Судове рішення #1688225
Справа № 1-70

Справа № 1-70

2007р

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня        2007 року Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого - судді Марчака Ю.І

секретаря                                     Мартиновської І.П.

прокурора                                    Романовського І.О

захисників                                   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рогатині кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с Луковець-Вишнівський , Рогатинського району , Івано-Франківської області , жителя АДРЕСА_1. громадянина України , Українця , з неповною вищою освітою , одруженого має на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України ,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не судимого , непрацюючого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, та батька -інваліда 1 групи,   в скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженця с Білопілля , Локачинського району , Волинської області , жителя АДРЕСА_4, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого , непрацюючого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не судимого , в скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей,     не судимого , в скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6   ОСОБА_7 за  попередньою  змовою  групою осіб вчинили таємне викрадення чужого майна

Злочин вчинено при наступних обставинах. Так 21 грудня 2006 року, близько 12.00 год., члени локомотивної бригади тепловозу 2М62У-0182 машиніст ОСОБА_6 та помічник машиніста ОСОБА_7, знаходячись на станції Хриплін подзвонили на мобільний телефон ОСОБА_4 та запропонували йому допомогти викрасти з тепловоза солярку. Згідно розподілу обов'язків машиніст тепловозу ОСОБА_6 та помічник машиніста ОСОБА_7 повинні були злити з паливної системи тепловозу дизельне пальне в кількості 200-220 літрів та передати його ОСОБА_4 на залізничному перегоні Бурштин - Журавно, де на окремих

 

ділянках, в зв'язку із затяжними підйомами, швидкість руху поїзда знижується. За це ОСОБА_4 повинен був передати машиністу ОСОБА_6 та помічнику машиніста ОСОБА_7 460 грн.. Після цього ОСОБА_4 домовився із ОСОБА_5 про спільне викрадення дизельного пального, доручивши останньому зібрати каністри з викраденим паливом на 83 кілометрі перегону Букачівці - Журавно Львівської залізниці, поблизу смт. Букачівці Рогатинського району Івано-Франківської області.

Біля 14 год. 15 хв., ОСОБА_4, знаходячись на пікеті 93 кілометру перегону Бурштин -Букачівці Львівської залізниці, на ходу передав шість порожніх каністр ОСОБА_7 -помічнику машиніста вказаного тепловоза, який рухався у складі вантажного поїзда № 2211 за маршрутом Ямниця - Львів. Отримавши на ходу поїзда від ОСОБА_4 порожні каністри, помічник машиніста тепловоза ОСОБА_7 злив з паливної системи ввіреного їм тепловозу через одну з трубок подачі пального до дизеля 220 літрів дизельного палива, яким наповнив зазначені каністри . А на 83 кілометрі перегону Букачівці - Журавно помічник машиніста тепловоза ОСОБА_7, згідно з домовленістю, на ходу викинув заповнені дизпаливом каністри на ліву сторону по ходу поїзда на залізничний насип. Каністри з викраденим пальним ОСОБА_5 намагався підібрати на залізничному насипі 5 пікеті 83 кілометру перегону Букачівці -Журавно, але був затриманий працівниками міліції і викрадене пальне в кількості 220літрів загальною вартістю 778 грн. було вилучене.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив , що приблизно з 2002 року він не мав постійної роботи, та займався у своєму підсобному господарстві і з результату його роботи жила вся родина. Для обробітку землі він використовував дизельний гусеничний трактор, а щоб здешевити вартість пального він звернувся до машиністів тепловозів , які зупинялися на станції Букачівці і просив останніх продати йому дизпаливо. При цьому він залишав їм номер свого мобільного телефону -НОМЕР_1.

