ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про повернення без розгляду заяви про забезпечення позову)

19 листопада 2024 року                           м. Житомир                           справа № 240/22478/24

категорія 106000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шувалова Т.О., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1     про заборону вчиняти дії,

встановив:

ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Сідельник О.В., через систему «Електронний суд» звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , треті особи: Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України, Міністерство оборони України, в якому просить суд скасувати постанову Військово-лікарської комісії від 14.11.2024.

Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зобов`язання зупинити дію діючої постанови Військово-лікарської комісії від 14.11.2024 до моменту вирішення спору у судовому порядку та заборонити органам ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти дії стосовно призову ОСОБА_1 (1981р.н.) до служби.

Суддя, перевіривши дотримання вимог законодавства при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову, зазначає наступне.

Приписами статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до частини першої статті 26 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

На підтвердження свої повноважень адвокат Сідельник О.В. долучила до заяви про забезпечення позову ордер серії АА № 1092097 від 14.11.2024.

Однак суддя, дослідивши вказаний ордер, встановила, що він не відповідає вимогам чинного законодавства.

Так, пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 (далі - Положення) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Приписами підпункту 12.4 пункту 12 Положення імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо) (в редакції відповідно до рішення Ради адвокатів України від 17.11.2020 №118).

Згідно з пунктом 11 Положення передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко вказав на обов`язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема в графі «Назва органу, у якому надається правова допомога».

Проте у наданому адвокатом Сідельник О.В. ордері у графі «Назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), тобто судовий орган взагалі не зазначено.

За викладених обставин, наданий адвокатом Сідельник О.В. ордер не підтверджує повноваження адвоката діяти від імені позивача у цій справі в Житомирському окружному адміністративному суді.

Подібний висновок щодо застосування положень процесуального закону в частині повноважень адвоката, підтверджених ордером з аналогічними відомостями, викладений в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №420/9107/21.

Наведене вище є підставою для висновку, що заяву про забезпечення позову від імені позивача підписано та подано до Житомирського окружного адміністративного суду особою, повноваження якої на ведення справи у зазначеному суді від імені ОСОБА_2 не підтверджені у визначеному законом порядку.

Згідно з п. 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

При цьому суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України не врегульовано питання щодо повернення заяви про забезпечення позову, у разі підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо її підписання.

Проте в силу положень частини шостої КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

З огляду на вище викладене та враховуючи приписи частини шостої КАС України, суддя дійшла висновку про необхідність застосування у даному випадку положень п. 3 частини четвертої статті 169 КАС України.

Таким чином, суддя повертає заяву про забезпечення позову, як таку, що підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо її підписання.

Керуючись статтями 152, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Повернути ОСОБА_1 без розгляду заяву про забезпечення позову.

Копію ухвали про повернення заяви без розгляду надіслати особі, яка її подала, разом із заявою й усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя                                                                                                       Т.О. Шувалова