Справа № 298/1707/24

Номер провадження 2/298/218/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 листопада 2024 року                                         с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі головуючої – судді Ротмістренко О.В., за участі секретаря судового засідання Хомин Л.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (надалі також – АТ «А-Банк», позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 (надалі також – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 24.09.2023 між сторонами укладено кредитний договір (надалі також – Договір), згідно яким відповідач приєднався до Умов і Правил надання банківських послуг позивача та отримав у позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 44,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ «Акцент -Банк» свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме – надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, відповідно до умов Договору. Разом з тим, як зауважує позивач, відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, відтак не виконав зобов`язання за вказаним договором та станом на 19.08.2024 має заборгованість у розмірі 40815,68 грн., яку добровільно не погашає. Наведена обставина стала приводом для звернення позивача до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді від 09.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився. Разом з тим у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, у разі виникнення обставин викладених в ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, а також судові повістки надіслані рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ЦПК України. Однак, відповідні поштові відправлення повернулись на адресу суду неврученими відповідачу. Востаннє відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про час та місце розгляду справи, шляхом оголошенням, що викладено на сайті Судова влада Великоберезнянського районного суду Закарпатської області.

Своїм процесуальним правом щодо подання відзиву на позов відповідач не скористався, будь яких інших заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду також не надходило.

На підставі ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах та на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід розглянути, ухваливши рішення по суті заявлених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши додані позивачем докази, суд встановив таке.

24.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» з метою приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», укладення кредитного договору, відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 у НОМЕР_2 та встановлення кредитного ліміту. Вказаний факт підтверджується Анкетою-Заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 24.09.2023, заявою щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 24.09.2023, підписаними електронним цифровим підписом ОСОБА_1

У Анкеті-заяві зазначено, що разом вказана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua., зазначеним у заяві, між відповідачем та банком становлять Договір про надання банківських послуг, умови якого зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Відповідно до заяви щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком

від 24.09.2023 відповідач просить відкрити йому рахунок № НОМЕР_1 у UAH та встановити кредитний ліміт на наступних умовах: строк дії кредитної лінії 240 місяців, пільговий період користування кредитом становить до 62 днів за ставкою 0,000001 %, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4 % на місяць.

З довідки за картками вбачається, що відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_3 та видано наступні картки: № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 строком дії до грудня місяця

2031 року.

До матеріалів справи позивач додав паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», що підписаний електронним цифровим підписом відповідача та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК», розміщений на сайті банку.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача є: тип кредиту (кредитування з пільговим періодом використання); сума/ліміт кредиту від 1000 до 200000 (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит) грн.; строк кредитування 240 місяців з правом автоматичного продовження; мінімальний розмір власного платежу (фінансової участі) споживача за умови отримання кредиту на придбання роботи/товару/послуги 0%; процентна ставка, відсотків річних складає 0,000001 % – пільгова процентна ставка, пільговий період до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення у повному обсязі), 40, 8 % на рік – базова процентна ставка (нараховується на максимальну суму заборгованості, за умови непогашення заборгованості у повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості), реальна річна процентна ставка, відсотків річних 49,34 %.

З наданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором №б/н від 24.09.2023 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 17.08.2024 становить 40815,68 грн., з яких: 32840,96 грн. є залишком заборгованості за тілом кредиту; 2689, 66 грн. – залишком заборгованості за тілом кредиту (прострочений); 7974, 72 – загальний залишок заборгованості за процентами; 1669,91 – залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість; 6304, 81 – залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість.

Факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідача позивачем підтверджено випискою по картці від 19.08.2024 за період з 24.09.2023 по 04.08.2024, яка згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 №578/5, має статус первинного документу, а отже, є належним та допустимим доказом по справі.

З довідки за лімітами, виданої АТ «А-Банк», вбачається, що ОСОБА_1 24.09.2023 встановлено ліміт 0,00 грн., який в подальшому збільшувався 09.11.2023 – 3 000 грн. (ініціатор Банк), 02.12.2023 – 23 000 грн. (ініціатор Банк), 02.12.2023 – 23 000 грн. (ініціатор клієнт), 02.12.2023 – 32 900 грн. (ініціатор клієнт). При цьому вказана довідка не містить відомостей щодо номера рахунку та картки, на які встановлено відповідні ліміти.

Доказів щодо внесення змін до умов кредитування та обслуговування кредитних карток, оформлених на ОСОБА_1 , суду не надано.

Вирішуючи порушене у позовній заяві питання щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

В ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець позивач.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII«Про споживче кредитування» (далі – Закон №1734-VIII).

За змістом ч. 2 ст. 9 Закону №1734-VIII до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України від 3 вересня 2015 року № 675-VIII«Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» Тирпака Р.В. від 24.09.2023, вона містить лише особисті дані відповідача та його підпис. При цьому така Анкета-заява не містить жодних умов щодо розміру кредитного ліміту, а також розміру, підстав та порядку нарахування процентів, неустойки, строку дії договору тощо,будь-які посилання чи вказівки на укладення двостороннього чи одностороннього договору відсутні.

АТ «Акцент-Банк», пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив окрім тіла кредиту (суми, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи своє право вимоги в цій частині, а також розмір і порядок нарахування, крім розрахунку кредитної заборгованості за договором від 15.02.2023, посилається на витяг з Умов та Правил надання банківських послуг і Тарифами у А-Банку, розміщенні на сайті https://a-bank.com.ua/terms, як невід`ємні частини спірного договору, якими визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких, зокрема, визначено дію договору та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяги з Тарифів та з Умов розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Наданий позивачем витяг із Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем. Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та штрафу за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. При цьому, суд зазначає, що позивач не надав доказів, що саме надана суду редакція діяла на момент укладення договору.

