Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/462/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 187 (86, 86-1, 142) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 року м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12019120020009749 стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника-адвоката ОСОБА_15 , захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_14 , захисника обвинуваченого ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_12 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 . Огли адвоката ОСОБА_13 , захисника обвинуваченого ОСОБА_17 . ОСОБА_18 адвоката ОСОБА_16 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 квітня 2024 року, яким:

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та громадянина Азербайджану, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 14 листопада 2019 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік,

визнано невинуватим та виправдано у зв`язку з відсутністю у його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.5 ст.186 КК України.

ОСОБА_17 ОСОБА_18 визнано винуватим та засуджено за ч.2 ст.189 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Ухвалено про стягнення з  ОСОБА_17  на користь держави судові витрати в сумі 2023 грн. 14 коп.

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Гузун Неспорянського району Республіки Молдова, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-18 січня 2018 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.122 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_11 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

-27 серпня 2017 року Соломенським районним судом м. Києва за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;

-05 жовтня 2021 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці,

визнано невинуватим та виправдано у зв`язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.

ОСОБА_11 визнано винуватим та засуджено: за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років; за ч.2 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього майна належного на праві приватної власності.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, ОСОБА_11 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05.10.2021 року, більш суворим покаранням призначеного за даним вироком, ОСОБА_11 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього майна належного на праві приватної власності.

Ухвалено про стягнення з  ОСОБА_11  на користь держави судові витрати в сумі 653 грн. 76 коп.

На користь ОСОБА_19 з ОСОБА_11 стягнуто 6186,00 грн. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_20 задоволено частково, з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_20 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди стягнуто 20375 грн.

Ухвалено про стягання з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_21 - 5000 грн. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Ганжа Азербайджанської Республіки, азербайджанця, громадянина Азербайджану, одруженого, з вищою освітою, має на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

визнано невинуватим та виправдано у зв`язку з відсутністю у його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.4 ст.189, ч.5 ст.186 КК України.

ОСОБА_8 ОСОБА_18 визнано винуватим та засуджено за ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_8 ОСОБА_18 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до ст.76 КК України ОСОБА_8 ОСОБА_18 зобов`язано періодично з`являтись до уповноваженого органу з питань пробації, періодично повідомляти уповноваженого з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Ухвалено про стягнення з  ОСОБА_8 ОСОБА_18  на користь держави судові витрати в сумі 628 грн. 04 коп.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця та громадянина Азербайджану, не працюючого, проживаючого за адресами: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

визнано невинуватим та виправдано у зв`язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

ОСОБА_9 ОСОБА_18 визнано винуватим та засуджено: за ч.2 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього майна належного на праві приватної власності; за ч.2 ст.189 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, ОСОБА_9 ОСОБА_18 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього майна належного на праві приватної власності.

Ухвалено про стягнення з  ОСОБА_9 ОСОБА_18  на користь держави судові витрати в сумі 2048 грн. 86 коп.

Цивільний позов ОСОБА_22 задоволено частково, з ОСОБА_9 ОСОБА_18 та на користь ОСОБА_22 стягнуто 2165 грн. 48 коп. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця та громадянина Азербайджану, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше судимого:

-22 серпня 2018 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_10 ОСОБА_18 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,

визнано винуватим та засуджено за ч.2 ст.189 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, ОСОБА_10 за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 22.08.2018 року та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.

Ухвалено про стягнення з  ОСОБА_10 ОСОБА_18  на користь держави судові витрати в сумі 2023 грн. 14 коп.

Цивільний позов ОСОБА_23 залишено без задоволення.

        Відповідно до ст. 100 КПК України вирішено питання про речові докази.

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 ОСОБА_18 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.186, ч.4 ст.187, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_9 ОСОБА_18 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187 та ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_10 ОСОБА_18 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, при слідуючих обставинах.

Так, за версією слідства, ОСОБА_17 ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як особа щодо якої обвинувальний акт направлений для розгляду до суду у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, також судимий за вчинення злочину у сфері незаконного поводження із вогнепальною зброєю, перебуваючи на іспитовому терміні, з моменту його притягнення до кримінальної відповідальності, належних висновків для себе не зробив, спонукаємий корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, вчинив насильницькі посягання на чуже майно і осіб - його власників.

ОСОБА_17 , настійливо не бажаючи займатися суспільно- корисною працею, настирливо виношуючи наміри щодо здійснення систематичної злочинної діяльності з метою збагачення за рахунок чужої власності, наприкінці 2019 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, став на шлях їх реалізації.

Обравши предметом протиправних посягань чуже майно, а способом заволодіння ним - вчинення насильницьких дій щодо його власників, ОСОБА_17 , усвідомлюючи неможливість реалізації зазначених протиправних намірів одноособово, наприкінці 2019 року, залучив до здійснення злочинного задуму у якості співучасників ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_9 а ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з якими познайомився раніше в 2018 році спільно перебуваючи під вартою в місцях позбавлення волі під час притягнення до кримінальної відповідальності, а також раніше знайомого співгромадянина Азербайджану ОСОБА_8 ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Поінформувавши ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 щодо своїх злочинних намірів, запропонував останнім спільну участь у їх реалізації шляхом вчинення систематичних грабежів, розбійних нападів та вимагання щодо громадян, із застосуванням при цьому, насильницьких дій та погроз вчинення насильства.

Усвідомлюючи протиправність пропозиції ОСОБА_17 , спонукаємі корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , надали свою згоду на участь у спільній злочинній діяльності.

Зорганізувавшись у групу, ОСОБА_17 ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_8 попередньо домовившись про спільну, довготривалу злочинну діяльність, обрали способом заволодіння майном - вчинення грабежів, розбійних нападів та вимагання, із використанням насильства або погрози його застосування до потерпілих.

При цьому, ОСОБА_17 як організатор злочинної діяльності, поклавши на ОСОБА_11 обов`язки пошуку потерпілих, та безпосереднього виконання попередньо спланованих протиправних дій по заволодінню чужим майном, взяв на себе виконання функцій щодо визначення дати та часу скоєння злочинів, як правило у вечірній та нічний час, погодження жертв злочинів, як правило відвідувачів закладів громадського відпочинку та харчування в місті Кропивницькому (кафе, бари та ін.), вирішення питання збуту викраденого майна, розподіл між учасниками організованої злочинної групи як викрадених грошей так і тих, що отримані внаслідок збуту викраденого майна. Пошук потерпілих передбачав організованою групою вибір осіб які б вже перебували в стані алкогольного сп`яніння, щоб мінімізувати можливий супротив, знайомство та спілкування з ними, з метою встановлення наявності матеріальних цінностей та грошових коштів.

Крім того, ОСОБА_17 як керівник групи, поклав на себе функції, як і безпосереднього виконавця, так і координації протиправних дій учасників, шляхом надання їм вказівок, як при особистих зустрічах, так і з використанням мобільних телефонів. При цьому, ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , сприймаючи ОСОБА_17 як авторитетну особу, маючого тісні зв`язки в кримінальному колі, погодились на виконання вказівок та керівництво злочинною групою останнім.

В свою чергу, ОСОБА_11 , у виконання вказівок ОСОБА_17 , діючи узгоджено з ним, повинен разом із залученими іншими особами – співучасниками.

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , виступати безпосередніми виконавцями, попередньо спланованих протиправних дій щодо заволодіння чужим майном громадян.

Разом з цим, на ОСОБА_8 були покладені обов`язки спостереження за навколишньою обстановкою під час вчинення злочинів, а також керування його власним транспортним засобом марки та моделі «ВАЗ 2106» державний номерний знак « НОМЕР_1 », для перевезення на ньому учасників злочинної групи з метою полегшення вчинення злочинів.

Таким чином, наприкінці 2019 року, за вказаних обставин, ОСОБА_17 була утворена і готова діяти злочинна група у складі чотирьох згаданих осіб - на той час мешканців міста Кропивницький: його самого, як співвиконавця та організатора, який керував підготовкою до здійснення злочинної діяльності, а в подальшому і її здійсненням; ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 - безпосередніх виконавців у заволодінні чужим майном.

Отже, ОСОБА_17 , маючи намір на спільну з іншими учасниками, систематичну й тривалу протиправну діяльність, наперед спланованій, стійкій формі співучасті, наприкінці грудня 2019 року опрацював схему її реалізації, яка передбачала: спосіб вчинення кожного злочину - вимагання, грабежі, розбійні напади на громадян з метою заволодіння їхнім майном; попередній розподіл, при цьому, протиправних функцій учасників у ході скоєння; завчасний вибір об`єктів нападу - як правило, людей відпочиваючих у питних (розважальних) закладах міста, які в силу свого фізичного стану (перебуваючи на підпитку), на його думку, не зможуть чинити гідного опору при здійсненні відносно них протиправних насильницьких дій. Як правило впливаючи на осіб потерпілих, як психічно, входячи в довіру розпиваючи спільно з потерпілими алкогольні напої, доводячи останніх до безпорадного стану, так і фізично, провокуючи попередньо конфліктну ситуацію з потерпілими, для подальшого заволодіння їхнім майном із застосуванням фізичної сили; безпосереднє негайне вилучення чужого майна, як правило, мобільних телефонів, грошових коштів та виробів із дорогоцінних металів, які будуть вказані потерпілими у результаті застосування до них насильства, чи виявлених у результаті пошуку; збут за гроші незаконно вилученого майна - золотих та срібних ювелірних виробів; розподіл між співучасниками матеріальних цінностей, вилучених у результаті спільних протиправних дій.

