В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

09  січня 2008  року                                                                                     Глобинський районний суд

                                                                                                                                     Полтавської області

                                                                                                                                                  

в складі:  головуючого судді Іващенка Ю.А.,

                при   секретарі Папенко Л.І.,

                з  участю прокурора Гнатенка С.О.,

                захисника ОСОБА_1,

                потерпілої ОСОБА_2,

 

розглянувши  в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине кримінальну справу про обвинувачення :

 

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с. В. Кринки  Глобинського району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, одруженого, має неповнолітню дитину, працюючого ВАТ “Полтавхіммаш” м. Полтава, судимого 09.11.2004 р. Глобинським районним судом за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 р. позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки,

 

у  вчиненні  злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

 

В С Т А Н О В И В :           

 

          Органами  досудового слідства  ОСОБА_3 обвинувачується  у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_4.

          Як вказано  в обвинувальному  висновку, ОСОБА_3 15.03.2007 р. близько 17 год. в АДРЕСА_1 поблизу домогосподарства ОСОБА_5 на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, під час бійки , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс два удари кулаком в голову ОСОБА_4, спричинивши йому згідно висновку судово - медичної експертизи від 21.05.2007 р. № 37-А тілесні ушкодження у вигляді : забою речовини базальних поверхностей правої височної і лобної долей головного мозку, субарахноїдального крововиливу на всю поверхню обох півкуль головного мозку, крововиливів в м”які покрови голови зі сторони її внутрішньої поверхні, перелому суглобного відростка нижньої щелепи справа, від яких ОСОБА_4 помер в реанімаційному відділенні Глобинської ЦРЛ.

          За обвинувальним  висновком вина ОСОБА_3 підтверджується :

- його показаннями на досудовому  слідстві, згідно яких 15.03.2007 р. близько 15-45 год. він, на прохання малолітньої ОСОБА_6 взяв у ОСОБА_4 зремонтувати її велосипед, при цьому ОСОБА_4 пообіцяв з ним розібратися. Близько 16-30 год. цього ж дня він сидів на лавочці  перед будинком свого сусіда ОСОБА_7 та пили пиво. Через деякий час він почув крики ОСОБА_8 “не йди, бо получиш” і вийшов на дорогу, де побачив, як до нього наближається ОСОБА_4 з металевим прутом в руках. Підійшовши на відстань одного метра ОСОБА_4 замахнувся на нього прутом, щоб вдарити, однак він встиг схопитися рукою за прут і вирвав його з рук ОСОБА_4 та викинув на другу сторону дороги. Тоді ОСОБА_4 кинувся на нього з кулаками, намагаючись нанести удар кулаком в голову, однак він встиг першим вдарити лівою рукою в щелепу, після чого ОСОБА_4 впав на землю і одразу ж підвівся та знову намагався його вдарити, на що він встиг першим нанести удар лівою рукою в обличчя, від якого ОСОБА_4 знову впав, однак вже не піднімався. Після цього він на підводі разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 відвезли ОСОБА_4 до лікарні. По дорозі в лікарню ОСОБА_2 витягнула у ОСОБА_4 з заднього кармана джинсів столовий ніж з білою рукояткою, якого він при нападі ОСОБА_4 не бачив. Він захищався від ОСОБА_4 та не бажав наслідків у вигляді смерті, що настали.

- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка пояснювала, що 15 березня 2007 року  близько 16-15 год. до неї додому прийшов брат ОСОБА_4, який був в стані алкогольного сп"яніння та на грунті ревнощів став ображати свою співмешканку ОСОБА_10 через те, що ОСОБА_3 приходив до нього додому і взяв для ремонту дитячий велосипед, після чого ОСОБА_4 пішов до себе додому. Через деякий час на вулиці в с. В.Кринки вона зустріла підводу, на якій чоловік на ім"я ОСОБА_9 перевозив ОСОБА_4, у якого була напухла шия і потилична сторона голови. ОСОБА_3 сказав, що два рази вдарив ОСОБА_4 в голову.

- показаннями потерпілого ОСОБА_11, який пояснював, що 15.03.2007 р. близько 22 год. йому зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила, що його син ОСОБА_4 знаходиться в  тяжкому стані в реанімаційному відділенні Глобинської райлікарні. 19.03.2007р. він ОСОБА_2 дізнався про те, що син помер, також ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_4 побив ОСОБА_3

- показаннями свідка ОСОБА_10, яка пояснила, що 15.03.2007р. близько 15.30 год. до неї роботу приходив  співмешканець ОСОБА_4, який перебував в стані алкогольного сп"яніння та сварився на грунті ревнощів через те, що ОСОБА_3 взяв зремонтувати велосипед її дочці ОСОБА_6. Після цього між ними по цій же причині була сварка вдома у ОСОБА_2 Близько 17 год. її повідомили, що ОСОБА_4 доставили в приймальне відділення Кринківської лікарні. В лікарні побачила  ОСОБА_4, у  якого з правої сторони голова та  шия були напухлі, а з рота йшла кров. Там же ОСОБА_3 повідомив їй, що вдарив ОСОБА_4 по голові трубою.

- показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснював, що  15.03.2007р. близько 17.00 год. до нього додому прийшов ОСОБА_3 для того,  щоб погуляти і приніс з собою  1л. пива.  В цей час на вулиці почулись крики і ОСОБА_3 вийшов до дороги. Назустріч  ОСОБА_3 йшов ОСОБА_4 з металевою арматурою в руках. Позаду йшла теща ОСОБА_4 - ОСОБА_8 та прохала його, щоб не йшов до ОСОБА_3. Коли ОСОБА_4 та ОСОБА_3  зблизились, то ОСОБА_4 замахнувся металевим прутом, який тримав обома руками, і намагався вдарити ним ОСОБА_3 по голові, однак ОСОБА_3 вихопив руками металевий прут і викинув його на узбіччя. Після цього ОСОБА_4 кинувся на ОСОБА_3 битися, однак ОСОБА_3 встиг першим нанести удар, від якого ОСОБА_4 упав на землю. ОСОБА_4 зразу ж підвівся і знову кинувся на ОСОБА_3 битися, в цей час ОСОБА_3 ще раз вдарив кулаком ОСОБА_4 в обличчя, після  чого він вже не піднімався. Він разом з ОСОБА_3 на підвозі відвезли ОСОБА_4 до лікарні. По дорозі в лікарню до них підходили дві жінки, які були родичами ОСОБА_4 і одна з них із-за спини ОСОБА_4 витягнула ніж завдовжки приблизно 20 см.

- показаннями свідка ОСОБА_8, яка пояснювала, проживала разом з своєю донькою ОСОБА_10 і її співмешканцем ОСОБА_4 15.03.2007р. ОСОБА_3 зремонтував її онуці - ОСОБА_6 велосипед. В другій половині цього  дня вона побачила, як ОСОБА_4, який перебував в стані алкогольного сп"яніння, взявши з собою металевий прут, пішов в напрямку будинку за місцем проживання ОСОБА_3. Вона побачила ОСОБА_3 біля двору ОСОБА_7 і крикнула ОСОБА_3, що це до нього. Бачила, як ОСОБА_3 вихопив металевий  прут у ОСОБА_4, коли він намагався вдарити ним ОСОБА_3 по голові, та викинув цей прут на другу сторону узбіччя. Коли помітила, що ОСОБА_4 упав від удару ОСОБА_3, то пішла до них. ОСОБА_3 намагався підняти ОСОБА_4, однак той на ногах не стояв. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на підводі повезли ОСОБА_4 до лікарні.

- показаннями свідка ОСОБА_12, яка  пояснювала, що 15.03.2007р. вона бачила, як підводою везли  ОСОБА_4 до лікарні. Пізніше ОСОБА_8 їй повідомляла, що між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 виникло непорозуміння через те, що донька співмешканки ОСОБА_4 - ОСОБА_10 - ОСОБА_6 попрохала ОСОБА_3 зремонтувати їй велосипед. ОСОБА_4 через ревнощі  ходив до ОСОБА_3 битися.

- показаннями свідка ОСОБА_13, яка пояснила, що працювала в Кринківській лікарні фельдшером невідкладної допомоги. 15.03.2007р. близько 17.00 год. до лікарні був доставлений ОСОБА_4 ОСОБА_3 їй пояснював, що ОСОБА_4 приходив до нього розбиратися та намагався вдарити по голові  металевим прутом, він, захищаючись від ОСОБА_4, вдарив його два рази кулаком.

- показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснював, що 15.03.2007р. близько 17.00  год. він повертався додому кінною підводою, коли  його зупинили ОСОБА_3 та ОСОБА_7 і попрохали відвезти ОСОБА_4 додому, по дорозі  якась жінка сказала, що необхідно їхати в лікарню і вони відвезли ОСОБА_4 до лікарні. При цьому він бачив, як у ОСОБА_4 була опухла права сторона голови біля щелепи.

- протоколом огляду місця події, згідно якого на узбіччі дороги було виявлено та вилучено металевий прут (а.с.5).

- протоколом  відтворення обстановки та обставин вчиненого злочину з участю ОСОБА_3, в ході якого він розповів і показав, як саме наносив удари потерпілому ОСОБА_4 (а.с.52-58).

- висновком судово-медичної експертизи № 37-А від 21.05.2007 року згідно якого при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_4 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді: забою речовини базальних поверхонь правої височної і лобової долей головного мозку, субарахноїдального правовиливу  на всю поверхню обох півкуль головного мозку, право виливів в м"які покрови голови зі сторони її внутрішньої поверхні, перелому суглобного відростка нижньої щелепи справа, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку призвести до смерті потерпілого; дані тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмета, яким могуть бути пальці рук, зжаті в кулак, не менше, ніж від двох ударів (а.с.62-63),

- речовим доказом - металевим прутом, вилученим з місця події (а.с.69).