Крім викладеного, варто зазначити, що «Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», наданий банком як доказ, та на який він посилається у своїх позовних вимогах, містить зауваження, що інформація, яка зазначена в паспорті зберігає чинність та є актуальною лише до 29.09.2023, водночас, наданими банком доказами підтверджено, що кредитний ліміт відповідачу встановлено 09.11.2023 за ініціативою банку, що підтверджується, зокрема, даними довідки за лімітами, наданою позивачем, тобто вже після спливу строку дії паспорту споживчого кредиту.

Більш того, аналіз змісту цього Паспорту показує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

У третьому розділі Паспорту визначено максимальну суму ліміту на кредитній картці, однак відсутні дані щодо фактичного ліміту, встановленого на конкретній кредитній картці.

У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено застереження, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, є репрезентативною, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Доводи позивача про те, що відповідач підписав Паспорт споживчого кредитування, в якому було погоджені всі умови кредитування, у тому числі нарахування відсотків та штрафів, суд не приймає до уваги, оскільки у паспорті зазначено вид кредитної картки «Кредитна картка «Зелена», в той час як позивач не надав суду доказів щодо типу виданих відповідачу кредитних карток.

Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту, як це передбачено ст. 7 Закону України «Про споживче кредитування» є лише рекламою споживчого кредиту і передує укладенню самого договору, та, як правило містить, узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовану загальну вартість кредиту та максимальний строк, на який надається кредит та не є доказом погодження між сторонами конкретних умов укладеного договору кредиту.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20, викладено правову позицію, згідно з якою, ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2021 року у справі № 201/10403/19 вказано, що положення

Закону № 1734-VIII допускають те, що укладення договору про споживчий кредит може бути пов`язане з необхідністю отримання споживачем додаткових чи супутніх послуг кредитодавця або третіх осіб, але вимагають, щоби відомості про це були відображені у паспорті споживчого кредиту, з яким кредитодавець має ознайомити позичальника у письмовій формі до укладення договору про споживчий кредит. Інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, зокрема, розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються за невиконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, має бути зазначена у такому договорі.

До того ж, відповідно до постанови Касаційного Господарського Суду Верховного Суду

від 19.12.2023 № 904/1538/22 без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позичальнику умови і правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Інших доказів існування погоджених сторонами істотних умов Договору від 15.02.2023, зокрема, щодо умов та порядку сплати процентів, крім зазначених вище, і з якими, як вважає позивач, відповідач був ознайомлений, позивач не зазначив.

Також у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила

ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг в АТ Акцент-Банк, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.a-bank.com.ua), неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ Акцент-Банк у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі – Конвенція) принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної з сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Зазначений правовий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, яка в свою чергу враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, у відповідності до ч. 4 ст.263 ЦПК України.

Верховний Суд у вказаній постанові також зауважив, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

За таких обставин, суд не вбачає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату відсотків за користування кредитними коштами.

Окрім того, позивач посилається на те, що відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано кредитку картку.

Однак, матеріалами, доданими позивачем до позовної заяви, вказана процентна ставка не підтверджена.

Не містить укладений у вигляді анкети-заяви кредитний договір від 24.09.2023 підписаної сторонами, і строку повернення кредиту (користування ним).

Із представленого банком розрахунку заборгованості встановлено, що станом на 17.08.2024 заборгованість ОСОБА_2 перед банком становить 40815, 68 грн., з яких: 32840,96 грн.  є залишком заборгованості за тілом кредиту; 2689, 66 грн. – залишком заборгованості за тілом кредиту (прострочений); 7974, 72 – загальний залишок заборгованості за процентами; 1669,91 – залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість; 6304,81 – залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість.

Водночас, зважаючи на недоведеність правомірності нарахування відсотків за користування кредитними коштами та штрафів, такі суми не можуть включатися до загальної суми заборгованості яка підлягає стягненню. З огляду на вищевказані обставини (безпідставність нарахування відсотків за користування кредитними коштами) сплачена відповідачем сума таких відсотків повинна бути зарахована в якості погашення заборгованості за тілом кредиту.

Однак, враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку та в повному обсязі АТ «А-Банк» не повернуто, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Як вбачається з виписки відповідача по картковому рахунку за період з 24.09.2023 по 19.08.2024 позивач нарахував витрат на суму: 40234,05 грн., на погашення кредиту позивачем внесено 21260,00 грн., з яких відповідачем неправомірно списано на погашення відсотків за використання кредитного ліміту, а також регулярне списання за кредитом розстрочки з виписки (в т.ч. комісії) – 17 235,65 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість, яка згідно з картковим рахунком за кредитним договором б/н від 24.09.2024 в межах наданого кредитного ліміту складає 22 998.40 грн. (40 234,05 грн. – 17 235,65 грн.) .

Вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, суд вважає необґрунтованим, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати в сумі 3028,00 грн., які відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 1706 грн. 19 коп. (3028х 22998,40/40815,68).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 263-265, 279, 280, 281, 282, 289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 , місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк», код ЄДРПОУ: 14360080, місце знаходження: м. Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11, суму заборгованість за кредитним договором № Б/Н від 24.09.2023, в розмірі 22 998.40 (двадцять дві тисячі дев`ятсот дев`яносто

вісім) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 ), місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк», код ЄДРПОУ: 14360080, місце знаходження: м. Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11, судовий збір у розмірі 1706 (одну тисячу сімсот шість)

грн. 19 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його

перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: Акціонерне товариства «Акцент-банк», код ЄДРПОУ: 14360080, місце знаходження: м. Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Головуюча                                                                        О.В.Ротмістренко