провадження №2/279/1648/24

Справа № 279/4438/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року                                

       Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

       головуючого судді                 Коваленко В.П.,

        секретаря Зубкової І.М.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №279/4438/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Коростенського нотаріального округу Житомирської області Неборачко Ірина Віталіївна , про скасування свідоцтв про право на спадщину за законом -,

В С Т А Н О В И В:

       Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 01 червня 2018 року видане приватним нотаріусом Коростенського нотаріального округу Житомирської області Неборачко І.В. , зареєстроване в реєстрі за №1331 спадкова справа №47/2018 на квартиру АДРЕСА_1 та земельної ділянки; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 червня 2018 року видане приватним нотаріусом Коростенського нотаріального округу Неборачко І.В. , зареєстроване в реєстрі за № 1471, спадкова справа №47/2018 на грошові вклади.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що тривалий час перебував на заробітках поза межами України. Його дружина, достовірно знаючи про його перебування на заробітках , звернулася до Коростенського міськрайонного суду із заявою про визнання його померлим . Рішенням вказаного суду (спрва №279/1848/17) визнано померлим ОСОБА_1 Приватним нотаріусом Неборачко І.В. відкрито спадкову справу на підставі вищевказаного рішення та видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.06.2018 року на спадкове майно квартиру АДРЕСА_1 та на грошові вклади з належними відсотками.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25.03.2024 року анульовано рішення про оголошення померлим ОСОБА_1 , що є підставою для визнання свідоцтв про право на спадщину недійсним.

       Ухвалою суду від 18.07.2024 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 14 .10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено до розгляду.

В судовому засіданні позивач та його представник надали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують просять їх задовольнити. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилась , про день та час розгляду справи повідомлена належним чином. Відзиву та заперечень не надала.

       За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній матеріалів.

       Перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи з таких підстав.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За вимогами ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що зі спливом шести місяців із дня відкриття спадщини спадкоємець, діючи розумно, обачливо і добросовісно, має отримати свідоцтво про право на спадщину.

Обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно встановлено і у статті 1297 ЦК України.

Свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права власності на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується оформлення спадкових прав.

Спадкове право характеризується цілою низкою спеціальних способів захисту прав та інтересів судом. Серед таких способів захисту у ст. 1301 ЦК України виокремлено визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.

Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Як роз`яснено у пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

У постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18) зазначено, що у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.

Згідно з статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76,77,78,79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що що тривалий час позивач ОСОБА_1 перебував на заробітках поза межами України. Його дружина, ОСОБА_2 , достовірно знаючи про його перебування на заробітках , звернулася до Коростенського міськрайонного суду із заявою про визнання його померлим . Рішенням вказаного суду (справа №279/1848/17) визнано померлим ОСОБА_1 Приватним нотаріусом Неборачко І.В. відкрито спадкову справу на підставі вищевказаного рішення та видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.06.2018 року на спадкове майно квартиру АДРЕСА_1 та на грошові вклади з належними відсотками.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25.03.2024 року анульовано рішення про оголошення померлим ОСОБА_1 .

За таких обставин суд приходить до висновку, що відпали підстави для визнання дружини спадкоємцем та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

             Відповідно до  ст.141 ЦПК України судовий збір суд стягує з відповідача.

        На підставі викладеного та керуючись ст. ст.  81,  247,  263-265  ЦПК України , ст. 1301 ЦК України, суд,                          

У Х В А Л И В :

        Позовні вимоги задовольнити .

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 01 червня 2018 року видане приватним нотаріусом Коростенського нотаріального округу Житомирської області Неборачко Іриною Віталіївною, зареєстроване в реєстрі за №1331, спадкова справа № 47/2018 на квартиру АДРЕСА_1 та земельної ділянки.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 червня 2018 року видане приватним нотаріусом Коростенського нотаріального округу Житомирської області Неборачко Іриною Віталіївною, зареєстрованого в реєстрі №1471, спадкова справа №47/2018 на грошові вклади.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене безпосредньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 -ти днів після його проголошення.

       Суддя                                                        В.П. Коваленко