04.12.2024        

Справа № 331/2106/24

Провадження № 1-кс/331/2461/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року                                         місто Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Запорізькій області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 погоджене із прокурором який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_4 , про арешт майна по кримінальному провадженню №22024080000000302 від 22.02.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором який здійснює процесуальне керівництво, про арешт майна по кримінальному провадженню № 22024080000000302 від 22.02.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено наступне.

Слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024080000000302 від 22.02.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що, починаючи з 2023 року, громадяни України із числа мешканців м. Запоріжжя та Запорізької області, вчинюють умисні дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України в умовах воєнного стану шляхом надання представнику збройних формувань держави-агресора РФ інформації щодо діяльності підприємств оборонного комплексу України, місць дислокації та маршрутів руху підрозділів і військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань України, а також військової техніки та складів боєприпасів підрозділів ЗСУ.

Зокрема встановлено, що до вказаної протиправної діяльності безпосередньо причетний гр. України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який через систему миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» під власним обліковим записом під ім`ям « ОСОБА_6 », використовуючи мобільний додаток - системи миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», у відкритому чаті під назвою «Повестки (флудить запрещено!!)» телеграм-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » надає інформацію про розташування військовослужбовців Збройних Сил України, зокрема військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами з можливостю їх ідентифікації на місцевості в умовах воєнного стану.

29.11.2024 органом досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2024, проведено обшук за місцем фактичного проживання гр-на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення якого було виявлено та вилучено речі та предмети, які зазначено в ухвалі слідчого судді та які мають вагоме значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні і можуть бути використані як докази, а саме:

- мобільний телефон марки Vivo Y33S з IMEI 1 861616054311460 IMEI 2 НОМЕР_1 з номером мобільного телефону  НОМЕР_2 ;

- мобільний телефон марки Vivo Y33S з ІМЕІ НОМЕР_3 IMEI 2 НОМЕР_4 з номером мобільного телефону  НОМЕР_5 ;

- мобільний телефон марки Redmi Not9Pro з IMEI НОМЕР_6 НОМЕР_7 з IMEI 2 НОМЕР_8 ;

- мобільний телефон марки Infinix HOT40 з IMEI НОМЕР_6 НОМЕР_9 з IMEI 2 НОМЕР_10 з номером мобільного телефону  НОМЕР_11 .

Зазначений предмет, який вилучено в ході проведення обшуку, зберігає на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим вилучений предмет необхідний для призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи; крім того, інформацію, яка була видалена із зазначеного мобільного пристрою, можливо відновити тільки шляхом проведення відповідних експертних досліджень.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

29.11.2024 постановою слідчого вилучений під час проведення вказаного обшуку предмет визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Слідчий у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки не відомі.

Слідчий суддя вивчивши матеріали справи, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності володільця майна та слідчого.

Вивчивши матеріали справи слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Так, згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

За змістом ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, за змістом вказаних положень закону арешт може бути накладено слідчим суддею на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

При вирішенні питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України, враховує: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При дослідженні матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що стороною кримінального провадження, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, доведено наявність правових підстав для накладення арешту на майно, через що клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке було вилучене 29.11.2024 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання гр-на України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- мобільний телефон марки Vivo Y33S з IMEI 1 861616054311460 IMEI 2 НОМЕР_1 з номером мобільного телефону  НОМЕР_2 ;

- мобільний телефон марки Vivo Y33S з ІМЕІ 1 НОМЕР_12 IMEI 2 НОМЕР_4 з номером мобільного телефону  НОМЕР_5 ;

- мобільний телефон марки Redmi Not9Pro з IMEI 1 НОМЕР_7 з IMEI 2 НОМЕР_8 ;

- мобільний телефон марки Infinix HOT40 з IMEI 1 НОМЕР_9 з IMEI 2 НОМЕР_10 з номером мобільного телефону  НОМЕР_11 .

Виконання ухвали доручити співробітникам УСБУ в Запорізькій області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя:                                                 ОСОБА_1