Справа № 146/1315/24

ВИРОК

        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        "04" грудня 2024 р. селище Томашпіль Вінницької області

Томашпільський районний суд Вінницької області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури  ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024025200000046 від 17 липня 2024 року на підставі обвинувального акта по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Марківка Томашпільського району Вінницької області, українки, громадянки України, освіта середня, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС та учасником бойових не являється, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , раніше в порядку ст. 89 КК України не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Марківка Томашпільського району Вінницької області, українки, громадянки України, освіта середня, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС та учасником бойових не являється, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

ОСОБА_4 своїми діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України за наступних обставин.

ОСОБА_4 разом із своєю сестрою ОСОБА_7 16 липня 2024 року біля 00.08 год, перебуваючи по АДРЕСА_1 , під час раптово виниклої словесної суперечки із ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, нанесла декілька ударів своїми руками та ногами в обличчя та по різних частинах тіла ОСОБА_6 .

При цьому ОСОБА_4 наносила удари по руках та ногах ОСОБА_6 в результаті чого, ОСОБА_6 отрималва тілесні ушкодження у вигляді синців правого плеча, саден правого плеча і правої гомілки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

За вказане суспільно небезпечне винне діяння ОСОБА_4 визнається судом винуватою, її діяння суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

ОСОБА_7 своїми діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України за наступних обставин.

ОСОБА_7 разом із своєю сестрою ОСОБА_4 16 липня 2024 року біля 00.08 год. перебуваючи по АДРЕСА_1 під час раптово виниклої словесної суперечки із ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, нанесла декілька ударів своїми руками та ногами в обличчя та по різних частинах тіла ОСОБА_6 .

При цьому ОСОБА_7 нанесла один удар кулаком своєї руки в обличчя ОСОБА_6 в результаті чого, ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді синців лобу і носа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

За вказане суспільно небезпечне винне діяння ОСОБА_7 визнається судом винуватою, її діяння суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

         Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному, згідно ст. 63 Конституції України, відмовилася давати пояснення, однак повністю підтвердила обставини, викладені в обвинуваченні.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не визнала пояснила, що 16 липня 2024 року біля 12 год ночі вона разом зі своєю сестрою ОСОБА_7 прийшли до будинку ОСОБА_8 та почали його кликати, оскільки хотіли з ним поговорити. Через деякий час вийшов ОСОБА_9 , а слідом за ним вийшла його дружина ОСОБА_10 , яка побачивши Тихолаз Лідію відразу на неї напала, обвинувачена в цей час розмовляла з ОСОБА_11 . В ході виниклої суперечки вони почала наносити удари ОСОБА_12 , а потім і потерпілій ОСОБА_13 . Далі на вулицю вибігли діти потерпілої та розборонили їх. Зазначила, що потерпілій нанесла удар в ногу та відштовхнула її від чого та впала, інших ударів потерпілій не наносила, після чого вона та ОСОБА_7 утекли. Свої дії по нанесенні тілесних ушкоджень вважає правомірними, та такими, що відповідають цивілізованим суспільним відносинам.

Вказала, що вона з сестрою ОСОБА_7 прийшли до домогосподарства потерпілої через конфлікт, який раніше виник між її племінником та дочкою ОСОБА_6 .

Першою удари почала наносити ОСОБА_6 . Чи наносила потерпілій удари ОСОБА_7 не бачила.

Також обвинувачена зазначила, що вона також отримала тілесні ушкодження, однак в лікарню чи до поліції з цього приводу не зверталася.

До показів обвинуваченої ОСОБА_4 суд відноситься критично і розцінює їх як даних з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того покази обвинуваченої спростовуються показами потерпілої, свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.

Так, потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 16 липня 2024 року біля 12 год. ночі почула шум в будинку та побачила, що чоловік ОСОБА_9 знервований вийшов з будинку, вона пішла за ним. Вийшовши на вулицю вона побачила ОСОБА_14 , яка і викликала її чоловіка, щоб поговорити з ним через конфлікт який виник раніше з її племінником. Коло хвіртки також вона побачила Тихолаз Лідію та відразу відчула удар в голову від якого впала, удар був сильний від якого запаморочилося в голові. Далі коли вона отямилася то побачила, що на ній сидить ОСОБА_7 , а ОСОБА_15 била по руках ногами. Далі на вулицю вийшла її донька, яка викликала працівників поліції та відтягнула від неї ОСОБА_14 . Зазначила, що бійку розпочала Лідія, а саме вдарила її в голову. Далі на вулицю вибіг син після чого обвинувачені утекли. Під час даної бійки обвинувачені були в стані алкогольного сп`яніння. Від нанесених обвинуваченими ударів у потерпілої були тілесні ушкодження на різних частинах тіла та велика гематома на лобній частині голови від удару який нанесла Тихолаз Лідія. ОСОБА_15 наносила їй удари по руках і ногах. Наступного дня потерпіла звернулася до лікарні. Покарання просила призначити в межах санкції статті.

Неповнолітній свідок ОСОБА_16 будучи допитаним в судовому засіданні в присутності психолога ОСОБА_17 пояснив, що він є сином потерпілої ОСОБА_6 . Так, 16 липня 2024 року біля 12 год ночі він почув стук у вікно та почув, що хтось кличе батьків. Це тривало 2-3 хвилини, почала гавкати собака і він розбудив батька. Далі батько та мати вийшли з будинку, що відбувалося на дворі він не бачив, однак коли почув звуки бійки, то вийшов на вулицю та побачив, що ОСОБА_7 та ОСОБА_15 били маму, хто саме та куди наносив удари він чітко не бачив, оскільки було темно. В той час коли обвинувачені наносили удари мамі, остання лежала на землі. Далі сестра викликала працівників поліції. Він почав розбороняти їх, після чого обвинувачені втекли. Коли приїхали працівники поліції обвинувачених уже не було. На наступний день мама поїхала в лікарню.

