ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 рокуСправа №160/24207/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в ненаданні відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) прийняти рішення щодо надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як заброньованому на період мобілізації та на воєнний час за підприємством критичної інфраструктури, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з постановленням останнього на спеціальний військовий облік.      

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що був мобілізований та проходив службу з 2022 року, в подальшому звільнений у запас за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Позивач працевлаштувався на підприємство критичної інфраструктури та заброньований згідно до вимог чинного законодавства. Прибувши до районного ТЦК для оновлення даних з необхідними документами отримав відмови у відстрочці від призову у зв`язку з тим, що є резервістом та не підлягає бронюванню. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача звернувся до суду.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, тому справу суд розглядає на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу за мобілізацією з 26.02.2022 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 07 червня 2023 року № 80-РС сержанта ОСОБА_1 навідника 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки звільнено у запас за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Позивач працює в Державному міжрайонному підприємстві водопровідно- каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» (далі - ДМП ВКГ «ДЗД»), яке є підприємством критичної інфраструктури, на посаді електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування.

ДМП ВКГ «ДЗД» звернулося до Міністра енергетики України та надало список військовозобов`язаних, які пропонуються для бронювання за період мобілізації та на воєнний час за формою згідно з додатком 2, довідкою про кількість військовозобов`язаних ДМП ВКГ «ДЗД» за формою згідно з додатком 3 та обґрунтуванням доцільності бронювання військовозобов`язаних працівників.

В список військовозобов`язаних, які пропонуються для бронювання за період мобілізації та на воєнний час ДМП ВКГ «ДЗД» включено ОСОБА_1 , 1976 року народження, електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування.

Міністерство енергетики України звернулося до Генерального штабу Збройних Сил України (за вих. № 18-3733/0/114-23 від 14.12.2023 р.) з погодженням щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, зазначивши, що ДМП ВКГ «ДЗД» визначено підприємством, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Генеральний штаб Збройних Сил України вих. №300/1/С/38593 від 29.12.2023 року погодив список військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час за ДМП ВКГ «ДЗД».

Наказом Міністерства економіки України від 05.01.2024 року № 293 «Про бронювання військовозобов`язаних за ДМП ВКГ «ДЗД», заброньовано за ДМП ВКГ «ДЗД» на період мобілізації та на воєнний час військовозобов`язаних, які працюють в зазначеному підприємстві за списком, погодженим Генеральним штабом Збройних Сил України (реєстраційний номер 300/1/С/26223 від 25.09.2023 року).

Згідно наказу Міністерства економіки України від 05.01.2024 року № 293 ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на шість місяців до 05.07.2024 року, який, відповідно до Постанови КМУ від 07.05.2024 р. № 516 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 04.06.2024 р. № 642) автоматично продовжений на три місяці - до 05.10.2024 р.

Міністерством економіки України вищезазначений наказ від 05.01.2024 року № 293 «Про бронювання військовозобов`язаних за ДМП ВКГ «ДЗД» надісланий до Синельниківської районної військової адміністрації Дніпропетровської області (для видання військовозобов`язаним витягу з наказу з метою підтвердження відстрочки від мобілізації) та Генерального штабу Збройних Сил України (для доведення у триденний строк до відповідних ІНФОРМАЦІЯ_4 цього наказу).

В подальшому, 05.06.2024 року позивач особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявою та документами про бронювання військовозобов`язаних відповідно до наказу Міністерства економіки України від 05.01.2024 року № 293, а також для уточнення облікових даних, відповідно до Закону України від 11.04.2024 р. № 3633-ІХ.

Співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_5 було прийнято від позивача заяву на отримання відстрочки від мобілізації з доданими до неї документами та його військовий квиток.

Однак, за результатом розгляду заяви позивача, у наданні відстрочки від мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 було відмовлено, посилаючись на те, що ОСОБА_1 відноситься до категорії резервістів та бронюванню не підлягає.

Відповідний лист відповідачем був направлений до керівництва ДМП ВКГ «ДЗД».

Не погоджуючись з позицією відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Надаючи оцінку встановленим по справі обставинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі Закон №2232-XII) щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Частиною другою ст. 2 Закону №2232-ХІІ встановлено, що на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у визначеному цим Законом порядку для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву.

За ч.1 ст. 26-2 Закону №2232-ХІІ в особливий період на службу у військовому оперативному резерві в обов`язковому порядку зараховуються особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров`я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Статтею 35 Закону №2232-ХІІ визначено, що на загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов`язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час.

На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Особливості ведення військового обліку резервістів в органах військового управління, військових частинах, у відповідних міських (районних) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки встановлюються Генеральним штабом Збройних Сил України.