Близько 11 год. 21 грудня 2006 року йому подзвонив машиніст та сказав що може продати близько 200 літрів дизпалива, коли буде тепловозом повертатись з м. Івано-Франківська до Львова . Після цього дзвінка він зустрів ОСОБА_5 , якого попросив під'їхати на 83 кілометр перегону Букачівці-Бурштин, де машиністи тепловозу повинні для нього передати декілька каністр із соляркою. Вказані каністри останній повинен забрати від машиністів і дивитись , що б з них не витекла солярка. Вдома він зібрав порожні каністри та відвіз на 93 кілометр перегону Букачівці-Бурштин, де порожні пластмасові каністри, дві по 60 літрів, одна 40 літрів та три по 20 літрів зв'язав мотузкою та під кришку однієї із каністр поклав поліетиленовий прозорий пакет з грошима в сумі 460 грн. Коли появився поїзд він залишив автомобіль у лісі, а сам вийшов на насип, підняв догори руку з велосипедною покришкою до якої були прив'язані каністри . Оскільки стояв спиною до поїзда, то не бачив, а лише тільки відчув, як хтось підхопив за велосипедну покришку всі порожні каністри. Одразу ж сів у машину та поїхав на місце де ОСОБА_5 повинен був збирати каністри. Коли він приїхав на приїхав 83 кілометр перегону Букачівці-Бурштин то там було четверо людей та ОСОБА_5 Незнайомі люди представились працівниками міліції та пояснили що затримали їх за крадіжку дизпалива. Каністри з дизпаливом стояли поруч на землі їх завантажили у автомобіль „Москвич", а в дальнійшому його та ОСОБА_5 доставили в м. Львів в транспортну міліцію. У вчиненому розкаюється просить строго не карати злочин вчинив у зв'язку із важким матеріальним становищем , що склалось в сім'ї. Просить застосувати до нього ст.1 п.Б Закону України "Про амністію" від 12 червня 2007 року та від призначеного покарання звільнити.

Підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю та пояснив , що з 1988 року до моменту скоєння злочину він працював в локомотивному депо Львів-Захід Львівської залізниці на посадах помічника машиніста тепловоза і електровоза, а з травня 2002 року машиніста тепловоза. 20 грудня 2006 року він разом із ОСОБА_7 тепловозом доставили вантажний поїзд із м. Львова в м. Івано-Франківськ , а 21 грудня 2006 року в оборотному депо Івано-Франківськ вони прийняли вантажний поїзд , який повинні були доставити в м. Львів. На станції Івано-Франківськ приблизно в 12год. помічник машиніста ОСОБА_7 повідомив йому, що на його мобільний телефон дзвонив „хлопець з Букачівець", який пропонував купити  в них    дизельне пальне. Обговоривши це питання з

 

помічником, вони вирішив продати цьому хлопцю дизпаливо в кількості від 100 до 200 літрів. При цьому ціни вони не обговорювали, розраховуючи на ціну 2.00 - 2.20 гривень за літр. Через деякий час помічник ОСОБА_7 повідомив , що «хлопець з Букачівець" передасть їм каністри на 93 кілометрі перегону Бурштин - Букачівці , а на 83 кілометрі перегону Букачівці - Журавно необхідно буде викинути з тепловозу вказані каністри. Під»їхавши до 93 кілометру перегону Бурштин - Букачівці на підйомі ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_4, як йому тепер стало відомо , пластикові каністри. Із пояснень ОСОБА_7, в одній з каністр був поліетиленовий пакет з грошима. Розкрутивши трубку паливної системи у дизельному приміщенні помічник ОСОБА_7 наповнив каністри, які викинув з поїзда на 83 кілометрі перегону Букачівці - Журавно. Коли викидали каністри з тепловоза, нікого в цей час на вказаному кілометрі він не бачив Скільки каністр солярки було злито з тепловоза він сказати не може оскільки в цей час керував тепловозом. Отримані гроші вони розділили порівну. Свою половину він положив на пульт, а ОСОБА_7 свою у сумку.

