Справа № 760/9481/17

Провадження № 1-кп/4910/34/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 жовтня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю сторін кримінального провадження:

зі сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_5 ,

зі сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника - адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),

у об`єднаному кримінальному провадженні за № 52017000000000106 від 15.02.2017, № 52017000000000602 від 07.09.2017 стосовно:

ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 388 КК України;

ОСОБА_8 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України;

ОСОБА_9 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_10 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України;

ОСОБА_11 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_12 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_13 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_14 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_15 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України;

ОСОБА_16 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_17 про зміну запобіжного заходу,

установив:

28.10.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_17 про зміну запобіжного заходу (Вх. № 45580/24).

І. Суть клопотання

Ухвалою суду від 16.06.2017 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 10 000 000 грн. Станом на 29.06.2017 застава була внесена, а ОСОБА_6 звільнений з-під варти.

14.08.2017 строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , закінчився, однак він продовжував сумлінно виконувати свої процесуальні обов`язки, не вчиняючи жодних дій, які могли бути розцінені як спроба ухилення від суду, переховування тощо.

Ухвалою колегії суддів Солом`янського районного суду м. Києва від 07.11.2018 у цьому кримінальному провадженні призначено судовий розгляд, на ОСОБА_6 покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку з внесенням застави, на строк до 07.01.2019, яких він також неухильно дотримувався. Далі, 13.02.2019 ухвалою колегії суддів Солом`янського районного суду м. Києва у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 , відмовлено та визначено ОСОБА_6 заставу в іншому розмірі - 5 000 363 грн.

Ухвалами Вищого антикорупційного суду запобіжний захід у вигляді застави неодноразово змінювався, шляхом зменшення її розміру, востаннє 03.10.2023 до розміру, що становить 1 878 800 грн. На думку сторони захисту, наразі існують підстави для зменшення розміру застави, встановленого ухвалою суду від 03.10.2023, з огляду на таке.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, зокрема «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Єлоєв проти України», з перебігом ефективного розслідування справи, у цьому випадку - судового розгляду, зменшуються ризики, які стали підставою для обрання особі запобіжного заходу. Отже, зі спливом часу досудового розслідування та судового розгляду діє презумпція зменшення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 з моменту обрання запобіжного заходу погіршився. Йому рекомендовано, зокрема динамічне спостереження за станом здоров`я, перебігом хвороби, а також проведення необхідних клініко-лабораторних досліджень. Виконання зазначених вище рекомендацій потребує значних фінансових вкладень, що суттєво погіршує майновий стан обвинуваченого.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 систематично та сумлінно відвідує усі судові засідання та приймає у них активну участь з метою найшвидшого встановлення об`єктивної істини у справі, що стороною обвинувачення не оспорюється.

Також, на утриманні обвинуваченого ОСОБА_6 перебувають неповнолітній син, 2006 року народження, та матір літнього віку, стан здоров`я якої потребує безперервного догляду та лікування. Зазначені обставини, у свою чергу, відіграють роль стримуючого фактору для обвинуваченого, оскільки оголошення в розшук та/або зміна запобіжного заходу унеможливлять здійснення ОСОБА_6 належного догляду за хворим членом родини.

Майно, яке на праві власності належить обвинуваченому, з моменту здійснення досудового розслідування перебуває під арештом. Оскільки вартість такого майна значно перевищує встановлений розмір застави, сам по собі цей факт вже є суттєвим стримуючим фактором проти потенційно можливих порушень. Основна частина застави сплачена третіми особами. Збільшення рівня інфляції, у зв`язку з війною в Україні, тривалість судового розгляду справи, на думку сторони захисту, завдає непомірну шкоду майновим інтересам заставодавців.

Враховуючи викладені обставини, адвокат ОСОБА_17 просила запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді застави у розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.10.2023, змінити та визначити заставу у розмірі 242 240 грн, що становить 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

ІІ. Позиції учасників провадження

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити та визначити обвинуваченому розмір застави у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Зазначив, що застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід діє з червня 2017 року. Востаннє, розмір застави переглядався та був зменшений рік тому, у жовтні 2023 року. Із того часу встановлені ризики зменшились, враховуючи належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та практику Європейського суду з прав людини. Стан здоров`я обвинуваченого є незадовільним, він має діагностовані захворювання, які потребують лікування. Окрім цього, ОСОБА_6 має право на виїзд закордон, але ним не користується, що свідчить про відсутність у нього наміру переховуватися від суду. Усі ці обставини свідчать про реальне існування підстав для зменшення визначеного обвинуваченому розміру застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні клопотання про зміну запобіжного заходу підтримав у повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що у цій справі наявні підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_6 застави, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір застави, який просить встановити сторона захисту, на її думку, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку осіб, присутніх у судовому засіданні, суд дійшов таких висновків.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03.10.2023 обвинуваченому ОСОБА_6 зменшено розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 1 878 800 грн (700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2023 рік).

На момент розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_6 не покладено.

Частиною першою статті 201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відносяться верховенство права і законність (ч. 1 ст. 7 КПК України).

Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, частина 1 статті 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, стаття 201 КПК України, на яку у своєму клопотанні посилається адвокат, вказує лише на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при застосуванні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Суд вже висловлювався під час розгляду подібних клопотань в інших кримінальних провадженнях про те, що, на його думку, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при застосуванні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

Такі ж підстави можуть бути враховані судом в конкретній справі при вирішенні питання про зменшення розміру застави, який було визначено раніше за судовим рішенням.

Суд вкотре зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалах суду не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

У поданому адвокатом клопотанні та наданих у судовому засіданні поясненнях сторона захисту ставить питання про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави шляхом її зменшення до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд враховує те, що на теперішній час призначено та проводиться судовий розгляд на підставі обвинувального акта, продовжують існувати ризики переховування від правосуддя та незаконного впливу на свідків, хоча вони істотно зменшились з плином часу та у зв`язку з завершенням досудового розслідування. Наявність вказаних вище ризиків, дій до яких обвинувачений може вдатись, висунення останньому обвинувачення у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, у тому числі корупційного правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання чи порука.

Таким чином, застосований до ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, запобіжний захід у вигляді застави є достатнім стримуючим фактором, щоб унеможливити будь-яке бажання останнього уникнути правосуддя та забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Окрім цього, колегія суддів враховує, що наразі у цьому провадженні за встановленим порядком досліджуються письмові документи сторони обвинувачення, тривалість застосування застави, яка була визначена для обвинуваченого ОСОБА_6 ухвалою суду від 03.10.2023, становить майже дванадцять місяців, стан здоров`я обвинуваченого погіршився, з огляду на що він потребує додаткових фінансів для лікування.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані з застосуванням запобіжного заходу. У цьому випадку необхідно також врахувати, що заставодавцем є не обвинувачений, а треті особи. Також, під час розгляду клопотання прокурор не надав суду відомостей про те, що обвинувачений ОСОБА_6 намагався зустрітись зі свідками або експертами у цьому кримінальному провадженні, якимось іншим чином впливати на них або вчиняв спроби переховуватись від правоохоронних органів та/або суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

Враховуючи, що ризики частково зменшилися, обвинувачений ОСОБА_6 не займає посад в АТ «Укргазвидобування» чи у пов`язаних із товариством структурах, належну процесуальну поведінку обвинуваченого з часу постановлення останнього судового рішення про зменшення розміру застави, тривалість дії запобіжного заходу (застави), який забезпечує виконання ним обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України, суд вважає, що необхідно встановити заставу меншого розміру, який в тій же мірі дозволить забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки саме це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.

Розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі (GAFA v. MALTA, no. 54335/14, 22 травня 2018, п. 70).

З огляду на встановлені у ході розгляду клопотання обставини, суд вважає, що застава у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (300 х 3 028 грн = 908 400 грн), з тією ж вірогідністю зможе забезпечити виконання ОСОБА_6 своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та обвинуваченого.

Разом з тим, решту зі сплаченого розміру застави у сумі 970 400 грн необхідно повернути заставодавцям ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у розмірі 646 933 грн та 323 466 грн пропорційно.

Враховуючи зазначені вище обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання адвоката ОСОБА_17 , поданого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , про зменшення розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_17 про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.

Запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 878 800 грн (700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2023 рік) змінити в частині суми застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 908 400 грн (300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Суму застави в розмірі 646 933 грн (шістсот сорок шість тисяч дев`ятсот тридцять три гривні) повернути заставодавцю - ОСОБА_18 , РНКОПП НОМЕР_1 .

Суму застави в розмірі 323 466 грн (триста двадцять три тисячі чотириста шістдесят шість гривень) повернути заставодавцю - ОСОБА_19 , РНКОПП НОМЕР_2 .

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Судді: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3