Справа № 933/479/24

Провадження № 2/933/81/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області

в складі:

головуючого - судді Попович І.А.

за участі:

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача - Макєєва О.В. (у режимі ВКЗ)

секретаря

судового засідання - Камака О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селища Олександрівка цивільну справу за позовом представника позивача Каплі Аліни Степанівни , яка діє в інтересах Моторного (транспортного) страхового бюро України, до ОСОБА_1 , про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, -

В С Т А Н О В И В:

15.07.2024 року представник позивача Капля А.С. , яка діє в інтересах Моторного (транспортного) страхового бюро України, звернулась до Олександрівського районного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 , про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою.

16.08.2024 року ухвалою судді відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено на 08:30 год. 16.09.2024 року.

16.09.2024 року розгляд справи було відкладено на 08:30 год. 08.10.2024 року, у зв`язку з неявкою сторін.

08.10.2024 року розгляд справи було відкладено на 10:00 год. 23.10.2024 року.

23.10.2024 року розгляд справи було відкладено на 13:00 год. 15.11.2024 року, у зв`язку з клопотанням адвоката Макєєва О.В.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 01 січня 2020 року близько 05 години 30 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Amarok», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вулиці Центральної в селі Петрівка Друга, Олександрівського району Донецької області, скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_4 .

В результаті наїзду, велосипедист ОСОБА_4 , від отриманих травм помер в Олександрівській ЦРЛ.

За даним фактом слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Донецькій області 01.01.2020 року, в порядку ст. 214 КПК України, внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування у кримінальному провадженні № 12020050000000001 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Постановою від 29 квітня 2021 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050000000001 від 01.01.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до інформації МТСБУ на момент настання ДТП відповідач не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, у зв`язку з чим МТСБУ прийняло рішення здійснити регламентну виплату на користь потерпілої особи в сумі 210 028 (двісті десять тисяч двадцять вісім) грн 00 коп., факт зазначеної виплати підтверджується платіжними дорученнями № 1480292 від 17.07.2020 року, №1480587 від 27.07.2020, №1479254 від 05.06.2020 року.

Згідно наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 6116 від 04.06.2020 року МТСБУ відшкодувало шкоду, пов`язану зі втратою годувальника в результаті ДТП в розмірі 170 028 (сто сімдесят тисяч двадцять вісім) грн 00 коп., згідно наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 7359 від 16.07.2020 року (відсутня через непереборну силу, підтверджуючі документи додаються в додатках) МТСБУ відшкодувало шкоду пов`язаної в результаті ДТП в розмірі 29 972 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят дві) грн 00 коп., згідно наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 3.1/155 від 27.07.2020 року МТСБУ відшкодувало шкоду пов`язану із витратами на поховання в результаті ДТП в розмірі 10 028 (десять тисяч двадцять вісім) грн 00 коп.

У зв`язку з тим, що МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», законодавства України та свого Статуту, відповідач повинен сплатити загальну суму боргу, що складає 210 028 (двісті десять тисяч двадцять вісім) грн 00 коп.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь 210028,00 гривень витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, та судовий збір в сумі 3127,00 гривень.

30.09.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, відмовити повністю.

Представник відповідача зазначає, що 01.01.2020 року, о 05:30 год., відповідач ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом VOLKSWAGEN, н.з. НОМЕР_1 став учасником дорожньо-транспортної пригоди, під час якої загинув ОСОБА_4 . Слідчим управлінням ГУНП в Донецькій області, за даним фактом, внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050000000001 від 01.01.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Донецькій області від 29.04.2021 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050000000001 від 01.01.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - закрито, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 286 КК України, за відсутністю в діях водія ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. З постанови слідчого вбачається, що згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 3184-3188 від 25.05.2020 року, проведеної у Луганському відділенні Донецького НДІСЕ МЮ України: - в даній дорожній ситуації належні дії водія автомобіля «Volksvagen Amarok», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 спрямовані на забезпечення дорожнього руху, повинні регламентуватися відповідно до вимог п. 12.3 ПДР України, тобто він повинен був в момент виникнення небезпеки для руху (з моменту зміни напрямку руху велосипеда вправо) негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу; - з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, виконуючи п. 12.3 ПДР України, водій ОСОБА_1 , не мав технічної можливості запобігти зіткненню своєчасним гальмуванням з зупинкою транспортного засобу до місця зіткнення; - з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, будь-яких невідповідностей ПДР України, які б перебували у причинному зв`язку з настанням даної ДТП, в діях водія ОСОБА_1 не вбачається.

