ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 649/265/21 Головуючий в І інстанції Соловйов В.В.

Номер провадження: №22-ц/819/466/22 Доповідач Кутурланова О.В.

        №22-ц/819/470/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кутурланової О.В.,

суддів: Майданіка В.В.,

Орловської Н.В.,

           секретар судового засідання Юськів І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області у складі судді Соловйова В.В. від 15 червня 2021 року та додаткове рішення цього ж суду від 03 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», філії Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» Великолепетиський елеватор» про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

                               В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 15 липня 2020 року між ним та Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" укладено трудовий контракт №27, відповідно до якого його призначено на посаду директора філії акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Великолепетиський елеватор» з 15 липня 2020 року до 14 січня 2021 року включно.

Згідно додаткової угоди №1 до контракту №27 від 15.01.2021 року сторони продовжили строк дії контракту до 31 травня 2021 року включно. 

16 березня 2021 року він ознайомлений з наказом №287-К від 15.03.2021 року, відповідно до якого його звільнено з роботи з посади директора філії акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Великолепетиський елеватор» згідно п.8 ст.36 КЗпП України у зв`язку з порушенням пунктів 2.1, 3.4.11, 3.4.18 контракту з 16 березня 2021 року та припинено дію контракту №27 від 15.03.2020 року.

Посилаючись на незаконність дій відповідача та порушення його трудових прав, просив суд визнати протиправним наказ про звільнення, поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 15 червня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ №282-К від 15 березня 2021 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким припинено дію контракту від 15.07.2020 року №27, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Філії акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський елеватор" з 16 березня 2021 року.

Стягнуто з Філії акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський елеватор" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 березня 2021 року до дня поновлення на роботі.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" Великолепетиський елеватор" на користь держави судовий збір в розмірі по 454 грн.

Додатковим рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 03 вересня 2021 року ухвалено доповнити абзац четвертий резолютивної частини судового рішення наступним: «Стягнути з Філії акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський елеватор" на користь ОСОБА_1 91 202 грн. середній заробіток за час вимушеного прогулу, з 16 березня 2021 року до дня поновлення на роботі.

Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» подало апеляційні скарги на рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 15 червня 2021 року та додаткове рішення цього ж суду від 03 вересня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та просила апеляційні скарги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши сторони, доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість судових рішень в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині другій статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно із положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У частині третій статті 21 КЗпП України визначено, що контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Відповідно до п. 17 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року №170 у контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави його розірвання.

Судом встановлено і це підтверджується наявними у справі доказами, що 15 липня 2020 року між ОСОБА_1  та Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" укладено трудовий контракт №27, відповідно до умов якого ОСОБА_1 призначено на посаду директора філії акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Великолепетиський елеватор» з 15 липня 2020 року до 14 січня 2021 року включно.

Додатковою угодою №1 від 13.01.2021 року до контракту №27 від 15.07.2020 року з 15.01.2021 року дію контракту між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" продовжено по 31.05.2021 року.

Пунктом 6.1 Контракту визначено підстави його припинення, а пунктом 6.2 - підстави розірвання контракту за ініціативою Товариства до закінчення строку його дії.

Так, відповідно до п. 6.1 Контракту він припиняється:

-у зв`язку із закінченням строку дії Контракту;

-за угодою Сторін;

-до закінчення дії контракту у випадках, передбачених пунктами 6.2 і 6.3 цього Контракту.

Відповідно до пункту 6.2 Контракту, керівник Філії може бути звільнений з посади, а контракт розірваний за ініціативою Товариства до закінчення строку його дії у таких випадках:

-порушення Керівником чинного законодавства України;

-невиконання Керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього положенням про Філію та Контрактом;

-порушення керівником пунктів 2 і 3 цього Контракту;

-одноразового грубого порушення Керівником законодавства чи обов`язків, передбачених Контрактом та/або положенням про Філію, в результаті чого для Товариства настали негативні наслідки;

-за поданням службових осіб органів державного нагляду за охороною праці у разі порушень вимог чинного законодавства з питань охорони праці та пожежо вибухо небезпеки на Філії;

-відпуску зерна, насіння, іншого товару (продукції) без оплати послуг Філії;

-у разі коли протягом трьох місяців спостерігається зростання обсягів дебіторської заборгованості Філії, яке за загальним підсумком не супроводжується відповідним зростанням обсягів реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

-у разі систематичного не виконання керівником Філії без поважних причин обов`язків, покладених на нього цим контрактом;

-у разі роботи керівника за сумісництвом;

-збиткової діяльності Філії; невиконання галузевої угоди та колективного договору;

-скоєння дій, що підпадають під ознаки правопорушень, за які передбачена кримінальна відповідальність;

-невчасного або неналежного виконання наказів, розпоряджень, доручень Товариства;

-у разі втрати довіри до Керівника;

-розголошення конфіденційної інформації чи комерційної таємниці;

-у разі погіршення фактичних показників ефективності використання мийна або погіршення показників стану Філії;

-у разі порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів Філії або Товариства, у тому числі при здійсненні купівель товарів, робіт і послуг.

16 березня 2021 року позивача ознайомлено з наказом №287-К від 15.03.2021 року, яким його звільнено з посади директора філії акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Великолепетиський елеватор» на підставах, передбачених контрактом, згідно п.8 ст.36 КЗпП України, у зв`язку з порушенням пунктів 2.1, 3.4.11, 3.4.18 Контракту, та з 16 березня 2021 року припинено дію контракту №27 від 15.03.2020 року.