Злочинна група являла собою стійке об`єднання з ознаками організованості, оскільки до її складу входило чотири особи, які домовились про спільну, узгоджену, довготривалу, заздалегідь сплановану протиправну діяльність, направлену на вчинення особливо тяжких злочинів, досягнення при цьому єдиного злочинного результату, відомого кожному учаснику групи, об`єднаних єдиним наміром на скоєння злочинів, наперед спланованих і схвалених всіма учасниками групи, з розподілом їх злочинних функцій.

Дана група була утворена для вчинення у різний час ряду однорідних тотожних злочинів, об`єднаних єдиним наміром, спрямованим на досягнення загального (єдиного) результату.

Діяльність групи передбачала цілеспрямований корисливий характер - тільки заволодіння чужим майном осіб серед мешканців міста Кропивницького у переважній більшості з числа відвідувачів закладів громадського відпочинку та харчування в місті Кропивницькому, які б перебували у стані алкогольного сп`яніння, із використанням насильства до них або погрозою його застосування, та як результат, спричинення потерпілим матеріальної шкоди.

Протиправне вилучення майна у осіб планувалось здійснювати систематично, протягом довготривалого періоду часу одним способом на території міста Кропивницького, та збут майна в тій же місцевості.

Координація дій членів групи здійснювалася, як при особистих зустрічах, так і за допомогою мобільних телефонів, у ході яких обговорювались та уточнювались дата, місце, обставини скоєння чергового заволодіння майном та його збут.

В період часу з 30 грудня 2019 року по 11 лютого 2020 року організованою злочинною групою у вказаному складі, вчинені наступні епізоди заволодіння чужим майном осіб.

Так, в ніч з 29.12.2019 року на 30.12.2019 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , діючи спільно і узгоджено у складі очолюваної ОСОБА_17 організованої злочинної групи, перебуваючи разом по АДРЕСА_6 , обрали відвідувача кафе-бару «Лісова Пісня», розташованого за вказаною адресою, ОСОБА_22 , як особу для незаконного заволодіння його майном.

В цей час, коли ОСОБА_22 відпочивав в приміщенні вказаного закладу сидячи за столом, до нього підсили ОСОБА_11 разом з ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та разом з невстановленою слідством особою жіночої статі, які не були обізнані в злочинному умислі організованої ОСОБА_17 злочинної групи, та розпочали знайомство та розмови.

Разом з цим, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , перебували поблизу в кафе-барі «Лісова Пісня» та спостерігали за навколишньою обстановкою.

Після чого, реалізовуючи злочинні наміри, діючи спільно і узгоджено за попередньою змовою між собою, вже 30.12.2019 року, в період часу з 02:00 год. до 03:00 год., точний час досудовим розслідуванням не встановлено, умисно підбурюючи ОСОБА_22 на конфлікт, під приводом якого вони б змогли застосувати фізичне насильство до потерпілого та заволодіти внаслідок його майном, ОСОБА_9 , висловлюючись та здійснюючи фізичний контакт, почав чіплятись до жінки з якою перед цим підсили ОСОБА_11 та ОСОБА_24 за стіл до потерпілого. При цьому, ОСОБА_22 не підозрюючи дійсних злочинних намірів осіб, почав заступатись за жінку, звертаючись до ОСОБА_9 . Внаслідок виниклого конфлікту, ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_22 вийти на вулицю, на що останній погодився, та вони разом з ОСОБА_8 вийшли з приміщення кафе-бару на вулицю, де продовжили розмову із-за спровокованого перед цим конфлікту.

Згодом, перебуваючи разом на перехресті вул.. Преображенська та Пашутинська в м. Кропивницькому, коли вже ОСОБА_11 спостерігав за навколишньою обстановкою знаходячись поблизу, ОСОБА_9 продовжив розмову із ОСОБА_22 , при цьому за невстановлених слідством обставин, коли поруч знаходився ОСОБА_8 , потерпілому був нанесений удар в голову в область потилиці, від якого останній впав на тротуар та втратив свідомість на декілька секунд. Після чого, коли ОСОБА_22 продовжував лежати та прийшов до тями, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , нанесли потерпілому удари ногами в область голови в кількості не менше 10 разів, від яких останній ще раз втратив свідомість, та внаслідок отримав тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи № 4 від 31.12.2019 у вигляді синців навколо правого ока, крововиливу в білкову оболонку лівого ока, саден на спинці носу, в ділянці лоба справа, правій щоці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Застосувавши таким чином насильство, небезпечне для життя чи здоров`я потерпілого в момент заподіяння, пригнітивши фізичний стан та унеможлививши чинити опір, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 обшукали ОСОБА_22 та незаконно заволоділи його майном, а саме грошовими коштами в сумі 1500 грн., мобільним телефоном марки «BQ» вартістю зі слів потерпілого 2000 грн. із сім-карткою мобільного оператора «Vodafone» вартістю стартового пакету 25 грн., золотою каблучкою вартістю 575,36 грн., срібними ланцюгом з хрестиком, вартістю відповідно 47,36 грн. та 17,76 грн., та демісезонною курткою вартістю зі слів потерпілого 1200 грн.

Після чого, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_9 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли. Отримане вказаними протиправним способом майно потерпілого ОСОБА_22 , члени організованої групи реалізували за невстановлених слідством обставин, та виручені кошти розподіливши через свого керівника ОСОБА_17 між членами групи, використали для власних потреб.

За вказаних обставин, ОСОБА_17 , який хоча й не приймав безпосередньої участі у протиправному вилученні майна, проте, як організатор та виконавець відповідно, злочинної організованої групи, а також об`єднані єдиним наміром на спільну, заздалегідь сплановану протиправну діяльність, направлену на досягнення єдиного результату, відомого кожному учаснику групи, діючи спільно і узгоджено, за безпосередньої участі ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , тим самим, у складі злочинної організованої групи, заволодівши чужим майном на загальну суму 5365,48 грн., шляхом застосування фізичного насильства небезпечного для життя та здоров`я ОСОБА_22 , тим самим ОСОБА_17 вчинив розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений організованою групою, тобто ОСОБА_17 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 187 КК України.

Перебуваючи у злочинній змові на вчинення наступного злочину проти власності громадян, реалізовуючи злочинні наміри організованої ОСОБА_17 групи, 01.01.2020 року у вечірній час, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 знаходячись разом з ОСОБА_8 , по АДРЕСА_6 , обрали відвідувачку кафе-бару «Лісова Пісня» ОСОБА_23 , як особу для незаконного заволодіння її майном.

Реалізовуючи злочинні наміри, діючи спільно і узгоджено, ОСОБА_11 , перебуваючи в приміщенні вказаного кафе, приблизно після 21 години, познайомившись перед цим з потерпілою ОСОБА_23 , на її наміри їхати додому, запропонував останній провести її, на що потерпіла погодилась. Після чого, ОСОБА_11 разом з ОСОБА_23 вийшли з кафе-бару «Лісова Пісня» та сіли на заднє пасажирське сидіння, заздалегідь підготовленого для вчинення злочину транспортного засобу марки та моделі «ВАЗ 2106» державний номерний знак « НОМЕР_1 », за кермом якого перебував ОСОБА_8 , який під виглядом надання послуг таксі отримав від ОСОБА_23 замовлення та почав рух на автомобілі до адреси повідомленої потерпілою.

Приблизно о 21 год. 40 хв., прибувши до будинку АДРЕСА_7 , ОСОБА_8 зупинив автомобіль на якому вони рухались, коли ОСОБА_11 продовжував знаходитись рядом з потерпілою, ОСОБА_23 розрахувалась за послуги таксі, та вийшла з автомобіля в напрямку свого помешкання за вказаною адресою. Після цього, коли ОСОБА_23 одразу підійшла до хвіртки свого будинку, то одразу відчула удар ззаду в голову від якого втратила свідомість, а ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , скориставшись безпорадним станом потерпілої після завданого удару, заволоділи її майном (вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1498/1636-1638/20-27 від 13.04.2020), знявши з пальців рук два золотих кільця вартістю кожне 3040 грн., з шиї золотий ланцюг вартістю 4560 грн., з вух пару золотих сережок вартістю 1915,20 гри., з кишені куртки окуляри для зору вартістю 272 грн. та гроші в сумі 100 грн.

Застосувавши таким чином, насильство, небезпечне для життя чи здоров`я потерпілого в момент заподіяння, ОСОБА_11 разом з ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим майном із узгодженням з організатором організованої групи ОСОБА_17 розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_23 матеріальну шкоду на загальну суму 12927,20 гривень.

