Судове рішення #1688083
Справа № 22-798

Справа № 22-798                                                Головуючий в 1 інст: Мельник О.В.

Доповідач:                                                                                                   Мельник Ю.М.

 

 

УХВАЛА

іменем України

 

18 липня 2007 року                                                                                                            м.  Рівне

Колегія судців Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого - судді:                                           Василевича B.C.

Суддів:                                                                  Мельника Ю.М. ,  Хилевича С. В.

при секретарі                                                        Сеньків Т.Б.

за участю  позивача                                             ОСОБА_1

представника відповідача                                   Солімчука І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою Рівненської обласної комунальної аварійно-рятувальної служби на водних об»єктах на рішення Рівненського міського суду від 20 квітня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної комунальної аварійно-рятувальної служби на водних об»єктах про зобов»язання провести перерахунок заробітної плати та стягнення заборгованості із заробітноїх плати,

 

встановила:

 

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Рівненської обласної комунальної аварійно-рятувальної служби на водних об»єктах ( далі по тексту- РОКАРСТВО) про зобов»язання провести перерахунок заробітної плати та стягнення заборгованості із заробітної плати.

В обгрунтування позову покликався на те,  що із вересня 2003 року по березень 2004 року він перебував із відповідачем у трудових стосунках,  працюючи на посаді провідного фахівця ,  фельдшера,  однак заробітна плата йому виплачувалась у менших розмірах,  ніж це передбачено законодавством.

Рішенням Рівненського міського суду від 20 квітня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені Постановлено стягнути із РОКАРСТВО на користь ОСОБА_1 30 грн. заробітної плати за мінімальною ставкою фельдшера.

В поданій до суду апеляційній скарзі відповідач зазначає,  що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права а також прийшов до помилкових висновків,  які не відповідають обставинам справи,  що призвело до неправильного вирішення справи.

Вважає,  що суд припустився помилок у висновках про те,  що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду фельдшера,  а не провідного фахівця,  фельдшера,  а також про те,  що Державним класифікатором професій ДК 003-

 

95 не передбачено такої професії як провідний фахівець ,  фельдшер. Також вказує,  що судом до існуючих правовідносин незаконно застосовано п. 2.3 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики та Міністерства охорони здоров»я України від 6 квітня 2001 року № 161/137 «Про впорядкування та затвердження умов оплати праці працівників закладів охорони здоров»я та установ соціального захисту населення»,  оскільки умови оплати праці працівників державної пошуково-рятувальної служби на водних об»єктах,  регламентується наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19 серпня 2002 року № 209 «Про умови оплати праці працівників Державної пошуково-рятувальної служби на водних об»єктах».

Одночасно вказував ,  що суд безпідставно не прийняв до уваги наказ № 48 від 17 квітня 2007 року « Про внесення змін в наказ № 48 від 15 серпня 2003 року» ,  яким було передбачено,  що ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду провідного фахівця,  фельдшера.

Просив скасувати рішення суду та ухвалити нове,  яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні позивач,  заперечивши проти доводів апеляційної скарги,  вважає рішення суду законним і просить апеляційну скаргу відхилити.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі і дав пояснення в межах доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача,  обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи ,  колегія суддів прийшла до висновку ,  що апеляційна скарга задоволенню не піддягає з таких підстав.

Як вірно встановлено судом 1 інстанції ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду фельдшера РОКАРСТВО із посадовим окладом 167 грн. Дана обставина підтверджується корінцем направлення виданого ОСОБА_1 Рівненським міським центром зайнятості на працевлаштування в РОКАРСТВО на посаду фельдшера (а.с.  56,  58),  наказом № 48 від 15 серпня 2003 року про прийняття ОСОБА_1 на роботу на посаду фельдшера ( а.с.  94),  записом у трудовій книжці (а. с.  19)

Відповідно до  ст.  21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства ,  установи,  організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою,  за яким працівник зобов»язується виконувати роботу ,  визначену цією угодою ,  а роботодавець зобов»язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці.

Зазначене спростовує твердження відповідача про те,  що посада фельдшера не передбачена штатним розписом ,  а тому ОСОБА_1 приймавсь на роботу на посаду провідного фахівця,  фельдшера ,  оскільки обсяг прав та обов»язків роботодавця та працівника визначається трудовим договором,  який оформляється наказом про прийняття на роботу.

Внесення 17 квітня 2007 року наказом № 28 змін до наказу № 48 від 15 серпня 2003 року не впливає на обсяг прав та обов»язків роботодавця та ОСОБА_1,  оскільки ці зміни були внесені адміністрацією РОКАРСТВО в односторонньому порядку без згоди ОСОБА_1 і після звільнення ОСОБА_1 із роботи.

 

За таких обставин колегія суддів вважає вірними висновки суду 1 інстанції про те ,  що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду фельдшера РОКАРСТВО та працював на цій посаді до часу звільнення із роботи.

Із наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19 серпня 2002 року № 209 "Про умови оплати праці працівників Державної пошуково рятувальної служби на водних об'єктах" слідує,  що умови оплати праці працівників Державної пошуково-рятувальної служби на водних об'єктах були затвержені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 p. N 134 "Про впорядкування умов оплати праці працівників установ,  закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" та постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. N 1431 "Про забезпечення діяльності Державної пошуково-рятувальної служби на водних об'єктах Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи".

Оскільки наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19 серпня 2002 року № 209 "Про умови оплати праці працівників Державної пошуково-рятувальної служби на водних об"єктах" не передбачені умови оплати праці фельдшера,  то суд 1 інстанції правомірно застосував до спірних правовідносин наказ Міністерства охорони здоров"я України від 6 квітня 2001 року № 161/137 " Про впорядкування та затвердження умов оплати праці працівників закладів охорони здоров"я та установ соціального захисту населення " ,  яким встановлювались умови оплати праці працівникам ,  що працюють на посадах,  які є специфічними для галузі охорони здоров"я ,  зокрема - для фельдшерів.

З урахуванням зазначеного,  колегія суддів прийшла до висновку ,  що рішення суду постановлено без порушень норм матеріального та процесуального права ,  судом в повній мірі з"ясовано обставини ,  що мають значення для справи ,  висновки ,  яких дійшов суд 1 інстанції ,  відповідають обставинам справи,  а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду,  тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись п. 1 ч. 1  ст.  307,  ч. 1  ст.  308,   ст.  ст.  314,  315 ЦПК України,  колегія суддів

 

ухвалила:

 

Апеляційну скаргу Рівненської обласної комунальної аварійно-рятувальної служби на водних об»єктах на рішення Рівненського міського суду від 20 квітня 2007 року відхилити,  а рішення суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація