Справа № 132/3067/24

Провадження № 2/132/869/24

РІШЕННЯ

Іменем України

18 листопада 2024 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого – судді Карнауха Н.П., при секретарі судового засідання – Лисюк О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області цивільну справу №132/3067/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 38548598, юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок №26, офіс № 407), поданої її представником за довіреністю Тертицею Т.В., до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в особі представника з довіреністю Тертиці М.В., звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначає, що 10.05.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 1203-5583, за яким відповідач отримала кредит на суму 5 200,00 грн., та зобов`язалася його повернути в розмірі, порядку та на умовах, визначених цим Договором. Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши кредитні кошти, натомість відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 26 000,00 грн., з якої: прострочена заборгованість за кредитом 5 200 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 20 800,00 грн. Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку не вчиняє дій спрямованих на повернення вказаних грошових коштів, з метою захисту порушеного права й охоронюваних законом інтересів, позивач вимушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, разом із позовною заявою подав клопотання, де просить справу розглянути в його відсутність, на позовних вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заперечень з приводу поданого позову не надала. Судові повістки про виклик відповідача ОСОБА_1 надсилались судом за її зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_2 . Конверти із судовою повісткою про виклик до суду на 24.10.2024, копією матеріалів вказаної позовної заяви та ухвалою суду про відкриття провадження повернувся на адресу суду із відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання», тому судом було вжито заходів щодо повідомлення відповідача про місце, дату і час судового засідання, призначеного на 18.11.2024, поряд із направленням судової повістки поштою також шляхом публікації 28.10.2024 оголошення про виклик відповідача ОСОБА_1 на офіційному веб-порталі судової влади України.

За наявності існуючих умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено провести заочний розгляд справи за відсутності сторін та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 10.05.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 1203-5583, за яким відповідач отримала кредит на суму 5 200,00 грн., та зобов`язалася його повернути в розмірі, порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши кредитні кошти, натомість відповідач свої зобов`язання не виконала, в результаті чого утворилась заборгованість, яка наведена у розрахунку заборгованості, який наявний в матеріалах справи, згідно якого заборгованість становить 26 000,00 грн., з якої: прострочена заборгованість за кредитом 5 200 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 20 800,00 грн.

Згідно статтей 526, 1049 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно вимог статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позичкодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належні йому.

У відповідності до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За вищенаведених обставин, суд прийшов висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами, є зобов`язальними, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, проте відповідач, отримавши кредитні кошти, в порушення взятих на себе зобов`язань, суму боргу по кредиту не повернула.

За приписами статті 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Відповідачем не заявлялись зустрічні позовні вимоги щодо безгрошовості кредитного договору на підставі положень статті 1051 ЦК України.

Кредитний договір не оскаржений та в судовому порядку недійсним не визнавався.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У справі, що розглядається, позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаним договором, презумпція правомірності якого не спростована.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не надала належних та допустимих доказів на спростування факту отримання кредитних коштів, а також обставин та доказів наданих позивачем.

Наявний у матеріалах даної справи розрахунок заборгованості за кредитним договором, є належним доказом наявності заборгованості позичальника.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача, тому висновки суду про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.

Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 478/300/19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі, приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину.

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14-ц).

Відповідач, власних розрахунків заборгованості не надала та не заявляла клопотання щодо призначення експертизи, отже належними та допустимими доказами не спростувала розмір боргу.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн., що підтверджується платіжним документом.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи зі змісту вказаних положень закону, з відповідача на користь позивача повинні бути стягненні судові витрати у розмірі 2 422, 40 грн.

За приписами частин першої-третьої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

 На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598, індекс 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором № 1203-5583 від 10.05.2023 року в розмірі 26 000,00 грн., з якої: прострочена заборгованість за кредитом 5 200 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 20 800,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598, індекс 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі  2 422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: