Справа номер 145/2074/24

                                                Провадження номер 1-п/145/205/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2024 р.                                         селище Тиврів                        

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1

       за участю секретаря ОСОБА_2 ,

         прокурора ОСОБА_3

       обвинуваченої ОСОБА_4

       захисника ОСОБА_5        

       розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області  обвинувальний акт разом із угодою про визнання винуватості, складений у кримінальному провадженні №12024020080000202 від 05.09.2024, та додані до них документи, за обвинуваченням

        ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, проживаючої за адресою:  АДРЕСА_1 ,

        у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи обізнаною у тому, що Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»" від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє - Законом України від 8 травня 2024 року № 3684-ІХ, яким затверджено Указ Президента України від 23 липня N469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб (тобто до 09 листопада 2024 року), вчинила умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, 03.09.2024 приблизно о 09:00 год., перебуваючи на робочому місці охоронця у магазині «АТБ-Маркет» по вул. Соборна, 68, в м. Гнівань Гніванської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, заволоділа банківською карткою, відкритою на ім`я ОСОБА_6 у АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 , яку їй передав відвідувач магазину, останній в свою чергу знайшов картку на столику для покупців, після чого у неї виник умисел на таємне викрадення грошових коштів, які належать ОСОБА_6 .

Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, після закінчення робочого дня 03.09.2024 о 20:00 год., вийшла із магазину «АТБ-Маркет» та направилась до банкомату АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: вул. Соборна 58, в м. Гнівань Гніванської територіальної громади Вінницького району Вінницької області.

Підійшовши до банкомату АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: вул. Соборна 58, в м. Гнівань Гніванської територіальної громади Вінницького району Вінницької області о 20:09 год. ОСОБА_4 , дістала із кишені банківську картку, відкриту на ім'я ОСОБА_6 у АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 , вставила у банкомат та ввела пін-код із 4 цифр, який був написаний на вищевказаній банківській картці. Після чого ОСОБА_4 о 20:10 год. зняла із банківської картки НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 9500,00 гривень та поклала гроші собі в кишеню джинсів, чим спричинила ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 9500,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , своїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

21 листопада 2024 року між начальником Тиврівського відділу Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та підозрюваною ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 у відповідності до вимог ст. 468-470, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно цієї угоди прокурор та підозрювана в присутності захисника дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваної за ч. 4 ст. 185 КК України. Зокрема, в угоді про визнання винуватості від 21.11.2024 у кримінальному провадженні № 12024020080000202 підозрювана ОСОБА_4 в присутності адвоката ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_3 повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин вказаного кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією за ч.4 ст. 185 КК України. ОСОБА_4 повністю визнає свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у судовому провадженні, за місцем проживання характеризується позитивно, протягом досудового слідства надала послідовні і зізнавальні покази. Сторони угоди зазначили інші істотні для даного кримінального провадження обставини, зокрема, пом`якшуючу покарання ОСОБА_4 обставину - щире каяття, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.

Сторони угоди узгодили призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років із звільненням її, відповідно до вимог ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням та покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді зазначено, що її сторонам роз`яснені і зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_6 надала прокурору заяву від 21.11.2024, у якій вона надала згоду прокурору на укладання угоди про визнання винуватості з ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 26.11.2024, згідно ч. 1 ст. 314 КПК України, призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому, винесено питання регламентовані ст.ст.314-316, 474 КПК України та безпосередньо можливості затвердження укладеної угоди.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні зауважив, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачена ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні, розуміючи надані їй законом права на справедливий судовий розгляд і наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості; характер пред`явленого обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, який буде до неї застосований уразі затвердження угоди судом, наслідки затвердження угоди та права, визначені ч. 5 ст 474 КПК України, підтвердила добровільність волевиявлення щодо укладення угоди, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в повному обсязі сформульованого обвинувачення та зазначила, що в повній мірі розуміє наслідки не виконання останньої, визначені ст. 476 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_4 пояснила, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, наполягала на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , у підготовчому судовому засіданні також вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості. Зазначив, що при укладенні угоди між підозрюваною ОСОБА_4 та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваною ОСОБА_4 вище зазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз, в його присутності. Зазначив, що умови угоди, відповідають інтересам його підзахисної.

Потерпіла ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце підготовчого судового засідання повідомлена належним чином. Подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути за її відсутності, не заперечує щодо укладення угоди про визнання винуватості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України, судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що ОСОБА_4 усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосовано у разі затвердження угоди, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

Таким чином, суд, заслухавши обвинувачену ОСОБА_4 , її захисника адвоката ОСОБА_5 та прокурора ОСОБА_3 , дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та КК України приходить до наступного.