            Разом з цим суд вважає, що в діях підсудного ОСОБА_3 містяться ознаки необхідної оборони, що виключає злочинність його дій і, як наслідок - кримінальну відповідальність за них.

            Ст. 27 Конституції України передбачено, що кожен має право захищати своє життя та здоров”я від протиправних посягань.

            Відповідно до ст. 36 КК України необхідною  обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту   охоронюваних   законом  прав  та  інтересів  особи,  яка захищається від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому,  хто посягає,  шкоди,  необхідної і достатньої  в даній   обстановці   для   негайного   відвернення  чи  припинення посягання,  якщо  при  цьому  не  було  допущено  перевищення  меж необхідної оборони. Перевищенням  меж  необхідної  оборони  визнається  умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності  посягання  або обстановці захисту.  Перевищення меж необхідної  оборони  тягне  кримінальну  відповідальність  лише  у випадках,  спеціально  передбачених  у  статтях  118  та 124 цього Кодексу.

            Вищезазначеною статею КК України передбачено, що кожна  особа  має право на необхідну оборону незалежно від можливості   уникнути   суспільно   небезпечного   посягання   або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

            Судом встановлено, що 15.03.2007 року  ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 поблизу домогосподарства ОСОБА_5 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4 у вигляді забою речовини базальних поверхонь правої височної і лобової долей головного мозку, субарахноїдального правовиливу  на всю поверхню обох півкуль головного мозку, право виливів в м"які покрови голови зі сторони її внутрішньої поверхні, перелому суглобного відростка нижньої щелепи справа, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку призвести до смерті потерпілого за наступних обставин. 15.03.2007 року підсудний ОСОБА_3 на прохання ОСОБА_6 - доньки співмешканки ОСОБА_4 - ОСОБА_6, попрохав у ОСОБА_4 зремонтувати її (ОСОБА_6) велосипед. На що ОСОБА_4 дав підсудному велосипед, однак пообіцяв в подальшому з ним розібратися. В цей же день, ОСОБА_3 знаходився біля будинку свого сусіда ОСОБА_7, коли почув крик ОСОБА_8 “не йди, бо получиш” і вийшов на дорогу, де побачив, як до нього наближається ОСОБА_4 з металевим прутом в руках. Підійшовши до підсудного впритул, ОСОБА_4 замахнувся прутом, щоб вдарити в область голови, однак ОСОБА_3 встиг вихопити руками металевий прут і  викинув його на узбіччя дороги. Після цього ОСОБА_4  кинувся до ОСОБА_3 та намагався нанести йому удар кулаком, однак він ухилився та, з метою захисту, наніс удар кулаком лівої руки в праву частину голови ОСОБА_4, після чого ОСОБА_4 впав, та, одразу підвівшись, знову кинувся до ОСОБА_3, намагаючись нанести йому удар кулаком, ОСОБА_3 знову ухилився та, з метою захисту, наніс удар кулаком лівої руки в праву частину голови ОСОБА_4,  в результаті чого ОСОБА_4 впав  на землю і більше не підводився. В результаті зазаначеного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в реанімаційному відділенні  Глобинської ЦРЛ.

            Вищевикладене підтверджується наступним.

            Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України не визнав, пояснивши, що він дійсно спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження, однак при цьому захищався від нього. 15.03.2007 р. він,  на прохання малолітньої ОСОБА_6, взяв у ОСОБА_4 зремонтувати її велосипед, ОСОБА_4 дав велосипед, однак пообіцяв в подальшому з ним розібратися. Після цього, в цей же день, він сидів на лавочці  перед будинком свого сусіда ОСОБА_7, коли почув крик ОСОБА_8 “не йди, бо получиш” і вийшов на дорогу, де побачив, як до нього наближається ОСОБА_4 з металевим прутом в руках. Підійшовши до нього, ОСОБА_4 замахнувся прутом, щоб вдарити в ділянку голови, однак він встиг схопитися руками за прут і вирвав його з рук ОСОБА_4 та викинути через дорогу. Однак ОСОБА_4 все одно ліз битися і замахнувся на нього кулаками, намагаючись нанести удар, від якого він ухилився і встиг першим вдарити лівою рукою в праву частину голови, після чого ОСОБА_4 впав на землю і одразу ж підвівся та знову намагався його вдарити, на що він знову знову ухилився та наніс удар лівою рукою в те  ж саме місце, від якого ОСОБА_4 знову впав, однак вже не піднімався. Після цього він на підводі ОСОБА_9 разом з ОСОБА_7 відвезли ОСОБА_4 до лікарні.

Показання, дані ОСОБА_3 в судовому засіданні, вцілому відповідають його показанням на досудовому слідстві (а.с. 142-144, 132), показанням свідків - очевидців події ОСОБА_7 та ОСОБА_8, висновку судово - медичної експертизи від 21.05.2007 р. №37-А з приводу їх відповідності об”єктивним даним судово - медичної експертизи, а також іншим матеріалам справи в сукупності, а тому визнаються судом достовірними.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що  15 березня 2007 року  до неї додому прийшов її брат ОСОБА_4, який перебував в стані алкогольного сп"яніння і був дуже сердитий, на грунті ревнощів кричав на свою співмешканку ОСОБА_10 через те, що ОСОБА_3 приходив до нього додому і взяв для ремонту дитячий велосипед. Через декий час після цього вона на вулиці побачила підводу, на якій ОСОБА_3 та ОСОБА_7 везли ОСОБА_4, у якого була дуже напухла шия. ОСОБА_3 казав їй, що вдарив ОСОБА_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були приблизно одного зросту і статури. В цей день ОСОБА_4 був п”яний не дуже. Від експерта їй стало відомо, що є сумніви щодо того, що тілесні ушкодження були спричинені ОСОБА_4 кулаком.

            Згідно оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_11, 15.03.2007 р. близько 22 год. йому зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила, що його син ОСОБА_4 знаходиться в  тяжкому стані в реанімаційному відділенні Глобинської рай лікарні. 19.03.2007р. він від ОСОБА_2 дізнався про те, що він помер, також ОСОБА_2 повідомили про те, що ОСОБА_4 побив ОСОБА_3 (а.с. 32)

            Свідок ОСОБА_10 пояснила, що 15.03.2007р. до неї роботу в лікарню приходив співмешканець ОСОБА_4, який перебував в стані алкогольного сп"яніння та сварився на грунті ревнощів через те, що ОСОБА_3 взяв зремонтувати велосипед її дочці  ОСОБА_6. Після цього між ними була сварка вдома у ОСОБА_2 Пізніше, в цей же день, їй повідомили, що ОСОБА_4 доставили в приймальне відділення Кринківської лікарні, де вона і побачила  ОСОБА_4, у  якого з правої сторони на шиї була сильна опухоль. Там же ОСОБА_3 повідомив їй, що вдарив ОСОБА_4 по голові трубою.

            Свідок ОСОБА_7 пояснював, що в березні 2007 р. він сидів у себе на порозі та пив пиво, біля нього також сидів ОСОБА_3 Він побачив, як по дорозі йшов ОСОБА_4 та висловлювався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_3, після чого ОСОБА_3  пішов до ОСОБА_4 У ОСОБА_4 в руках був металевий прут. Коли ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зблизились, то ОСОБА_4 замахнувся металевим прутом, який тримав обома руками, і намагався вдарити ним ОСОБА_3 по голові, однак ОСОБА_3 вихопив руками металевий прут і викинув його на узбіччя. Після цього ОСОБА_4 кинувся на ОСОБА_3, однак ОСОБА_3 першим наніс удар, від якого ОСОБА_4 упав на землю і більше не піднімався. Він разом з ОСОБА_3 на підводі відвезли ОСОБА_4 до лікарні.

            З оголошених в судовому засіданні показань ОСОБА_7, даних ним на досудовому слідстві, вбачається, що після того, як ОСОБА_3 вихопив металевий прут у ОСОБА_4, ОСОБА_4  двічі  кидався на ОСОБА_3 з кулаками. Після першої спроби ОСОБА_3 вдарив його кулаком в голову, в результаті чого ОСОБА_4 впав та, піднявшись, знову намагався нанести удар ОСОБА_3, на що підсудний ще раз вдарив ОСОБА_4 кулаком в голову, після чого він вже не піднімався. (а.с. 36-37)

Свідок ОСОБА_8, пояснила, що 15.03.2007р. ОСОБА_3 зремонтував дочці її дочки - ОСОБА_6 велосипед. В другій половині дня додому прийшов ОСОБА_4, який перебував в стані алкогольного сп”яніння, з металевим прутом та запитав у неї “де живе той подонок, що справив велосипед” і пішов, взявши металевий прут, в напрямку будинку за місцем проживання ОСОБА_3 Малолітні діти їй повідомили, що у ОСОБА_4 з собою був ніж. Вона пішла за ОСОБА_4 і бачила, як ОСОБА_3 вийшов без нічого в руках на дорогу. Коли ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_3, то замахнувся на нього металевим прутом, який ніс з собою та намагався вдарити ним по голові, проте ОСОБА_3 вихопив прут та викинув на другу сторону дороги. Однак ОСОБА_4 все одно ліз до ОСОБА_3 битися. Вона близько не підходила, оскільки боялася ОСОБА_4, у якого, можливо був ніж. Коли помітила, що ОСОБА_4 упав від удару ОСОБА_3, то пішла до них. ОСОБА_3 намагався підняти ОСОБА_4, однак той на ногах не стояв. Після цього ОСОБА_3 то ОСОБА_7 на підворі повезли ОСОБА_4 до лікарні.

