Фактор зобов`язується  прийняти Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Права Вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед Клієнтом, що передбачені умовами Первинних договорів, та визначені в Реєстрі Боржників, що підписуються Сторонами у паперовому вигляді.

Пунктами 4.1., 4.2. договору факторингу визначено, що право власності на Права Вимоги вважається таким, що перейшло від Клієнта (АТ «УкрСиббанк») Фактору (ТОВ «Верра Фінанс»), та право вимагати від Боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлених Прав Вимог у Фактора виникає з моменту підписання Акту приймання-передачі Права Вимога, але не раніше сплати Фактором Суми фінансування у порядку, визначеному Договором. Після підписання Акту приймання-передачі Права Вимоги Клієнт втрачає права на будь-які платежі Боржників в оплату їх Заборгованостей за Первинними Договорами, за якими Право Вимоги перейшло до Фактора. 

Сума фінансування, що надається Фактором Клієнту під відступлення Прав вимоги, становить 4 937 395,85 грн. Згідно з п. 3.5. договору факторингу платою Клієнта Фактору від фінансування під відступлення прав вимоги є сума у розмірі 100,00 гривень, яку клієнт сплачує на користь Фактора.

Згідно з актом взаємозаліку від 25.01.2023 сторони домовилися про залік взаємних вимог у розмірі 100 гривень, внаслідок чого плата за фінансування буде вирахована Фактором з суми фінансування в день оплати.

Платіжною інструкцією від 25.01.2023 № 67 позивач перерахував Банку 4 937 295,85 грн за відступлення права вимоги згідно договору факторингу від 25.01.2023.

Акт приймання-передачі Права вимоги підписаний сторонами 25.01.2023. З Витягу з Реєстру боржників до вказаного договору факторингу встановлено, що TOB «Верра Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 96626692000 у загальному розмірі 76 859,63 грн, з яких заборгованість за основним боргом дорівнює 46 931,70 грн, заборгованість за відсотками – 29 477,93 грн, заборгованість за комісією становить 450,00 грн.

Отже, новим кредитором за кредитним договором від 07.08.2020 № 96626692000 виступає ТОВ «Верра Фінанс».

Станом на 06.06.2024 розмір заборгованості відповідача за договором-анкетою про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування від 07.08.2020 № 96626692000 становить 76 859,63 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом у розмірі 46 931,70 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 29 477,93 грн, заборгованості за комісією у розмірі 450,00 грн.

Оскільки до теперішнього часу відповідачем не виконане грошове зобов`язання за договором-анкетою в добровільному порядку, то позивач звернувся до суду із даним позовом.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до положень статей 1077,1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного договору між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «Укрсиббанк», невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним договором про надання фінансового кредиту за договорами відступлення прав вимоги.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсними не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме.

За приписами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст.ст.76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Тому в силу вказаних вимог матеріального закону суд доходить висновку, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти з користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку, наданий йому кредит в строк, передбачений кредитними договорами, не повернув. За змістом договору факторингу та додатків до нього позивач набув право вимоги до відповідача щодо сплати відповідної суми заборгованості за кредитним договором. Після відступлення права вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Верра Фінанс», ні на рахунок попереднього кредитора.

Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем був сплачений судовий збір у сумі 3 028,00 грн, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 279, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 07.08.2020 № 96626692000 в розмірі 76 859 (сімдесят шість тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 63 коп., яка складається із заборгованості за основним боргом у розмірі 46 931 (сорок шість тисяч дев`ятсот тридцять одна) гривня 70 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 29 477 (двадцять дев`ять тисяч чотириста сімдесят сім) гривень 93 коп., заборгованості за комісією у розмірі 450 (чотириста п`ятдесят) гривень 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Заводського районного суду м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс», місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Гімназична, б. 11, код ЄДРПОУ: 42633165;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП:  НОМЕР_1 .

Суддя                                                        У. В. Блажко