Справа № 375/1172/24

Провадження № 2/375/512/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Смик М.М.,

за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 26 квітня 2008 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка ОСОБА_4 .

Спільне життя з відповідачем не склалося, шлюб існує лише формально, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з подружжя.

Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просила розірвати шлюб, укладений нею з ОСОБА_2 26 квітня 2008 року, актовий запис № 400, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції в м. Києві.

Прізвище після розірвання шлюбу позивач просила залишити « ОСОБА_5 ».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2024 року дану справу розподілено ОСОБА_6 як судді-доповідачу.

Згідно з довідкою з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби в м. Києві та Київській області від 30жовтня 2024 року ОСОБА_2 зареєстрований у кв. АДРЕСА_1 .

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 5 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивач не з`явилася, направила до суду заяву, у якій просила про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав заяву у якій вказав, що не заперечує проти задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу, просив справу розглядати у його відсутність.

Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись частиною 2 статті 247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що з 26 квітня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 перебувають у шлюбі, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис № 400, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 26 квітня 2008 року.

У цьому шлюбі народилось двоє дітей – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 31 січня 2009 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 30 жовтня 2013 року.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 24 Сімейного кодексу України (далі – СК України), якою передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 36 СК України передбачено, що шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (частина 2 статті 104 СК України).

Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Статтею 112 СК України передбачено, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Отже шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони не ведуть спільного господарства та не зацікавлені у продовженні сімейного життя, тобто шлюбно-сімейні відносини фактично припинили своє існування.

Відповідно до частини 3 статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що жодна зі сторін не зверталася до суду з клопотанням про надання строку для примирення, тобто між подружжям відсутні будь-які намагання, спрямовані на відновлення сімейних відносин, дійшов висновку про те, що подальше подружнє життя суперечитиме їх інтересам, збереження сім`ї є неможливим.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до статті 141 ЦПК України ухвалюючи рішення суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат, а, відтак, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн, які сплачено позивачем при зверненні з цим позовом до суду.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 квітня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис № 400 розірвати.

Прізвище позивачу після розірвання шлюбу залишити « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає на АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований у кв. АДРЕСА_1 .

Суддя Марина СМИК