ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/6301/24 Суддя першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Костюк Л.О.,

суддів Бужак Н.П., Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року (прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), м. Черкаси, дата складання повного тексту - 18 вересня 2024 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування висновку та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач, ГУ НП в Черкаській області), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 31.05.2024 про призначення одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги та прийняти новий висновок про призначення одноразової грошової допомоги (з урахуванням проведених виплат) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у вказаному рішенні.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 позов задоволено повністю. Крім того, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що у спірному випадку мало місце на встановлення позивачу інвалідності, а зміна її причин з підстав встановленої у судовому порядку протиправності попередньої причини інвалідності, що не може свідчити про порушення шестимісячного терміну між датою звільнення і датою встановлення інвалідності.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що всупереч висновків суду за усталеною практикою Верховного Суду перевищення шестимісячного строку між датою звільнення і датою встановлення інвалідності має своїм наслідком втрату особою права на отримання одноразової грошової допомоги безвідносно до причин пропуску такого строку. Крім того, підкреслює, що чинним законодавством не передбачено процедури перегляду розміру вже призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги у зв`язку із зміною обставин та причин встановлення інвалідності.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 31.10.2024.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом правильно встановлено, що у спірному випадку мала місце зміна причини інвалідності внаслідок протиправного зазначення іншої, а не визначення нової іншої причини такої інвалідності. Підкреслює на нерелевантності практики Верховного Суду, на яку посилається апелянт.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції в розподілу судових витрат не є предметом апеляційного оскарження, судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку його законності та обґрунтованості у межах доводів та вимог апеляційної скарги ГУ НП в Черкаській області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України та у період з 07.11.2015 по 01.12.2021 проходив службу в органах Національної поліції України.

03.04.2020, під час виконанні службових обов`язків, перебуваючи на посаді начальника центру забезпечення ГУ НП в Черкаській області, з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, внаслідок якого останній отримав травму. За результатами проведення службового розслідування нещасного випадку відповідачем складено акт форми Н-1/НВП № 50 від 08.10.2021, який, в подальшому, був скасований наказом начальника ГУ НП в Черкаській області № 3347 від 10.12.2021. Цим же наказом призначене повторне службове розслідування нещасного випадку.

Із змісту свідоцтва про хворобу № 218 від 01.11.2021 вбачається, що позивач визнаний непридатним до служби в поліції, наслідки отриманої травми визнані «ТРАВМА НІ, не пов`язана з виконанням службових обов`язків», наявні у ОСОБА_1 захворювання визнані «захворювання ТАК, пов`язані з проходженням служби в поліції».

Відповідно до наказу начальника ГУ НП в Черкаській області № 372 о/с від 01.12.2021 ОСОБА_1 звільнений із служби з 06.12.2021 за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 711537 від 21.03.2022 позивача вперше визнано особою з інвалідністю II групи з 18.03.2022, причина інвалідності «Захворювання ТАК, пов`язані з проходженням служби в поліції», у зв`язку із чим позивачу призначено одноразову грошову допомогу в сумі 223 290 грн, отримання якої 30.08.2022 учасниками справи не заперечується.

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що за результатами повторного проведення службового розслідування нещасного випадку ГУ НП в Черкаській області складено акт форми Н-1/НВП № 4 від 16.02.2022, відповідно до якого нещасний випадок, що стався 03.04.2020 з начальником ЦЗ ГУНП в Черкаській області підполковником поліції ОСОБА_1 , стався у період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Не погоджуючись із вказаними висновками, позивач оскаржив цей акт в судовому порядку.

Рішенням від 06.05.2022 у справі № 580/1541/22 Черкаський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував акт Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 16.02.2022 форми Н-1/НВП та зобов`язав Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 03.04.2020 та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 № 1346, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у вказаному рішенні та скласти і затвердити акти за формами Н-5* та Н-1* про те, що нещасний випадок трапився у період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків.

Постановою від 02.10.2023 Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ГУ НП в Черкаській області залишив без задоволення, а згадане вище рішення суду першої інстанції - без змін.

За наслідками повторного службового розслідування відповідач склав акт за формою Н-1* № 5 від 16.11.2023, відповідно до якого нещасний випадок із позивачем трапився у період проходження служби при виконанні службових обов`язків. 22.11.2023 медична (військово-лікарська) комісія ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Черкаській області» прийняла постанову № 20 згідно медичної документації на час фактичного звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції станом на 01.11.2021. Цією постановою постанова по причинному зв`язку трави в свідоцтві про хворобу № 218 від 01.11.2021 ОСОБА_1 відмінена, причинний зв`язок визначений наступним чином: «ТРАВМА, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків», «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням служби в поліції».

У зв`язку із зміною причинного зв`язку при отримані травми позивачу за наслідками розгляду документів довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААГ №427951 від 05.03.2024 змінено причину інвалідності на «Травма, ТАК, пов`язана із виконанням службових обов`язків».

22.03.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ НП в Черкаській області про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із вказаною зміною причини інвалідності.

Листом № 29/К-38 від 19.04.2024 відповідач відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з перевищенням терміну між датою звільнення та датою встановлення інвалідності, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: шести місяців від дати звільнення зі служби в поліції (дата звільнення - 06.12.2021, а інвалідність встановлена 05.03.2024).

Крім того, 02.05.2024 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності.

За наслідками розгляду цієї заяви відповідач склав висновок від 20.05.2024, затверджений 31.05.2024, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з перевищенням терміну між датою звільнення та датою встановлення інвалідності, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: шести місяців від дати звільнення зі служби в поліції (дата звільнення - 06.12.2021, а інвалідність встановлена 05.03.2024).

Враховуючи встановлені вище обставини, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 97, 99 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон; тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також ряду положень Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 №4 (далі - Порядок №4; тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки повторне звернення до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги зумовлене скасуванням у судовому порядку причин інвалідності, встановленої вперше.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Згідно ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема:

- визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті (п. 3);

- визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті (п. 4).

Таким чином, зазначене положення Закону застосовується виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):

1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузія, травма або каліцтво), пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;

2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;

3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.

Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 19.09.2018 у справі № 373/1188/16-а, від 20.09.2018 у справі № 296/9456/16-а, від 01.11.2018 у справі № 822/3788/17, від 23.11.2018 у справах № 822/962/18, № 822/1872/18, від 22.01.2019 у справі № 2340/2663/18, від 15.04.2019 у справі № 823/1798/18, від 05.02.2020 у справі № 810/836/18, від 23.04.2020 у справі № 822/999/18.

У свою чергу, посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції цих та інших аналогічних правових позиції Верховного Суду є помилковим, оскільки останні не є релевантними до спірних правовідносин з огляду на таке.

Із змісту положень статті 99 Закону вбачається, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату:

- визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату (пп. «б» п. 3 ч. 1);

- визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату (пп. «б» п. 4 ч. 1).

Відповідно до ч. 2 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, пп. 2 п. 1 розд. ІІ якого передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Як правильно встановив суд першої інстанції, що позивач звільнений із служби в поліції 06.12.2021 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону через хворобу, 18.03.2022 йому встановлено ІІ групу інвалідності, а 05.03.2024 змінено причину інвалідності.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що фактичні обставини, за яких позивач отримав інвалідність ІІ групи не змінились. Указане стало наслідком отримання останнім травми, пов`язаної з падінням з драбини піж час огляду транспортного засобу, що мало місце у робочий час у період проходження служби під час виконання службових обов`язків із здійснення контролю за експлуатацією та справністю транспортних засобів.

Однак причина інвалідності у 2022 році визначена як «захворювання» через неналежне оформлення нещасного випадку, що стався у 2020 році, що підтверджено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.05.2022 у справі №580/1541/22, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2023.

На виконання судового рішення відповідачем проведено розслідування та оформлено акт про нещасний випадок, на підставі чого 05.03.2024 змінено причину інвалідності на «Травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків». Змінена причина інвалідності надає право на отримання одноразової грошової допомоги в іншому (більшому) розмірі.

До такого висновку за подібних обставин дійшов Верховний Суд у постанові від 14.11.2024 у справі №580/5485/22.

Як правильно підкреслив суд першої інстанції, інвалідність позивачу встановлено у шестимісячний строк після його звільнення із служби через хворобу. Однак її причина змінена через два роки внаслідок протиправних дій ГУ НП в Черкаській області, що виявилась в неналежному оформленні нещасного випадку. При цьому, як свідчать матеріали справи, протягом цих двох років позивач вчиняв активні дії, спрямовані на захист своїх прав шляхом, зокрема, приведення акту про нещасний випадок та медичних документів у відповідність до обставин, які зумовили отримання ним травми.

Перелік документів, який подає поліцейський для виплати ОГД у разі визначення інвалідності, визначено у п. 5 розд. ІІІ Порядку №4, серед яких, зокрема, копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; копія постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; копії акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формами, визначеними МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов`язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Відповідно до абз. 2 п. 7 розд. ІІІ Порядку №4 підрозділи, служби, інші фахівці, зазначені у пункті 1 розділу ІІІ, що беруть участь у формуванні пакета документів для призначення та виплати ОГД, у разі необхідності, для перевірки даних або достовірності інформації, наданих особою, мають право, в установленому порядку звертатися за місцем отримання відповідних документів.

За правилами розділу IV Порядку №4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

У разі надсилання запитів до органів поліції, інших підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.

Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

При цьому, відповідно до ст. 101 Закону призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Колегією суддів враховується, що в оскаржуваному висновку ГУ НП в Черкаській області не було наведено підстав для відмови у призначенні та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 101 Закону. У свою чергу, викладені у ньому мотиви відсутності у позивача правових підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону визнані протиправними, а документального підтвердження перевірки поданих позивачем документів на відповідність інших вимог Закону і Порядку №4 матеріали справи не містять.

За таких обставин, враховуючи належність до виключних (дискреційних) повноважень ГУ НП в Київській області вирішення питання про призначення та виплату колишньому поліцейському одноразової грошової допомоги, колегія суддів, зважаючи на ч. 2 ст. 9 КАС України, приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо необхідності зобов`язати ГУ НП в Черкаській області провести повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги та прийняти новий висновок про призначення одноразової грошової допомоги (з урахуванням проведених виплат) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у вказаному рішенні.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Л.О. Костюк

Судді Н.П. Бужак

І.О. Грибан

Повний текст постанови складено 05 грудня 2024 року.