Справа № 22-822 Головуючий в суді 1 інст: Болотвіна Л.О.
Доповідач: Мельник Ю.М.
УХВАЛА
іменем України
18 липня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді: Василевича B.C.
суддів: Мельника Ю.М. , ХилевичаС. В.,
при секретарі судового засідання Сеньків Т.Б.
за участю представника позивачки ОСОБА_4
представника відповідачки ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 18 травня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою
встановила:
У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1.
Просила зобов»язати відповідача зняти межовий знак-металеву сітку із стіни хліва позивачки, звільнити частину земельної ділянки за хлівом в межах абрису земельної ділянки, зрізати гілки дерев , які проникають на земельну ділянку позивачки та припинити будівництво літньої кухні.
В суді 1 інстанції позивачка позовні вимоги підтримала частково - в частині зобов»язати відповідача зняти межовий знак-металеву сітку , в частині звільнення земельної ділянки за хлівом в межах абрису земельної ділянки, та в частині припинення будівництва літньої кухні.
Рішенням Сарненського районного суду від 18 травня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено за їх безпідставністю .
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій зазначила , що суд першої інстанції не з'ясував усіх обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказує, що суд не врахував , що при видачі відповідачці Державного акта про право приватної власності на земельну ділянку межі земельної ділянки із позивачкою , як сусідкою, не погоджувались, що призводить до порушення її права користування земельною ділянкою.
Вважає хибним висновок суду про те, що на момент встановлення межового знака-сітки, хліва, до стіни якого ця сітка прикріплена, в наявності не було.
Стверджує, що судом також не враховано , що будівництвом літньої кухні створюються перешкоди позивачці у користуванні земельною ділянкою, оскільки літня кухня будується на невеликій відстані від будівель позивачки.
Просить рішення суду 1 інстанції скасувати та постановити нове рішення , яким задовольнити її позовні вимоги повністю.
Представник позивачки апеляційну скаргу підтримала і дала пояснення в межах доводів апеляційної скарги, вказуючи при цьому на порушення відповідачкою права користування земельною ділянкою позивачки.
Представник відповідача просить апеляційну скаргу відхилити через її безпідставність, залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін , дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, виходячи із такого.
Постановляючи рішення по справі, суд 1 інстанції виходив із того, що відповідачкою не чиняться перешкоди позивачці у користуванні земельною ділянкою, оскільки межовий знак - сітка розмежовує земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_2 та земельну ділянку , яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1, а доказів про те, що будівництвом літньої кухні відповідачка перешкоджає позивачці користуватись земельною ділянкою позивачка не надала.
Такий висновок суду стверджується дослідженими та проаналізованими судом 1 інстанції доказами.
Зокрема, Державний акт про право приватної власності на землю свідчить про те, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 0.42 га, яка знаходиться в с Цепцевичі.(а.с. 46) План зовнішніх меж цієї земельної ділянки (а.с. 47) співпадає із абрисом заміру земельної ділянки , яка передається у приватну власність гр.ОСОБА_2 (а.с. 35)
Допитаний в судовому засіданні спеціаліст- начальник відділу земельних ресурсів ОСОБА_5підтвердив, що ОСОБА_2 користується земельною ділянкою, яка виділена їй у приватну власність на підставі Держеного акта про право приватної власності на землю, в межах розмірів , визначених абрисом.
З урахуванням зазначеного колегія суддів погоджується із висновком суду 1 інстанції , що межовий знак- сітка не перешкоджає ОСОБА_1 користуватись її земельною ділянкою та щодо того, щоОСОБА_2 не зобов»язана уступати належну їй на праві власності частину земельної ділянки для обслуговування хліва, який належить ОСОБА_1.
Одночасно колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду 1 інстанції про те, що позивачкою в суді не було доведено , що будівництвом літньої кухні на земельній ділянці , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, порушується право користування земельною ділянкою ОСОБА_1
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку , що рішення суду постановлено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, висновки, яких дійшов суд, відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 18 травня 2007 року відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.