Коли під'їжджали до станції Персенківка їх по радіозв'язку викликав черговий по станції і повідомив, на яку колію вони будуть прийняті , а також він повідомив , що на ст. Львів їх чекає міліція. Вони зрозуміли , що факт крадіжки викрито і у вікно викинули гроші. . У вчиненому розкаюється просить строго не карати . Злочин вчинив тому , що його сім'я перебувала у важкому матеріальному становищі. Просить застосувати до нього ст.1 п.Б Закону України "Про амністію" від 12 червня 2007 року та від призначеного покарання звільнити.

Підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю та пояснив , що близько 1,5 року він працює в парі з машиністом тепловоза ОСОБА_6 20 12.2006року вони прийняли тепловоз та прослідували із ст. Клепарів до ст. Хриплін Львівської залізниці. Після відпочинку, біля 10 год 21.12.2006 року в оборотному депо Івано-Франківськ вони прийняли тепловоз та повинні були прослідувати із станції Хриплін до ст. Львів. Біля 12.00год нього на мобільний телефон передзвонив невідомий мужчина , який назвався ОСОБА_8 і запропонував придбати в них дизельне пальне. Останньому він повідомив , що порадиться з машиністом. Отримавши згоду від ОСОБА_6 він передзвонив на мобільний телефон ОСОБА_8 та повідомив , що зможуть продати біля 100 (сто) літрів дизпалива. Раніше з ОСОБА_8 він ніколи по мобільному телефону не спілкувався, номер свого мобільного телефону йому не давав. Звідки ОСОБА_8 знав номер його мобільного телефону йому не відомо. Близько 14.00 год., прослідувавши станцію Бурштин він передзвонив ОСОБА_8, та повідомив останнього, що вони під'їжджають. Відповідно до домовленості ОСОБА_4 , як йому в даний час стало відомо , що це було псевдо «ОСОБА_8» , на 93 км перегону Бурштин-Букачівці передав йому на ходу порожні каністри, в одній з яких були гроші. Розкрутивши трубку паливної системи, що йде до манометра, він набрав усі передані пластмасові каністри. Наповнивши каністри дизпаливом він викинув їх по ліву сторону по ходу поїзда на 83 км перегону Букачівці - Журавно . Він визнає , що ним було наповнено 6 каністр і злив біля 220 літрів солярки із паливної системи тепловоза . Під'їжджаючи до станції Персенківка йому стало відомо , що черговий по станції повідомив їм , що на ст. Львів їх чекає міліція. Машиніст ОСОБА_6 наказав викинути гроші у вікно , що він і зробив оскільки вони зрозуміли , що факт крадіжки викрито . У вчиненому розкаюється просить строго не карати . Злочин вчинив тому , що його сім'я перебувала у важкому матеріальному становищі. Просить застосувати до нього ст.1 п.Б Закону України "Про амністію" від 12 червня 2007 року та від призначеного покарання звільнити.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав частково та пояснив , що з підсудним ОСОБА_4 знайомий давно . 21 грудня 2006 року. ОСОБА_4 передзвонив йому на мобільний телефон і пояснив , що придбав у машиністів тепловоза солярку , яку йому повинні скинути на 83 кілометрі перегону Журавно -Букачівці о 14 годині. Згідно пояснень ОСОБА_4він повинен був вийти на вказане місце і зібрати викинені з поїзда каністри з дизпаливом та пильнувати їх до його приїзду.Він погодився допомогти ОСОБА_4 оскільки останній неодноразово допомагав йому по господарству . На 83 кілометр пергону він приїхав на автомобілі ВАЗ 2106. Поїзда він вже не бачив , а біля колії він побачив шість каністр (одна кругла, біла - 40 літрів, дві великі, прямокутні, сині по 60 літрів, дві прямокутні, сині по 20 літрів та одна прямокутна біла, теж 20 літрів). Всі каністри були заповнені

 

