донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
26.09.2006 р. справа №22/165пн
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Алєєвої І.В. |
суддів | Агапова О.Л., Величко Н.Л., |
при секретареві судового засідання | Горанська Д.В. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Ковальов С.В. - за довір.;, |
від відповідача: | Перешивайло О.О. - за довір.;, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 02.08.2006 року |
по справі | №22/165пн |
за позовом | "Донецькміськгаз" ВАТ м.Донецьк |
до | Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку |
про | про зобов'язання вчинити певні дії |
В засіданні суду оголошувалася перерва з 18.09.06р. до 26.09.06р. об 14.00 год.
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про зобов’язання відповідача виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна і майнові права позивача на суму, що перевищує суму податкового боргу (з урахуванням остаточних уточнень позовних вимог від 13.07.06р. (т.1 а.с. 69), заявлених відповідно до ст. 137 КАС України).
Постановою господарського суду Донецької області від 02.08.2006р. (Суддя Волошинова Л.В.) позов задоволено повністю та зобов’язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про поширення податкової застави на майно та майнові права, включаючи отримані векселі, позивача на суму, що перевищує суму податкового боргу.
Постанова суду мотивована тим, що Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п.1.17 статті 1, статті 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (справа про податкову заставу) від 24.03.05р. по справі № 1-9/2005 положення пп. 8.2.2 п.8.2 ст. 8 Закону в частині поширення права податкової застави на будь –які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу були визнані такими, що не відповідають Конституції України. Відповідно до п.4 резолютивної частини зазначеного Рішення положення пп. 8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” втрачають чинність з дня ухвалення Конституційними судом України цього Рішення. З посиланням на ст. 73 Закону України „Про Конституційний Суд України” - що у разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, суд першої інстанції зробив висновок, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення по справі № 1-9/2005 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна повинні бути внесені зміни щодо поширення права податкової застави лише на майно, вартість якого відповідає сумі податкового боргу позивача.
Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку подав апеляційну скаргу на судове рішення, в якій просить постанову місцевого господарського суду скасувати частково, прийняти нове судове рішення, яким зобов’язати відповідача вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про поширення податкової застави на майно та майнові права позивача на суму, що перевищує подвійну суму податкового боргу. При цьому скаржник посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
Позивач стверджує, що Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.05р. по справі № 1-9/2005 не визначено, що податкова застава обов’язково повинна дорівнювати сумі податкового зобов’язання чи податкового боргу, а навпаки зазначено, що забезпечення надходження до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів має здійснюватися шляхом запровадження податкової застави на активи платника податків у такому розмірі, який би забезпечував гарантоване відшкодування державі несплачених податків у повному обсязі. На думку податкового органу податкова застава повинна дорівнювати подвійному розміру суми податкового боргу платника податків. При цьому відповідач також посилається на п.12 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів, які перебувають у податковій заставі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.02р. № 538 та на податкове роз’яснення положень статті 8 Закону України від 21.12.2000р. „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, затвердженого Наказом ДПА України від 06.07.06р. № 385.
Позивач у запереченні на апеляційну скаргу від 04.09.06р. вказує на її безпідставність та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду Донецької області без змін.
01.11.05р. набрав чинності Закон України „Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.05р. № 2953-IV, яким п.6 та п.7 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.06р. для розгляду апеляційної скарги змінена та призначена колегія суддів у складі: головуючого - Алєєвої І.В., суддів - Агапова О.Л., Величко Н.Л.
Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалося за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень статей 41 та 126 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вивчивши матеріали справи, наявні докази, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд встановив:
Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави від 22.05.02р. за № 425102 все рухоме майно та майнові права, враховуючи отримані векселі позивача, знаходяться у податковій заставі, яка виникла 15.05.02р. та зареєстрована у Державному реєстрі рухомого майна 22.05.02р. за № 21-12108.
Вартість активів позивача, на які поширюється право податкової застави, складає 154 928 209 грн.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п.1.17 статті 1, статті 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (справа про податкову заставу) від 24.03.05р. по справі № 1-9/2005 положення пп. 8.2.2 п.8.2 ст. 8 Закону в частині поширення права податкової застави на будь –які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до п.4 резолютивної частини зазначеного Рішення „Положення абзацу другого підпункту 8.2.1, підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційними судом України цього Рішення”.
Заявами від 30.11.05р. та від 12.04.06р. Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” м. Донецьк з посиланням на вищевказане Рішення Конституційного Суду України, зверталося до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку з проханням звільнити активи підприємства, які не знаходяться в актах опису активів підприємства, з податкової застави.
Листами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 19.12.05р. та від 10.05.06р. у задоволенні заяв позивача відмовлено.
