ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
02.10.2006 року Справа № 18/194н-ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іноземцевої Л.В.
суддів Журавльової Л.І.
Лазненко Л.Л.
Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 04.09.06
при секретарі Шабадаш Д.С.
за участю представників сторін:
від заявника - Губська А.В., посвідчення № 484 від 02.08.06, прокурор;
від позивача -Матренін М.І., дов. № 710 від 02.10.06, представник по
довіреності; Тімошина Н.Є., дов. № 711 від 02.10.06,
представник по довіреності;
від відповідача -Проценко П.В., паспорт серія ЕМ № 819516 від 23.12.2000,
голова;
від 3-ї особи -Вітко Н.В., дов. № 793 від 14.07.06, представник по довіреності
Розглянув матеріали
апеляційної скарги Лисичансько -Рубіжанського міжрайонного природоохоронного прокурора Луганської області
на постанову
господарського суду Луганської області
від 25.07.06
у справі № 18/194н-ад (суддя Корнієнко В.В.)
за позовом Лисичансько -Рубіжанського міжрайонного природоохоронного прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державного підприємства „Сєвєродонецьке лісомисливське господарство”, м.Сєвєродонецьк Луганської області
до відповідача Мирнодолинської селищної ради, с.Мирна Долина Попаснянського району Луганської області
Суддя -доповідач
Іноземцеві Л.В.
3-я особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача Колективне підприємство „Лисичанський завод залізобетонних виробів”, м.Лисичанськ Луганської області
про визнання нечинним державного акту
Постановою господарського суду Луганської області від 25.07.06 у справі № 18/194н-ад (суддя Корнієнко В.В.) відмовлено у задоволенні позову Лисичансько -Рубіжанського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства „Сєвєродонецьке лісомисливське господарство”, м. Сєвєродонецьк Луганської області до Мирнодолинської селищної ради, с.Мирна Долина Попаснянського району Луганської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Колективного підприємства „Лисичанський завод залізобетонних виробів”, м.Лисичанськ Луганської області про визнання нечинним державного акту від 09.09.96 № 005763 11-ЛГ на право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою площею 25,5 га під Сєвєродонецький піщаний кар'єр, який виданий відповідачем третій особі.
Постанова суду мотивована наступним.
На дату видачі оспорюваного державного акту третя особа володіла земельною ділянкою (під кар'єром піску), вказаною в державному акті, правомірно. Позивач не мав на цю земельну ділянку ніяких прав. Отже, прокурор звернувся з адміністративним позовом в інтересах особи права якої не порушено суд також вказав, що на даний час оспорюваний державний акт не діє, так як третя особа орендує за договором оренди земельну ділянку під кар'єром піску.
Лисичансько - Рубіжанський міжрайонний природоохоронний прокурор не погодився з прийнятою постановою і подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду скасувати як незаконну і необґрунтовану і постановити нову про задоволення позовних вимог.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.
Оспорюваний державний акт виданий з порушенням вимог закону, оскільки відповідно до статті 24 Земельного Кодексу України право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах
оренди, повинно оформлятися договором, а не державним актом
на право тимчасового користування.
Знаходження земельної ділянки, щодо якої видано державний акт,
на праві постійного користування у Сєвєродонецького лісомисливського господарства і належність її до особливо захисних ділянок лісового фонду -лісів 1 групи підтверджується розпорядженням представника Президента України від 24.06.94 № 256, в якому зазначено про виділення третій особі - Лисичанському заводу ЗБВ земельної ділянки з земель Сєвєродонецького лісгоспу. Крім того, в оспорюваному державному акті № 005763 11 - ЛГ в підставах його видачі зазначено вказане розпорядження представника Президента України. В даному розпорядженні Мирнодолинській селищній раді доручення на видачу державного акту та прийняття інших рішень по землям лісового фонду не надавалось.
Прокурором заявлено позов з метою захисту інтересів держави в межах існуючих строків звернення до адміністративного суду. Так, з травня 1993 року Колективним підприємством "Лисичанський завод залізобетонних виробів" до наступного часу здійснюється незаконне землекористування земельною ділянкою Сєвєродонецького родовища піску на підставі оспорюванного державного акту, який є чинним. Порушення прав та інтересів позивача встановлено на підставі проведеної прокуратурою перевірки, внаслідок чого відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) було подано адміністративний позов.
Незаконність дій Мирнодолинського селищного голови по видачі державного акту на право довгострокового користування землею держлісфонду також підтверджується тим, що згідно зі статтею 9 Земельного кодексу України до відання сільських, селищних та міських рад належить передача земельних ділянок у власність, надання їх в користування, в тому числі на умовах оренди, в порядку передбаченому статтями 17 та 19 Земельного кодексу України.
Державне підприємство „Сєвєродонецьке лісомисливське господарство” (ДП „Сєвєродонецьке лісомисливське господарство”) -позивач у справі підтримує доводи апеляційноїскарги і просить постанову господарського суду скасувати як незаконну і необґрунтовану і постановити нову про задоволення позовних вимог.
Мирнодолинська селищна рада -відповідач у справі вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду без змін.