Відповідно до оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_8 на досудовому слідстві, 15.03.2007р. в другій половині цього ж дня вона побачила, як ОСОБА_4, який перебував в стані алкогольного сп"яніння, взявши  з собою металевий прут, пішов в напрямку будинку за місцем проживання ОСОБА_3. Вона побачила ОСОБА_3 біля двору ОСОБА_7 і крикнула ОСОБА_3, що це до нього. Бачила, як ОСОБА_3 вихопив металевий  прут у ОСОБА_4, коли він намагався вдарити ОСОБА_3 по голові, та викинув цей прут на другу сторону узбіччя. Коли помітила, що ОСОБА_4 упав від удару ОСОБА_3, то пішла до них. ОСОБА_3 намагався підняти ОСОБА_4, однак той на ногах не стояв. Після цього ОСОБА_3 то ОСОБА_7 на підворі повезли ОСОБА_4 до лікарні. (а.с. 47-48)

При покладенні в основу вироку показань свідків - очевидців ОСОБА_7 та ОСОБА_8, суд враховує, що дані свідки не є родичами підсудного, ніяким іншим чином не заінтересовані в результатах розгляду справи. Свідок ОСОБА_8, крім цього,  являється матір”ю ОСОБА_6 - співмешканки ОСОБА_4 Тому сумнівів в достовірності показань даних свідків у суду не має.

Свідок ОСОБА_12  пояснювала, що від ОСОБА_8 їй стало відомо, що ОСОБА_4 ходив на “розборки” до ОСОБА_3 за те, що той зремонтував дитині велосипед.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що 15.03.2007 р. працювала в Кринківській лікарні фельдшером невідкладної допомоги. Коли в лікарню привезли ОСОБА_4, вона знаходилась під капельницею. Вона бачила ОСОБА_4, він був без свідомості, на обличчі з правого боку була гематома.

Відповідно до оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_13, даних нею на досудовому слідстві, ОСОБА_3 їй розповідав, що ОСОБА_4 приходив до нього розбиратися та намагався вдарити по голові  металевим прутом, він, захищаючись від ОСОБА_4, вдарив його два рази кулаком. (а.с. 50)

Свідок ОСОБА_9, показав, що 15.03.2007р. він, на прохання, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, підводою відвозив ОСОБА_4, який був непритомний,  до Кринківської лікарні.

В ході проведення огляду місця події 15.03.2007 року, в АДРЕСА_1 на узбіччі дороги поблизу домогосподарства ОСОБА_5 № 29 виявлено металеву арматуру довжиною близько 1,5 м., якою 15.03.2007 р. ОСОБА_4 замахувався на ОСОБА_3 в ході суспільно - небезпечного посягання, яка була оглянута в судовому засіданні. (а.с. 5)

Відповідно до протоколу  відтворення обстановки та обставин вчиненого злочину від 19.05.2007 р., ОСОБА_3 на місці події в АДРЕСА_1 біля домогосподарства ОСОБА_5 з участю судово-медичного експерта Бернади С.П., розказав та показав, як саме він обома руками перехопив металевий прут, яким ОСОБА_4 намагався його вдарити  по голові та викинув його на узбіччя. Також ОСОБА_3 показав, як саме він вдарив кулаком лівої руки в праву частину голови ОСОБА_4, коли останній замахнувся на нього кулаком, після чого ОСОБА_4 впав на одну руку та знову піднявся, а також, як він знову вдарив ОСОБА_4 кулаком лівої руки в праву частину голови, коли ОСОБА_4 знову замахнувся на нього кулаком (а.с.52-58).

Висновком судово-медичної експертизи № 37-А від 21.05.2007 року встановлено, що  при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_4 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді: забою речовини базальних поверхонь правої височної і лобової долей головного мозку, субарахноїдального правовиливу  на всю поверхню обох півкуль головного мозку, право виливів в м"які покрови голови зі сторони її внутрішньої поверхні, перелому суглобного відростка нижньої щелепи справа, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент їх спричинення. Смерть ОСОБА_4 настала в результаті тупої черепно - мозкової травми, яка зупроводжувалась забоєм речовини головного мозку базальних відділів правої височної і лобної долей головного мозку. (а.с. 62-63)

Згідно даного висновку судово - медичної експертизи тяжкі тілесні ушкодження, в результаті яких настала смерть ОСОБА_4, могли утворитися від дії тупого предмета, якими могли бути пальці рук, зжаті в кулак, не менш як від двох ударів; показання обвинуваченого ОСОБА_3, які були дані ним під час відтворення обстановки та обставин вчинення злочину відповідають об”єктивним даним судово - медичної експертизи трупу ОСОБА_4; в момент спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 перебував в вертикальному або в близькому до такого положенні.

В судовому засіданні також було оглянуто металевий прут, виявлений та вилучений під час огляду місця події 15.03.2007 р., яким ОСОБА_4 намагався спричинити тілесні ушкодження ОСОБА_3.

В судовому засіданні  судово - медичний експерт Бернада С.П. пояснив, що виявлені у ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, в результаті яких настала його смерть, могли бути спричинені тупими предметами, під характеристику яких підпадають пальці рук, стиснуті в кулак, диним предметом не могла бути труба, оскільки форма крововиливу від труби була б продовгуватої форми, а не округлої, як було виявлено при розтині трупу ОСОБА_4 Також, враховуючи механізм нанесення тілесних ушкоджень, дані тілесні ушкодження не могли утворитися від падіння ОСОБА_4 на площину з висоти власного зросту. Показання, які давав ОСОБА_3 в ході проведення відтворення обстановки та обставин вчиненого злочину відповідають об”єктивним судово - медичним даним.

