_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/33616/24

Провадження № 2-а/947/244/24

РІШЕННЯ

Іменем України

21.11.2024.                                                                                        м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участю:

- секретаря судового засідання Ващенко М.О.,

- представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Одеси адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 , поданим в його інтересах представником ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позиції позивача та відповідача, інших учасників справи.

18.10.2024 до Київського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом звернувся ОСОБА_2 (далі також – позивач), поданим в його інтересах представником ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення № 2122 від 02.10.2024 не отримував. Розгляд справи відбувся 02.10.2024 за його відсутності. Копію постанови від 02.10.2024 отримав 08.10.2024.

Окрім цього позивач зауважив, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить усіх даних, передбачених ст. 283 КУпАП. Описова частина постанови не конкретизована.

Також, на обґрунтування своєї правової позиції позивач покликався на норму примітки до ст. 210 КУпАП щодо наявної можливості у органів комплектування та соціальної підтримки отримати інформацію про його персональні дані з державних реєстрів.

У відзиві представник ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що протокол та постанова відносно ОСОБА_2 складені уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до приписів КУпАП. Усі права військовозобов`язаного були дотримані та забезпечені. Порушення, викладені в описовій частині протоколу та постанови, дійсно мали місце.

Заяви та клопотання учасників справи.

14.11.2024 від представника ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 21.11.2024, занесеною до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання представника відповідача відмовлено.

Інших заяв та клопотань не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 21.10.2024 справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 29.10.2024. У подальшому розгляд справи переносився на 14 та 21.11.2024.

У судове засіданні 21.11.2024 позивач та його представник не з`явилися. Представник позивача направив відповідь на відзив, яку суд оцінює як додаткові пояснення позивача. Представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та наявні в ній докази, заслухавши пояснення сторін та інших учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , є заброньованим та має відстрочку до 07.06.2025. Дані уточнено 19.09.2024, що підтверджується паперовою копією електронного військово-облікового документа ОСОБА_2 , сформованого у мобільному застосунку «Резерв +» 08.10.2024.

Щодо обставин притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності судом установлено, що 02.10.2024 командиром взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення № 2122 відносно ОСОБА_2 за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до описової частини протоколу ОСОБА_2 допустив порушення вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу»; п. 7, 71, 14, 162, 18, 20, 23, 25, 31, 34 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний резерв призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, не повідомив про зміни облікових даних: місце проживання та місце перебування; номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; відцифрований образ обличчя особи; відомості про досвід роботи за спеціальністю; відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду); відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості); відомості про володіння іноземними мовами; відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки; відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити та відомості виконавчого документа); відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 3 ст. 210 КУпАП, як порушення військовозобо-в`язаним правил військового обліку, вчинені в особливий період.

Відповідно до вказаного протоколу розгляд справи призначено 02.10.2024 на 14 год 31 хв у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В екземплярі протоколу, наданого відповідачем, має місце підпис ОСОБА_2 . Йому роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. По суті правопорушення від надання пояснень відмовився. Копію протоколу отримав. До протоколу долучені як докази: письмова копія витягу з мобільного застосунку «Резерв +» ОСОБА_2 .

У цей же день, 02.10.2024, на підставі вказаного протоколу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 винесено постанову № 2122 від 02.10.2024 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Описова частина постанови щодо переліку приписів нормативно-правових актів, які були порушені ОСОБА_2 , відповідає описовій частині протоколу.

Внизу постанови має місце підпис ОСОБА_2 та вказана дата отримання зазначеної постанови – 08.10.2024.

Отже, з аналізу заяв по суті справи та наданих сторонам доказів на їх підтвердження, випливає, що сторони не заперечують факт складення протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, однак позивач вказує на порушення процесуальних норм під час притягнення його до адміністративної відповідальності, а також неправильне застосування норм матеріального права, які складають об`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, що і стало підставою для звернення з позовом у цій справі.

Мотиви прийнятого рішення.

Надаючи правову кваліфікацію встановленим обставинам, суд зазначає, що спірні правовідносини щодо дотримання правил військового обліку та порядку притягнення до адміністративної відповідальності, врегульовані положеннями Закону України «Про військовий облік і військову службу», Закону України «Про Єдиний державний резерв призовників, військовозобов`язаних та резервістів», Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є Додатком 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, а також нормами КУпАП.

При цьому, застосовуючи правові норми до спірних правовідносин та визначаючи їх зміст шляхом тлумачення, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), яка є джерелом права в Україні (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006), відповідно до якої, національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (п. 45 рішення ЄСПЛ від 06.12.2007 у справі «Воловік проти України», заява № 15123/03).

Щодо процесуального аспекту позову суд уважає за необхідне зазначити таке.

Так, порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності врегульований положеннями КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211).

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваже-ною на те посадовою особою (ч. 1 ст. 254 КУпАП).

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч. 2 ст. 254 КУпАП).

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (ч. 1 ст. 256 КУпАП).

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (ч. 2 ст. 256 КУпАП).