Згідно з ч. 1, 8 ст. 39-1 Закону №2232-ХІІ для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України може бути прийнято рішення про призов громадян України, зарахованих до військового оперативного резерву, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період не підлягають також громадяни України, визначені абзацами четвертим - дванадцятим частини першої та частиною другою статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Частиною першою ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII (далі Закон №3543-XII) встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За п. 1 ч. 1ст. 21 Закону №3543-XII підприємства, установи і організації зобов`язані:

- вести військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку.

- сприяти своїм працівникам, які є резервістами, у виконанні ними обов`язків служби у військовому резерві та своєчасному їх направленню до органів військового управління, військових частин.

Згідно ст. 24 Закону №3543-XII бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону №3543-XII порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов`язаних може також здійснюватися за списком військовозобов`язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті.

Механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов`язаних за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань визначає Порядок бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 року №76 (далі Порядок №76).

Згідно п. 2 Порядку №76 бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки).

Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).

У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати: шість місяців - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 1 цього Порядку.

Відповідно до п. 3 Порядку №76 керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій відповідають за включення військовозобов`язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов`язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

У разі потреби звіряння відповідності військово-облікових даних військовозобов`язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам здійснюється в установленому законодавством порядку.

Органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями під час формування списків можуть враховуватися критерії бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час згідно з додатком 6 до Порядку бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. № 45, - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 12, а також переліки посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 р. № 493.

За п. 6 Порядку №76 підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення).

Список подається за формою згідно з додатком 1 в паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов`язаних за формою згідно з додатком 2.

В обґрунтуванні зазначається:

дата прийняття і номер акта Кабінету Міністрів України, рішення центрального або місцевого органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування про встановлення (доведення) мобілізаційного завдання (замовлення) підприємству, установі і організації, дата і номер укладеного договору (контракту) на виконання підприємством, установою і організацією мобілізаційного завдання (замовлення);

інформація про відповідність облікових даних військовозобов`язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Орган державної влади, інший державний орган, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення), проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню, та у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня отримання списку подає його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Згідно з п. 9 Порядку №76 з метою погодження списки, подані відповідно до пунктів 4-8 цього Порядку, розглядаються щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня їх отримання.

Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) подає погоджені відповідно до абзацу першого цього пункту списки до Мінекономіки.

Пунктом 10 Порядку №76 передбачено, що за результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 9 цього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) Мінекономіки приймає у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов`язаних.

Відповідно до п. 11 Порядку №76 з метою оформлення військовозобов`язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов`язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки).

Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа і організація видає військовозобов`язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3.

Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов`язаному відстрочки.

Витяг видається військовозобов`язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації у п`ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов`язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов`язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), повідомлення про бронювання військовозобов`язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов`язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки), на підставі рішення про бронювання військовозобов`язаних зараховує у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік.

Пунктом 12 Порядку №76 встановлено, що надана відстрочка підлягає анулюванню у разі:

1) закінчення строку її дії;

2) завершення підприємством, установою, організацією виконання мобілізаційного завдання (замовлення) або його скасування;

3) завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

4) позбавлення підприємства, установи і організації статусу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення таких підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

5) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації;

6) звільнення військовозобов`язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації.

У випадках, зазначених у підпунктах 2-6 цього пункту, анулювання відстрочки здійснюється за рішенням Мінекономіки на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації. Відповідно до зазначеного рішення органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації у п`ятиденний строк з дня його прийняття вилучають у військовозобов`язаного витяг, виданий відповідно до пункту 11 цього Порядку, та надсилають його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов`язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), з відміткою у відомості видачі бланків спеціального військового обліку (додаток 4).

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487(далі Порядок №1487).

Пунктом 16 Порядку №1487 визначено, що військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

За п. 17 Порядку №1487 військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.

На загальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Військовозобов`язані, які згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.

Указом Президента України від 29.10.2012 року №618/2012 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення).

За п. 3 Положення громадяни проходять службу у військовому резерві в добровільному порядку, а в особливий період особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров`я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві, - в обов`язковому порядку.

Пунктом 120-1 Положення (в редакції, чинній станом на дату звільнення позивача з військової служби) передбачалося, що під час особливого періоду військовослужбовці, які були звільнені із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в обов`язковому порядку зараховуються до військового оперативного резерву першої черги.

Відповідно до п. 120-2 Положення призов резервістів військового оперативного резерву на військову службу здійснюється у випадках та порядку, визначених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Згідно п. 1 наданого відповідачем розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України, доведеного листом Генерального штабу Збройних Сил України від 09.04.2024 року №300/1/С/2527/ДСК, визначено порядок поводження центрів комплектування та соціальної підтримки з документами на підтвердження бронювання осіб. В свою чергу за п. 3 цього розпорядження запропоновано не здійснювати зарахування на спеціальний військовий облік військовозобов`язаних після проведення звірення у випадках, якщо громадянин включений до військового оперативного резерву.