При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупу ОСОБА_4 виявлено етиловий алкоголь в концентрації 1,48 г/л. Отже, відповідач ОСОБА_1 діяв відповідно до ПДР України і не мав змоги запобігти ДТП. Тобто дорожньо-транспортна пригода сталася з вини велосипедиста ОСОБА_4 та характер зіткнення і пошкоджень транспортних засобів може вказувати на умисел саме загиблого ОСОБА_4 . Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується на безумовній підставі, навіть, у випадку наявності вини потерпілого. Відповідальність за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки не настає лише у випадку непереборної сили чи умислу потерпілого. З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що МТСБУ виплатило 05 червня 2020 року на користь ОСОБА_5 , доньки загиблого ОСОБА_4 , 170028 гривень, 17 липня 2020 р. на рахунок отримувача ОСОБА_6 - 29972 гривень, 27 липня 2020 р. на рахунок отримувача ОСОБА_6 - 10028 гривень При цьому, ОСОБА_6 діяв за довіреністю від ОСОБА_7 , з якою померлий ОСОБА_4 розірвав шлюб в 2014 році, та яка не мала права на отримання регламентних виплат. Довіреність не містить відомостей про те, що ОСОБА_7 надає повноваження іншим особам діяти і в інтересах її доньки ОСОБА_5 . В позовній заяві позивач не зазначає, чому саме в такому розмірі здійснені регламентні виплати, не надає розрахунків, що є обов`язковим при винесенні рішення, інших документів підтверджуючих витрати родини ОСОБА_4 саме на таку суму. Документи, підтверджуючі витрати на поховання та спорудження пам`ятника на загальну суму 40 000 грн, суду не надано. Крім того, позивач не надає копію наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 7359 від 16.07.2020 року на виплату 29972 гривень посилаючись на те, що він знищений, при цьому, долучені позивачем документи не доводять факт знищення саме цього наказу, не надано опису переданих на зберігання та знищених документів, хоча примірник опису документів повинен бути у кожної із сторін. Таким чином, позивачем не доведено законність відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою.

18.10.2024 року представник позивача надіслала до суду відповідь на відзив, відповідно до якої 01 січня 2020 року, близько 05 години 30 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Amarok», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вулиці Центральної в селі Петрівка Друга, Олександрівського району Донецької області, скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_4 . В результаті наїзду, велосипедист ОСОБА_4 , від отриманих травм помер в Олександрівській ЦРЛ. Відповідно до п. 12.3 ПДР України вказано, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. На дату ДТП, відповідач не мав при собі чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та не повідомив про його наявність (або про підстави звільнення його від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) правоохоронні органи, потерпілого та МТСБУ. Тому, Моторним (транспортним) страховим бюро було прийнято рішення про виплату регламентної виплати у сумі 210000,00 грн. МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі її заподіяння; а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі (підпункт «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після ДТП, та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди (п. 27.1 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами (п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджуюсь такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть (п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки. Тобто, відсутність вини водія незабезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження відносно нього, не звільняє від обов`язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. Представник позивача зазначає, що виплата у розмірі 170028,00 грн була виплачена доньці померлого на підставі заяви від 30.04.2020 року від дочки потерпілого ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у зв`язку із втратою годувальника. Виплата підтверджується розрахунком розміру шкоди на утримання від 11.03.2020 року та платіжним дорученням № 1479254 від 05.07.2020 року. Виплата у розмірі 10028,00 грн була здійснена на витрати щодо поховання, товарні чеки, щодо витрат додаються в додатках. Виплата підтверджується платіжним дорученням № 1480587 від 27.07.2020 року. Виплата у розмірі 29972,00 грн була здійснена на витрати, пов`язані з придбанням та встановленням пам`ятника потерпілого. Виплата підтверджується платіжним дорученням № 1480292 від 17.07.2020 року. Представник відповідача, у своєму відзиві, зазначає, що відсутні розрахунки здійснення регламентної виплати саме в розмірі 210000,00 грн, та зазначає про відсутність наказу № 7359 від 16.07.2020 року. Відповідно до цього, представник позивача, до відповіді на відзив додає розрахунок розміру відшкодування шкоди по справі № 67356 від 24.07.2020 року та наказ, який був виявлений при перегляді матеріалів справи № 7359 від 16.07.2020 року.