Свідок ОСОБА_18 будучи допитаним в судовому засіданні пояснив, що він є чоловіком потерпілої ОСОБА_6 . Так 16 липня 2024 року біля 12 год ночі як вже всі спали, почув стук у вікна та чийсь голос. Вийшовши з хати він побачив ОСОБА_14 , яка сказала щоб він вийшов на вулицю, оскільки хотіла поговорити. Вийшовши з ОСОБА_19 на вулицю він побачив там також Тихолаз Лідію. Далі за ним на вулицю вийшла його дружина ОСОБА_10 . Під час словесної суперечки ОСОБА_15 почала наносити удари його дружині, він відтягнув її, однак далі почалася бійка в ході якої ОСОБА_15 била дружину руками, ногами та кулаками. Першою дружину вдарила ОСОБА_15 по обличчю, потім била в голову та груди кулаками. Від ударів дружина впала на землю та до неї підбігла Тихолаз Лідія, яку він відтягнув. Зазначив, що все відбувалося в темну пору доби, тому він чітко не бачив хто саме та куди бив його дружину. Далі вони викликали поліцію, бійку також бачили діти ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які їх розбороняли.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що потерпіла ОСОБА_6 є її матір`ю. Так, 16 липня 2024 року біля 12 год. ночі вона спала в будинку та почула стук у вікно, зрозумівши , що це прийшли ОСОБА_15 та ОСОБА_7 вона покликала батька. Далі батько і мати вийшли з будинку та пішли на вулицю оскільки обвинувачені хотіли з ними про щось поговорити. Коли мати вийшла на вулицю Тихолаз ОСОБА_23 нанесла їй удар, потім свідок почула бійку, вибігла на вулицю, почала все знімати на телефон та викликала працівників поліції. Зазначила, що в той момент коли вона вибігла на вулицю то побачила, що на мамі була Тихолаз Лідія, вона зіштовхнула її з матері. Після цього Тихолаз ОСОБА_23 почала штовхати її, далі вибіг брат ОСОБА_20 який почав їх розбороняти, після чого обвинувачені втекли. Зазначила, що першою матері удари почала наносити Тихолаз Лідія. ОСОБА_24 вказати хто саме та куди наносив удари вона не може сказати, так як було темно. ОСОБА_15 також наносила удари матері, коли та лежала на землі, оскільки вона її відтягувала від матері.

Крім показів потерпілої та свідків, даних в судовому засіданні, винуватість ОСОБА_7 також підтверджується, зокрема:

- висновком експерта від 17 липня 2024 року № 74, згідно якої ОСОБА_6 нанесені тілесні ушкодження у вигляді синців лобу і носа, правого плеча; саднів правого плеча і правої гомілки. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті дії тупого(х) твердого(х) предмету, до яких відносяться руки і ноги людини, можливо 16 липня 2024 року і згідно « Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, п.2.3.1.б)» затверджених наказом від 17 січня 1995 року № 6 МОЗ України відносяться до категорії легкого ступеня тяжкості;

- висновком експерта від 25 липня 2024 року № 80, більш вірогідно, тілесні ушкодження у вигляді синців лобу і носа гр. ОСОБА_6 нанесла гр. ОСОБА_7 , що підтверджується показами потерпілої, свідків та ОСОБА_19 і Тихолаз Лідією. Тілесні ушкодження у вигляді синця правого плеча, садні правого плеча і правої гомілки могли бути нанесенні як ОСОБА_25 і ОСОБА_19 , що підтверджується показами всіх учасників події;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18 липня 2024 року, під час проведення якого потерпіла ОСОБА_6 показала де саме та яким чином їй наносили тілесні ушкодження обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 31 липня 2024 року, згідно якого обвинувачена ОСОБА_7 розповіла та показала, як саме вона наносила удари потерпілій ОСОБА_6 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 31 липня 2024 року, згідно якого обвинувачена ОСОБА_4 розповіла та показала, як саме вона наносила удари потерпілій ОСОБА_6 .

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_6 , свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_7 кримінальне правопорушення мало місце за встановлених обставин, остання винна у їх вчиненні та підлягає покаранню в межах санкції відповідної статті.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, заслухавши пояснення обвинуваченої ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_6 , свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_4 кримінальне правопорушення мало місце за встановлених обставин, остання винна у їх вчиненні та підлягає покаранню в межах санкції відповідної статті.

Мотиви призначення покарання.

Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, ступеню їх тяжкості та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які пом`якшують та обтяжують його.

З врахуванням роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 8 ч. 1 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України та обставин що пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_7 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченої, яка вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, на обліку у лікаря психіатра та в лікаря нарколога не перебуває, по місцю проживання старостинський округ компрометуючими матеріалами не володіє, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, наявність пом`якшуючих обставин, думку потерпілої, тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_7 можливе при призначенні їй покарання у виді громадських робіт.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненої, особу обвинуваченої, яка на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, по місцю проживання старостинський округ компрометуючими матеріалами не володіє, за місце роботи характеризується позитивно, думку потерпілої, тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_4 можливе при призначенні їй покарання у виді громадських робіт.

Витрати у кримінальному провадженні та речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Підстав для застосування запобіжних заходів, передбачених ст. 176, 177 КПК України суд не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді 150 (ста п`ятдесяти ) годин громадських робіт

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обирати.

В умовах дії воєнного стану відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Згідно ст. 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1