Справа №2-56/2008

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н  И

04 січня  2008 року                                                                      Глобинський районний суд

                                                                                                            Полтавської області

у складі : головуючого судді - Іващенка Ю.А.,

                при секретарі - Папенко Л.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної  шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1  звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної  шкоди, мотивуючи тим, що 08.03.2006 р. близько 23 год.  30 хв. в ході сварки, що виникла з ініціативи відповідача, ОСОБА_2 кулаками наніс їй декілька ударів в голову, в результаті чого спричинив згідно акту судово - медичного огляду від 15.03.2006 р. №30 тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, припухання м”яких тканин  лівої виличної ділянки без зміни кольору тіла.

08.08.2006 р. Глобинським районним судом відносно ОСОБА_2 по даному факту було порушено кримінальну справу, а 26.06.2007 р. ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 125 КК України на підставі ст. 1 п. “б” ЗУ “Про амністію” від 19.04.2007 р..

Позивачка вважає, що з вини відповідача їй завдано матеріальну та моральну шкоду. Так, нею витрачено за період лікування кошти на ліки в сумі 119 грн. 83 коп., оплачено судово- медичне освідування в сумі 24 грн., оплачено поштові витрати в сумі 20 грн. 20 коп., витрати на бензин на суму 149 грн. 48 коп., рентген - плівку на суму 12 грн., квитки на суму 5 грн., за рентген черепа - 32 грн. та витрати на юридичну допомогу в сумі 50 грн, а всього заподіяна їй матеріальна шкода становить 412 грн. 51 коп.

Заподіяна їй моральна шкода полягає у фізичних та моральних стражданнях у зв”язку з неправомірними діями відповідача та спричиненням їй відповідачем ушкодження здоров”я, вимушеності змін у життєвих стосунках, приниженні честі та гідності. Моральну шкоду позивачка оцінює в 5000 грн.

На підстав вищевикладеного, ОСОБА_1 прохала суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 412 грн. 51 коп. та 5000 гр. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, прохаючи стягнути з відповідача додатково витрати на бензин та оформлення доручення в Глобинській держнотконторі на представництво її інтересів на загальну суму 227 грн., а також 500 грн. витрат за надану юридичну допомогу, всього прохаючи стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 1139,51 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн. ОСОБА_1 пояснила, що 08.03.2006 р. ОСОБА_2 спричинив їй тілесні ушкодження, зазначені в акті судово медичного обстеження та висновку експертизи, в результаті чого вона понесла матеріальні витрати, пов”язані з оплатою юридичних послуг, ліків, бензину для проїзду з місця проживання в суд та інші установи з метою захисту своїх прав. Їй також була заподіяна моральна шкода, яка полягала в тому, що вона отримала тілесні ушкодження, у зв”язку з чим у неї постійні головні болі, нудота, через ушкодження здоров”я їй заподіяно фізичні та душевні страждання, на час її побиття відповідачем, у неї була малолітня дитина, їй необхідно було їздити на навчання, що вимагало додаткових зусиль в організації свого життя, відповідач їй постійно погрожує. 

Представник позивача ОСОБА_3 позов прохав задовольнити на підставах, викладених в ньому.

Відповідач ОСОБА_2 в задоволенні позову прохав відмовити, оскільки він необгрунтований, пояснив, що матеріальну та моральну шкоду позивачці не спричиняв, 08.03.2006 р. між ним та ОСОБА_1 дійсно була сварка, в ході якої він лише торкнув її пальцем, вважав, що від його дій не могли бути спричинені ті тілесні ушкодження, про які зазначає в позовній заяві ОСОБА_1 Він дійсно не заперечував проти застосування  відносно нього амністії, постанову від 26.06.2007 року не оскаржував і не буде оскаржувати в майбутньому, правові наслідки застосування амністії йому роз”яснювались і він їх розуміє. Під час розгляду кримінальної справи про його обвинувачення, він пропонував ОСОБА_1 відшкодувати шкоду, однак позивачка відмовилася брати гроші.  

Представник відповідача ОСОБА_4 в задоволенні позову прохав відмовити, оскільки позивачка його належним чином не обгрунтувала.