Представник позивача просить задовольнити позовні вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в повному обсязі (а.с.77-79).

22.10.2024 року до суду представник відповідача - Макєєв О.В. , надіслав заперечення на відповідь на відзив та вважає, що вона, разом з документами, подана до суду з порушенням термінів, передбачених ЦПК України, адже, подано їх вже після початку розгляду справи, тому не можуть бути прийняті судом в якості належного доказу. Зазначає, що ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 16.08.2024 року відкрито провадження за позовною заявою представника позивача Каплі А.С. , яка діє в інтересах Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено строк позивачу для подання до суду відповіді на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти днів із дня отримання відзиву та відповіді. Відповідач скористався наданим йому правом та 30 вересня 2024 року надав відзив на позовну заяву у встановлений термін та його копію направив позивачу. Позивач, отримавши відповідь на відзив 30 вересня 2024 року, повинен був подати відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву. Розгляд справи був призначений на 08 жовтня 2024 року, тобто позивач встигав надати відповідь на відзив до початку розгляду справи. Однак позивач в порушення вимог викладених в ухвалі суду, надав відповідь на відзив лише 18 жовтня 2024 року, тобто з порушенням строків встановлених судом і при цьому надає нові документи в якості доказів. Тому, просить відмовити позивачу в дорученні до матеріалів справи відповіді на відзив разом з додатками та повернути позивачу, а також, в задоволенні позовної заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, відмовити повністю (а.с.93-94).

Представник позивача, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась. У прохальній частині позовної заяви просила розглянути справу без участі позивача та його представника. Проти винесення судом заочного рішення у справі не заперечує (а.с.1-4).

Відповідач та його представник - адвокат Макєєв О.В., у судовому засіданні заперечували проти заявлених позовних вимог та просили в задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою - відмовити повністю. Свої обґрунтування, щодо відмови позовних вимог, вони виклали у відзиві на позовні заяву (а.с.62-64), та у запереченні на відповідь на відзив (а.с.93-94).

Суд, заслухавши відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що постановою про закриття кримінального провадження слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 29 квітня 2021 року було кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050000000001 від 01.01.2020 року - закрито, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю в діях водія ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно даної постанови було встановлено, що 01 січня 2020 року, близько 05 години 30 хвилин, в темний час доби на проїжджій частині АДРЕСА_1 , стався наїзд автомобіля марки «Volkswagen Amarok», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на велосипедиста ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В результаті ДТП ОСОБА_4 , від отриманих травм помер у Олександрівській ЦРЛ (а.с.9-11).

Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 24.11.2014 року було розірвано шлюб між ОСОБА_4 , 1969 року народження, та ОСОБА_7 , 1975 року народження (а.с.12).

У загиблого, на момент ДТП, була на утриманні донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , в якому значиться: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_7 (а.с.21).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , значаться: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_7 (а.с.22).

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , значаться: батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_9 (а.с.23).

Згідно свідоцтва про смерть від 08 серпня 2005 року, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 12 (а.с.24).

Відповідно до свідоцтва про смерть від 03 січня 2006 року, ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 01 (а.с.26).

Згідно свідоцтва про смерть від 04 січня 2020 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 3 (а.с.25).

Як вбачається з лікарського свідоцтва про смерть № 2, виданого 02 січня 2020 року Добропільським відділенням судово-медичної експертизи, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , причина смерті: велосипедист травмований при зіткненні з автомобілем (а.с.32).

Згідно інформації про коло осіб першої лінії споріднення по відношенні до загиблого, що була надана 01.04.2020 року ОСОБА_7 , вбачається, що на момент смерті ОСОБА_4 до кола осіб першої лінії споріднення по відношенню до загиблого, входили діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та вона, як колишня дружина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Батько та мати на момент смерті ОСОБА_4 вже померли (а.с.33).

