Дата документу 21.11.2024Справа № 643/4/22

Провадження № 1-кп/554/524/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.11.2024 р. м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 152 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Октябрського районного суду м. Полтави надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 152 КК України.

Прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , яке мотивовано тим, що останній в судові засідання неодноразово не з`являвся без поважних причин, вчинив умисний тяжкий злочин, пов`язаний проти статевої свободи людини.

На думку прокурора стосовно обвинуваченого існують такі ризики:

- п.1 ч. 1 ст.177 КПК України - усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинений ним злочин, ОСОБА_6 може переховуватись від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання;

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України – ОСОБА_6 може чинити тиск на свідків та потерпілих, які ще не допитані у даному судовому засіданні.

- п.5 ч.1 ст.177 КПК України - ОСОБА_6 може вчинити інші злочини.

Захисник заперечував з приводу задоволення клопотання, просив змінити запобіжний захід на більш м`який. Обвинувачений просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання за необґрунтованістю, оскільки наміру переховуватися від суду він не мав, а навпаки повернувся до України, щоб з`явитися до суду.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

Відображення принципів вирішення питання про застосування відносно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. (ч. 1 ст. 331 КПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_6 переховувався від суду, не повідомляв суду про місце свого фактичного перебування, був оголошений в розшук, ризики, наведені прокурором знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому інші більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Ризики переховування та вчинення нового злочину обумовлюються наступними факторами: ОСОБА_6 вчинив умисний тяжкий злочин, пов`язаний проти статевої свободи людини, не володіє міцними соціальними зв`язками, що негативно впливає на його репутацію та свідчить про стійкий злочинний асоціальний настрій.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 умисного тяжкого кримінального правопорушення за обставин, зазначених у обвинувальному акті, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу підозрюваного, свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ст.177 КПК України (ризик переховування, тиску на свідків й потерпілої, а також ризик вчинення нового злочину) та спростовують можливість застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Таким чином є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку ОСОБА_6 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вказаний запобіжний захід відповідає характеру кримінального правопорушення, суспільному інтересу, а тому, клопотання прокурора підлягає до задоволення із продовженням стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.176 – 178,182,183,184,194 КПК України, –

УХВАЛИВ:

Продовжити відносно  ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Полтавський слідчий ізолятор» строком до 18.01.2025 року.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м.Полтави протягом п`яти діб з моменту її оголошення.

Суддя                                                                         ОСОБА_1