ЄУН 932/10231/24

Провадження №3-зв/932/1/24

ПОСТАНОВА

іменем України

27.11.2024 суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Салькова В.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Карягіної Н.О. у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КпАП України,                                        

ВСТАНОВИЛА:

Суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Карягіною Н.О. розглядається справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КпАП України.

22.11.2024 ОСОБА_1 подана заяву про відвід судді Карягіній Н.О. від участі у розгляді справи, згідно з якою суддею без мотивування відмовлено їй у видачі копії постанови від 14.11.2024 у справі №932/10235/24 відносно її колишнього чоловіка ОСОБА_2 , де вона мала статус потерпілої. Зазначає, що суддя висловила особисту позицію відносно неї, навчала життю тощо, отже, рішення у справі щодо неї не може бути об`єктивним.

26.11.2024 ОСОБА_1 подано до суду доповнення до заяви про відвід судді Карягіної Н.О., в якому висловлено думку про невідповідність поведінки судді нормам суддівської етики у вигляді переходу на особистості щодо неї, підвищення голосу, відмови у задоволенні клопотань без жодного обґрунтування тощо. Вважає, що продовження суддею розгляду справи щодо неї унеможливіть належне та об`єктивне вирішення даної справи та порушить її права.

Особа, якій заявлено  відвід – суддя  Бабушкінського районного  суду  м. Дніпропетровська Карягіна Н.О., заявник ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду заяви про відвід.

Положення КпАП України не містять спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід.

Разом із тим відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд справи безстороннім судом.

Зважаючи на викладене, з метою недопущення порушення прав, інтересів і свобод особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне розглянути вказану заяву про відвід по суті за аналогією процесуальних норм, які містяться в КПК України, оскільки у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 Європейський Суд з прав людини зазначив, що український уряд визнав кримінальний характер КпАП України.

Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, зазначені у ст.75 КПК України, зокрема, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Слід зазначити, що заявлений відвід зводиться до незгоди заявника з діями судді Карягіної Н.О. в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КпАП України та після розгляду.

Також належить зауважити, що при заявленні відводу заявникові необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Обставини, які покладаються в основу заяви, повинні бути доведеними, а сам відвід – вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «П`єрсак проти Бельгії» висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами, проявів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Оцінюючи доводи, викладені в заяві про відвід та у доповненні до заяви, в їх сукупності, вважаю, що доводи заявника, який вільний у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачений національним законодавством, та наданні на підтвердження своєї позиції належних та допустимих доказів, є непереконливими, оскільки вони не випливають з співіснування достатньо чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто не кореспондуються з нормами ст.75 КПК України, а особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення «Коробов проти України» від 21.10.2011, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978), що застосовується при оцінці доказів.

Незгода заявника з діями судді ОСОБА_3 сама по собі не може бути правовою підставою для відводу судді.

З огляду на викладене вище та з урахуванням вичерпного переліку підстав для відводу судді заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75,80,81 КПК України, ст.ст.268,283-285 КпАП України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Карягіної Н.О. у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КпАП України – відмовити.

Суддя:                                                                        В.С. Салькова