Справа №2-1547/2011
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2011 р. Євпаторійський міський суд АР Крим у складі: головуючого – судді Захарової І.О.,
при секретарі – Сєйтмамбєтової Г.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом КП «Житловик-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
КП «Житловик-2» звернулося в суді із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості .
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 будинок в якому розташована квартира полягає на балансі КП «Житловик-2». Відповідач ухиляється від виконання обов’язку щодо утримання сумісного майна – будинку та прибудинкової території, чим завдає збитків, хоча приймає в повному обсязі всі надані позивачем послуги. Заборгованість за період з грудня 2008 року по 01.09.2010 року складає 1382,83 грн, яку просить стягнути на його користь з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову в повному обсязі, дав пояснення відповідні викладеному в позовній заяві та просив задовольнити заяву в повному об’ємі.
Відповідач не погодився із позовом, дав пояснення відповідні письмовим заперечення, зокрема пояснив, що не ухиляється від утримання сумісного майна, а навпаки за власний рахунок проводить відповідні роботи по ремонту елементів будинку, під’їзду, які потребують термінового оновлення внаслідок аварійного стану. Зазначив, що неодноразово звертався до КП «Житловик-2» про проведення таких робіт, на що отримав відмову внаслідок відсутності можливостей, саме тому був вимушений всі ремонтні роботи проводити самостійно. На вимогу провести дослідження якості виконаних робіт, їхніх обсягів та вирішити питання про залік витрачених коштів в рахунок витрат по утриманню будинку та прибудинкової території – належної відповіді не одержав. Крім того, перелік послуг, з яких складається тариф по оплаті, є перебільшеним, оскільки не всі із зазначених послуг надаються позивачем. Просив прийняти рішення з урахуванням його заперечень.
Як виходить із матеріалів справи домоволодіння АДРЕСА_1 знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Євпаторії і знаходиться на балансі комунального підприємства «Житловик-2» за рішенням виконкому № 475 від 26.09.2003р.
Одним із співвласників даного будинку є відповідач ОСОБА_1, який є власником квартири АДРЕСА_1 площею приблизно 85,09 – 85,1 кв.м, що підтверджується особовим рахунком (а.с.6) та поясненнями сторони відповідача.
Відповідно до ст. 20 ч. 3 Закони України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлових - комунальних послуг.
По теперішній час договір між підприємством та відповідачем відсутній, оскільки відповідач має суб’єктивну думку щодо неналежного виконання підприємством дій по утриманню будинку. Зазначені факти випливають із пояснень сторін, що дані в ході судового засідання, визнаються обома сторонами, а тому відповідно до ст. 61 ч. 1 ЦПК України не підлягають додатковому доказуванню.
Позивач між іншим, вимоги щодо укладання такого договору із відповідачем не пред’являє. Зазначена поведінка свідчить про мовчазну згоду із доводами відповідача щодо узгодження кожної умови договору стосовно об’єму та переліку послуг, які надає позивач.
В будинку, в якому розміщена квартира ,належна відповідачу, будь-які громадські утворення та кондамінімуми, в обов’язки яких входить утримання будинку, відсутні. Отже єдиним підприємством, що обслуговує будинок є КП «Житловик-2», а відповідач не має альтернативного вибору підприємства, з яким укладати договір.
За наданими в судовому засіданні доказами, позивачем проведені роботи по обслуговуванню будинку та прибудинкової території, зокрема, по укладанню договору щодо проведення дезінфекційних послуг підприємством «Інсекта», по укладанню договору на аварійне обслуговування житлового фонду КП «Гарант», по укладанню договорів про надання послуг КП «Єдиний розрахунковий центр м. Євпаторії» , по укладанню договорів з КП «Автотранспортна санітарна очистка» про наданя послуги на вивіз твердих побутових відходів, а також відомості щодо проведення ремонту кабельної мережі в серпня 2010 року, та в зв’язку з цим ремонту щитової в вересні 2010 року, проведені роботи по ремонту комунального освітлення в листопаді 2009 року, заміна ділянки труби системи холодного водопостачання в 29.04.2010 року із позначкою про усунення таким чином однієї протічки та наявності іншої, також представлений графік приборки прибудинкової території по КП «Житловик-2».
Аналізуючи представлені докази, суд вважає іх недостатніми для підтвердження виконання всього об’єму робіт підприємством, що пов’язується із належним утримання будинку та прибудинкової території.
Зокрема, докази на підтвердження проведення таких необхідних робіт як по обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж (водо-, теплопостачання, водовідведення, зливної каналізації, електромереж), обслуговування димвентканалів, здійснення підготовки будинку до зими, утримання прибудинкової території – не представлені. Графік прибирання прибудинкової території, що охоплює прибирання під’їздів, не відповідає фактичним обставинам, бо має недостовірні відомості щодо етажності та кількості під’їздів, перебільшує їх кількість. Представник позивача не зміг дати логічних пояснень розбіжностей. Суд представлений доказ на підтвердження факту утримання прибудинкової території – не приймає.
Відповідно до ст.. 316 Цивільного кодексу України Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, що передбачено ст.. 317 ЦК України.
Як встановлено положеннями ст.. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Право комунальної власності встановлено ст.. 327 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. . Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Позивач є особою, якій делеговані повноваження по утриманню будинку з боку Євпаторійської міської Ради. Відповідач є власником квартири, та має тягар її утримання.
Відповідно до ст. 10,13 Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків як співвласники з іншими власниками зобов'язані брати участь в загальних витратах пов'язаних із змістом удома і прибудинкової території.
Відповідач бере участь в утриманні будинку, про що свідчать його заяви на ім’я позивача із прикладеними квитанціями на підтвердження понесених витрат щодо ремонту крівлі, стелі, водостоку, під їзда. Із змісту заяви вбачається, що відповідач просить зарахувати витрачені ним 2310 грн в рахунок платежів на утримання будинку та прибудинкової території (витрати понесені в 2009 році, тобто в період,за який позивач просить провести стягнення)
До теперішнього часу заява відповідача не вирішена, рішення про залік або про відмову в зарахуванні – не прийняте. Як пояснив представник ПК «Житловик-2» вирішенню цього питання перешкоджає відсутність можливості підприємства потрапити на дах та горище будинку для здійснення обстеження об’ємів та якості виконаних робіт.
Такі пояснення свідчать про бездіяльність КП «Житловик-2» протягом майже двох років та про відсутність проведення взагалі будь-яких робіт щодо належного утримання місць загального користування – горища, а також проведення будь-яких будівельних робіт щодо утримання даху в належному стані, також ці обставини свідчать про відсутність доступу відповідним службам відповідальним за утримання в належному стані димвенканалів,тобто має місце неналежне утримання будинку та його елементів з боку КП «Житловик-2». При цьому КП «Житловик-2» будь-які дії щодо забезпечення свого доступу в приміщення та до елементів будинку які має обслуговувати - не вчинив, що свідчить про неправомірний характер бездіяльності. Суд звертає увагу на те, що необхідні дії,які мав би вчинити позивач, не пов’язані з відсутністю у нього коштів для їхнього проведення, бо усунення перешкод в доступі в місця загального користування – не є платною послугу, за яку співвласники мають сплачувати та така послуга не входить до складу тарифу. Отже бездіяльність з боку позивача не пов’язана будь-яким чином із поведінкою відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 17 Правил користування жилими приміщеннями власники квартир зобов’язані приймати участь в спільних розходах, пов’язаних з утриманням будинку та прибудинкової території. Зобов’язання повинні виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору і вимог діючого законодавства.
Відповідно до вимог 319,322,382 Цивільного кодексу України, власність зобов’язує, тягар її утримання покладений на власника. Тобто тягар (обов’язок) утримання квартири та приміщень загального користування покладений у тому числі на відповідачку у справі.