Цивільно-правова відповідальність автомобіля марки «Volkswagen Amarok», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , застраховано не було (обставина, що не оспорюється сторонами).

10.04.2020 року представник ОСОБА_7 та неповнолітньої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою, відповідно до якої заявником викладено обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01.01.2020 року, близько 05 год. 30 хв., по вул. Центральній, в с. Петрівка Перша, Олександрівського району Донецької області, та просить здійснити регламентну виплату, пов`язану із втратою годувальника (для дітей 14-18 років) - 170028,00 грн. (а.с.17).

30.04.2020 року ОСОБА_5 подала заяву до Моторного (транспортного) страхового бюро України на виплату страхового відшкодування, відповідно до якої просить здійснити регламентну виплату, пов`язану із втратою годувальника - 170028,00 гривень, що належить неповнолітній дитині загиблого ОСОБА_5 (а.с.18).

18.06.2020 року представник ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою, в якій просить долучити до справи Пліскачової № 67356 наступні документи: оригінали квитанцій до ПКО № 2, та № 10, а саме: витрати на поховання та витрати на спорудження пам`ятника на загальну суму 40000,00 грн (а.с.19).

Розрахунок та виплата відшкодування проводилися на підставі:

- наказу № 6116 від 04 червня 2020 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_5 в розмірі 170028,00 грн (а.с.13);

- довідки № 1 від 22.05.2020 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілихза втрату годувальника у сумі 170028,00 грн (а.с.13 зворот);

- наказу № 3.1/155 від 26.07.2020 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих у розмірі 10028.00 грн (а.с.14);

- довідки № 3 від 24.07.2020 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих на компенсацію витрат на поховання у розмірі 10028.00 грн (а.с.14 зворот);

Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки, внаслідок ДТП у розмірі:

- 29972,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1480292 від 17 липня 2020 року (а.с.36);

- 10028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1480587 від 27 липня 2020 року (а.с.36 зворот);

- 170028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1479254 від 05 червня 2020 року (а.с.37).

09.06.2021 року за вих. № 67356/9/АК представником Моторного (транспортного) страхового бюро України на адресу ОСОБА_1 було направлено претензію про відшкодування збитків в порядку регресу на суму 210028,00 гривень, яку необхідно відшкодувати на користь МТСБУ протягом 20 днів з моменту отримання цієї претензії (а.с.28).

18.10.2024 року представник позивача, разом з відповіддю на відзив, надала до суду наступні документи: копію розрахунку розміру відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого від 24.07.2020 року; копію розрахунку розміру відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого від 11.03.2020 року на суму 170 028, 00 грн; копію розрахунку розміру відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого від 06.07.2020 року; копія довідки щодо інформації про коло осіб першої лінії спорідненості по відношенню до загиблого; копію свідоцтва про смерть батьків потерпілого ОСОБА_4 ; копію наказу № 7359 від 16.07.2022 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих на суму 29972,00 грн.; копія довідки № 2 від 06.07.2020 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих в розмірі 29972,00 грн (оригінали документів в наявності у позивача); копії товарних чеків на витрати, пов`язані з похованням потерпілого (оригінали в наявності у потерпілої сторони); копії платіжних доручень на підтвердження регламентної виплати потерпілому № 1480292 від 17.07.2020 року, № 1479254 від 05.06.2020 року, № 1480587 від 17.07.2020 року (наявне в оригіналі в установі банку) (а.с.80-87).

Згідно з підпунктом «а» п. 41.1, ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Пунктом 2.1 статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно із пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 23.1 статті 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Статтею 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено порядок здійснення та розміри страхових виплат за шкоду, пов`язану зі смертю потерпілого.

Пунктом 27.1 статті 27 Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами.

Крім цього, пунктом 27.5 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати.

Пунктом 41.1 статті 41 Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Тлумачення вказаних положень закону свідчить про те, що пункт 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за способом викладення змісту є відсилочним, тобто містить посилання на іншу норму права, а саме на статтю 1200 ЦК України, та може застосовуватися лише в поєднанні із цією нормою.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 304/936/19 (провадження № 61-12719 сво 20).

