Справа № 357/10253/24

Провадження № 2/375/579/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Смик М.М.,

за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

представник відповідача – адвокат Тарнавський В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Рокитне Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позов обґрунтовував тим, що з 19 липня 2014 року він перебуває з ОСОБА_2 у шлюбі, в якому народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також зазначав, що на даний час він та відповідач проживають окремо.

2 червня 2022 року він та ОСОБА_2 уклали договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей.

У пункті 1.3. договору сторони погодили, що місцем проживання дітей батьки визначили місце проживання батька – ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 .

Позивач зазначав, що діти проживають з ним та перебувають на його утриманні.

Посилаючись на зазначене, а також на те, що малолітній син ОСОБА_5 є дитиною з інвалідністю, а тому потребує додаткових витрат, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19 липня 2024 року, до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів передано за підсудністю до Рокитнянського районного суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 вересня 2024 року дану справу розподілено Смик М.М. як судді-доповідачу.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 10 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали від 10 вересня 2024 року позивач 23 вересня 2024 року направив до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій усунув вказані недоліки позовної заяви.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 25 вересня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У жовтні 2024 року ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначала наступне.

Так, з 19 липня 2014 року вона перебувала з ОСОБА_1 у шлюбі, який рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 9 червня 2022 року розірвано. У цьому шлюбі народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після розірвання шлюбу у них з позивачем склалися ще більш неприязні стосунки.

Додатковим рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 12 липня 2022 року вирішено відновити ОСОБА_7 її дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 ».

Також вказувала на те, що твердження позивача стосовно того, що позивач самостійно забезпечує дітей всім необхідним не відповідають дійсним обставинам, оскільки вона перераховувала позивачу кошти на утримання дітей, а також купувала самостійно одяг та іграшки, що підтверджується доказами, які долучені до відзиву, а, відтак вона постійно приймає участь в утриманні дітей.

Крім того, статтею 141 СК України  передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеної норми права, ОСОБА_2 вважає, що позивач, як батько дітей, повинен також виділяти грошові кошти для задоволення їх потреб та підготовки до дорослого життя і приймати активну участь у їх житті.

Посилаючись на зазначене, ОСОБА_2 просила позов ОСОБА_1 задовольнити частково, а саме стягнути з неї на його користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Також додатково зазначив, що син ОСОБА_5 є дитиною з інвалідністю; наявність у сина захворювання та потреба у лікуванні підтверджується заключенням спеціаліста Київської дитячої клінічної лікарні № 1 від 7 червня 2017 року, відповідно до якого дитина має численні вроджені вади розвитку.

Посилаючись на те, що на його утриманні перебуває двоє дітей, один з яких є дитиною з інвалідністю, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь аліменти саме у розмірі 1/2 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дітьми повноліття.

ОСОБА_2 у судовому засіданні просила позов задовольнити частково та стягнути з неї на користь позивача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Представник ОСОБА_2 – адвокат Тарнавський В.Б. у судовому засіданні зазначав про те, що ОСОБА_2 з 12 лютого 2022 року є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 по теперішній час, що підтверджується відповідною довідкою, яка міститься в матеріалах справи. Станом на день подання відповідної заяви, ОСОБА_2 отримує стабільне грошове забезпечення, розмір якого становить трохи більше двадцяти п`яти тисяч гривень, що підтверджується копією довідки №1551/587 від 8 листопада 2024 року.

Також вказував на те, що частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи зазначені норми, у сукупності, а також позитивну та дбайливу поведінку відповідача по відношенню до своїх дітей, яка проводить час з ними, забезпечує їх перебування у себе власним коштом, купує їм речі, подарунку, відвідує екскурсії, цікавиться їх життям та намагається присвячувати їм вільний від військової служби, представник ОСОБА_2 – адвокат Тарнавський В.Б. просив позов задовольнити частково.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що з 19 липня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 9 червня 2022 року розірвано.

У цьому шлюбі народилось двоє дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Додатковим рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 12 липня 2022 року ухвалено змінити ОСОБА_7 прізвище на її дошлюбне « ОСОБА_8 ».

2 червня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу в Київській області Соколюк О.В. та зареєстрований за № 326.

Відповідно до пункту 1.3. договору сторони погодили, що місцем проживання дітей батьки визначили місце проживання батька – ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Рокитнянському відділі управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації та одержує згідно Закону України державну допомогу особам з інвалідністю на дитину-інваліда ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 4 квітня 2023 року до 8 травня 2035 року, що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області Білоцерківської районної військової адміністрації в Київської області від 3 травня 2023 року № 223.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз при народженні – хромосомна патологія, що підтверджується консультативним висновком лікаря-генетика для дітей НДСЛ «Охматдит» від 6 вересня 2023 року.

З довідки Рокитнянської селищної ради від 26 червня 2024 року № 187 встановлено, що ОСОБА_1 проживає на АДРЕСА_1 та має склад сім`ї: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У цій же довідці зазначено, що діти перебувають на утриманні ОСОБА_1 .

З копії довідки Міністерства оборони України військова частина НОМЕР_1 від 13 червня 2024 року № 449 вбачається, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 з 12 жовтня 2022 року по теперішній час.

Суд, надав належну оцінку зібраним у справі доказам, в тому числі, доказам, які відповідач додала до відзиву.

Згідно з частинами першою та другою статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною першою статті 51 Конституції України встановлено обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положеннями частин першої та другої статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частинами другою, третьою статті 181 СК України встановлено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 182 СК України).

Водночас, як передбачено частиною другою статті 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Прожитковий мінімум з 1 січня 2024 року для дітей віком від 6 до 18 років - 3 196 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).

Згідно з частинами першою-третьою статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до частини п`ятої статті 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Судом достовірно встановлено і це не заперечував відповідач у справі, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з батьком – ОСОБА_1 .

При визначенні розміру аліментів суд враховує вік дітей, розмір прожиткового мінімуму для дітей, потреби дітей, а також те, що діти перебуває на утриманні батька, оскільки вони разом з ним проживають, відповідач є особою працездатного віку, а також те, що відповідач зобов`язана утримувати дітей до досягнення ними повноліття і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації життя та відсутність доказів того, що вона не має можливості чи не здатна допомагати дітям.

Статтею 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач посилався на те, що на його утриманні перебуває двоє дітей, один з яких є дитиною з інвалідністю, а, відтак, така дитина потребує додаткових витрат, тому просив стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/2 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19 липня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття

Разом з цим необхідно зазначити, що позивач належними і допустимими доказами не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема, щодо несення ним додаткових витрат на утримання дитини; не надав позивач суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про спроможність відповідача сплачувати аліменти саме в розмірі 1/2 частки її заробітку.

У зв`язку з викладеним, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх часткове задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки доходу відповідача.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Також, суд роз`яснює сторонам у справі, що згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 133 та частиною шостою статті 141 ЦПК України, судові витрати, що включають судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись статтями 84, 91, 141, 180-184, 191 СК України, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19 липня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

У задоволені іншої частини вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1 .

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована на АДРЕСА_2 .

Суддя Марина СМИК