Справа № 332/3083/23

Провадження № 1-в/191/690/24

У Х В А Л А

іменем України

25 листопада 2024 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області клопотання начальника державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94) про приведення вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.10.2023 року за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України від 12.10.2023 року відносно засудженого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, який мешкає: АДРЕСА_1 , засудженого останній раз вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.10.2023 року за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України від 12.10.2023 року до 5 років 2 місяця позбавлення волі,

у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. №3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про приведення вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.10.2023 року за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України від 12.10.2023 року відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. №3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 року.

Від представника державної установи та засудженого надійшли заяви про розгляд клопотання без їхньої участі.

У судовому засіданні прокурор зазначив, що вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали долучені до клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., встановлено, що дії щодо чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ПК України для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, яка визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Отже, 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, визначених ст.51 КУпАП дорівнюють розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.

Вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02.11.2018 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 15. ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі за крадіжку 23.02.2018 року майна вартість якого становить 401 грн. 71 коп., яка не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у 2018 році (1762,00 грн.), до відбування покарання 5 (п`ять) років позбавлення волі. Строк відбування покарання обчислювати з 20 квітня 2018 року. Вирок набрав чинності 04.12.2023 року.

Станом на 02.11.2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762 грн., отже, ОСОБА_4 вчинено крадіжку на суму 401 грн. 71 коп. , що становить менше 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на час її вчинення (менше 1762 грн.), тому у зв`язку з усуненням караності такого діяння, засуджений підлягає звільненню від покарання призначеного за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Таким чином, у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ОСОБА_4 діяння, відповідно до положень ЗУ №3886-ІХ від 18.07.2024 року, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для звільнення засудженого від призначеного 02.11.2018 року вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

12.10.2023 року вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 15 , ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, один з яких від 09 червня 2023 року, із сумою завданої матеріальної шкоди потерпілому у розмірі 1900 грн. 00 коп.

Даним вироком ОСОБА_4 призначено покарання: за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років. На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань призначено покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання за цим вироком часткового приєднано невідбуте покарання за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02.11.2018 року та остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 2 місяці. Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 09.06.2023 року.

Таким чином, у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ОСОБА_4 діяння, відповідно до положень ЗУ №3886-ІХ від 18.07.2024 року, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для звільнення засудженого від призначеного покарання в частині епізоду за ч. 2 ст. 15- ч. 2 ст. 185 КК України від 09.06.2023 року у сумі 1900 грн., яка не перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян (менше 2648 грн. 00 коп. станом на 09.06.2023 року), за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за Законом України від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р.

Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024 року) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, ОСОБА_4 слід вважати засудженим 12.10.2023 року вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного його затримання з 09.06.2023 року.

На підставі викладеного, керуючись Законом України № 3886-IX від 18.07.2024, ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про приведення вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.10.2023 року відносно ОСОБА_4 відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. №3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 року, задовольнити частково.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання призначеного вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02.11.2018 року, засудженого за ч. 2 ст. 15. ч. 2 ст. 185КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки у зв`язку із усуненням караності діяння.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного покарання в частині епізоду за ч. 2 ст. 15- ч. 2 ст. 185 КК України від 09.06.2023 року у сумі 1900 грн., яка не перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян (менше 2648 грн. 00 коп. станом на 09.06.2023 року), у зв`язку із усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_4 засудженим 12.10.2023 року вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного його затримання з 09.06.2023 року.

Копію ухвали направити до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1