Справа № 2-492/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

07 липня 2011 року  Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючої судді                                                          Захарової І.О.,

при секретарі                                                                 Сєйтмамбєтовій Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, КП «Житловик-3» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суді із позовом   до ОСОБА_2, КП «Житловик-3» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Поверхом вище розташована квартира АДРЕСА_4, яка належить відповідачу. Внаслідок неодноразових затоплень водою її квартири з квартири відповідача, які відбувалися з вини останнього, їй завдана матеріальна шкода, яку вона просить стягнути з відповідача та визначає в розмірі 16046,00 грн. Також просить зобов’язати відповідача за  власні кошти та своїми силами прибрати самочинно встановлену систему автономного опалення, порушення в якій є причиною затоплення водою її квартири, а також накопичувальний бак із насосом, встановлений на технічному поверсі для підтримки роботи системи опалювання. Оскільки поведінка відповідача носить постійний характер а наслідками такої поведінки є пошкодження її квартири, тобто псування власності, їй завдається моральна шкода. Компенсацію за моральну шкоду, яка становить 10000 грн, позивачка також просить стягнути із відповідача.        

Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали вимоги позову, дали пояснення відповідні викладеному в позовній заяві та уточненнях до неї. Просили задовольнити позовні вимоги з урахуванням уточнень.

Представник відповідача – КП «Житловик-3» представив заяву з проханням розглянути справу у їхню відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, заявлені ним причини неявки визнані судом неповажними. З урахуванням думки сторони позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у його відсутності, оскільки підстав для відкладання розгляду відповідно до ст. 169 ЦПК України – не вбачається.

З матеріалів справи виходить, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 Відповідач ОСОБА_2 є власником квартири № 20 у цьому ж будинку, яка розташована поверхом вище.

Зазначені факти визнають обидві сторони, ніким не заперечуються, а тому не підлягають додатковому доказуванню відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України..

Квартира позивачки неодноразово затоплювалася водою, яка протікала з квартири відповідача, що підтверджується актами  КП «Житловик-3№ на а.с. 4,5,6,7, 40,41,42,43,44,).

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 04.07.2011 року (а.с. 98-131),вода в квартиру позивачки потрапляє періодично, в періоди опалювального сезону, по причині протікання системи опалювання в квартирі АДРЕСА_4, яка разом із накопичувальним баком обладнаним насосом встановлена відповідачем самовільно. Залиття квартири позивачки внаслідок потрапляння в неї атмосферних опадів  - виключено.

Вартість відновлювального ремонту  квартирі становить 10813 грн., що складає для позивачки матеріальну шкоду.

Згідно з частиною першою та другою ст. 22 цього Кодексу особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки; доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода)      

 Згідно  зі  ст. 1166  ЦК  України    майнова  шкода, спричинена  неправомірними  рішеннями,  діями чи  бездіяльністю особистим  немайновим  права  фізичної  чи  юридичної  особи, а  також  шкода,   завдана  майну  фізичної  чи  юридичної  особи,    відшкодовується  у  повному  обсязі  особою,   яка її  заподіяла.    Зі  змісту  вказаною  статті  слідує,  що  шкода,  підлягає  відшкодуванню в  повному  обсязі  особою, яка  її  заподіяла, за  умови,  що  дії  останньою   були неправомірними,  між  ними  і  шкодою  є  безпосередній  причинний  зв’язок   та   є   вина  зазначеної  особи.

Відповідно до вимог ст.. 1192 ЦК України , з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже позивачці завдана матеріальна шкода, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 , внаслідок винної поведінки якого така шкода заподіяна.

Відповідно до ч.1, 3  ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та відшкодовується грошима, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди, визначається судом залежно від характеру  правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань,  погіршення здібностей  потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи,  яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також  з врахуванням , які мають істотне значення.

            Статтею ч. 4, 5 ст. 23 ЦК України  моральна шкода відшкодовується незалежно  від майнової, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування  і  відшкодовується одноразово,  якщо   інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою  статтею  1167 Цього кодексу відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності  її  вини.  

При визначені розміру компенсації за завдану моральну шкоду суд враховує обставини її завдання ступень вини відповідача у її завданні, характер  моральних страждань позивачки, терміну впродовж якого така шкода спричиняється з урахуванням завдання її систематичного затоплення та відсутності заходів щодо усунення причин таких затоплень з боку відповідача.