За вказаних обставин, ОСОБА_17 , та ОСОБА_9 які хоча й не приймали безпосередньої участі у протиправному вилученні майна, проте, як організатор та виконавець відповідно, злочинної організованої групи, а також об`єднані єдиним наміром на спільну, заздалегідь сплановану протиправну діяльність, направлену на досягнення єдиного результату, відомого кожному учаснику групи, за безпосередньою участю ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , тим самим, у складі злочинної організованої групи, заволодівши чужим майном на суму 12927,20 грн., шляхом застосування фізичного насильства небезпечного для життя та здоров`я ОСОБА_23 , тим самим ОСОБА_17 вчинив розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, особою, яка раніше вчинила розбій, вчинений організованою групою, тобто ОСОБА_17 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.4 ст. 187 КК України.

Перебуваючи у злочинній змові на вчинення наступного злочину проти власності громадян, реалізовуючи злочинні наміри організованої ОСОБА_17 групи, в ніч з 10.01.2020 на 11.01.2020 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , на транспортному засобі марки та моделі «ВАЗ 2106» державний номерний знак « НОМЕР_1 », керуючи ним, приїхав разом з ОСОБА_17 та ОСОБА_11 , а також невстановленою особою жіночої статті, яка не була обізнана у злочинних намірах останніх, до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_11 », розташованого за адресою: АДРЕСА_8 , де вони зупинились поблизу зупинки громадського транспорту та вийшли разом.

Після чого, діючи спільно і узгоджено, ОСОБА_17 та ОСОБА_11 підійшли на вулиці до відвідувачів кафе «Кактус» ОСОБА_21 та ОСОБА_25 , з якими почали розмову, умисно підбурюючи останніх на конфлікт, під приводом якого вони б змогли застосувати фізичне насильство до потерпілого, яким вибрали ОСОБА_21 , та заволодіти внаслідок його майном. При цьому, ОСОБА_21 не підозрюючи дійсних злочинних намірів осіб, почав розмову звертаючись до ОСОБА_11 та ОСОБА_17 . В цей час ОСОБА_8 перебував поблизу, спостерігаючи за навколишньою обстановкою.

Після чого, приблизно о 03.00 годині вже 11.01.2020 року ОСОБА_17 запропонував ОСОБА_21 та ОСОБА_25 відійти разом для подальшої розмови на територію поблизу розташованої загальноосвітньої школи (ЗОНІ) АДРЕСА_9 , на що останні погодились та пішли разом з ОСОБА_11 . Разом з цим, ОСОБА_8 сів за кермо автомобіля «ВАЗ 2106», на якому перед цим вони приїхали, а ОСОБА_26 , сів поруч з ним та переїхали на ньому з попереднього місця зупинки на місцевість розташовану біля стоянки магазина «Маркетопт», тобто ближче до ЗОНІ № 19, куди пройшли ОСОБА_11 разом з потерпілим та його товаришем, з метою подальшого спостерігання за навколишньою обстановкою та полегшення спільникам злочину разом покинути місце вчинення злочину на автомобілі.

Прийшовши до території ЗОШ № 19, ОСОБА_17 , який підійшов згодом, одразу як на спортивний майданчик школи зайшли ОСОБА_11 з потерпілим та запропонував ОСОБА_21 продовжити розмову та пройти далі. Потерпілий погодився та пройшов разом з ОСОБА_17 та ОСОБА_11 близько 100 метрів далі в глиб школи, а ОСОБА_25 повідомив, що не бажає продовжувати розмови, пішов від них в напрямку свого місця проживання. Після чого, залишившись з потерпілим на одинці на території ЗОШ № 19, ОСОБА_11 , стоячи спереду ОСОБА_21 наніс рукою останньому біля трьох ударів в голову в область скроні та затилку, від яких потерпілий втратив свідомість на приблизно 2-3 секунди, таким чином застосувавши насильство, небезпечне для життя чи здоров`я потерпілого в момент заподіяння. Пригнітивши фізичний стан потерпілого та унеможлививши можливий опір, ОСОБА_11 достав з правої зовнішньої кишені куртки ОСОБА_21 гаманець, який для потерпілого цінності не представляє, в якому знаходились грошові кошти в сумі 5 (п`ять) тисяч гривень. Після цього, ОСОБА_11 разом з ОСОБА_17 та ОСОБА_8 .О з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденими майном із узгодженням з організатором злочинної групи ОСОБА_17 розпорядились на власний розсуд, з яких 2000 грн. ОСОБА_17 забрав собі, 2000 грн. віддав ОСОБА_11 , а 1000 грн. відповідно до його злочинної ролі віддав ОСОБА_8 , чим спричинили потерпілому ОСОБА_21 матеріальну шкоду в сумі 5000,00 гривень.

За вказаних обставин, ОСОБА_17 , як організатор та виконавець злочинної організованої групи, ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , об`єднані єдиним наміром на спільну, заздалегідь сплановану протиправну діяльність, направлену на досягнення єдиного результату, відомого кожному учаснику групи, тим самим, у складі злочинної організованої групи, безпосередньо взяли участь заволодівши чужим майном на суму 5000 грн., шляхом застосування фізичного насильства небезпечного для життя та здоров`я ОСОБА_21 , тим самим ОСОБА_17 вчинив розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, особою, яка раніше вчинила розбій, вчинений організованою групою, тобто ОСОБА_17 .О вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.4 сг.187 КК України.

Перебуваючи у злочинній змові на вчинення наступного злочину проти власності громадян, реалізовуючи злочинні наміри організованої ОСОБА_17 групи, 31.01.2020 року приблизно о 20 год. ЗО хв., знаходячись в кафе «Шашличок», розташованого на території ринку «Жемчунг» по вул. Попова в м. Кропивницькому, ОСОБА_11 побачив відвідувачку вказаного кафе ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яку обрав як особу для незаконного заволодіння її майном.

В той же час, коли ОСОБА_19 вийшла на літню площадку вказаного кафе, ОСОБА_11 підійшовши до ОСОБА_19 , наніс рукою удар останній в обличчя в область правого ока. Пригнітивши фізичний стан потерпілої та унеможлививши чинити опір, ОСОБА_11 зірвав у неї з рук мобільний телефон (смартфон) марки та моделі «Орро А5 2020», згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1502/20-27 від 21.04.2020 вартістю 4749,05 гривень.

В подальшому, ОСОБА_11 , зателефонував ОСОБА_17 , якому повідомив про вчинене ним правопорушення, та наявність у нього майна, яким він заволодів. Розуміючи необхідність допомоги ОСОБА_11 , ОСОБА_17 прибув до місця вчинення злочину, де на невстановленому автомобілі забрав ОСОБА_11 .. Отримавши від останнього мобільний телефон, ОСОБА_17 збув його через власні зв`язки, а грошові кошти, які отримав від продажу телефону, розподілив між ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та частину залишив собі Викраденим майном із узгодженням з організатором організованої групи ОСОБА_17 усі учасники розпорядились на власний розсуд, отримавш грошові кошти в різних частинах, чим спричинили потерпілій ОСОБА_19 матеріальну шкоду на загальну суму 4749,05 гривень.

За вказаних обставин, ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , які хоча й не приймали безпосередньої участі у протиправному вилученні майна, проте, як організатор та виконавець відповідно злочинної організованої групи, об`єднані єдиним наміром на спільну, заздалегідь сплановану протиправну діяльність, направлену на досягнення єдиного результату, відомого кожному учаснику групи, за безпосередньою участю ОСОБА_11 тим самим, у складі злочинної організованої групи, заволодівши чужим майном на суму 4749,05 грн., шляхом застосування фізичного насильства яке не є небезпечного для життя та здоров`я ОСОБА_19 , тим самим ОСОБА_17 вчинив грабіж - відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечшім для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений організованою групою, тобто ОСОБА_17 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 5 ст. 186 КК України.

Перебуваючи у злочинній змові на вчинення наступного злочину проти власності громадян, реалізовуючи злочинні наміри організованої ОСОБА_17 групи, в ніч з 07.02.2020 на 08.02.2019 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 , ОСОБА_17 та ОСОБА_8 діючи спільно і узгоджено, знаходячись разом по АДРЕСА_6 , обрали відвідувача кафе- бару «Лісова Пісня», розташованого за вказаною адресою, ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , як особу для незаконного заволодіння його майном.

В цей час, коли ОСОБА_20 відпочивав в приміщенні вказаного закладу сидячи за столом, до нього підсіли ОСОБА_11 разом з ОСОБА_17 , та розпочали знайомство та розмови. Разом з цим, ОСОБА_8 , перебував поблизу в кафе-барі «Лісова Пісня» та спостерігав за навколишньою обстановкою.