 Суд вважає неспроможними показаня свідка ОСОБА_6 та версію потерпілої ОСОБА_2 щодо нанесення підсудним ОСОБА_4 тілесних ушкоджень трубою, враховуючи наступне.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснював, що в лікарні повідомив  ОСОБА_10 про те, що вдарив ОСОБА_4 рукою, а слово “трубою”, можливо, свідку почулося.

Як на досудовому слідстві, так і в ході судового розгляду справи, ОСОБА_3 стабільно пояснював, що наніс два удари кулаком в голову ОСОБА_4

Відповідно до акту судово - медичного дослідження від 16.03.2007 р. №47 у ОСОБА_3 виявлено тівлесні ушкодження у вигляді припухання м”яких тканин тильної поверхні лівої кисті без зміни кольору тіла (а.с. 24).

Свідки - очевидці події ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснювали, що ОСОБА_3 вийшов на дорогу до ОСОБА_4 не маючи в руках ніяких стороніх предметів, також ОСОБА_3 не наносив удари ОСОБА_4 металевим прутом, коли забрав його у останнього.

Нанесення ОСОБА_4 ударів трубою виключається експертом Бернадою С.П., не відповідає висновку судово - медичної експертизи від 21.05.2007 р. щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень та не підтверджується матеріалами кримінальної справи в сукупності.

            Суд вважає,  що ОСОБА_3, перебуваючи в стані необхідної оборони, з метою захисту свого життя та здоров"я від суспільно-небезпечного посягання ОСОБА_4, під час даного посягання, для його негайного відвернення чи припинення, наніс ОСОБА_4 два удари кулаком в область голови, від яких останній помер.

При прийнятті рішення по справі судом враховано вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року №4 “Про судову практику у справах про необхідну оборону”, зокрема про те, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з'ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. Перехід використовуваних при нападі знарядь або інших предметів від нападника до особи, яка захищається, не завжди свідчить про закінчення посягання. При розгляді справ даної категорії суди повинні з'ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. При вирішенні питання про наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини.

При цьому суд враховує, що по справі зі сторони ОСОБА_3 фактично не було участі в бійці, і її кримінально-правовому сенсі, яка передбачає умисне взаємне завдання  її учасниками ударів чи побоїв з метою спричинення фізичного болю. ОСОБА_3, захищаючись від нападу, наніс лівою рукою зжатою в кулак в праву частину голови ОСОБА_4 всього два удари, що узгоджується із висновком судово-медичної експертизи та іншими матеріалами кримінальної справи в сукупності. Ці два удари були нанесені не одночасно. Так,  перший удар ОСОБА_3 наніс, коли ОСОБА_4 намагався в свою чергу нанести удар ОСОБА_3 О.В., після цього ОСОБА_4 впав на землю. Подібний був і механізм нанесення другого удару, коли ОСОБА_4 підвівся  і знову кинувся до ОСОБА_3 Це свідчить про те, що кожний з ударів ОСОБА_3 наносив з основною метою - припинення суспільно-небезпечного посягання на нього, для захисту власного життя та здоров"я. Засобом досягнення даної мети стало заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Це також спростовує посилання в обвинувальному висновку на те, що  ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4 під час бійки. ОСОБА_3, в ході суспільно - небезпечного посягання, коли знаряддя посягання, а саме - металевий прут, перейшло до нього, міг наносити даним предметом тілесні ушкодження ОСОБА_4, а також мав можливість завдавати останньому тілесні ушкодження після нанесення першого удару, коли ОСОБА_4 впав, як першого, так і другого разу, однак підсудний цього не зробив, в першому випадку -  до повторного посягання зі сторони ОСОБА_4, а в другому - в результаті припинення ОСОБА_4 даного посягання. 

            Про наміри ОСОБА_4 щодо спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 також свідчить заздалегідь взяте з собою знаряддя посягання -  металевий  прут, що  впливало як на сприйняття ОСОБА_3 дійсних намірів ОСОБА_4 щодо спричинення тілесних ушкоджень підсудному, так і на визначення засобів захисту власного життя і здоров"я підсудним.

            Крім цього, судом враховано, що з моменту, як підсудний вихопив у  ОСОБА_4 знаряддя посягання - металевий прут, він мав реальну можливість даним знаряддям спричинити тілесні ушкодження самому ОСОБА_4, однак цього не  зробив, що додатково свідчить про те, що ОСОБА_3 захищався та підтверджує правдивість його свідчень в тій частині, що він не бажав спричиняти тілесні ушкодження ОСОБА_4, однак для свого захисту, він був вимушений два рази вдарити ОСОБА_4

            ОСОБА_3 наніс два удари ОСОБА_4 під час існування стану необхідної оборони, тобто під час суспільно-небезпечного посягання на нього, яке розпочалося та ще не закінчилося.

