ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/4074/21 Суддя першої інстанції: Жук Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Костюк Л.О.,

суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року (прийняту у порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач-2, ГУ ПФ в м. Києві), в якому просив:

- виправити помилки в довідці № 308 від 03.09.2020 про розмір грошового забезпечення позивача, яка була направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для перерахунку пенсії, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплата, підвищення) та премії, а саме: (надбавка за знання 1 західноєвропейської мови - 10 %; робота з таємними виробами, носіями, документами - 15 %; доплата за роботу з агентурою на конфіденційній основі - 20 %; надбавка за оперативно-розшукову діяльність - 50 %; надбавка за особливо важливі завдання - 100 %; надбавка за спеціальні завдання чи державну охорону - 70 %; премія - 46 %) у розмірі 80 % (відсотків) від суми грошового забезпечення відповідної посади;

- підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлені з виправленнями помилок довідки, станом на 01.01.2018, для проведення з 01.01.2018 перерахунку основного розміру пенсії позивача, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII, з врахуванням положень постанови №704; та про розмір грошового забезпечення позивача з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, а саме: з 1 січня 2019 - 1921 грн, з 1 січня 2020 - 2102 грн, з 1 січня 2021 - 2270 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального її розміру позивача з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії в розмірах та на підставі оновлених з виправленнями помилок довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, підготовлених Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, у розмірі 80 % (відсотків) від суми грошового забезпечення відповідної посади та виплатити однією сумою різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами пенсії;

- провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, а саме: з 1 січня 2019 - 1921 грн, з 1 січня 2020 - 2102 грн, з 1 січня 2021 - 2270 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 позов задоволено частково - зобов`язано ГУ ПФ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.09.2020 №308, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2022 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2022 повернуто апеляційну скаргу ГУ ПФ в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022.

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив:

1) роз`яснити відповідачу, ГУ ПФ в м. Києві, наступне:

- пенсія позивачу, ОСОБА_1 , підлягає перерахунку та виплаті з 01.04.2019 та в подальшому в розмірі 80% від суми грошового забезпечення, без розстрочки 75% у 2019, а в 100% об`ємі, вказаного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № 308 від 03.09.2020;

- зобов`язати ГУ ПФ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.09.2020 № 308 розмірі 80% від суми грошового забезпечення, без розстрочки 75% - у 2019, а в 100% об`ємі з урахуванням раніше виплачених сум;

- рішення суду від 07.02.2022 у справі № 640/4074/22 вступило в законну силу 25.03.2022, а не 09.09.2022, на що посилається в своїх документах ГУ ПФУ;

2) забезпечити судовий контроль за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 у справі № 640/4074/22 відповідачем;

3) зобов`язати відповідача у відповідності до вимог ст. 245 КАС України виконати у розумний строк рішення суду;

4) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;

5) за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту накласти штраф (у суми від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 382 КАС України) на керівника суб`єкта владних повноважень, начальника ГУ ПФУ в м. Києві Бойко Олену Володимирівну, відповідального за виконання рішення суду та виконавчого провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у задоволенні заяви відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що резолютивна частина рішення суду не викликає труднощів у розумінні та у ній відсутні положення, які просить роз`яснити позивач у визначений в заяві спосіб, а неправильне зазначення відповідачем дати набрання рішенням законної сили не є підставою для роз`яснення останнього. Крім того, суд вказав на відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення з огляду на мотиви заяви, оскільки порушені у ній питання не вирішувалися судом.

Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове судове рішення, яким вимоги заяви задовольнити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом не було враховано неправильне визначення відповідачем дати набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, залишено поза увагою, що перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення здійснено всупереч норм чинного законодавства та практики Верховного Суду, а відтак рішення суду не виконано. Окремо наголошує на порушенні судом першої інстанції строків розгляду заяви.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали з суду першої інстанції, які надійшли 17.10.2024.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Із змісту наведеного законодавчого припису випливає, що роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнюючи чи унеможливлюючи його виконання.

Аналіз змісту рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 свідчить, що в його резолютивній частині відсутня вказівка на необхідність проведення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 у розмірі 80% від суми грошового забезпечення та без розстрочення суми підвищення пенсії. Крім того, з мотивувальної частини вбачається, що у відповідній частині позовних вимог судом було відмовлено з підстав передчасності. У цій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 ОСОБА_1 не оскаржувалося в апеляційному порядку.

Викладене, на переконання судової колегії, дає обґрунтовані підстави вважати, що роз`яснення судового рішення у спосіб, як це визначено позивачем, фактичною змінює резолютивну частину судового рішення та встановлює нові обов`язки для відповідача-2, що не відповідає меті інституту роз`яснення судового рішення.

З приводу посилання апелянта на неправильне визначення відповідачем-2 дати набрання рішенням суду у цій справі законної сили, що залишилося поза увагою суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що із змісту виконавчих листів від 17.06.2022 (т. 1 а.с. 143-144) вбачається, що рішення суду у справі №640/4074/21 набрало законної сили 25.03.2022. Отже, зазначення ГУ ПФ в м. Києві іншої дати набрання таким рішенням суду законної сили є помилковим. Водночас, на переконання судової колегії, указані обставини не є підставою для роз`яснення судового рішення, оскільки, як було зазначено вище, роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

З огляду на викладене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022.

Щодо позиції Київського окружного адміністративного суду про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, колегія суддів з урахуванням доводів апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити таке.

За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

З аналізу змісту зазначених норм законодавства випливає, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У зазначеній нормі процесуального кодексу законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Такий контроль здійснюється саме після прийняття судового рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №539/3406/17.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, підставою для встановлення судового контролю за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 у справі №640/4074/21 позивач визначає те, що ГУ ПФ в м. Києві на його виконання не було проведено з 01.04.2019 перерахунок пенсії, виходячи з 80% грошового забезпечення; натомість здійснено такий перерахунок виходячи з розміру 70% грошового забезпечення всупереч рішень судів у справах №826/12724/18 та №826/10654/18.

Однак, у спірному випадку, як було зазначено вище, відповідних обов`язків рішенням суду у справі №640/4074/21 на відповідача-2 покладено не було, що виключає можливість встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в частині позовних вимог, які таким рішенням суду не були задоволені.

Інших доводів на підтвердження наявності підстав для встановлення судового контролю, як правильно підкреслено судом першої інстанції, позивачем не наведено.

З огляду на викладене та за встановлених вище обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення.

Водночас колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що судом першої інстанції не дотримано встановлений ч. 3 ст. 254 КАС України десятиденний строк розгляду заяви про роз`яснення рішення. Разом з тим таке процесуальне порушення не зумовило прийняття неправильного рішення за наслідками розгляду відповідної заяви з огляду на мотиви, наведені вище.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 254, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 382 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Л.О. Костюк

Судді Н.П. Бужак

М.І. Кобаль

Повний текст постанови складено 14 листопада 2024 року.