№2-135/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 року Цюрупинський районний суд Херсонської області
в складі: судді Майданіка В.В.
при секретарі Шмітко В.Є.
за участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Цюрупинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за померлим на 1/2 частину нерухомого майна і визнання права на спадкування за заповітом, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності за померлим на 1/2 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, розташованого АДРЕСА_1 і визнання за нею права на спадкування за заповітом на вказану частину будинку.
У судовому засіданні позивачка, допитана як свідок, підтримала свій позов і в його обгрунтування пояснила, що її батько ОСОБА_3 з 06 жовтня 1989 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, яка приходиться їй мачухою. Спільних дітей в них не було. Спочатку вони постійно проживали в Якутській АР РФ. 13 липня 1990 року вони купили житловий будинок, розташований АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу було оформлено на відповідачку. З моменту купівлі вказаного будинку її батько та мачуха проживали періодично, постійно прописуючись у відповідних місцях, то в зазначеному будинку, то в Якутії. Оскільки для приватизації її донькою житла у Росії відповідачці необхідно було розлучитися з її (тобто позивачки) батьком, вони 13 квітня 1994 року в Україні розірвали шлюб, але після цього продовжували шлюбні відносини. Останній час вони, являючись громадянами України, проживали і були зареєстровані у вказаному будинку. її батько побудував там туалет, гараж, газифікував будинок. ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько помер в м. Цюрупинськ. Він заповів все своє майно їй. Після його смерті вона є єдиним спадкоємцем, прийняла спадщину, подавши заяву до нотаріальної контори. В результаті їй було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно батька. З весни 2006 року вона постійно живе у вказаному будинку. Відповідачка, яка з весни 2006 року вже не живе у вказаному будинку, не заперечує, що половина вказаного будинку належить їй як спадкоємцю ОСОБА_3. Останній раз вона спілкувалась з відповідачкою, яка приїхала, щоб забрати свої речі, влітку 2006 року. Відповідачка тоді запропонувала їй зібрати гроші для того, щоб купити її (тобто відповідачки) половини будинку. Тоді ж вона (тобто позивачка) сказала ОСОБА_2 про те, що буде через суд оформляти своє право власності на половину будинку, яка належала її батьку. Та погодилася і на прохання дала їй (тобто позивачці) свій паспорт. Точне місце проживання відповідачки вона не знає.
Відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України суд ухвалив вирішити справу на підставі наявних у ній даних і доказів і постановити заочне рішення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що батько позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_3 з 06 жовтня 1989 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2, яка приходиться позивачці мачухою. Спільних дітей в ОСОБА_3. та ОСОБА_2 не було. Спочатку вони постійно проживали в Якутській АР РФ. 13 липня 1990 року вони купили житловий будинок, розташований АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу було оформлено на відповідачку. З моменту купівлі вказаного будинку батько позивачки та мачуха проживали періодично, постійно прописуючись у відповідних місцях, то в зазначеному будинку, то в Якутії. 13 квітня 1994 року в Україні вони зареєстрували розірвання шлюбу. Останній час вони, являючись громадянами України, проживали і були зареєстровані у вказаному будинку. Батько позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Цюрупинськ. Він заповів все своє майно позивачці. Після його смерті вона є єдиним спадкоємцем, прийняла спадщину, подавши заяву до нотаріальної контори. В результаті їй було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно батька. З весни 2006 року позивачка постійно живе у вказаному будинку. Вона просить задовольнити її позов, визнати за померлим ОСОБА_3 право власності на половину вказаного будинку, придбаного в період шлюбу, визнати за нею право власності на вказану половину зазначеного будинку згідно спадкування за заповітом.
Оскільки цивільні відносини по зазначеній справі відносно придбання права на вказаний житловий будинок за ОСОБА_3 виникли до 2004 року, то до них слід застосовувати норми ЦК України 1963 року та КпШС України 1969 року.
Відповідно до ст.ст.22, 24 та 28 КпШС України 1969 року майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю; майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар є власністю кожного з них; в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
2
Аналогічні положення містяться у ст.ст.57,60, 69 та 70 СК України.
Таким чином, оскільки вказаний будинок ОСОБА_3 та ОСОБА_2 придбали в період шлюбу, то за ОСОБА_3 необхідно визнати право власності на його половину.
Оскільки цивільні відносини по зазначеній справі відносно права позивачки на спадщину на вказаний житловий будинок виникли в 2006 році (а саме ІНФОРМАЦІЯ_1), то до них слід застосовувати норми ЦК України.
Згідно з ст.ст.1220 і 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ст.ст. 1233-1235 зазначеного Кодексу заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті; право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю; заповідач може призначить своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб.
Згідно з ст. 1269 зазначеного Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, оскільки позивачка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3., за нею слід визнати право власності на вказану половину зазначеного будинку згідно спадкування за заповітом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.22, 24 та 28 КпШС України 1969 року, ст.ст.57, 60, 69 та 70 СК України, ст.ст.1220,1221,1233-1235,1269 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Встановити, що 1/2 частина житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, розташованого АДРЕСА_1, належала на праві приватної власності ОСОБА_3 на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності згідно спадкування за заповітом на 1/2 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, розташованого АДРЕСА_1.
На рішення може бути подана до апеляційного суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд заява про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається в тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається протягом десяти днів.