            Підсудним, при цьому, також не було перевищено і межі необхідної оборони.

            Так, заподіяна ОСОБА_3 шкода відповідала як небезпечності посягання на нього ОСОБА_4, так і обстановці захисту.

            ОСОБА_4, вчинивши суспільно-небезпечне посягання на ОСОБА_3, намагаючись йому спочатку спричинити тілесні ушкодження металевим прутом в життєво важливий орган - голову, а потім кулаками, реально посягав на життя та здоров"я ОСОБА_3, які є одним з найцінніших благ і свідчить про велику суспільну небезпеку посягання. Враховуючи, що ОСОБА_3, завдавши два удари в голову ОСОБА_4, спричинив йому в результаті ушкодження, від яких настала смерть ОСОБА_4, суд вважає, що від удару, спочатку металевої арматури, а, потім, і кулаком ОСОБА_4, ОСОБА_3 могла бути заподіяна така ж шкода.

            Враховуючи, що обстановка захисту визначається  реальними можливостями і засобами того, хто захищається, для негайного відвернення або припинення посягання, те, що фактично, на початку посягання ОСОБА_4 мав явну перевагу над ОСОБА_3, оскільки вчинив напад на підсудного, який не мав будь-яких додаткових засобів для захисту, за допомогою металевого прута, а в процесі подальших двох спроб посягань, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, який захищався, мали відносно рівне співвідношення сил, оскільки обоє були без зброї чи будь-яких додаткових засобів нападу та захисту відповідно, то суд вважає, що заподіяна ОСОБА_3 шкода відповідала також і обстановці захисту, яка не була більш сприятливою, оскільки ОСОБА_3, який оборонявся, не мав явної переваги над ОСОБА_4 Потерпіла ОСОБА_2 пояснювала, що ОСОБА_4, який є її братом, був приблизно однієї комплекції та зросту, що і підсудний. Згідно матеріалів кримінальної справи ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.73), і був приблизно одного віку з ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1.  По справі не встановлено, що ОСОБА_3 мав навички чи звання в будь-яких видах єдиноборств, наявність яких підсудних заперечував. Підсудним також не приховано від суду того факту, що він є лівшею. Однак даний факт не спростовує висновків суду, а свідчить про дачу підсудним правдивих показань про обставини справи. Таким чином, по справі не встановлено і будь - яких інших явних фізичних та інших переваг ОСОБА_3 над ОСОБА_4

            Посилання обвинувачення на те, що ОСОБА_4 під час нападу перебував в такому сильному стані алкогольного сп”яніння, що не міг заподіяти ОСОБА_3 шкоди, суд вважає  необгрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами кримінальної справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

            Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснювала, що незадовго до заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, він дійсно перебував в стані алкоголдьного сп”яніння, однак він сильно п”яний не був, спілкувався, самостійно пересувався. 

            З висновку судово - медичної експертизи від 16.11.2007 р. №37-б вбачається  неможливість встановлення ступеню алкогольного сп”яніння ОСОБА_4 в момент нанесення йому тілесних ушкоджень.

            При судово - токсикологічному дослідженні крові трупу ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,6 проміле, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп”яніння відносно живої особи. Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт Бернада С.П. пояснював, що концентрації алкоголю в крові на момент спричинення тілесних ушкоджень мала бути більшою.

            По справі достовірно встановлено, що ОСОБА_4 самостійно йшов до ОСОБА_3, замахувався на нього металевим прутом, намагався нанести удари кулаками, один раз самостійно підвівся після отримання удару кулаком від ОСОБА_3, тому підсудний, враховуючи сукупність даних факторів, також короткий проміжок часу, під час якого на нього відбувалося суспільно - небезпечне посягання, мав підстави вважати дії ОСОБА_4 такими, що могли реально заподіяти шкоду його життю та здоров”ю.

            Прокурор в судовому засіданні посилався на те, що підсудний на досудовому слідстві вину визнавав частково, а в ході судового розгляду справи з метою уникнення покарання за вчинене вину не визнав. Також ОСОБА_3 давав первинні пояснення, які містяться в матеріалах кримінальної справи на а.с.7-8, відповідно до яких 15.03.2007 р. ОСОБА_3 після того, як вихопив у ОСОБА_4 металевий прут , наніс останньому удар кулаком в голову, а потім, коли ОСОБА_4 підвівся,  ще раз вдарив його кулаком в голову, що свідчить про те, що ОСОБА_3 не перебував в стані необхідної оборони.

            Визнання, невизнання чи часткове визнання вини особи у вчиненні злочину, в якому вона обвинувачується є суб”єктивним ставленням особи щодо відповідності чи невідповідності її дій вимогам кримінального закону щодо наявності чи відсутності в її діях складу злочину. Суд повинен встановити дійсні обставини справи та винність чи невинність особи у вчиненні конкретного злочину. Як вбачається з показань ОСОБА_3, даних ним в судовому засіданні, так і під час досудового слідства ОСОБА_3 давав стабільні показання щодо обставин суспільно - небезпечного нападу на нього ОСОБА_4 та спричинення останньому тілесних ушкоджень. Під час досудового слідства ОСОБА_3 стабільно пояснював, що захищався від дій ОСОБА_4 і не мав на меті заподяти  йому тілесні ушкодження. Суд також враховує, що на досудовому слідстві ОСОБА_3 самостійно захищав свої інтереси та давав показання без допомоги професійного захисника. Тому пояснення ОСОБА_3 в судовому засіданні про те, що він вину у вчиненому не визнає  свідчить не про зміну власних показань щодо дійсних обставин справи, а про зміну власного відношення щодо відповідності своїх дій вимогам чинного КК України.

             В матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_3, які від нього прийняв дільничний інспектор 15.03.2007 р., згідно яких коли ОСОБА_4 підійшов до нього майже впритул та замахнувся металевим прутом, щоб його вдарити, він встиг вихопити металевий прут та викинув його на протилежний бік дороги, після чого наніс один удар лівою рукою ОСОБА_4 , від чого він упав, однак зразу ж підвівся і він вдарив його знову лівою рукою в обличчя, від чого ОСОБА_4 знову впав і більше не піднімався. (а.с. 6-8). В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що він дійсно давав ці пояснення дільничному, однак в них не записано конкретних обставин нападу ОСОБА_4 та заподіяння ним тілесних ушкоджень про які він дільничному не розповідав, а він його не питав, заподіяння двох ударів, про які йдеться в поясненні він не заперечував та не заперечує зараз. Пояснення писав дільничний власноручно, а він лише їх підписував. В подальшому слідчий його детально допитував про обставини вчиненого і він давав відповідні показання. Судом встановлено, що між поясненнями ОСОБА_3, які дані ним 15.03.2007 р. та його показаннями, які  дав в ході допиту в якості обвинуваченого та в судовому засіданні відсутні суперечності, а лише в поясненнях від 15.03.2007 р. міститься неповнота, що свідчить не про зміну показань ОСОБА_3, а про поверховість з”ясування дільничним обставин справи при відібранні даних пояснень.

            Вищезазначене стосується і пояснень, відібраних 15.03.2007 року у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 9-11), які були досліджені в судовому засіданні.

            Крім цього, пояснення, про які йшлася мова вище, не є джерелами доказів відповідно до їх вичерпного переліку, зазначеного в ч.2 ст. 65 КПК України. 

            Таким чином, тілесні ушкодження, спричинені ОСОБА_3 ОСОБА_4, були заподіяні підсудним останньому під час вчинення суспільно - небезпечного посягання.

            Досліджені в судовому засіданні : характеристика від 26.12.2007 р. на підсудного по місцю проживання,  згідно якої ОСОБА_3 характеризується по місцю проживання негативно; постанови про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 173 та ч.1 ст. 178 КпАП України  не спростовують висновків суду. Судом також враховано, що станом на час вчинення події відповідно до довідки виконкому Кринківської сільської ради від 21.05.2007 р. (а.с. 90) ОСОБА_4 по місцю проживання характеризувався негативно, притягувався до адміністративної відповідальності, порушував громадський порядок, зловживав спиртними напоями; підсудний ОСОБА_3 по місцю проживання та роботи характеризувався позитивно (а.с. 125-126).

             Судом досліджені всі матеріали кримінальної справи.

             По справі, з урахуванням вимог ст. 16-1 КПК України, вичерпані можливості для відшукання  нових  доказів  вини  підсудного, а тому  підстави  для  повернення справи на додаткове  розслідування  відсутні.

            Сторони вважали, що вони надали суду всі докази на підтвердження обвинувачення та захисту відповідно.

            Відповідно до положень ч.3 ст. 62 Конституції  України  обвинувачення не може  ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви  щодо  доведеності  вини особи  тлумачаться на її користь.

            З урахуванням  викладеного, суд вважає, що ОСОБА_3 підлягає  виправданню  в зв”язку  з відсутністю в його діях складу злочину.

           Враховуючи, що шкода, заподіяна в стані необхідної оборони без перевищення меж останньої, відшкодуванню не підлягає, на підставі  ч.3 ст.328  КПК України   цивільний позов  потерпілого  ОСОБА_11 про стягнення з ОСОБА_3 3 616 грн. матеріальної шкоди та 50 00 грн. моральної шкоди слід залишити без розгляду.

            Речовий доказ - металевий прут відповідно до ст. 81 КПК України підлягає знищенню.

            Керуючись ст.ст. 323, 324  КПК України,

 

П Р И С У Д И В :

 

           Визнати  невинним  та виправдати  ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України в зв”язку з відсутністю в його діях складу злочину.

          Цивільний позов ОСОБА_11 про стягнення з ОСОБА_3 3 616 грн. матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди залишити без розгляду.

          Речовий доказ :  металевий прут - знищити.

          Запобіжний  захід  відносно  ОСОБА_3 підписку про невиїзд - скасувати.

            Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення .

        

 

Суддя Глобинського

районного суду                                                                                                Ю. А. Іващенко