Справа № 578/315/24>

провадження № 2/578/163/24>

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26 листопада 2024 року                                                        селище Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Басової В.І., з участю секретаря с/з Верещак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2024 року позивачі звернулись до суду з даним позовом, в якому просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 (далі Позивач 1) 18400 гривень матеріальної шкоди та 17000 гривень моральної шкоди, а на користь   ОСОБА_2 (далі Позивач 2) 18500 гривень моральної шкоди, завданої внаслідок злочину та 3997 грн судових витрат.

Вимоги за позовом обґрунтовували тим, що 2 жовтня 2022 року близько 18 години Відповідач незаконно проник до домоволодіння Позивачів по АДРЕСА_1 , чим порушив недоторканність житла Позивачів та наніс Позивачу 1 тілесні ушкодження у вигляді розтягнення зв`язок лівого плечового суглобу та пошкодження шкіряного покриву ділянки шиї, які відповідно до висновку експерта №190 від 11.10.2022 року мають ознаки легких.

04.10.2022р. відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022205560000166, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 125 КК України. 06.10.2022 р. відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022205560000167, за ознаками злочину передбаченого ч. 1. ст.162 КК України. 23.12.2022 р. кримінальні провадження були об`єднані в одне кримінальне провадження за №12022205560000166.

В ході досудового розслідування було встановлено наступне:

02.10.2022 р. близько 18 години Позивач 1 знаходився вдома в своєму будинку де проживає разом з батьком, а його батько був у садку. В середину будинку ввірвався Відповідач та, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, агресивному стані, спричинив конфлікт та бійку з Позивачем 1, який являється інвалідом з дитинства. Під час конфлікту Відповідач виражався нецензурною лайкою на адресу Позивача 1. Принижував його, як людину, завдаючи удари Позивачу 1, який знаходився в прихожій кімнаті в будинку та, схопивши Позивача 1 за одяг в районі шиї, почав придушувати, силою витягнув у двір без взуття та верхнього одягу (в цей час на вулиці був сильний дощ) та продовжував тягати Позивача 1 за шию. Через деякий час у двір прийшов кум Відповідача з дому ОСОБА_3 , де вони розпивали спиртні напої. Протягом близько 25-30 хвилин Відповідач не тільки погрожував життю Позивача 1, але й продовжував наносити тілесні ушкодження . При цьому Відповідач виражався нецензурною лексикою в адресу Позивача 1, розірвав на ньому футболку та светр. Також був розірваний та розтягнутий золотий ланцюг.

Відповідач, після повернення з АТО після 2014 року, став дуже неврівноважений, грубий, вразливий, нахабний та зарозумілий. Дивиться на людей зверхньо. Він забув про те, що батьки Позивача 1 надавали йому допомогу в скрутні часи. Відповідач часто приходив до них додому та разом з Позивачем 1 та Позивачем 2 дивилися телевізор, відпочивали та сиділи за одним столом. Відповідач мешкав з бабусею і в них не було телевізора. Дружина Позивача 2 носила їм продукти харчування, так як у них не було коштів на придбання продуктів. Останнім часом Відповідач висловлював свою заздрість і злість, стосовно того, що Позивач 2 працює та отримує пенсію. За кожної дрібниці намагався зчинити суперечку з Позивачем 2 та його покійною дружиною (то собака голосно гавкає, то дим йде в його бік, то кури голосно кричать). Дружина Позивача 2 була після інсульту, а Відповідач, не зважаючи на її стан, постійно ображав нецензурною лексикою. Час від час вступав в бійку з односельцями. Декілька років тому у Відповідача була сутичка зі своїм вітчимом, в результаті якої вітчим викликав поліцію. Позивач 1 з Відповідачем були однокласниками, але останній закінчував школу після шести класів в вечірній час. Відповідач знав, що Позивач 1 та Позивач 2 мають інвалідність, але його це не стримало, щоб увірватись в п`яному вигляді в приватний будинок Позивача 2 та зчинити бійку на наступний день, після поховання матері Позивача 1 та дружини Позивача 2, які на той час були в скорботі по передчасній смерті їх рідної людини.

Мешканці села та сусіди бояться проти Відповідача щось свідчити по причині того, що всі знають, так як він сам розповідав, що в нього була контузія і люди бояться за свої: життя та життя рідних. Відповідач тримає всіх у страху.

