ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/2116/24 Справа № 208/9339/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року                                                                м.Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного в кримінальному провадженні № 42024052110000061 ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 листопада 2024 року про продовження підозрюваному

ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Павлівки Маріїнського району Донецької області, громадянину України, військовослужбовцю військової служби за контрактом, заступнику командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону з тилу військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1

строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 31.12.2024 року включно з визначенням застави у розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 363 360 грн., -

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини

В провадженні СУ ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження № 42024052110000061 від 07.06.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У вказаному провадженні ОСОБА_8 повідомлено про підозру 06.08.2024 року.

Ухвалою слідчого судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2024 року було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 з визначенням застави.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпроджержинська Дніпропетровської області від 06 листопада 2024 року було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 до 31.12.2024 р. з визначенням застави у розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 363 360 грн.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , вказує, що подане обвинуваченням клопотання не може бути розглянуто слідчим суддею Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області та підлягає поверненню через порушення правил територіальної підсудності справи. Також зазначає, що зібрані докази не підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованому йому діяння. Просить ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 відмовити та змінити запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою. У випадку, якщо суд дійде переконання про наявність підстав для утримання під вартою, просить частково скасувати ухвалу та визначити мінімально можливий розмір застави, а також змінити покладені на ОСОБА_8 обов`язки, у випадку внесення ним застави.

Позиції учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши надані матеріали та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із такого.

На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 3 - 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України є обґрунтованими і підтверджуються доказами, долученими до клопотання слідчого.

Крім того, апеляційний суд зауважує, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя та суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України дає матеріально-правові підстави для застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою.

Колегія суддів також зазначає, що на даному етапі досудового розслідування правова кваліфікація дій ОСОБА_8 є попередньою і на подальших етапах може бути змінена.

Стосовно наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів відмічає таке.

Слідчий суддя обґрунтовано взяв до уваги, що наявний ризик переховування підозрюваного ОСОБА_8 від органів досудового слідства та суду підтверджується, зокрема, і тяжкістю покарання, що йому загрожує у разі доведення його винуватості у вчиненні інкримінованого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, який карається позбавленням волі на строк до 12 років. Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватими у вчиненні інкримінованого злочину, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).

Ризик переховування від органу досудового розслідування та суду об`єктивно збільшується з урахуванням введення в Україні воєнного стану, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки слідчого судді про наявність ризику впливу на свідків в даному кримінальному провадженні, оскільки зазначені особи відомі ОСОБА_8 , а з огляду на стадію кримінального провадження, вони ще не допитані перед судом, тому підозрюваний може здійснювати на них незаконний вплив з метою зміни їх показів. Колегія суддів враховує й положення ч. 4 ст. 95 КПК України щодо отримання показів свідка безпосередньо судом, а тому, на даному етапі кримінального провадження такий ризик об`єктивно існує.

Відносно доводів сторони захисту про порушення правил підсудності розгляду клопотання колегія суддів зазначає про таке.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст.7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права .

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

       З матеріалів провадження вбачається, що місцем роботи слідчого є м. Покровськ Донецької області, тобто місцем проведення досудового розслідування є визначене наказом робоче місце слідчого.

       Підсудність Красноармійського міськрайонного суду Донецької області згідно рішення Вищої ради правосуддя визначена за Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

       Крім того, розгляд клопотання в цьому кримінальному провадженні про застосування запобіжного заходу здійснювався Красноармійським міськрайонним судом Донецької області, і відсутність порушень територіальності розгляду клопотання захисник підтвердив під час апеляційного перегляду.

       Таким чином, розгляд вказаного клопотання повинен здійснювати саме Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

       Порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам статей 177, 178, 183, 194, 199 КПК України, прийняте рішення є обґрунтованим і вмотивованим, у зв`язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу захисника підозрюваного слід залишити без задоволення.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

       Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

       Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.11.2024 р. про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 строком на 60 днів, тобто до 31.12.2024 року з визначенням розміру застави у розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 363 360 грн. залишити без змін.

Судді: