Справа № 308/18544/24

1-кс/308/6991/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 року                                                         м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурор Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження №12024078030001119 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 290 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження №12024078030001119 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 290 КК України.

З внесеного клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що 15.11.2024 року о 11:28 годині в чергову частину Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від інспектора СРПП ВП №1 Ужгородського РУП, про те, що під час перевірки транспортного засобу марки «HONDA HR-V» д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, під керуванням гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ними виявлено підробку номерних агрегатів вказаного автомобіля та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

15 листопада 2024 року, в ході проведення огляду місця події, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: легковий автомобіль марки «HONDA HR-V» д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, який поміщено на територію штрафмайданчика ГУНП в Зо, що в АДРЕСА_2 , а також вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке упаковано до спец пакету НПУ №RIC2174842.

Враховуючи, що вищевказані речі могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та може бути предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, у зв`язку з чим, 16 листопада 2024 року постановою старшого дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП, легковий автомобіль марки «HONDA HR-V» д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, який поміщено на територію штрафмайданчика ГУНП в Зо, що в АДРЕСА_2 , а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке упаковано до спец пакету НПУ №RIC2174842, визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення збереження речового доказу та можливості проведення органом досудового розслідування слідчих дій у кримінальному провадженні, орган досудового розслідування просить слідчого суддю накласти арешт на тимчасово вилучені речі, під час огляду місця події від 15.11.2024, а саме: легковий автомобіль марки «HONDA HR-V» д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, який поміщено на територію штрафмайданчик ГУНП в Зо, що в АДРЕСА_2 , а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке упаковано до спец пакету НПУ №RIC2174842.

Заборонити власнику чи іншим користувачам, ким би вони не були, розпоряджатись та користуватись вказаними в п. 1 прохальної частини цього клопотання речами.

Прокурор у судове засідання не з`явився, при цьому подав заяву про розгляд клопотання без його участі, зазначивши, що подане ним клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Володілець майна – ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, при цьому подав заяву, згідно з якою просить надати йому згоду на відповідальне зберігання автомобіля «HONDA HR-V» д.н.з. НОМЕР_1 затримане і вилучене 15.11.2024 року. Вказав, що зобов`язується при необхідності давати її відповідальним органам для проведення будь яких провір очних заходів.

Розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено слідчим суддею, згідно з витягом з Єдиного реєстру досудового розслідування за номером кримінального провадження №12024078030001119 органом досудового розслідування – сектором дізнання Ужгородського районного управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.

Досудове розслідування розпочато з фактом того, що 15.11.2024 року о 11:28 годині в чергову частину Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від інспектора СРПП ВП №1 Ужгородського РУП, про те, що під час перевірки транспортного засобу марки «HONDA HR-V» д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, під керуванням гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ними виявлено підробку номерних агрегатів вказаного автомобіля та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

З протоколу огляду місця події від 15.11.2024 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим було виявлено та вилучено: легковий автомобіль марки «HONDA HR-V» д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Згідно заяви ОСОБА_4 він надав працівникам поліції добровільну згоду на огляд транспортного засобу.

Постановою старшого дізнавача Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 від 16.11.2024 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні легковий автомобіль марки «HONDA HR-V» д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Матеріалами клопотання встановлено, що згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником автомобіля «HONDA HR-V» д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, є ОСОБА_6 .

Автомобіль «HONDA HR-V» д.н.з. НОМЕР_1 , був вилучений та на даний час перебуває у користуванні та розпорядженні ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. 

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Оцінивши наведене, враховуючи, що зазначене у клопотанні майно – легковий автомобіль марки «HONDA HR-V» д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, який поміщено на територію штрафмайданчик ГУНП в Зо, що в АДРЕСА_2 , а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке упаковано до спец пакету НПУ №RIC2174842, є доказом злочину та зберегло на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, беручи до уваги, що стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя дійшов до переконання про обґрунтованість та задоволення внесеного клопотання з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Разом з тим, згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями ст. ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Тобто, з контекстного аналізу наведених норм слідує, що заявник при поданні певного клопотання зобов`язаний довести обставини, на які він посилається.

У даному випадку обов`язок доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого чи прокурора.

Стороною обвинувачення не доведено необхідність у забороні користування легковим автомобілем марки «HONDA HR-V» д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору.

Прокурором не надано доказів призначення експертизи у кримінальному провадженні та не доведено неможливість проведення такої, у разі її призначення, або здійснення інших слідчих чи процесуальних дій з ним, без заборони користування автомобілем на даній стадії досудового розслідування у кримінального провадженні №12024078030001119.

Водночас прокурором не надано слідчому судді будь-яких доказів того, що володілець та користувач майна може приховати, пошкодити, знищити зазначений транспортний засіб, у разі передання автомобіля на відповідальне їй зберігання.

Слідчий суддя вважає, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді заборони користування транспортним засобом є недоцільним з огляду на те, що буде надто обтяжливим для володільця майна, яка є вагітною та потребує використання транспортного засобу.

За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, беручи до уваги ту обставину, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, та принцип диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню та вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах власника (володільця), шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним транспортним засобом, без позбавлення права користування транспортним засобом.

У зв`язку з вищевикладеним, клопотання про арешт майна в частині заборони власнику (володільцю) користуватися автомобілем до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про арешт майна – задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що вилучено 15.11.2024 під час проведення огляду події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: легковий автомобіль марки «HONDA HR-V» д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке упаковано до спец пакету НПУ №RIC2174842, що належить ОСОБА_6 , шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним транспортним засобом.

В іншій частині вимог клопотання – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області                                                                 ОСОБА_1