Суд вважає , що  відповідним відшкодуванням буде компенсація в розмірі 5000 грн , бо така компенсація буде відповідати принципу справедливості та зрозумілості.

Відповідно до ст.. 316 Цивільного кодексу України  Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, що передбачено ст.. 317 ЦК України.

Як встановлено положеннями ст.. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.  Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

 Відповідно до ст.. 322 ЦК України, вл асник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

В разі порушення права власності , згідно з положеннями ст.. 386 Цивільного кодексу України, д ержава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що передбачено ст. 391 Цивільного кодексу України як спосіб захисту права власності.

Достовірно встановлено і підтверджується наданими доказами, що саме неправомірна поведінка відповідача тривалий час завдає позивачці матеріальної та моральної шкоди. Неправомірність поведінки відповідача ОСОБА_2 полягає в недобросовісності реалізації свого права власності та  обладнання своєї квартири системою опалення самовільно, без дотримання відповідного проекту, який не розроблявся, дозволи органів місцевого самоврядування щодо влаштування системи опалення  - відсутні.  Саме внаслідок  встановлення системи опалення із порушеннями, яка дає постійні протічки, вода з неї потрапляє в квартиру позивачки та псує її мано, елементи квартири, завдає матеріальної і моральної шкоди.

 Суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки щодо зобов’язання відповідача ОСОБА_2 демонтувати самовільно обладнану систему опалення в квартирі АДРЕСА_4 із накопичувальним баком із насосом, встановленим ним для підпитки цієї системи на технічному поверсі будинку також самовільно.

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу , який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.3 Цивільно-процесуального кодексу України  кожна особа має право в порядку, встановлену  цивільно-процесуальним кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів.

У відповідності до ст.64 Конституції України право на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод не підлягає обмеженню. Дане право гарантоване усім фізичним та юридичним особам,права і свободи чи інтереси яких порушені,незнані або ос порені.

Згідно ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права,свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб визначений законами України.

У відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим у відповідності до норм ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.    

Судом були надані рівні права  сторонам процесу щодо подання доказів,їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості.

Позивачкою надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження факту порушення її права, завдання шкоди неправомірною поведінкою відповідача ОСОБА_2 Порушене право підлягає судовому захисту, а заявлений позов – задоволенню, оскільки для цього є правові підстави.

Обставини, за якими би відповідач ОСОБА_2 звільнявся від відповідальності за завдану шкоду – не встановлені.

Суд дослідив пояснення ОСОБА_2, дані ним під час проведення попереднього судового засідання щодо відсутності його вини  в завданні шкоди позивачки внаслідок затоплення квартири останньої водою. Як виходить із таких пояснень  винною особою в цьому є КП «Житловик-3»,який не утримує дах, та несучі конструкції будинку в належному стані, що  і стало причиною потрапляння в квартиру позивачки атмосферних опадів.  Така позиція відповідача є його припущенням, спростовується наданими доказами, є версією, що спрямована на ухилення від настання цивільно-правової відповідальності за власну неправомірну поведінку.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст. ст.  3, 11-16, 22, 23, 1166, 1167, 1192 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 79, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, КП «Житловик-3» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди  – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди – 10813 грн, компенсацію за моральну шкоду – 5000 грн, судовий збір 51 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн, за проведення експертизи – 3230 грн, а загалом – 19214 грн.

Зобов’язати ОСОБА_2 своїми силами та за рахунок власних коштів демонтувати самовільну систему опалення квартири АДРЕСА_4 із накопичувальним баком з насосом встановленим самовільно  на технічному поверсі зазначеного будинку.

Строк виконання рішення в частині проведення демонтажу самовільної система опалення квартири АДРЕСА_4 та самовільно встановленого накопичувального баку з насосом на технічному поверсі зазначеного будинку  встановити – 1 місяць з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір  в розмірі 65,63 грн.

В решті частині позовних вимог та до відповідача КП «Житловик-3» - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Євпаторійський міський суд АР Крим шляхом подачі в 10-денний трок з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі відсутності в судовому засіданні, в тому самому порядку та строки – з дня отримання копії судового рішення.

Суддя                                                                    І.О.Захарова