Справа № 288/2426/24

Провадження № 2/288/675/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року. смт.Попільня

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області - Поліщук Р. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ

       Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна.

Згідно пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

При вирішенні питання про відкриття провадження по справі суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у статті 175 ЦПК України.

Згідно частини другої статті 30 ЦПК України,  позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Пунктами 2, 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 року № 5 визначено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позов про зняття арешту з нерухомого майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність). Якщо майно розташоване або знаходиться у різних районах міста чи в різних містах, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини майна, вартість якої перевищує вартість тих, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Так, в позовній заяві позивачем заявлено вимоги про скасування арешту, накладеного державною виконавчою службою Святошинського району міста Києва, правонаступником якого є Святошинський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (реєстраційний номер обтяження: 2000010, дата реєстрації: 12 березня 2007 року, зареєстроване державним реєстратором Харчук Юрієм Олександровичем, Попільнянське районне управління юстиції Житомирської області), виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 2000010 від 12 березня 2007 року.

При цьому, позивач не зазначає в заявлених позовних вимогах перелік конкретного майна, на яке необхідно скасувати арешт.

Звертаючись до суду з даною позовною заявою позивач додав до матеріалів позовної заяви Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 від 18 жовтня 2024 року, з якого вбачається, що у власності позивача перебуває численне нерухоме майно: земельні ділянки та житлові будинки, які знаходяться на території Житомирської області та Київської області.

Відтак, позивачу слід обґрунтувати підсудність позову саме Попільнянському районному суду Житомирської області.

Відповідно до пункту 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 року № 5, у резолютивній частині рішення у цій категорії справ суду належить зазначати конкретне майно, з якого знімається арешт, його вартість, на користь кого знято арешт і за ким визнається право власності чи кому це майно передається у володіння.

Таким чином, позивачу слід зазначити в позові про перелік нерухомого майна, на яке накладено арешт, його місцезнаходження, визначити його вартість та зазначити докази якими підтверджуються вказані обставини.

       Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

       Частиною другою вказаної статті встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод, щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

       За наведених обставин, позивачу слід надати термін для виправлення зазначених недоліків у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

       Керуючись статтею 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна – залишити без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків, не більше як 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

       Ухвала суду в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

       Суддя Попільнянського

       районного суду                                 Р. М. Поліщук