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Відповідно до ст. 68 Житлового Кодексу України оплата за комунальні послуги в будинках державного і суспільного житлового фонду вноситься щомісячно.
Згідно ст. 66 Житлового Кодексу України платня за користування житлом обчислюється виходячи із загальної площі квартири.
Як виходить із зазначень особового рахунку на квартиру відповідача, площа квартири зазначена приблизно, без точного її визначення згідно із правовстановлюючими документами та технічною документацією на квартиру.
Протягом всього часу існування, КП «Житловик-2» не вжило жодного заходу щодо визначення площі квартири, належної відповідачу, щодо отримання від нього копії правовстановлюючих документів та технічних характеристик житла.
Наданий розрахунок заборгованості зроблений на підставі відомостей, що містяться в особовому рахунку, тобто ґрунтується на припущеннях розміру площі, від якої має нараховуватися плата.
Такий розрахунок не є допустимим доказом точного розміру боргу,який склався за визначений позивачем період.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до компетенції органів місцевого самоврядування віднесено встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги. Перелік цих послуг і склад залежно від функціональної приналежності згідно ст. 13 вказаного закону також визначаються центральними органами виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Тариф по квартирній платні і платні на утримання будинку та прибудинкової території для власників квартир був затверджений рішенням Євпаторійської міської ради виконавчого комітету від 29.04.2005 року № 183 і залежно від технічного оснащення житлового фонду складав 0,50 грн. за 1 метр квадратний від загальної площі. Рішенням Євпаторійської міської ради виконавчого комітету від 08.02.2008 року № 27 і №55 від 13.02.2009 р. був змінений тариф на квартирну платню і платню за утримання будинку для власників квартир залежно від технічного оснащення житлового фонду і склав 0,8 грн. за 1 метр квадратний від загальної площі (а.с.7-8,9-10) .
Із наданих підприємством послуг, які входять до визначеного тарифу, підприємством надаються не всі. Так, відсутні докази про надання послуг по обслуговуванню димвенканалів, прибирання прибудинкової території, технічного обслуговування тепломережі та підготовки будинку до опалювального сезону, поточного ремонту інженерних мереж і технічних елементів будинку.
Таким чином, при проведені розрахунку заборгованості позивач виходив не тільки із приблизної площі квартири відповідача, а іще застосував тариф, який охоплює проведення послуг, які фактично ним не надаються.
Крім того, суд вважає, що вимога стосовно стягнення начебто заборгованості з відповідача при наявності власної неправомірній бездіяльності КП «Житловик-2» та ненадання послуг (у тому числі таких, які не потребують додаткових витрат) – є необґрунтованим та не справедливим.
Такі вимоги суперечать вимогам закону, бо факт витрат в об’ємі та розмірі, що вимагається до відшкодування – не доведений. Договірні відносини між сторонами – відсутні та позивач не вимагає укладання такого договору в примусовому порядку, а тому вважається, що він має намір на позасудове укладання договору із обговоренням всіх умов сумісного утримання будинку та прибудинкової території з відповідачем з урахуванням обставин, які фактично склалися.
Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу , який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ст.3 Цивільно-процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановлену цивільно-процесуальним кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів.
У відповідності до ст.64 Конституції України право на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод не підлягає обмеженню. Дане право гарантоване усім фізичним та юридичним особам, права і свободи чи інтереси яких порушені, невизнані або оспорені.
Згідно ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права,свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб визначений законами України.
У відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим у відповідності до норм ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.
Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Судом були надані рівні права сторонам процесу щодо подання доказів,їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості.
За встановленими обставинами , суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог КП «Житловик-2».
На підставі ст.ст. 3, 11-16, 509, 526, 525, 530 Цивільного кодексу України , ст. ст. 12,13,20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , керуючись ст. ст. 10, 11,57-61, 88, 209, 212– 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України суд
вирішив:
В задоволенні позовних вимог КП «Житловик-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити .
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд, а особами, що були відсутні – в тому самому порядку та строки – з дня отримання копії судового рішення.
Суддя І.О. Захарова