Відповідно до ст. 1191 ЦК України та ст. 38.2 Закону, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), після сплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Відповідно до частини другої статті 1200 ЦК України шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Статтею 1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

У цих правовідносинах ЦК України є загальним нормативно-правовим актом, а Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним нормативно-правовим актом та регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Тобто Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає спеціальні до ЦК України строки виплати страхових відшкодувань у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому саме спеціальний закон підлягає застосуванню при відшкодуванні страховиком шкоди, заподіяної смертю особи при експлуатації наземних транспортних засобів.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 листопада 2020 року у справі № 747/522/19.

Пунктом 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Як встановлено з матеріалів справи на час скоєння ДТП транспортний засіб «Volksvagen Amarok», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про що зазначено в наказі МТСБУ та Довідці МТСБУ № 1 від 22.05.2020 року, про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (а.с.13).

Згідно з Довідкою № 1 від 22.05.2020 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, ОСОБА_5 визначено суму до сплати в розмірі 170028,00 грн. (а.с.13 зворот).

Відповідно до Наказу МТСБУ «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_5 визначено суму до сплати в розмірі 170028,00 грн за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с.13).

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 гривні.

Перевіривши розрахунок розміру страхового відшкодування, судом встановлено, що 4723 грн. х 36 = 170028,00 грн, що становить мінімальну суму страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого, яка передбачена п. 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Пунктом 27.4. статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Перевіривши розрахунок розміру страхового відшкодування, судом встановлено, що 4723 грн. х 12 = 56972 грн.

Витрати на поховання в результаті ДТП склали 40000,00 (10028,00 грн + 29972,00) грн., що не перевищують загальний розмір такого відшкодування, який передбачений пунктом 27.4. статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Розмір відшкодування обрахований позивачем на підставі наданих особою, яка здійснила поховання квитанцій про оплату послуг.

При цьому суддя відхиляє доводи сторони відповідача, що грошові суми були перераховані неналежним особам, оскільки ОСОБА_5 на час спірної виплати була неповнолітньою.

За вимогами ч. 1 ст. 242 ЦК України «Представництво за законом», батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

За вимогами ст. 154 СК України, батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.

Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.

Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

Таким чином ОСОБА_7 була законним представником неповнолітньої ОСОБА_5 та мала права вчиняти від її імені та в її інтересах будь-які дії, без спеціальних на те повноважень.

Крім того, відповідно наказу М(Т)СБУ від 04.06.2020 року за № 6116 (а.с.13) отримувачем страхової виплати у сумі 170028,00 грн є ОСОБА_5 , відповідно до квитанції від 05.06.2020 року грошові кошти у сумі 170028,00 грн були перераховані ОСОБА_5 (а.с.31).

Щодо неналежної особи, яка отримала грошові кошти на поховання, суд також їх відхиляє, оскільки пунктом 27.4 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» таке відшкодування здійснюється особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Зазначені документи були надані страховику ОСОБА_7 , яка здійснила поховання та надала ОСОБА_6 довіреність (а.с.31) на отримання грошових коштів від страховика.

Оскільки, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то згідно приписів ст. 38.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у позивача після здійснення регламентної виплати особам, які мали право на її отримання, виникло право регресної вимоги до відповідача у розмірі 210028,00 гривень (170028,00 грн - розмір шкоди, пов`язаної із втратою годувальника заподіяної в результатів ДТП + 10028,00 грн + 29972,00 грн - витрати на поховання), та витрати позивача пов`язані з регламентною виплатою, підлягають відшкодуванню відповідачем.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до платіжної інструкції № 982498 від 14 червня 2024 року, позивачем сплачено судовий збір у сумі 3127,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3127,00 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 549, 1166, 1187, 1200, 1202 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 12, 13, 79, 81, 89, 133, 141, 263, 264-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги представника позивача Каплі Аліни Степанівни , яка діє в інтересах Моторного (транспортного) страхового бюро України, до ОСОБА_1 , про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131) витрати, пов`язані з регламентною виплатою у розмірі 210028 (двісті десять тисяч двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3127 (три тисячі сто двадцять сім) гривень 00 копійок.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 15 листопада 2024 року.

Повний текст рішення складено 20 листопада 2024 року.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, юридична адреса: 02002, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131;

Відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Олександрівського

районного суду Попович І.А.