Колективне підприємство „Лисичанський завод залізобетонних виробів” (КП „Лисичанський завод залізобетонних виробів”) -третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача також вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду без змін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача доводи і пояснення представників скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту здійснення місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
в с т а н о в и в :
17.04.06 прокурором заявлено вимогу про визнання нечинним державного акту від 09.09.96 № 005763 11 - ЛГ на право тимчасового довгострокового користування земель ною ділянкою площею 25,5 га під Сєвєродонецький піщаний кар'єр, який виданий відпові дачем третій особі.
В державному акті № 005763 11 -ЛГ зазначено, що він виданий на підставі розпорядження представника Президента України по Луганській області від 24.06.94 № 256.
Розпорядженням представника Президента України по Луганській області від 24.06.94 № 256 надано дозвіл КП „Лисичанський завод залізобетонних виробів” (третій особі) на подальшу роз робку кар'єру піску на площі 32,5 га в межах, дозволених розпорядженням Ради Міністрів України від 31.05.83 № 285-Р.
Згідно розпорядженню Ради Міністрів України від 31.05.83 № 285-Р у Лисичанського лісгоспзагу Мінлісгоспу (рішенням Луганської облради від 24.07.1990 № 210 Лисичанський лісгоспзаг перейменований у Сєвєродонецький лісгосп, який є позивачем по справі) вилучена земельна ділянка площею 88,11 га та надана у тимчасове користування комбінату „Ворошиловградхімбуд” (до складу якого входив Лисичанський завод залізобетонних виробів) під кар'єр піску, будівництво автошляху та комунікацій до нього.
На підставі розпорядження Ради Міністрів України від 31.05.83 № 285-Р про ви лучення земельної ділянки, Ворошиловградською філією Укрземпроекту 19.08.83 був виконаний Технічний звіт по перенесенню в натуру проекту відведення земельної ділянки комбінату „Ворошиловградхімбуд” (до складу якого входив Лисичанський завод залізобетонних виробів) під кар'єр будівельного піску, автодорогу та комунікації, із земель Лисичанського лісгоспзагу.
Матеріали справи свідчать, що земельна ділянка площею 88,11 га до складу якої входила земельна ділянка, зазначена в державному акті № 005763 11 - ЛГ, який оскаржується була вилучена у позивача на підставі розпорядження Ради Міністрів України від 31.05.83 № 285-Р, що також підтверджується листом Попаснянського районного відділу земельних ресурсів від 01.06.06 № 464 (а. с. 137, т. І).
Розпорядженнями Ради Міністрів України від 31.05.83 № 285-Р та представника Президента України по Луганській області від 24.06.94 № 256 було та кож передбачено, що після закінчення строку користування, землі повинні повертатися по переднім землекористувачам (по мірі відпрацювання кар'єру Лисичанський завод залізобетонних виробів по винен проводити передачу рекультивованих земель Сєвєродонецькому лісгоспу).
В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що КП „Лисичанський завод залізобетонних виробів” по мірі відпрацювання піщаного кар'єру повертає попередньому землекористувачу - позивачу відпрацьовані, рекультивовані земельні ділянки (а. с. 25 -35, т. ІІ).
Припинення права землекористування та передача позивачу у користу вання вказаних відпрацьованих та рекультивованих земель здійснювалася за розпоряджен нями Попаснянської районної державної адміністрації та за актами приймання - передачі зе мельних ділянок.
Третьою особою повернено позивачу відпрацьовані та рекуль тивовані земельні ділянки загальною площею 64 га.
Таким чином, позивач набуває права землекористування вже після повернення йому третьою особою відпрацьованих та рекультивованих земель.
З лютого 2006 року третя особа орендує земельну ділянку (під піщаним кар'єром) на підставі договору оренди, який укладений 16.02.06 з Попаснянської районною держав ною адміністрацією (а. с. 20 -24, т. ІІ).
Перевіривши матеріали справи, оцінивши правильність застосування місцевим судом норм чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду скасуванню з огляду на наступне.
Суд першої інстанції на підставі зібраних доказів дійшов вірного висновку, що оспорюваними державним актом права та інтереси позива ча не порушені і не могли бути порушені, оскільки позивач не мав на вказану в акті земельну ділянку на дату видачі акту ніяких прав.
Оспорюваним державним актом взагалі ні чиї права не були порушені, так як земе льна ділянка третій особі була надана в користування правомірно.
Отже, відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції правомірно послався на частину 1 статті 60 КАС України, за правилами якої прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Доводи апеляційної скарги про порушення відповідачем Постанови Верховної Ради України від 13.03.92 „Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею” в частині оформлення права тимчасового користування державним актом а не відповідним договором апеляційною інстанцією відхиляються. Суд першої інстанції дав належну оцінку цим доводам прокурора при прийнятті постанови, вказавши, що видача неправильного за своєю формою державного акту не потягну ла порушень нічиїх прав.
На дату звернення прокурора з позовом право користування третьої особи земельною ділянкою оформлено договором оренди.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга Лисичансько-Рубіжанського міжрайонного природоохоронного прокурора на постанову господарського суду від 25.07.06 задоволенню не підлягає.
Результати апеляційного провадження у справі № 18/194н-ад оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 п. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Лисичансько -Рубіжанського міжрайонного природоохоронного прокурора на постанову господарського суду Луганської області від 25.07.06 у справі № 18/194н-ад залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Луганської області від 25.07.06 у справі № 18/194н-ад залишити без змін.
Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали складено 09.10.06.
Головуючий суддя Іноземцева Л.В.
Суддя Журавльова Л.І.
Суддя Лазненко Л.Л.