Після чого, реалізовуючи злочинні наміри, діючи спільно і узгоджено за попередньою змовою між собою, вже 08.02.2020 року, приблизно о 02 год. 30 хв., точний час досудовим розслідуванням не встановлено, коли потерпілий ОСОБА_20 , перейшовши до іншого кафе « ІНФОРМАЦІЯ_14 », розташованого поблизу за адресою: АДРЕСА_10 , та сидів за одним із столів схиливши вниз голову, то ОСОБА_11 підійшов до потерпілого та діючи відкрито шляхом ривку рукою з шиї, заволодів його майном вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1501/1751/20-27 від 21.04.2020, а саме золотий ланцюгом 585 проби вагою 20 грам вартістю 16300 гривень, на якому висіла золота ладанка із зображенням «Святого Миколая» 585 проби вагою 5 грам, вартістю 4075 гривень.

Після чого, побачивши реакцію потерпілого з наміром припинити відносно себе протиправні дії, ОСОБА_11 разом з ОСОБА_17 та ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим майном із узгодженням з організатором організованої групи ОСОБА_17 розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_20 матеріальну шкоду на загальну суму 20375 гривень.

За вказаних обставин, ОСОБА_17 , разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_8 об`єднані єдиним наміром на спільну, заздалегідь сплановану протиправну діяльність, направлену на досягнення єдиного результату, відомого кожному учаснику групи, тим самим ОСОБА_17 у складі злочинної організованої групи, безпосередньо взяв участь заволодівши чужим майном ОСОБА_20 на суму 20375 грн., тим самим ОСОБА_17 вчинив грабіж - відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, організованою групою, тобто ОСОБА_17 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 5 ст. 186 КК України.

Перебуваючи у злочинній змові на вчинення наступного злочину проти власності громадян, реалізовуючи злочинні наміри організованої ОСОБА_17 групи, 10.02.2020 року в нічний час, близько 00 год. ЗО хв. точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 знаходячись по АДРЕСА_11 , обрав відвідувача кафе-бару «Кав`ярня № 1 Куба» ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , як особу для незаконного заволодіння його майном.

Реалізовуючи злочинні наміри, діючи спільно і узгоджено, ОСОБА_11 , зайшовши до приміщення вказаного кафе-бару, підійшов до ОСОБА_27 з яким розпочав знайомство та розмову, внаслідок якої запропонував проїхати до найближчого магазину. На вказану пропозицію ОСОБА_11 , ОСОБА_27 , не підозрюючи злочинних намірів організованої групи, погодився так як бажав придбати цигарки. Після чого, ОСОБА_11 разом з ОСОБА_27 вийшовши з кафе-бару сіли на заднє пасажирське сидіння заздалегідь підготовленого для вчинення злочину транспортного засобу марки та моделі «ВАЗ 2106» державний номерний знак « НОМЕР_1 », за кермом якого перебував ОСОБА_8 , який почав рух на автомобілі. Проїхавши до кафе-бару «Лісова Пісня», по вул. Преображенській, 15, в місті Кропивницькому, до автомобіля на переднє пасажирське сидіння сів ОСОБА_17 , та вони продовжили рух далі по місту.

Проїхавши в район «Кущівка» м. Кропивницького, ОСОБА_8 зупинив автомобіль біля одного з приватних будинків, точну адресу досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим, та ОСОБА_11 сказав ОСОБА_27 вийти з автомобіля. В подальшому ОСОБА_27 вийшов та пішов в бік багажника, разом з ним із автомобіля вийшли ОСОБА_11 та ОСОБА_17 , а ОСОБА_8 продовжував сидіти за кермом автомобіля.

Після чого, реалізовуючи злочині наміри, діючі спільно і узгоджено ОСОБА_11 підійшовши до ОСОБА_27 , наніс йому рукою удар в голову в область правої щоки. Від вказаного удару потерпілий втратив рівновагу та впав на землю на правий бік, а ОСОБА_11 разом з ОСОБА_17 продовжили разом наносити удари ногами в область голови та по тулубу ОСОБА_27 на протязі приблизно 10 секунд, тим самим завдавши потерпілому тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи № 143 від 12.02.2020 у вигляді: саден на слизовій оболонці верхньої губи в центрі, саден в ділянці обох кистей рук по долонній поверхні, синця в ділянці лівого плеча, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Застосувавши таким чином насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, пригнітивши фізичний стан та унеможлививши можливий опір, ОСОБА_11 та ОСОБА_17 обшукали ОСОБА_28 та незаконно заволоділи його майном(вартістю згідно висновку судово- товарознавчої експертизи №1499/2054/2055/20-27 від 30.04.2020 та у разі неможливості визначення зі слів потерпілого), а саме мобільним телефоном (смартфоном) «Iphone 7», вартістю 7799,35 грн., в чохлі вартістю 83,30 грн., із сім-карткою «Водафон», яка цінності для потерпілого не представляє, навушники від телефону «Iphone 7», вартістю 850 грн., грошовими коштами в сумі 250 грн., срібним кільцем (перетнем), 925 проби вагою 4,22 грама вартістю 51,27 грн., банківськими картками дві «Приватбанку» та одна «Монобанк», на яких грошових коштів на момент викрадення не було та цінності для потерпілого не представляють, при цьому відібравши також документи: ID- паспорт громадянина України та водійське посвідчення на ім`я потерпілого, а всього на загальну суму 9033,92 грн. Після чого, ОСОБА_17 разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , на автомобілі «ВАЗ 2106» державний номерний знак « НОМЕР_1 » під керуванням останнього з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 9033,92 грн.        

Після вчинення вказаних протиправних дій, заволодівши майном потерпілого ОСОБА_29 , маючи змогу розпоряджатись ним, ОСОБА_17 разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , на автомобілі «ВАЗ 2106» державний номерний знак « НОМЕР_1 », повернулись до потерпілого, якому сказали сісти знову до автомобіля. На вказану вимогу ОСОБА_27 сів до автомобіля на заднє пасажирське сидіння зліва, та разом з ним вони проїхали по місту до будинку по АДРЕСА_12 . Під час руху ОСОБА_11 вимагав у ОСОБА_27 повідомити паролі для доступу смартфону та його системи автентифікації «Apple Ю», застосовуючи до потерпілого фізичне насильство, вчинивши удар ліктем лівої руки в обличчя. Разом з цим, ОСОБА_27 побачивши в руках ОСОБА_11 свої раніше відібрані у нього банківські картки дві «Приватбанку» та одну «Монобанк», та документи ID-паспорт громадянина України та водійське посвідчення, забрав їх до себе без супротиву та заперечень з боку ОСОБА_11 , так як останній діяв спільно у складі організованої групи без мети викрадення документів.

Внаслідок не згадавши пароль до системи автентифікації «Apple ГО», ОСОБА_11 повернув потерпілому мобільний телефон «Iphone 7», розуміючи не можливість його збуту за вигідною вартістю. Після чого, ОСОБА_27 направився до дому, а ОСОБА_17 разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , на автомобілі «ВАЗ 2106» державний номерний знак « НОМЕР_1 » з місця вчинення злочину зникли.

За вказаних обставин, ОСОБА_17 , спільно із ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , об`єднані єдиним наміром на спільну, заздалегідь сплановану протиправну діяльність, направлену на досягнення єдиного результату, відомого кожному учаснику групи, тим самим ОСОБА_17 у складі злочинної організованої групи, заволодівши чужим майном ОСОБА_27 на суму 9033,92 грн., тим самим вчинив грабіж - відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, організованою групою, тобто ОСОБА_17 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 5 ст. 186 КК України.

Перебуваючи у злочинній змові на вчинення наступного злочину проти власності громадян, реалізовуючи злочинні наміри з метою заволодіння чужим майном у складі організованої групи, ОСОБА_17 обрав способом вчинення вищевказаного злочину вимагання, а його об`єктом - мешканця с. Созонівка Кіровоградського району, Кіровоградської області ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_16 . Приводом для вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_17 вирішив використати конфліктну ситуацію, що виникла між ОСОБА_9 та ОСОБА_31 у січні 2020 року.

Так, діючи спільно і узгоджено між собою, починаючи з 28.01.2020 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_17 , у грубій формі почали погрожувати ОСОБА_32 , у т.ч., що нанесуть йому тілесні ушкодження, телефонуючи останньому на номер його мобільного телефону, та ОСОБА_9 під час однієї із розмов повідомив ОСОБА_32 , що він винен їм гроші та призначив зустріч на 10.02.2020. Вказані висловлені від ОСОБА_9 та ОСОБА_17 погрози ОСОБА_33 сприйняв як реальні, у зв`язку з чим, переживаючи за своє життя і здоров`я, а також життя і здоров`я дружини і дитини, вивіз останніх до своїх родичів та звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою.

Після чого, 10.02.2020 ОСОБА_32 на його номер мобільного телефону НОМЕР_2 , зателефонував ОСОБА_9 з номеру НОМЕР_3 з повторною вимогою зустрічі для того щоб обговорити питання про суму грошових коштів, які ОСОБА_33 повинен йому віддати. Зустріч мала відбутись на авто заправочній станції «ОККО», розташованій по АДРЕСА_13 .

Приблизно о 14 год. 24 хв. у вказаному місці, відбулася зустріч ОСОБА_30 та ОСОБА_9 , під час якої останній звинуватив ОСОБА_30 в тому, що він винен йому гроші із-за конфліктної ситуації, яка виникала між ними в січні 2020 року, всупереч того, що між ними відсутні будь-які боргові зобов`язання. Крім того, під час вказаної зустрічі ОСОБА_9 висунув вимогу ОСОБА_32 віддати грошові кошти в сумі 20 тис. гривень, разом з цим повідомивши потерпілого, що йому відоме його місце проживання, що в нього є дитина, тим самим висловивши погрозу насильства над близьким родичем.

Продовжуючи реалізовувати злочинні наміри, ОСОБА_9 пред`явив ОСОБА_32 вимогу передати йому одразу 10 тис. гривень, з умовою відстрочення платежу іншої частини грошових коштів на один місяць. На вказану протиправну вимогу, ОСОБА_33 повідомив, що в нього відсутні грошові кошти в такій сумі. У зв`язку із чим, ОСОБА_9 повідомив, що дає ОСОБА_32 час до 18.00 год., щоб зібрати хоча б 3-5 тисяч гривень. Після цього, у присутності ОСОБА_30 , ОСОБА_9 , застосовуючи гучномовний зв`язок з мобільного телефону зателефонував невстановленій досудовим розслідуванням особі, якій повідомив суть розмови між ним та ОСОБА_34 . У відповідь невідомий чоловік у слухавку повідомив, щоб ОСОБА_9 зробив ОСОБА_32 декілька «шрамів» та повідомив, що з ним та ОСОБА_9 не потрібно торгуватися.

По завершенню телефонних розмов ОСОБА_9 наголосив, що дає ОСОБА_32 час зібрати гроші до 18.00 год. В той же день, о 18.17 год. між ОСОБА_31 та ОСОБА_9 відбулася телефонна розмова, в ході якої на запитання останнього ОСОБА_33 повідомив, що не зібрав необхідну суму коштів. Після цього, о 18.18 год. ОСОБА_9 знову зателефонував ОСОБА_32 і повідомив, що у будь-якому випадку ОСОБА_32 потрібно збирати кошти, що зателефонує наступного дня і ОСОБА_33 має обов`язково відповісти на його дзвінок.

Наступного дня, 11.02.2020 ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати злочинні наміри, направлені на отримання грошових коштів шляхом вимагання, декілька разів зателефонував ОСОБА_32 на номер мобільного телефону. В ході розмов останні домовились про зустріч цього ж дня, та місцем зустрічі було визначено територію паркувального майданчику гіперемаркету (Епіцентр», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_14 .

Внаслідок ОСОБА_17 , як організатором злочинної групи, реалізовуючи злочинні наміри, окрім ОСОБА_9 залучивши до безпосереднього вчинення вимагання грошових коштів у ОСОБА_30 , й інших учасників, а саме ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , та раніше знайомого співгромадянина ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , не повідомляючи останньому про єдиний умисел та дії саме в складі організованої групи, в той же день, 11.02.2020 приблизно о 15.00 год., з метою досягнення злочинного наміру, направленого на отримання грошових коштів у потерпілого, останні прибули на зустріч з ОСОБА_31 , до паркувального майданчику гіперемаркету « ІНФОРМАЦІЯ_18 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_14 на раніше домовлену зустріч. При цьому ОСОБА_17 та ОСОБА_10 підійшли в пішому порядку зі сторони вулиці ОСОБА_36 , а ОСОБА_9 ОСОБА_11 , та ОСОБА_8 прибули до місця зустрічі на автомобілі «ВАЗ 2106» д.н.з. « НОМЕР_1 », під керуванням останнього. Зустрівшись з ОСОБА_37 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_17 в ультимативній формі почали вести переговори із ОСОБА_34 . Разом з цим, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 спостерігали за навколишньою обстановкою.

У ході розмови ОСОБА_17 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 висловили вимогу ОСОБА_32 передати їм грошові кошти в сумі 20 тисяч гривень, при цьому повідомляли, що їм відоме місце його проживання і вони знають все про його родину, також висловлювали погрози. Сприймаючи погрози як реальні, ОСОБА_33 повідомив ОСОБА_10 ,

ОСОБА_26 та ОСОБА_9 , що має при собі грошові кошти в сумі приблизно 2000 (дві тисячі) гривень.

Після чого, ОСОБА_17 наказав ОСОБА_32 віддати вказані грошові кошти. На вказану вимогу, ОСОБА_33 , вийнявши з лівої зовнішньої кишені одягненої куртки грошові кошти в сумі 2155 грн., передав їх ОСОБА_17 . Останній взяв до рук вказані кошти, перерахував їх, потім поклав їх до кишені одягненої на ньому куртки. В цей момент на мобільний телефон ОСОБА_17 надійшов телефонний дзвінок. Завершивши телефонну розмову, ОСОБА_17 повернув ОСОБА_32 кошти. Після чого почав запитувати у ОСОБА_30 - скільки йому потрібно часу для того, щоб зібрати всю суму грошових коштів, яку ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_17 вимагають.

У свою чергу, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_32 , шо потрібно віддати грошові кошти, погрожуючи йому зазначив, що немає сенсу ховатися від них, бо вони його все одно знайдуть. Одночасно, ОСОБА_10 став погрожувати ОСОБА_32 застосуванням фізичного насильства, а саме переламати ноги та руки, або порізати його на шматки. ОСОБА_17 також став залякувати ОСОБА_30 застосуванням фізичного насильства у випадку якщо він не віддасть їм кошти.

Крім того, під час розмови ОСОБА_9 , ОСОБА_17 та ОСОБА_10 , продовжуючи залякувати потерпілого, повідомили, що вони заробляють на своє життя шляхом вчинення різноманітних кримінальних правопорушень, що працівники правоохоронних органів не допоможуть ОСОБА_32 в разі звернення до них.

Разом з цим, ОСОБА_17 , як додатковий спосіб психологічного тиску (висловлювання погроз потерпілому) повідомив ОСОБА_30 , що забирає автомобіль на якому він приїхав на зустріч, та у випадку передачі грошей в сумі 10 000 грн. поверне автомобіль назад.

Внаслідок вказаних неодноразових вимог та погроз вбивства т а заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, які потерпілий сприймав як реальні і такими, що представляють небезпеку для його життя та здоров`я, ОСОБА_17 наказав ОСОБА_32 віддати ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 2155 грн., які були у ОСОБА_30 із собою. На вказану вимогу, ОСОБА_33 вийняв знову із кишені належні йому грошові кошти і передав їх до рук ОСОБА_17 , а той в свою чергу передав їх ОСОБА_9 . Отримавши кошти, останній перерахував гроші і поклав їх до кишені свого одягу.

Далі ОСОБА_17 та ОСОБА_9 повідомили ОСОБА_30 , що в нього є час до 21 лютого 2020 року для передачі решти грошових коштів в сумі 15000 грн. Також, ОСОБА_17 сказав, що особисто зв`яжеться з ОСОБА_31 та призначить зустріч.

Після цього, 11.02.2020 приблизно о 15 год. 33 хв. ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , були затримані працівниками поліції на місці вчинення злочину.

За вказаних обставин, ОСОБА_17 , як організатор злочинної організованої групи, спільно із ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , об`єднані єдиним наміром на спільну, заздалегідь сплановану протиправну діяльність, направлену на досягнення єдиного результату, відомого кожному учаснику групи, відомого кожному учаснику групи, а також за попередньою змовою та за участю ОСОБА_10 , який не був обізнаний щодо спільної участі у складі організованої групи, тим самим, у складі злочинної організованої групи взяв участь у протиправних діях відносно ОСОБА_30 , тим самим вчинив вимагання, з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене повторно, організованою групою, тобто ОСОБА_17 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 189 КК України.

Після цього, 11.02.2020 приблизно о 15 год. 33 хв. ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , були затримані працівниками поліції на місці вчинення злочину.

За вказаних обставин, ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , спільно із ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , об`єднані єдиним наміром на спільну, заздалегідь сплановану протиправну діяльність, направлену на досягнення єдиного результату, відомого кожному учаснику групи об`єднані єдиним наміром на спільну, заздалегідь сплановану протиправну діяльність, направлену на досягнення єдиного результату, відомого кожному учаснику групи, а також за попередньою змовою та за участю ОСОБА_10 , який не був обізнаний щодо спільної участі у складі організованої групи, тим самим, у складі злочинної організованої групи взяв участь у протиправних діях відносно ОСОБА_30 , тим самим вчинив вимагання, з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене повторно, організованою групою, тобто ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 189 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_8 , у невстановлені під час досудового розслідування час та місці за невстановлених обставин без передбаченого законом дозволу діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-XII від 17.06.1992 р. «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992 р., «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 р., придбав 8 патронів калібру 9 мм., перемістив, ляхом несення безпосередньо при собі, до власного автомобіля марки та моделі «ВАЗ 2106» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », та транспортував зазначені патрони в автомобілі, до місця зупинки о приблизно 15.00 год. 11.02.2020 до паркувального майданчику гіперемаркету «Епіцентр», що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вулиця Космонавта Попова, 8.

Так, в період з 15.33 год. до 18.18 год. 11.02.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда працівниками міліції, перебуваючи на території паркувального майданчику гіперемаркету « ІНФОРМАЦІЯ_18 », що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вулиця Космонавта Попова, 8, проведено обшук автомобіля марки та моделі «ВАЗ 2106» з номерним знаком « НОМЕР_1 », власником та користувачем якого є ОСОБА_8 , в ході якого в салоні автомобіля виявлено та вилучено 8 (вісім) металевих предметів, ззовні схожих на патрони, які згідно з висновком експерта № 45 від 27.02.2020, є являються боєприпасами, 9-мм (9x18 мм) пістолетними патронами з кулями зі свинцевим сердечником, промислового виготовлення, які можуть використовуватись для стрільби з пістолетів ОСОБА_38 (ПМ), автоматичних пістолетів ОСОБА_39 (АПС), пістолетів ФОРТ-12, ФОРТ-14, ФОРТ-17 та ін., та придатні для стрільби, які ОСОБА_8 незаконно придбав раніше.

           Як вбачається зі змісту оскаржуваного вироку, суд першої інстанції за результатами розгляду обвинувального акту у даному кримінальному провадженні дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187 та ч.2 ст. 189 КК України, ОСОБА_17 ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186 та ч.2 ст. 187 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

При цьому, по іншим епізодам пред`явленого ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_17 обвинувачення, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187 та ч.4 ст. 189 КК України, у тому числі за кваліфікуючою ознакою, як вчинення злочинів у складі організованої групи, суд виправдав ОСОБА_17 ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вказавши у мотивувальній частині, у зв`язку з недоведеності вчинення обвинуваченими вищевказаних злочинів ( п.2 ч.1 ст. 373 КПК України ) .

Однак, у резолютивній частині вироку суд вказав про те, що виправдовує ОСОБА_17 за ч.4 ст. 187 та ч.5 ст. 186 КК України, ОСОБА_11 за ч.4 ст. 189 КК України, ОСОБА_8 за ч.4 ст. 187, ч.4 ст. 189, ч.5 ст. 186 КК України та ОСОБА_9 за ч.4 ст. 187 КК України, у зв`язку з відсутністю у діях обвинувачених складу даних кримінальних правопорушень ( п.3 ч.1 ст. 373 КПК )

У апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 . Огли адвокат ОСОБА_13 просить скасувати вирок суду першої інстанції та закрити кримінальне провадження, у зв`язку з відсутністю у діях його підзахисного складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, вказуючи на допустимість протоколу обшуку автомобіля «ВАЗ-2106», у зв`язку з незаконністю затримання ОСОБА_8 , порушення його права на захист, процедури проведення та фіксації даної слідчої дії.

Вважає, що висновки суду про винуватість ОСОБА_8 у незаконному зберіганні боєприпасів є суперечливими та не необґрунтованими.

У апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_15 просить скасувати вирок суду першої інстанції, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю у діях її підзахисного складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.189 КК України, вказуючи на те, що висновки суду не ґрунтуються на належних та допустимих доказах іне відповідають фактичним обставинам цієї справи, оскільки ОСОБА_10 при проведенні обшуку був незаконно затриманий, позбавлений права та можливості скористатись юридичною допомогою.

Крім того, захисник зазначає про те, що ОСОБА_10 не причетний до вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_30 , оскільки 11.02.2020 року лише знаходився разом з іншими засудженими біля магазину «Епіцентр» ніяких погроз не висловлював, що підтверджується показаннями ОСОБА_30 про те, що він раніше ОСОБА_10 не бачив і по телефону з ним не розмовляв.

У апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_17 . Огли адвокат ОСОБА_16 просить змінити вирок суду першої інстанції, перекваліфікувати дії ОСОБА_17 з ч.2 ст.189 КК України на ч.2 ст.355 КК України та призначити покарання в межах відбутої ОСОБА_17 частини строку покарання в період перебування його під вартою.

В обґрунтування вимог зазначає про завідомо неправосудне рішення, невідповідність висновків суду фактичним обставинам цієї справи, істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Вважає, що суд не дав належної оцінки та об`єктивної оцінки доводам сторони захисту про недопустимість цілого рядку доказів, які покладені в основу обвинувачення ( протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, огляду предметів, обшуку автомобіля та квартири за місцем проживання ОСОБА_17 та освідування підозрюваного) стверджує, що висновки суду про винуватість ОСОБА_17 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України нічим не обґрунтовані, а оскаржуваний вирок не відповідає вимогам ст. 370 та 374 КПК України.

У апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просить скасувати вирок суду першої інстанції, у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам даного кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступнею тяжкості вчинених обвинуваченими кримінальних правопорушень та їх особам, внаслідок м`якості, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_17   ОСОБА_18 визнати винним та призначити покарання за ч. 5 ст. 186 КК України - 13 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна; за ч. 4 ст. 187 КК України - 14 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна; за ч. 4 ст. 189 КК України - 12 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.

Відповідно до ст. 70 КК України, ОСОБА_17   ОСОБА_18 за скупністю злочинів призначити остаточне покарання у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна.

ОСОБА_11 визнати винним та призначити покарання за ч. 5 ст. 186 КК України - 12 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна; за ч. 4 ст. 187 КК України - 13 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна; за ч. 4 ст. 189 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна.

На підставі ст. 70 КК України, ОСОБА_11 за сукупністю злочинів призначити покарання у виді 13 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, ОСОБА_11 за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком, приєднати частину невідбутого покарання, призначеного за вироком Новоукраїнського районного суду від 05.10.2021 року та призначити остаточне покарання у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

    ОСОБА_8   ОСОБА_18 прокурор просить визнати винним та призначити покарання за ч. 5 ст. 186 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна; за ч. 4 ст. 187 КК України - 13 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна; за ч. 4 ст. 189 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна; за ч. 1 ст. 263 КК України - 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України, ОСОБА_8 за сукупністю злочинів, призначити остаточне покарання у виді 13 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна.

    ОСОБА_9   ОСОБА_18 визнати винним та призначити покарання за ч. 4 ст. 187 КК України - 13 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна; за ч. 4 ст. 189 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_9 призначити остаточне покарання у виді 13 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна.

    ОСОБА_10   ОСОБА_18 визнати винним та призначити покарання за ч. 2 ст. 189 КК України у виді 5 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків,   ОСОБА_10   до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 22.08.2018 та призначити остаточне покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.

На обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає, про те, що під час досудового розслідування зібрано достатньо належних та допустимих доказів, які у своїй сукупності з об`єктивністю свідчать про вчинення обвинуваченими інкримінованих їм кримінальних правопорушень у складі організованої групи.

При цьому, висновки суду першої інстанції про недостатність доказів, недоведеність винуватості та неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , на думку прокурора суперечливі, безпідставні і по суті нічим необґрунтовані.

Так, незважаючи на кількість інкримінованих ОСОБА_17 ,  ОСОБА_9 ,  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_8  та ОСОБА_10 .О епізодів злочинної діяльності, суд у вироку їх не відокремив, більшості ключовим доказам по конкретним епізодам взагалі не дав ніякої оцінки, деякі докази, в основному показання свідків та потерпілих оцінив вибірково і свої висновки належним чином не мотивував.

Так, суд при ухваленні вироку не надав оцінку протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_11 від 16.05.2020 року. Під час проведення вказаної слідчої дії останній за участю захисника показав, що кримінальні правопорушення стосовно ОСОБА_27 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 та ОСОБА_23 вчинялися ним з дозволу та відома ОСОБА_17 , якому він передавав викрадене. У подальшому саме ОСОБА_17 розпоряджався грошовими коштами, мобільним телефоном, ювелірними виробами, тобто розподіляв викрадене на всіх учасників. На всіх епізодах вчинення злочинів водієм, а не таксистом був ОСОБА_8 .

Крім цього, суд на думку прокурора взагалі не дав оцінку таким доказам:

- по епізоду заволодіння майна ОСОБА_40 - протоколу прийняття заяви про вчинене правопорушення від 11.02.2020; протоколу огляду місця події від 11.02.2020; протоколу огляду предмету від 11.02.2020; протоколу пред`явлення речей для впізнання від 11.02.2020;

- по епізоду заволодіння майна ОСОБА_20 - протоколу прийняття заяви про вчинене правопорушення від 08.02.2020; - протоколу огляду предмету від 11.03.2020 разом з додатком; - протоколам пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.03.2020, в ході яких ОСОБА_20 впізнав також ОСОБА_17 та ОСОБА_8

- по епізоду заволодіння майна ОСОБА_19 - протоколу прийняття заяви про вчинене правопорушення від 01.02.2020; - протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.03.2020, в ході якого ОСОБА_19 впізнала ОСОБА_11 , - протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_19 від 16.03.2020.