Так, відповідно до п. 2.1 Контракту Керівник забезпечує своєчасне подання інформації, необхідної для складання річного фінансового плану Товариства та програми розвитку Товариства. Керівник особисто відповідає за виконання Філією затверджених показників ефективності використання майна і прибутку філії Товариства та інші завдання (згідно з Додатком №1) та у встановлені Товариством строки подає йому звіти про виконання, передбачені п. 3.4.20 цього Контракту.

Згідно з пунктами 3.4.11, 3.4.18 Контракту Керівник зобов`язаний забезпечувати виконання завдань Товариства щодо завантаженості Філії, закупівлі та переробці зернових культур; забезпечувати прибуткову діяльність Філії згідно п. 2.1 Контракту, підвищення ліквідності та конкурентоспроможності виробленої продукції, наданих Філією послуг та виконаних робіт.

Отже, підставою звільнення ОСОБА_1 стало порушення ним пунктів 2.1, 3.4.11, 3.4.18 Контракту : невиконання завантаження виробничих потужностей філії та невиконання плану щодо фінансових показників діяльності філії, які були визначені в додатку до Контракту.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 15 липня 2020 року до дня звільнення позивач до дисциплінарної відповідальності не притягався, жодних порушень трудової дисципліни чи інших положень трудового законодавства, які могли потягнути його звільнення, не вчиняв.

Навпроти, аналіз відповідачем показників роботи позивача та виконання ним посадових обов`язків протягом строку дії контракту став підставою для укладення з ним Додаткової угоди №1 від 13.01.2021 року та продовження дії контракту по 31.05.2021 року.

Апеляційний суд погоджується з критичною оцінкою суду першої інстанції посилань відповідача, як на підстави для звільнення, на відображену у наказі про звільнення довідку про виконання плану доходів за липень – січень 2020-2021 року та звіт про виконання показників ефективності використання майна і прибутку філії з 01.10.2020 року по 31.12.2020 року, адже ці відомості стосувалися попереднього періоду роботи позивача, мали бути оцінені відповідачем при вирішенні питання щодо пролонгації дії контракту з ним, та не стали перешкодою для продовження дії контракту з ОСОБА_1 .

Інших підстав для звільнення позивача у наказі не наведено.

Отже, за таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про незаконність оскаржуваного наказу, безпідставність звільнення позивача та порушення його трудових прав, які підлягають захисту та відновленню.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованими посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що на момент ухвалення рішення у справі строк дії контракту з позивачем сплив, а отже відсутні визначені законом підстави для його поновлення на роботі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору (пункти 2, 3 статті 23),  крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила  вимогу про їх припинення.

За наведених обставин відновлення порушених трудових прав позивача має відбуватися у спосіб зміни дати звільнення ОСОБА_1  з посади  директора філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський елеватор" з «16 березня 2021 року» на  «31 травня  2021  року» і формулювання підстави звільненняз «відповідно до  пункту 8 частини  першої статті 36  КЗпП  України»  на «у зв`язку з закінченням строку трудового договору на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України».

Відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньо годинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх повних двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

За змістом абз. 2 п. 8 Порядку №100 після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховуються діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства установи, організації, встановленим з отриманням вимог законодавства (абз. З п. 8 Порядку №100).

Отже, зважаючи на наявні у справі довідки про заробітну плату позивача з вересня 2020 року по лютий 2021 року (а.с.14), з Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 березня 2021 року по 31 травня 2021 року у розмірі 77 966,18 грн, що визначений без врахування податків та обов`язкових платежів.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати.

Додатковим рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 03 вересня 2021 року ухвалено доповнити абзац четвертий резолютивної частини судового рішення наступним: «Стягнути з Філії акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський елеватор" на користь ОСОБА_1 91 202 грн. середній заробіток за час вимушеного прогулу, з 16 березня 2021 року до дня поновлення на роботі.

Оскільки наведене формулювання додаткового рішення не грунтується на положеннях п. 2 ч.1 ст. 270 ЦПК України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду підлягає задоволенню і в цій частині, а з  резолютивної частини додаткового рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 03 вересня 2021 року підлягає виключенню посилання на доповнення абзацу четвертого резолютивної частини судового рішення.

Керуючись статтями 367-369, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 15 червня 2021 року задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на додаткове рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 03 вересня 2021 року задовольнити частково.

Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 15 червня 2021 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський елеватор" та стягнення судового збору з філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський елеватор" скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення.

Змінити дату звільнення ОСОБА_1  з посади  директора філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський елеватор" з «16 березня 2021 року» на  «31 травня  2021  року» і формулювання підстави звільненняз «відповідно до  пункту 8 частини  першої статті 36  КЗпП  України»  на «у зв`язку з закінченням строку трудового договору на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України».

Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 15 червня 2021 року та додаткове рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 03 вересня 2021 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, змінити, стягнувши з Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 березня 2021 року по 31 травня 2021 року у розмірі 77 966,18 грн, що визначений без врахування податків та обов`язкових платежів.

В іншій частині рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 15 червня 2021 року залишити без змін.

Виключити з резолютивної частини додаткового рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 03 вересня 2021 року посилання на доповнення абзацу четвертого резолютивної частини судового рішення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 23.02.2022 року.

Головуючий    О.В. Кутурланова

Судді: В.В. Майданік

Н.В. Орловська