Справа № 132/3691/24

Провадження №1-кп/132/553/24

Вирок

Іменем України

25 листопада 2024 року місто Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024025220000089 від 06.11.2024, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлівки, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до її повноліття.

Одним із способів виконання батьками обов`язку утримувати дитину, що визначені у статті 181 Сімейного кодексу України є присудження за рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дитини у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 у період з 23.05.2024 по 01.11.2024 злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дітей за наступних обставин..

Так, відповідно до судового наказу Калинівського районного суду Вінницької області від 12.04.2024 (справа № 132/1055/24) з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язано стягувати на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29.03.2024 до досягнення дитиною повноліття.

На підставі судового наказу Калинівського районного суду Вінницької області від 12.04.2024 (справа № 132/1055/24), головним державним виконавцем Калинівського відділу ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 23.05.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 щомісячно аліментів.

ОСОБА_2 , маючи умисел на ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), достовірно знаючи про необхідність їх сплати, так як до останнього здійснювався виклики державного виконавця про з`явлення: 23.05.2024, 13.06.2024, 30.10.2024, під час чого йому було роз`яснено відповідальність за невиконання законних вимог виконавця, його обов`язку повідомити державного виконавця не пізніше наступного дня про своє працевлаштування, у період з 23.05.2024 по 01.11.2024 не маючи обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров`я, на роботу не влаштовувався, на обліку у Калинівському відділі Хмільницької філії Вінницького обласного центру зайнятості не перебував, грошові кошти (аліменти) на утримання малолітнього сина - ОСОБА_2 , не сплачував, будь-якої іншої допомоги не надавав, тобто добровільно рішення суду не виконував і таким чином злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини.

Внаслідок вищевказаних умисних дій ОСОБА_2 , спрямованих на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) у період з 23.05.2024 по 01.11.2024 утворилася заборгованість в сумі 22 667, 10 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят сім) гривень (десять) копійок, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною першою статті 164 КК України, а саме: злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Положеннями частин другої та третьої статті381 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

У обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права опеляційного оскарження згідно із ч. 2 ст. 302 КПК України та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, у відповідності до положень частини першої статті 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 164 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву від 20.11.2024 підозрюваного ОСОБА_2 , яка складена за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_2 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 164 КК України, він беззаперечно визнає; йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин; він не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, а також він обізнаний у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.

У вказаній заяві захисником - адвокатом ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

До обвинувального акта також додано письмову заяву від 20.11.2024 потерпілої ОСОБА_6 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому статтями 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною першою статті 164 КК України, а саме: злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обвинувачений ОСОБА_2 , інтереси якого представляє захисник - адвокат ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 164 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку та кваліфікує його дії за частиною першою статті 164 КК України, а саме як: злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Згідно із частиною другою статті 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до статті 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , не встановлено.

Відповідно до статті 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що за місцем проживання він характеризується посередньо, ніде не працює, за даними наявної документації до лікарів психіатра та нарколога за допомогою не звертався, має місце реєстрації, раніше не судимий.

За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах, встановлених у санкції частини першої статті 164 КК України, у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік і відповідно статті 59-1 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_2 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Призначення ж іншого, більш суворого виду покарання, на думку суду, є недоцільним, зважаючи на характеризуючі особу дані, визнання вини та відношення останнього до скоєного. Саме така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування в неї звички законослухняної поведінки й не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, а вид запобіжного заходу не обирався.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Вирішуючи питання щодо речових доказів, суд керується вимогами статті 100 КПК України.

Так, постановою начальника СД відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 від 14.11.2024 у кримінальному провадженні № 12024025220000089 від 06.11.2024 визнано речовим доказом судовий наказ Калинівського районного суду Вінницької області від 12.04.2024 (справа № 132/1055/24) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 аліментів на утримання малолітнього сина - ОСОБА_2 , на одному аркуші, який зберігається в матеріалах кримінального провадження.

Постановою начальника СД відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 від 09.11.2024 у вказаному кримінальному провадженні визнано речовим доказом довідку-розрахунок про стягнення аліментів з ОСОБА_2 станом на 01.11.2024, на одному аркуші, яка зберігаються в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Керуючись статтями 369-371, 373, 374, 376 та 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі пунктів 1, 2 та 3 частини другої статті 59-1 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_2 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024025220000089 від 6 листопада 2024 року, а саме: судовий наказ Калинівського районного суду Вінницької області від 12 квітня 2024 року (справа № 132/1055/24) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 аліментів на утримання малолітнього сина - ОСОБА_4 , на одному аркуші; довідку-розрахунок про стягнення аліментів з ОСОБА_2 станом на 1 листопада 2024 року, на одному аркуші, які долучено до матеріалів кримінального провадження, - залишити в метеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати прокурору та обвинуваченому.

Суддя Калинівського районного суду

Вінницької області ОСОБА_9