- по епізоду заволодіння майна ОСОБА_23 - протоколу огляду предмету від 24.03.2020; - протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_23 від 16.03.20204

- по епізоду заволодіння майна ОСОБА_21 : - заява про вчинення злочину від 11.01.2020; - протокол огляду місця події від 11.01.2020; - протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.03.2020; - протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_21 від 11.03.2020.

Крім цього, судом не вірно надано оцінку показанням потерпілого ОСОБА_27 , який вказав, що чітко впізнає ОСОБА_8 , який виконував роль водія під час нападу на нього взимку 2020 року, та вказує на нього як на особу, яка є співучасником, оскільки коли його били на задньому сидінні автомобіля, та вимагали пароль від телефону, заволоділи його речами ОСОБА_8 спілкувався з ОСОБА_11 та особою, яка була в капюшоні, не зупинив машину відразу, коли їх спинили працівники поліції він вийшов один, не повідомив їм, що в його машині вчиняється злочин, тобто вів себе не як водій таксі.

Також, прокурор вважає, що показання потерпілого ОСОБА_20 логічно узгоджуються з показаннями ОСОБА_11 під час проведення слідчого експерименту, який зазначив, що зірвав золотий ланцюг з шиї потерпілого з дозволу ОСОБА_17 , після цього він разом з ним сіли в машину до ОСОБА_8 , він віддав ОСОБА_17 ланцюг для продажу. Потерпілий же зазначав, що після перегляду відеозапису з камер, розуміє, що вони вчинили кримінальне правопорушення за попередньою змовою, оскільки після скоєного різко покинули приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_14 ».

Показання ОСОБА_19 під час слідчого експерименту у свою чергу узгоджуються із показаннями ОСОБА_11 під час проведення слідчого експерименту та показаннями свідка ОСОБА_41 , відповідно до яких ОСОБА_11 зазначив, що телефон, яким він заволодів відразу віддав ОСОБА_17 для продажу, який збував його ОСОБА_42 .

В судовому засіданні ОСОБА_19 пояснила, що через плин часу вже не пам`ятає, як все тоді відбувалося, однак на під час досудового розслідування давала правдиві покази. Під час проведення з потерпілою слідчого експерименту, остання зазначала, що підвозили її ОСОБА_8 та ОСОБА_11 на «жигулях» червоного кольору, і зупинилися біля її будинку. Вказане узгоджується із показаннями свідка ОСОБА_43 та показаннями, наданими під час слідчого експерименту ОСОБА_11 .

Показання потерпілого ОСОБА_21 узгоджуються з показаннями ОСОБА_11 при проведення слідчого експерименту про те, що тілесні ушкодження потерпілому безпосередньо наносив він, забирав кошти і одразу ж віддав їх ОСОБА_17 .

Крім того, прокурор у апеляційній скарзі стверджує, що діяльність злочинної групи ОСОБА_17 передбачала цілеспрямований корисливий характер - тільки заволодіння чужим майном осіб серед мешканців міста Кропивницького у переважній більшості з числа відвідувачів закладів громадського відпочинку та харчування в місті Кропивницькому, які б перебували у стані алкогольного сп`яніння, із використанням насильства до них або погрозою його застосування, та як результат, спричинення потерпілим матеріальної шкоди.

Протиправне вилучення майна у осіб планувалось здійснювати систематично, протягом довготривалого періоду часу одним способом на території міста Кропивницького, та збут майна в тій же місцевості.

ОСОБА_17 як організатор злочинної діяльності, поклавши на ОСОБА_11 обов`язки пошуку потерпілих, та безпосереднього виконання попередньо спланованих протиправних дій по заволодінню чужим майном, взяв на себе виконання функцій щодо визначення дати та часу скоєння злочинів, як правило у вечірній та нічний час, погодження жертв злочинів, як правило відвідувачів закладів громадського відпочинку та харчування в місті Кропивницькому (кафе, бари та ін.), вирішення питання збуту викраденого майна, розподіл між учасниками організованої злочинної групи як викрадених грошей так і тих, що отримані внаслідок збуту викраденого майна. Пошук потерпілих передбачав організованою групою вибір осіб які б вже перебували в стані алкогольного сп`яніння, щоб мінімізувати можливий су против, знайомство та спілкування з ними, з метою встановлення наявності матеріальних цінностей та грошових коштів.

При цьому, ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , сприймаючи ОСОБА_17 як авторитетну особу, маючого тісні зв`язки в кримінальному колі, погодились на виконання вказівок та керівництво злочинною групою останнім.

На ОСОБА_8 були покладені обов`язки спостереження за навколишньою обстановкою під час вчинення злочинів, а також керування його власним транспортним засобом «ВАЗ 2106» державний номерний знак « НОМЕР_1 », для перевезення на ньому учасників злочинної групи з метою полегшення вчинення злочинів.

Виконавці вчинення злочинів для конспірації неодноразово представлялися в кафе чужими іменами, злочини вчиняли в пізній час, коли потерпілі вже перебували в стані алкогольного сп`яніння.

Наведені обставини потребували детального з`ясування, а представлені стороною обвинувачення докази належної та об`єктивної оцінки, яка на думку прокурора не була здійснена під час розгляду даного кримінального провадження судом першої інстанції, що вплинуло на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення.

У апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_12 просить скасувати вирок суду першої інстанції, а кримінальне провадження закрити, вказуючи на відсутність доказів та недоведеність винуватості її підзахисного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

В обґрунтування вимог зазначає, що 10.02.2020 року близько 00.30 год. ОСОБА_11 дійсно підвозив потерпілого ОСОБА_27 додому, однак у останнього не було коштів розрахуватись за таксі, і він запропонував ОСОБА_11 срібну каблучку в якості оплати за проїзд. Проте ОСОБА_11 у ОСОБА_27 нічого не вимагав більше і злочинних дій відносно нього не вчиняв.

У апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_9 . ОСОБА_18 адвокат ОСОБА_14 просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_9 ОСОБА_18 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_9 ОСОБА_18 з випробуванням. За ч.4 ст.187 КК України ОСОБА_9 ОСОБА_18 виправдати у зв`язку з відсутністю в діях останнього кримінального правопорушення.

В обґрунтування вимог зазначає, що потерпілий ОСОБА_22 під час допиту в суді першої інстанції не вказав на ОСОБА_9 . ОСОБА_18 , при цьому зазначивши, що не пам`ятає хто саме наносив удари, у зв`язку з чим матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про винуватість та причетність ОСОБА_9 . ОСОБА_18 до даного кримінального правопорушення.

У апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_10 просить вирок суду скасувати і призначити йому менш тяжке покарання, вказуючи на незаконність та необґрунтованість вироку суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, в дебатах прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення інших апеляційних скарг, обвинувачених ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 .О та їх захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , які підтримали свої апеляційні скарги та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника-адвоката ОСОБА_15 , захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_14 , захисника обвинуваченого ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_12 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 . Огли адвоката ОСОБА_13 підлягають частковому задоволенню, а апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_17 та адвоката ОСОБА_16 задоволенню не підлягає за таких підстав.

Переглядаючи вирок в межах доводів апеляційних скарг, які в основному полягають у невідповідності висновків суду фактичним обставинам цієї справи, неправильному застосуванні закону України про кримінальну відповідальність та істотному порушенні вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів апеляційного суду вважає, що вирок суду підлягає безумовному скасуванню, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.

Так, у мотивувальній частині оскаржуваного вироку вказано, що суд у даному кримінальному провадженні не знайшов доказів причетності ОСОБА_11 та ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.

Зазначив, що доказів того, що вказані обвинувачені були обізнані про наміри інших учасників вчинити вимагання, суду надано не було. Посилання обвинуваченого на те, що ОСОБА_11 виходив з машини і перевіряв чи не має поряд працівників поліції - є припущенням і не може бути покладено в обґрунтування вироку. Інші докази причетності даних обвинувачених суду надано не було.

Окрім того, суд вказав, що не було здобуто будь-яких належних на допустимих доказів причетності до скоєного злочину ОСОБА_17 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 . Сам лише факт того, що вказані особи перебували в приміщенні кафе, не вказує на причетність до інкримінованого злочину.

Доказів участі ОСОБА_9 та ОСОБА_17 у вчиненні злочину, в судовому засіданні здобуто не було. Потерпілий не впізнав серед обвинувачених особу, яка була одягнення в куртку з капюшоном, оскільки не бачив обличчя даної особи.

Не може за висновком суду вважатися доведеною вину обвинувачених у вчиненні інкримінованого злочину, а посилання потерпілої ОСОБА_23 на те, що ОСОБА_11 міг чути адресу останньої – на думку суду є лише її припущенням і жодним чином не доводить вину як ОСОБА_11 у даному злочині, так і участь інших обвинувачених.

Також суд на обгрунтування своїх висновків зазначив про те, що обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_8 інкримінується заволодіння майном потерпілого ОСОБА_21 , однак досліджені в судовому засіданні докази вказують на безпосередню причетність ОСОБА_11 до інкримінованого злочину. Даний обвинувачений наніс удари потерпілому та заволодів його майном. В той же час, суд не може погодитися з причетністю ОСОБА_17 до даного злочину. Так, ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_44 та ОСОБА_21 з`ясовували між собою стосунки. При цьому, ОСОБА_17 , спілкувався з ОСОБА_45 , а ОСОБА_11 з ОСОБА_21 . З пояснень потерпілого вбачається, що коли ОСОБА_11 наніс ОСОБА_21 удар, то ОСОБА_17 почав заперечувати та вимагати припинити бити. Вказаний факт, на переконання суду свідчить про відсутність будь-якої домовленості між ОСОБА_17 та ОСОБА_11 стосовно вчинення злочину, а дії ОСОБА_11 є особистим рішенням.

На думку суду, належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приймали участь в даному злочині чи були обізнані про наміри ОСОБА_11 суду надано не було.

Крім того, суд вказав, що сторона обвинувачення безпідставно кваліфікувала дії обвинувачених за ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187 ч. 4 ст. 189 КК України, за кваліфікуючою ознакою, як вчинення кримінальних правопорушень в складі організованої групи, оскільки матеріали кримінального провадження не лише не містять доказів того, що ОСОБА_17 був організатором та керівником організованої злочинної групи, а не містять посилання на ці докази та будь-які обґрунтування такого висновку. Твердження слідства в частині ролі ОСОБА_17 є лише припущенням, яке не має жодного доказу.

Таким чином на думку суду, при вчиненні обвинуваченими всіх крадіжок та вимагання були відсутні: стабільний склад групи при організації і вчиненні злочинів, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також план злочинної діяльності в цілому. За змістом закону організована група є більш складною формою співучасті осіб, які займаються злочинною діяльністю. Їх взаємовідносини досягають такого рівня сумісної діяльності, за якого дії кожної з них визначаються не попередньою змовою, а іншими чинниками, зокрема, відповідними правилами поведінки, статутами, планами, тощо, виконання яких є обов`язком для цих осіб. Тільки за таких умов група набуває якісно інших ознак свого існування, які свідчать про стійкість і зорганізованість.

Вказані вище обставини свідчать про те, що обвинуваченими - не було створено стійке об`єднання для вчинення кримінальних правопорушень.

На думку суду обвинувачені діяли за попередньою змовою групою осіб, з розподілом ролей кожного при вчиненні кримінальних правопорушень та в деяких епізодах самостійно.

З такими доводами, суперечливими, неоднозначними і по суті нічим не мотивованим висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, за таких підстав.

Так, відповідно до ст. 370 КПК України, як обвинувальний, так і виправдувальний вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Із цього слідує, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, проаналізувати їх та дати їм оцінку.

              Крім того, згідно положень ст. 7, 17 та  22 КПК України, однією з засад кримінального провадження є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні суду своїх доказів і у доведенні перед ним їх переконливості.

При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, ухвалюючи вирок суд першої інстанції, з дотриманням норм ст.ст. 17, 22, 23 КПК України, повинен дослідити всі докази сторони обвинувачення, надати їм належну, логічну оцінку щодо об`єктивного спростування таких відомостей, виходячи з вимог ст. ст. 91, 94 КПК України, та за наявністю підстав - визнати такі докази неналежними, недопустимими чи недостовірними, що в свою чергу унеможливить вибірковість їх оцінки.

За змістом ч. 3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи виправданою зазначається формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів апеляційного суду дійшла однозначного висновку про те, що кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 186, ч.4 ст.187 та ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.186, ч.4 ст.187, ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.4 ст.187, ч.2 ст.189 КК України ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.4 ст.189 КК України, судом першої інстанції вирішена неправильно, мотиви та висновки суду про недоведеність вчинення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 інкримінованих їм кримінальних правопорушень суперечливі, непереконливі, а по суті необ`єктивні, оскільки з усієї доказової бази, суд абсолютно вибірково, з формальних підстав визнав одні докази недостатніми, інші такими, що не приймаються до уваги, а інші такими, що не підтверджують вчинення обвинуваченими даних кримінальних правопорушень

Більш того, мотивувальна частина оскаржуваного вироку про недоведеність вчинення ( п.2 ч.1 ст. 373 КПК України ) обвинуваченими ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_17 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187 та ч.4 ст. 189 КК України, у тому числі за кваліфікуючою ознакою, як вчинення злочинів у складі організованої групи, не відповідає резолютивній, в якій вказано, що суд виправдовує, у зв`язку з відсутністю у діях обвинувачених складу даних кримінальних правопорушень ( п.3 ч.1 ст. 373 КПК )

Крім того, фабула пред`явленого обвинувачення у вироку взагалі не викладена, висновки суду з урахуванням кількості епізодів злочинної діяльності ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 «вирвані з контексту» логічного та змістовного викладення тексту вироку, обґрунтування висновків відсутнє, аналізу доказів як кожного окремо так і в сукупності з іншими немає, таке рішення суду не відповідає загальним засадам кримінального провадження та усталеним принципам правосуддя, про які йдеться як в національному законодавстві, так й в рішеннях Європейського суду з прав людини.

Вказане свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до ч.1 ст.412 КПК України є підставою для скасування оскаржуваного вироку, а неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту та незастосування судом закону України про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню та застосуванню закону про кримінальну відповідальність, який не підлягав застосуванню, призвело до безпідставного виправдання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

У Рішеннях ЄСПЛ йдеться про те, що судові рішення повинні повно відображати мотиви, на яких вони ґрунтуються (Справа Морейра Ферейрв проти Португалії). Метою мотивування є показати сторонам, що їх почули і, таким чином, це сприятиме тому, щоб вони погодились із рішенням. Водночас це зобов`язує суддю обґрунтовувати свої міркування об`єктивними аргументами і дотримуватись прав сторони захисту. Національні суди повинні з достатньою чіткістю вказати підстави, на яких вони засновують своє рішення.

За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів апеляційного суду дійшла переконливого висновку про те, що ухвалюючи за результатами розгляду даного кримінального провадження вирок стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , суд першої інстанції грубо порушив вимоги ст. 370 КПК України, так як допустив явну невідповідність своїх висновків фактичним обставинам кримінального провадження, не дав належної оцінки наявним у справі доказам у їх сукупності та взаємозв`язку, допустив суперечності у своїх висновках, що стало наслідком його не законності, не обґрунтованості та не вмотивованості, а також порушив вимоги ст. 374 КПК України щодо вимог до змісту вироку.

Виходячи із передбачених ст. ст. 7, 9 ч.6 КПК України  загальних засад кримінального провадження, положень ст. 409, 411, 412, 415 КПК України, з метою забезпечення права сторін провадження на справедливий судовий розгляд та на оскарження процесуальних рішень, дотримання принципу змагальності сторін та свободи подання ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалений Кіровським районним судом м. Кіровограда вирок стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 підлягає безумовному скасуванню, у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Встановлена колегією суддів неповнота судового розгляду є системною, що свідчіть про однобічність розгляду судом першої інстанції даного кримінального провадження.

Вказані порушення закону, а отже і подальшу оцінку доказів з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, не можливо усунути під час апеляційного перегляду даного кримінального провадження, навіть шляхом проведення повного дослідження всіх доказів по справі, оскільки у такому разі буде порушено принцип інстанційності судової системи та право учасників кримінального провадження на оскарження процесуальних рішень ( ст.24 КПК України).

У зв`язку із скасуванням вироку суду із-за істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, та відповідно до положень ч. 2 ст. 415 КПК України, якими встановлено, що призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, колегія суддів в обговорення вини і кваліфікації дій ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 не входить.

Під час нового судового розгляду даного кримінального провадження, суду першої інстанції слід всебічно, повно та неупереджено розглянути його та дослідити доводи всіх апеляційних скарг, під час ухвалення вироку не допустити виявлені недоліки та ухвалити вмотивоване, законне і справедливе судове рішення, надавши оцінку всім доказам, дослідженим під час судового розгляду, а також призначити справедливе покарання.   

У зв`язку із скасуванням вироку та призначення нового судового розгляду, наявності реальних ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 строк тримання під вартою слід продовжити на 2 місяці, а саме до 30 грудня 2024 року.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409-412, 415, 418, 419, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника-адвоката ОСОБА_15 , захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_14 , захисника обвинуваченого ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_12 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 . Огли адвоката ОСОБА_13 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_17 адвоката ОСОБА_16 - залишити без задоволення.

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 квітня 2024 року у кримінальному провадженні № 12019120020009749 стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - скасувати та призначити новий судовий розгляд в Кіровському районному суді м. Кіровограда.

Продовжити строк тримання ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 під вартою на 2 місяці, а саме до 30 грудня 2024 року.

Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2         ОСОБА_3 ОСОБА_4