За взаємною згодою Позивача 1 та Відповідача, на території останнього, 14 років тому Позивач 1 побудував паркан завдовжки 1 метр. Але у зв`язку з останніми подіями, Відповідач наполіг на тому, щоб паркан був знятий. Позивач 1 відповів дільничному, що зніме паркан протягом місяця, так як це був початок березня і лежав сніг, що унеможливлювало виконання роботи. Відповідач, не дочекавшись закінчення цього терміну, через тиждень самовільно заліз у паркан і викопав викинув всі рослини, які були там посаджені.

Також Відповідач у червні 2023 року на приватній території Позивача 2 зафарбував вікно на горищі (зі сторони свого двору). Позивач 1 викликав дільничого для фіксування заподіяної шкоди. Відповідач з дружиною повністю заперечили свою причетність до цього. Дільничий сказав Позивачу 1 витерти фарбу, і якщо буде повторно зафарбоване вікно, то будуть прийняті міри щодо Відповідача.

03.10.2022 р. Позивач 1 звернувся до лікарні і КНП «УМКЛ» СНР з даного приводу, де був йому поставлений діагноз «Розтягнення зв`язок лівого плечового суглобу, пошкодження покровів ділянки шиї».

За наведеним вище фактом була призначена судово-медична експертиза, за результатами якої, відповідно до висновку експерта № 190 від 11.10.2022р., було зроблено висновок:

1.При обстеженні Позивача 1 виявили пошкодження по правій заднє- боковій поверхні шиї, поперечне лінійне садно під червоно- коричневою кірочкою на рівні шкіри розміром 8*0,2 см. По лівій заднє- боковій поверхні шиї - подвійне садно розміром 3,8*0,2 см. В лівій надключичній ділянці - подібне садно 2,1 *1,2 см. В ділянці зовнішнього кута лівої очиці - подібне садно розміром 0,4, 0,3 см. В ділянці лівого лобного бугра - подібне садно розміром 0,6 *0,2 см.

При огляді травматологом КНП «ЦМКЛ» СМР амбулаторно- ортопедичне травматологічне відділення Позивачу 1 встановлено діагноз: «Розтягнення зв`язок лівого плечового суглобу. Пошкодження м`яких покровів ділянки шиї».

2.Дані тілесні ушкодження утворилися в результаті ударної та тертєвої дії тупих предметів (тупого предмета) з обмеженою поверхнею, про що свідчить їх характер локалізації тілесних ушкоджень на протилежних ділянках тіла виключає можливість їх отримання при падінні вертикального положення на площину.

3.Кількість травматичних впливів не менше п`яти, про що свідчить кількість саден.

4.Тілесні ушкодження у Позивача 1 могли утворитися під час та за обставин вказаних у постанові, на що вказує стадія загоєння саден.

5. Тілесні ушкодження мають ознаки легких.

В ході досудового розслідування Позивач 1 писав скарги та заяви на бездіяльність дізнавача, про те, що він не бажав спілкуватися та на телефонні дзвінки не відповідав після того, як з дізнавачем переговорив командир вїйської частини № НОМЕР_1 , який пропонував ОСОБА_1 гроші, за те, щоб той забрав заяву. Позивач 1 також писав до Сумської Спеціалізованої Прокуратури у військовій та оборонній сфері центрального регіону, Окружну Прокуратуру міста Суми, Сумську Обласну Прокуратуру, Сумську Окружну Прокуратуру, головне управління Національної поліції в Сумській області, з приводу того, щоб звільнили слідчого за невиконання своїх функціональних обов`язків. Як наслідок з 14.07.2023 р. був призначений інший слідчий. Також, Позивач 1 писав в Міністерство Оборони України загальний відділ військової служби правопорядку з приводу поведінки відповідача.

Позивач 1 врахував прохання командира військової частини НОМЕР_1 , де проходить службу Відповідач, сестри Відповідача та його дружини, яка прохала закрити справу заради дитини.

Під час розслідування, з метою не позбавляти свободи Відповідача, Позивачем 1 було подано заяву до відділення поліції №4 м. Суми Сумського РУП, вих. 3371 від 11.08. 2023 р. в якій Позивач 1 просив зупинити досудове розслідування та припинити будь-які дії, що стосуються справи з закриттям справи, оскільки можливе мирне врегулювання між сторонами. А в разі неможливості добровільної компенсації матеріальної та моральної шкоди мирним шляхом, Позивач 1 залишив за собою право звернутися до Суду та у цивільному порядку подати цивільний позов з приводу матеріальної та моральної компенсації. 31.08.2023р. постановою справу було закрито.

Але станом на дату звернення з позовом Відповідач не компенсував ні матеріальної, ні моральної шкоди та відмовився від своїх обіцянок. Тому Позивачі мусять дане питання вирішувати в судовому порядку.