Вважаючи, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення по справі № 1-9/2005 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна повинні бути внесені зміни щодо поширення права податкової застави лише на майно, вартість якого відповідає сумі податкового боргу позивач звернувся до господарського суду Донецької області за захистом своїх прав.
Відповідно до актів звірки (т.1, а.с. 59-61) станом на 21.06.06р. позивач має податковий борг з податку на прибуток підприємств в сумі 693 083,37грн., пеня 3 109,58грн., з податку з доходів фізичних осіб в сумі 0,42грн.
За даними податкового органу податковий борг позивача з податку на прибуток підприємств складає 3 311 674,31грн. та пеня 3 475 267,18грн. (всього в сумі 6 786 941,49грн.).
Підставою для виникнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств стали:
- 1 410 400грн. –декларація з податку на прибуток підприємств за 2000р (податна до податкового органу 14 08.02р.);
- 63 905,30грн. –декларація з податку на прибуток підприємств за 2 –й квартал 2001р.;
- 11 820,50грн. –авансовий розрахунок на 11 місяців 2001р.;
- 84 541,46грн. –рішення про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов’язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого законодавства від 22.12.01р. № 158-08-41-1-03361081/22036/10;
- 1 741 007,55грн. –податкові повідомлення –рішення від 19.12.02р. № 0002490823/0-875-08-41-2-033-33662/10 та від 25.12.02р. № 0002810823/0-947-08-41-2-03361081-34139/10.
Місцевий господарський суд встановив, що за даними позивача (т.2 а.с.117) сума податкового боргу складає 3 144 453,15грн., з яких:
314 669,56грн. та 1 419 384,59грн. - штрафні санкції;
1 410 400грн. –основний борг відповідно до уточнюючої декларації від 14.08.02р.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Донецької області скасуванню з огляду на наступне:
Згідно до п.3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ (із змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон № 2181) платник податків має право у добровільному порядку сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання протягом строків встановлених цим законом. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішеннями органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами, як це передбачено підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №2181.
Активами платника податків вважаються - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (пункт 1.7 статті 1 даного Закону).
Пунктом 8.1 ст. 8 Закону № 2181 передбачено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 року № 538 на виконання статті 10 Закону № 2181, затверджено Порядок стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі (далі - Порядок № 538). Даний Порядок встановлює процедуру стягнення податковими органами коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, у разі, коли інші передбачені Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” заходи з погашення податкового боргу платника податків не дали змоги погасити його у повному обсязі.
Підпунктом 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону № 2181 в редакції, яка діяла до набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 року по справі № 1-9/2005, було передбачено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення якого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.
Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 року від 24.03.05р. по справі № 1-9/2005 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.
Положення абзацу другого підпункту 8.2.1, підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 даного Закону, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 24.03.2005 року.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено.
У даному Рішенні Конституційним Судом України зазначено, що розмір податкової застави виходячи із загальних принципів права повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов'язання та диференціювання такого обмежу залежно від розміру несплати платником податкового боргу.
Поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків, яка перевищує суму податкового зобов'язання чи податкового боргу, може призвести до позбавлення такого платника не тільки прибутків, а й інших активів, ставлячи під загрозу його подальшу підприємницьку діяльність аж до її припинення.
Судова колегія вважає, що виходячи зі змісту наведених норм та Рішення Конституційного Суду від 24.03.2005 року по справі № 1-9/2005 вартість майна платника податку, що підлягає продажу для погашення податкового боргу та включається до акту опису активів не може перевищувати суму податкової застави, сума якої відповідно не може перевищувати суму податкового боргу платника податку.
Як вбачається із матеріалів справи, спірний акт опису активів складався 19.05.2005р, тобто після набрання чинності наведеним Рішенням Конституційного Суду України.
За таких підстав, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення по справі № 1-9/2005 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна повинні бути внесені зміни щодо поширення права податкової застави лише на майно, вартість якого відповідає сумі податкового боргу позивача.
З огляду на зазначене та оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що постанова господарського суду Донецької області у справі № 22/165пн від 02.08.2006р. скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі, не підлягає.
Результати апеляційного провадження по справі ухвалені колегією суддів в нарадчій кімнаті відповідно до положень ст. 196 КАС України.
В порядку п.4 ст. 167 КАС України сторонам повідомлено про виготовлення повного тексту постанови в п’ятиденний термін з моменту проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини постанови.
Керуючись п.1-3 ст. 160, п.2 ч.2 ст.162, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ст.198, ст.200, п.1 ст.205, ст..207 п.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, суд, -
У Х В А Л И В :
Постанову господарського суду Донецької області у справі № 22/165пн від 02.08.2006р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку без задоволення.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали складено 29.09.2006 р.
Головуючий: І.В. Алєєва
Судді: О.Л. Агапов
Н.Л. Величко