Згідно п. 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 (далі Положення №154) районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Згідно п. 15 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний організовувати:

- ведення персонально-якісного обліку (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) військовозобов`язаних;

- здійснювати контроль за бронюванням військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час в органах державної влади.

Згідно п. 4 Порядку №1487 завданням військового обліку є: організація своєчасного бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи, суд зазначає наступне.

Визначальними обставинами цієї справи є те, що позивач, перебуваючи в статусі резервіста (при звільненні був зарахований до оперативного резерву) був заброньований, що відповідач визначає підставою для незарахування позивача на спеціальний облік.

Суд констатує відсутність імперативної заборони для бронювання осіб, які перебувають в оперативному резерві, сам відповідач такого нормативного положення не навів.

Також суд зазначає, що п. 11 Порядку №76 передбачає імперативний обов`язок відповідача у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня отримання рішення про бронювання військовозобов`язаного зарахувати його на спеціальний військовий облік. В цьому відношенні наявність у позивача статусу резервіста не змінює зміст рішення про бронювання позивача та не впливає на юридичні властивості та правові наслідки такого рішення. Відповідно, єдиним правомірним варіантом поведінки відповідача після отримання відомостей про бронювання позивача, було зарахування позивача на спеціальний облік.

Суд наголошує, що відповідач як центр комплектування та соціальної підтримки не має повноважень для прийняття рішення про зарахування чи незарахування особи на спеціальний військовий облік. Наявна система правового врегулювання спірних правовідносин передбачає узгодженість факту бронювання з фактом перебування на спеціальному військовому обліку, розвивання та відокремлення цих обставин щодо однієї особи нівелює наявну систему законодавчого врегулювання спірних правовідносин, за якої центри комплектування та соціальної підтримки мають відокремити заброньованих осіб від інших осіб, які перебувають на обліку в такому центрі комплектування, шляхом зарахування заброньованих осіб на спеціальний військовий облік.

Також суд зазначає, що у відповідача відсутні повноваження щодо визнання рішення Мінекономіки про бронювання особи нікчемним.

Суд підкреслює, що відповідач не виконує рішення Мінекономіки про бронювання особи. Так, на відміну від відстрочок, які підтверджуються центрами комплектування та соціальної підтримки та щодо яких саме останніми видаються відповідні посвідчення, заброньовані особи мають відстрочку вже в силу факту їх бронювання, центр комплектування та соціальної підтримки лише сприймає цей факт та здійснює облік особи відповідним чином, не приймаючи при цьому жодних рішень щодо права особи на відстрочку. Це очевидно вбачається з положень п. 11 Порядку №76, згідно яких факт надання відстрочки, (а не право на відстрочку) підтверджується витягом з наказу Мінекономіки.

Це має значення також в аспекті заявлених позовних вимог, адже позивач фактично оспорював ненадання йому відстрочки, хоча така відстрочка у позивача наявна в силу факту його бронювання, а не надається відповідачем.

Узагальнюючи вищевказане суд констатує протиправність бездіяльності відповідача щодо незарахування позивача на спеціальний військовий облік.

Так, відповідач не вчиняв та не міг вчинити жодних дій щодо надання позивачу відстрочки, оскільки вона в нього наявна незалежно від позиції відповідача в силу самого факту бронювання позивача. Отже, ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування позивача на спеціальний військовий облік та зобов`язання відповідача здійснити таке зарахування.

Строк дії відстрочки позивача в зв`язку з бронюванням, відповідно до витягу з наказу Мінекономіки від 05.01.2024 року № 293 про бронювання позивача спливає 15.10.2024 року. Водночас, постановою Кабінету Міністрів України «Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації» від 07.05.2024 року №516 автоматично продовжено строк дії відстрочок на місяць, а згодом, з урахуванням змін, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 року №642 на три місяці. Отже, позивач є заброньованим до 14.01.2025 року. Відповідно, відповідач має правові підстави та обов`язок для зарахування позивача на спеціальний військовий облік.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) прийняти рішення щодо надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як заброньованому на період мобілізації та на воєнний час за підприємством критичної інфраструктури, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з постановленням останнього на спеціальний військовий облік, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Суд не наділений відповідними повноваженнями щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати відстрочку від призову за мобілізацією на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Тому, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) прийняти рішення щодо надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як заброньованому на період мобілізації та на воєнний час за підприємством критичної інфраструктури, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з постановленням останнього на спеціальний військовий облік.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом, зокрема, зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повторно розглянути заяву щодо надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як заброньованому на період мобілізації та на воєнний час за підприємством критичної інфраструктури, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з постановленням останнього на спеціальний військовий облік та з урахуванням висновків суду.    

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в ненаданні відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повторно розглянути заяву щодо надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як заброньованому на період мобілізації та на воєнний час за підприємством критичної інфраструктури, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з постановленням останнього на спеціальний військовий облік та з урахуванням висновків суду.    

У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювався.            

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                     І.О. Лозицька