В судове засідання Позивачі не з`явилися, ОСОБА_2 3 та 28 червня 2024 року скерував до суду заяви, за змістом яких просив розгляд справи по суті проводити без його участі, позов підтримав (а.с.138, 151), ОСОБА_1 надав суду заяви про розгляд даної справи без його участі, в якій просив позов задовольнити у повному обсязі (а.с.182, 192). Заперечень проти заочного розгляду справи позивачі не висловлювали.

Відповідач в жодне судове засідання не з`явився, про день та час місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, повістки отримувала дружина, тому вважається належним чином повідомленим, відзиву, заперечень, пояснень не надав, про причини неявки суд не повідомив.

За відсутності заперечень позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об`єктивно оцінивши докази, доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.10.2022р. за заявою ОСОБА_1 про те, що 02.10.2022 невстановлена особа, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 спричинила ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тілесні ушкодження у вигляді розтягнення зв`язок лівого плечового суглоба та пошкодження шкіряного покрову ділянки шиї, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022205560000166, внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 125 КК України (а.с.70).

06.10.2022 р. за заявою ОСОБА_2 про те, що 02.10.2022 невстановлена особа незаконно проникла до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила недоторканність житла останнього, внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022205560000167, за ознаками злочину передбаченого ч. 1. ст.162 КК України (а.с.71).

23.12.2022 р. кримінальні провадження були об`єднані в одне кримінальне провадження за №12022205560000166 (а.с.72-73).

За клопотанням Позивача 1 судом були витребувані матеріали кримінального провадження №12022205560000166, з яких встановлено, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні проводились слідчі дії: допити потерпілих, свідків, огляд предметів, проведений слідчий експеримент, виконано тимчасовий доступ до речей і документів. Також була призначена судово-медична експертиза, за результатами якої, відповідно до висновку експерта № 190 від 11.10.2022р., було зроблено висновок:

1.При обстеженні ОСОБА_1 виявили пошкодження по правій заднє- боковій поверхні шиї, поперечне лінійне садно під червоно- коричневою кірочкою на рівні шкіри розміром 8*0,2 см. По лівій заднє- боковій поверхні шиї - подвійне садно розміром 3,8*0,2 см. В лівій надключичній ділянці - подібне садно 2,1 *1,2 см. В ділянці зовнішнього кута лівої очиці - подібне садно розміром 0,4, 0,3 см. В ділянці лівого лобного бугра - подібне садно розміром 0,6 *0,2 см.

При огляді травматологом КНП «ЦМКЛ» СМР амбулаторно- ортопедичне травматологічне відділення Позивачу 1 встановлено діагноз: «Розтягнення зв`язок лівого плечового суглобу. Пошкодження м`яких покровів ділянки шиї».

2. Дані тілесні ушкодження утворилися в результаті ударної та тертєвої дії тупих предметів (тупого предмета) з обмеженою поверхнею, про що свідчить їх характер локалізації тілесних ушкоджень на протилежних ділянках тіла виключає можливість їх отримання при падінні вертикального положення на площину.

3.Кількість травматичних впливів не менше п`яти, про що свідчить кількість саден.

4.Тілесні ушкодження у ОСОБА_1 могли утворитися під час та за обставин вказаних у постанові, на що' вказує стадія загоєння саден.

5. Тілесні ушкодження мають ознаки легких (а.с.34-36).

У матеріалах кримінального провадження №12022205560000166 наявне повідомлення про підозру, яке жодній особі не вручено.

За змістом заяви ОСОБА_1 , скерованої 11.08.2023 року дізнавачу СД ВП №4 м. Суми Сумського РУП, останній зазначив, що в ході досудового розслідування факти в його заяві підтвердилися повністю. Беручи до уваги тривалий час, слідство з ОСОБА_3 , те що він є військовим, під час військової агресії рф до України заявник вважає за необхідне та можливе зупинити досудове розслідування, припинити будь-які дії, що стосуються по справі, по його заяві з закриттям кримінальної справи. В даному випадку вважав можливим мирне врегулювання між сторонами. У разі неможливості вирішення компенсації по матеріальній та моральній шкоді мирним шляхом, ОСОБА_1 залишає за собою право звернутися до суду і в цивільному порядку подати цивільний позов з приводу матеріальної та моральної (шкоди) компенсації .

Постановою дізнавача Сектору дізнання відділення поліції №4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області від 31.08.2023 року кримінальне провадження №12022205560000166 від 04.10.2023, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст.125, ч. 1 ст. 162 КК України закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125, ч. 1 ст. 162 КК України.