Дослідивши обставини справи на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі,  суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено,  що 08.03.2006 р. близько 23 год.  30 хв. в ході сварки ОСОБА_2 кулаками наніс ОСОБА_1 декілька ударів в голову, в результаті чого спричинив згідно висновку судово - медичної експертизи від 10.05.2007 р. №658 тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, припухання м”яких тканин  голови, в зв'язку з чим стосовно ОСОБА_2 Глобинським районним судом 08.08.2006 р. була порушена кримінальна справа за ст. 125 ч.2 КК України.

Відповідно до висновку судово - медичної експертизи від 10.05.2007 р. №658 у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді :  ЗЧМТ, струсу головного мозку, припухання м”яких тканин  голови, які ускладнились вегетосудинною дистонією, які є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров”я.

Також відповідно до даного висновку експертизи, акту судово - медичного дослідження від 15.03.2006 р. №30, амбулаторної карти у вигляді учнівського зошиту  ОСОБА_1 з записами лікарів, яких вона відвідувала, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи №1-8/07 та були досліджені в судовому засіданні, ОСОБА_1 у зв”язку з заподіяними їй відповідачем тілесними ушкодженнями зверталася до невропатолога 10.03.2006 р. та 22.03.2006 р., 14.03.2006 р. отримала заключення рентгенолога медикосанітарної частини “Нафтохімік” м. Кременчук, 17.10.2006 та 18.10.2006 р. зверталася до невролога, 22.03.2007 р. отримала заключення лікаря - рентгенолога, згідно якого на представлених краніограмах помітних кісткових пошкоджень у неї не знайдено.

За постановою суду від 26.06.2007 року ОСОБА_2 на підставі ст. 1 п.'б' ЗУ 'Про амністію' від 19.04.2007 р. за своєю згодою та відповідно до власноручно написаної заяви, з участю в судовому засіданні свого захисника, був звільнений від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 125 КК України.

Дана постанова набрала законної сили, ніким не оскаржувалася, що було підтверджено у судовому засіданні сторонами. ОСОБА_2 також повідомив, що не має наміру її оскаржувати, правові наслідки застосування амністії йому відомі, а саме, що він звільняється від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав. 

Ствердження відповідача, що його вина у скоєному на що посилається позивачка, не доведена, суд оцінює критично, оскільки вищезазначені факти викладені в  постанові про закриття кримінальної справи. Разом з тим суд бере до уваги також те, що відповідач особисто написав заяву про його згоду на звільнення від кримінальної відповідальності, закриття справи згідно ст.1 п'Б' ЗУ 'Про амністію' разом зі своїм адвокатом. Крім цього, відповідач пояснював, що в ході розгляду кримінальної справи пропонував ОСОБА_1 відшкодувати заподіяну шкоду, однак вони не зійшлися в розмірі відшкодування.  

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснювали, що вони не були очевидцями інциденту, що виник 08.03.2006 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, однак від людей в селі чули, що ОСОБА_2 побив ОСОБА_1 ОСОБА_5 також повідомила, що ОСОБА_2, який є її братом, їй казав про те, що 08.03.2006 р. він мав конфлікт з ОСОБА_1 через те, що остання втручалася в його сім”ю, після 08.03.2006 р. вона особисто бачила ОСОБА_1, яка гуляла в с. Куп”євате в барі.

Таким чином, суд вважає встановленим вину відповідача в спричиненні тілесних ушкоджень позивачці, за що його звільнено від кримінальної відповідальності згідно Закону України  “Про амністію”, тобто не з реабілітуючих підстав.

У відповідності з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, якою передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування матерівальної шкоди, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 215,38 грн., що включає в себе : витрати, понесені позивачкою за рентген черепа в МСЧ “Нафтохімік” на суму 32 грн., які підтверджуються довідкою МСЧ “Нафтохімік” від 7.04.2006 р. №95; витрати, понесені позивачкою за проведення судово медичного обстеження  відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 13.03.2006 р. на суму 24 грн., що відповідає часу проведення судово медичного обстеження , а саме : з 10.03.2006 р. по 15.03.2006 р. згідно акту №30; витрати на придбання рентген плівки по товарному чеку від 10.03.2006 р. на суму 12 грн.; витрати на придбання медикаментів згідно фіскального чека від 10.03.2006 року №2011 на суму 67 грн. 63 коп.; витрати, пов”язані з оформленням довіреності ОСОБА_1 на дачу  повноважень своєму представнику в судовому засіданні ОСОБА_3 в Глобинській ДНК 13.12.2007 р. відповідно до квитанцій №№101-106 від 13.12.2007 року на суму 79,75 грн. 