Статтею 468 КПК України регламентовано, що в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно зі ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Потерпіла ОСОБА_6 надала прокурору письмову згоду на укладення угоди між прокурором та підозрюваною ОСОБА_4 .

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, відноситься до тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, тому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України в даному кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості.

Зміст угоди про визнання винуватості від 21.11.2024, укладеної між підозрюваною ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 , відповідає вимогам, встановленим у ст. 472 КПК України, так як містить усі необхідні реквізити та істотні умови.

Зокрема, у вказаній угоді зазначені її сторони, формулювання підозри та її правова кваліфікація із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для даного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваної на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди. Угода містить зазначення дати укладення та скріплена підписами сторін.

Крім того, судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання, що і обвинувачена, і прокурор розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, тобто у крадіжці (таємному викраденні чужого майна), вчиненій в умовах воєнного стану, що укладена угода між нею та прокурором відповідає вимогам КПК України, дії ОСОБА_4 кваліфіковані вірно, фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_4 наявні, узгоджене сторонами угоди покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним в ст.ст. 50, 65 - 67 КК України.

Взяті підозрюваною ОСОБА_4 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

Підстав, передбачених п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України для відмови у затвердженні угоди , судом не виявлено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що існує наявність усіх правових підстав для затвердження укладеної між начальником Тиврівського відділу Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора, та підозрюваною ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання.

Інші питання, які вирішуються судом при ухвалення вироку.

Ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_7 від 10.09.2024 у справі № 145/1638/24 накладено арешт на вилучені 06.09.2024 речові докази, а саме: 9 купюр номіналом 500 гривень серії: АЕ №5899058, ЕГ №3961407, АМ №1960565, ГЛ №4916064, АЕ №9006133, ХВ №7507594, ЄЗ №3781649, ЄЛ №5705822, ГБ №6176870, та 25 купюр номіналом 200 гривень серії: ДГ №5278842, ГБ №5758252, ВИ №0922852, ЗВ №1989388, ГЗ №9746454, ЄГ №2413320, ДБ №6072937, ДВ №6814096, ВИ №1595752, ВЕ №5529117, АН №1648808, ЗБ №0727574, АК №4222930, ДГ №1505024, ГЗ №7436611, АК №5838753, ВЕ №2760788, ДБ №1128646, ЄГ №6428251, ГЕ №7019391, ЕБ №2119432, ЕА №3204436, ЕД №5200184, ЄБ №1090464, ЕБ №9822931, які було вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ WAR 0073385 після чого грошові кошти було визнано речовим доказом, та передано на відповідальне зберігання у сховище цінностей відділення № 220/01 АБ «Укргазбанк», згідно договору № 1/2016-РД від 10.03.2016, до окремого розпорядження відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт майна підлягає скасуванню.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 органом досудового розслідування не обирався та суд не вбачає підстав для його обрання.

Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ст.368, ч.1 ст.369, ст.ст. 373-376, 468-470, 472-474, 475 КПК України, суд, -

       УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 листопада 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2024 року за №12024020080000202, укладену між начальником Тиврівського відділу Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 21 листопада 2024 року покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного за цим вироком покарання у виді позбавлення волі, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов`язки.

Встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю один рік.

Початок іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_4 протягом встановленого судом іспитового строку такі обов`язки:        - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

       - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_7 від 10.09.2024 у справі № 145/1638/24 на вилучені 06.09.2024 речові докази, а саме грошові кошти в загальній сумі 9500 гривень, скасувати.

Речові докази по справі: грошові кошти в загальній сумі 9500 гривень, а саме: 9 купюр номіналом 500 гривень серії: АЕ №5899058, ЕГ №3961407, АМ №1960565, ГЛ №4916064, АЕ №9006133, ХВ №7507594, ЄЗ №3781649, ЄЛ №5705822, ГБ №6176870, та 25 купюр номіналом 200 гривень серії: ДГ №5278842, ГБ №5758252, ВИ №0922852, ЗВ №1989388, ГЗ №9746454, ЄГ №2413320, ДБ №6072937, ДВ №6814096, ВИ №1595752, ВЕ №5529117, АН №1648808, ЗБ №0727574, АК №4222930, ДГ №1505024, ГЗ №7436611, АК №5838753, ВЕ №2760788, ДБ №1128646, ЄГ №6428251, ГЕ №7019391, ЕБ №2119432, ЕА №3204436, ЕД №5200184, ЄБ №1090464, ЕБ №9822931, які було вилучено та поміщено до спеціального пакету НПУ WAR 0073385, після чого грошові кошти було визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання у сховище цінностей відділення № 220/01 АБ «Укргазбанк», згідно договору № 1/2016-РД від 10.03.2016, до окремого розпорядження відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - після набрання вироком законної сили повернути потерпілій ОСОБА_6 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, визначених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

       Суддя ОСОБА_1