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання (ч. 3 ст. 256 КУпАП).

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (ч. 4 ст. 256 КУпАП).

Оскільки диспозиція ч. 3 ст. 210 КУпАП є банкетною, то в протоколі та постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинні бути зазначені конкретні приписи нормативно-правових актів, які були порушені особою.

Аналізуючи наявну в матеріалах справи копію протоколу про адміністративне правопорушення № 2122 від 02.10.2024 відносно ОСОБА_2 за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та надаючи йому оцінку як доказу в контексті зазначених вище приписів норм КУпАП суд доходить висновку, що вказаний протокол складений відповідно до приписів КУпАП. Права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП ОСОБА_2 роз`яснені. Від надання пояснень останній відмовився. Про дату та час розгляду протоколу повідомлений належним чином. Другий примірник протоколу отримав. Докази у виді письмової копії витягу з мобільного застосунку «Резерв +» ОСОБА_2 – долучені до протоколу. У протоколі зазначено місце його складення та час.

Далі, відповідно до приписів ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст. 235 КУпАП).

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП).

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено (ч. 1 ст. 285 КУпАП).

З аналізу винесеної на підставі протоколу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 постанови № 2122 від 02.10.2024 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП випливає, що розгляд справи ОСОБА_2 відбувся за його участі. Будь-яких клопотань про перенесення розгляду справи останній не подавав. Копію постанови отримав 08.10.2024.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача про порушення його процесуальних прав працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 під час притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже судом не встановлено істотних порушень норм процесуального права під час притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та винесення постанови № 2122 від 02.10.2024.

Щодо матеріального аспекту позову суд уважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до описової частини постанови № 2122 від 02.10.2024, ОСОБА_2 допустив порушення вимог:

- абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу» відповідно до якого громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- пункти 7, 71, 14, 162, 18, 20, 23, 25, 31, 34 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме: відомості про місце проживання та місце перебування; номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; відцифрований образ обличчя особи; досвід роботи за спеціальністю; відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду); відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості); відомості про володіння іноземними мовами; відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки; відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити та відомості виконавчого документа); відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Що стосується посилання на порушення приписів абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу» суд уважає за необхідне зазначити, що вказана норма у редакції, яка ставиться в провину ОСОБА_2 , набрала чинності 18.05.2024 відповідно до Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11.04.2024.

При цьому, часом початку виникнення обов`язку уточнити персональні дані визначено – протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації. Відповідний Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2024 набрав чинності у цей же день та затверджений у подальшому Законом України № 2105-IX від 03.03.2022.

Оскільки диспозиція ч. 3 ст. 210 КУпАП є бланкетною, то в протоколі та постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинні бути зазначені конкретні приписи нормативно-правових актів, які були порушені особою.

Відтак темпоральна дія Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11.04.2024 не може розповсюджуватися на події, які вже минули (зокрема на період 60 днів – з 24.02.2022 по 24.04.2022).

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення (ст. 58 Основного Закону України).

Отже вказана норма абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу» у зазначеній редакції не може бути застосована до  ОСОБА_2 в контексті притягнення його до адміністративної відповідальності у цій справі.

Оскільки в описовій частині постанови № 2122 від 02.10.2024 обов`язок уточнення персональних даних, зазначених у пунктах 7, 71, 14, 162, 18, 20, 23, 25, 31, 34 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», прив`язується до приписів абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу», тому і останні не можуть бути поставлені в провину ОСОБА_2 .

Окрім цього в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що у ОСОБА_2 виникли зміни у відомостях, передбачених пунктами 7, 71, 14, 162, 18, 20, 23, 25, 31, 34 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», що зумовлює необхідність їх уточнення.

Тому, у разі не доведення цього факту, не можна констатувати і виниклий обов`язок у особи повідомити про зміни у персональних даних територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Відтак питання кваліфікації правопорушення як «триваючого правопорушення» може бути поставлено відповідачем за наявності конкретної дати виникнення обов`язку у відповідача поновити / уточнити персональні дані.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). Указаний обов`язок відповідачем у цій справі не виконаний.

Отже, в діях  ОСОБА_2  відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП і, як наслідок, склад цього адміністративного правопорушення.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, рішення від 10.02.2010).

Отже суд, надавши відповідь на основні аргументи сторін, які відносяться до предмета спору, та обґрунтувавши прийняте рішення, не вбачає за необхідне надавати відповідь на кожний детальний аргумент, вказаний в заявах по суті справи, які не стосуються предмета спору.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (ч. 3 ст. 286 КАС України). 

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та закриття справи про адміністративне правопорушення, оскільки при її постановленні уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 були допущення істотні порушення норм матеріального права.

З огляду на викладене, керуючись ст. 2, 6, 77, 241-243, 245, 246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_2 , поданий в його інтересах представником ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

2. Скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності № 2122 від 02.10.2024, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

3. Справу про адміністративне правопорушення № 2122 відносно ОСОБА_2 – закрити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                         К. А. Цирфа