Дані витрати пов”язані з відновленням ОСОБА_1 своїх прав та підтверджуються документально.

Інші витрати згідно : чеку на придбання бензину А92 від 14.03.2006 р. на суму 52,2 грн.,    чеку на придбання бензину А76 від 18.04.2006 р. на суму 29,5 грн., чеку на придбання бензину А92 від 22.03.2006 р. на суму 49,98 грн., чеку на придбання бензину А92 від 17.04.2006 р. на суму 35 грн., чеку на придбання бензину А76 від 28.04.2006 р. на суму 29,5 грн., чеку на придбання бензину А92 від 10.03.2006 р. на суму 35 грн., чеку на придбання бензину А92 від 13.12.2007 р. на суму 24,99 грн.,  чеку на придбання бензину А92 від 27.12.2007 р. на суму 49,97 грн., чеку на придбання бензину А92 від 13.12.2007 р. на суму 24,99 грн., чеку на придбання бензину А92 від 26.06.2006 р. на суму 42 грн., квитки на проїзд в автобусі на загальну суму 9,40 грн., по поштовій квитанції №7 від 28.03.2006 р. на суму 2,5 грн., накладній без номеру та дати на придбання конвертів та марок на загальну суму 17,7 грн. задоволенню не підлягають, оскільки належним чином не обгрунтовані, а саме не зазначено у зв”язку з чим саме проведені певні витрати по конкретних чеках та накладних, по витратах на придбання бензину не проведено відповідних розрахунків, які б доводили необхідність придбання саме такої кількості бензину на поїздку в певне місце у зв”язку з необхідністю поновлення своїх прав.      

Витрати на юридичну допомогу в сумі 50 грн. згідно квитанції №55 від 05.07.2007 року та в сумі 500 грн. згідно квитанції №87 від 14.12.2007 року є не матеріальною шкодою, а витратами на правову допомогу, вирішення питання про стягнення яких має вирішуватись в порядку, передбаченому ст. 88 ЦПК України.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Суд вважає, що факт спричинення моральної шкоди позивачці відповідачем мав місце,  враховуючи, що позивачці було спричинено фізичний біль та страждання, яких вона зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, душевні страждання у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача щодо неї.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, а саме, що моральну шкоду спричинено діями, що містять ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, глибину фізичних та душевних страждань позивачки, ступінь вини ОСОБА_2, а саме, що шкода заподіяна умисно, ступінь тяжності спричинених позивачці тілесних ушкоджень, а саме , що відповідачем їй спричинено легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров”я, час, протягом якого позивачка зверталася за медичною допомогою у зв”язку з заподіянням їй тілесних ушкоджень, вимоги розумності і справедливості. Враховуючи вищевказані обставини, докази, надані сторонами,  суд вважає можливим встановити розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, в сумі 1500 грн.

Питання про судові витрати має бути вирішене згідно ст. 88 ЦПК України, яка передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено; якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, на користь позивачки підлягають стягненню з відповідача судові витрати в сумі  171,09 грн. ((1500 грн.+215,38 грн.)х(500 грн.(правова допомога)+50 грн. (правова допомога) +7,5 грн. (витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи)) / (пред”явлені суми : 5000 грн. моральної шкоди та 589,51 грн. матеріальної шкоди за виключенням витрат на правову допомогу, які позивачем помилково включені в матеріальну шкоду  (1139,51 грн.-550 грн.=589,51 грн.))).

Враховуючи, що позивачку, на користь якої ухвалено рішення суду звільнено від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме  18,26 грн ((1500 грн.+215,38 грн.)х(51 грн. (судовий збір за відшкодуваня матеріальної шкоди)+8,5 грн. (судовий збір за відшкодування моральної шкоди)) / (пред”явлені суми : 5000 грн. моральної шкоди та 589,51 грн. матеріальної шкоди)). 

Керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної  шкоди задовольнити частково.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 215,38 грн. матеріальної шкоди, 1500 грн. моральної шкоди, 171,09 грн. судових витрат, а всього 1886,47 грн.

Стягнути з  ОСОБА_2  на користь держави  судовий збір в розмірі 18,26 грн.

Згідно ст. 294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Відповідно до ст. 295 ЦПК України апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

         Суддя Глобинського

            районного суду                                                                                            Ю.А. Іващенко