Висновком начальника СД ВП №4 (м.Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Тетяни Кулич підтверджено обґрунтованість закриття кримінального провадження з наведених у постанові підстав.

У постанові про закриття кримінального провадження детально описано пояснення потерпілих, свідків, ОСОБА_3 , описано слідчі дії та отримані докази та встановлено, що 02.10.2022 невстановлена особа, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 спричинила ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тілесні ушкодження у вигляді розтягнення зв`язок лівого плечового суглоба та пошкодження шкіряного покрову ділянки шиї. При винесенні постанови дізнавач також послався на відповідь прокурора окружної прокуратури Кузьміної Л.О., що проведені слідчі експерименти з потерпілим і його батьком ОСОБА_2 , та отримані на їх підставі результати додаткових судово-медичних експертиз хоч і підтверджують механізм утворення тілесних ушкоджень у потерпілого, однак об`єктивно не підтверджують безпосередню причетність ОСОБА_3 до заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Таким чином, даних, які б підтверджували, що ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_1 , на цей час не здобуто. Тому, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах кримінального провадження, дізнавач вважав, що матеріали кримінального провадження на даний час не містять достатніх доказів для повідомлення ОСОБА_3 про підозру. Проаналізувавши зібрані у кримінальному провадженні докази, дізнівач дійшов висновку, що в даному випадку суперечливі обставини ситуації. Окрім цього, потерпілий ОСОБА_1 , звернувся з письмовою заявою до відділення поліції №4 (м. Суми) Сумського РУП, вих. 3371 від 11.08.2023, в якій останній просить «зупинити досудове розслідування та припинити будь-які дії, що стосуються по справі, по його заяві з закриттям кримінальної справи». В даному випадку можливе мирне врегулювання між сторонами, в разі неможливості компенсації по матеріальній та моральній шкоді мирним шляхом, потерпілий ОСОБА_1 залишає за собою право звернутися до суду і у цивільному порядку подати цивільний позов з приводу матеріальної та моральної компенсації. Враховуючи, що в ході досудового розслідування потерпілий ОСОБА_1 даною власноруч написаною заявою відмовився від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженню у формі приватного обвинувачення, що свідчить про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, дізнавач закрив кримінальне провадження керуючись ст.110, п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Суд зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної майну та здоров`ю фізичної особи за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

При цьому загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань містяться у ч.1 і ч.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, за змістом яких, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом ст.1166 Цивільного кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).

Суд не приймає до уваги, як доказ вини відповідача постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, оскільки вона не підтверджує винуватість ОСОБА_3 , а кримінальне провадження закрито за відсутністюв діянні складу кримінального правопорушення.

Так, суд враховує, що в кримінальному провадженні №12022205560000166 від 04.10.2023, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст.125, ч. 1 ст. 162 КК України жодній особі не повідомлено про підозру. Винуватість відповідача ОСОБА_3 не встановлена вироком суду або ухвалою суду про його звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, на момент винесення постанови про закриття кримінального провадження жодній особі, в тому числі і ОСОБА_3 не повідомлено про підозру. Постанова про закриття кримінального провадження набрала законної сили, про її скасування позивачі до уповноважених суб`єктів не звертались.

Отже, відмовившись від використання наданого їм кримінальним процесуальним законом права підтримувати приватне обвинувачення під час судового розгляду, при якому провина ОСОБА_3 могла бути доведена в суді, позивачі повинні були зважати, що це не звільнило би відповідача в майбутньому від обов`язку нести цивільно-правову відповідальність за завдану шкоду.

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Однак, жодного доказу, яким би були встановлені обставини вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, що підтверджують його протиправну винну поведінку, яка стала причиною завдання матеріальної шкоди в зазначеному позивачами розмірі суду не надано.

А за правилами ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди є безпідставними, необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи, а тому задоволенню не підлягають.

Крім того, суд відмовляє позивачам і в задоволенні стягнення з відповідача моральної шкоди, так як вимога про стягнення моральної шкоди є похідною від завдання позивачам матеріальної шкоди.

Отже, дослідивши всі надані докази в їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позову, в задоволенні якого слід відмовити в цілому.

Оскільки позивачам відмовлено у задоволені їх позовних вимог в повному обсязі, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати на їх користь не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 213, 218 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.22, 23, 617, 1166, 1167, 1187, 1188 Цивільного кодексу України,

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повні найменування учасників справи:

Позивач 1: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

Позивач 2: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомо.

Повний текст рішення виготовлений 5 грудня 2024 року.

Суддя                                                                         В.І.Басова