дизпаливом. З насипу він почав стягувати каністри із соляркою і в той момент до нього на автомобілі під'їхали люди, які представились працівниками міліції та затримали його. Із їхніх пояснень йому стало зрозуміло , що його затримано в підозрі викрадення дизпалива з тепловозу. Через 20-30 хвилин до них під»їхав на автомобілі «Москвич» ОСОБА_4 , якого теж було затримано. Каністри з дизпаливом було завантажено в автомобіль«Москвич» ОСОБА_4, після чого їх було доставлено у м. Львів в лінійний відділ на станції Львів. Про те, що дизпаливо крадене він не знав, він ніколи не бачив хто і звідки скидав з поїзда каністри з пальним, з тепловозу чи з вагонів. ОСОБА_4 запевняв його, що дизпаливо постійно купує, а поїздами його йому тільки привозять. Коли б йому було відомо , що дизпаливо крадене, він би ніколи не погодився допомагати ОСОБА_4 . А погодився допомагати ОСОБА_4 тому , що в нього двоє маленьких дітей , його сім'я живе бідно і 20 - 30 гривень для нього була значна допомога. Просить застосувати до нього ст.1 п.Б Закону України "Про амністію" від 12 червня 2007 року та від призначеного покарання звільнити.

Не дивлячись на те, що ОСОБА_5 свою вину у вчиненому злочині визнає частково , а підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 свою вину у вчиненому злочині визнають повністю , їхня вина в повному об'ємі пред'явленого обвинувачення повністю доведена сукупністю зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів: показами свідків, протоколами слідчих дій , речовими доказами, та іншими доказами .

Зокрема:

Показами свідка ОСОБА_9 про те , що вона працює розшифрувальником в локомотивному депо Львів-Захід. Провівши розшифрування швидкостемірної стрічки тепловозу 2М62У-0182 нею було встановлено , що вказаний тепловоз знизив швидкість на перегоні між 93 та 83 км.   Бурштин - Букачівці - Журавно.

Показами свідка ОСОБА_10 про те , що провівши перевірку правильності використання пального 21.12.2006р машиністом тепловозу 2М62У-0182 на перегоні Хриплін -Львів було встановлено факт нестачі пального в кількості 221 літра солярки .

Показами свідка ОСОБА_11 про те , що 21.12.2006 р. біля 14 год вони проводили оперативно-розшукові міроприємства на перегоні між 93 та 83 км. залізниці Бурштин -Букачівці - Журавно. Коли перебували біля 93 км. Побачили , як з тепловозу скинули каністри з соляркою . Одразуж зафіксували номер тепловоза та під'їхали до місця де скидали каністри . Там одразу ж на місці затримали ОСОБА_5. , який збирав каністри , а через декілька хвилин до них під'їхав автомашиною „ Москвич" ОСОБА_4, якого вони також затримали . Затриманих вони доставили в м. Львів . Аналогічні пояснення дали свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14

Із листа керівництва локомотивного депо „Львів_захід" № 1309 від 22.12.2006р , вбачається , що під час здачі зміни локомотивною бригадою в складі машиніста ОСОБА_6 та помічника машиніста ОСОБА_7 виявлено недостачу дизельного пального в тепловозі 2М62У-0182 (т.1 а.с. 43)

Із довідки про вартість викраденого дизпалива № 1307 від 22.12.2006р вбачається , що вартість одного літра солярки становить 3 грн. 54 коп., а загальна вартість 220 літрів викраденого пального складає - 778 грн.00 коп.( т.1 а.с.45)

Із розшифровки швидкостемірної стрічки поїзда № 3503/2211, який слідував з тепловозом 2М62У-0182 вбачається , що вказаний тепловоз знизив швидкість на перегоні між 93 та 83 км.   Бурштин - Букачівці - Журавно. (т.1 а.с.40-41, 235-236).

Із протоколу огляду речових доказів каністр з дизпаливом , яке було проведено 25.12.2006р. вбачається , що сумарний вміст каністр становив 220 літрів. ( т.1 а.с. 161-171)

Із   висновку   експерта   у   фізико-хімічній   порівняльній   експертизі    взірців   пальногс

 

вилучених з паливних баків тепловозу 2М62У-0182 та шести каністр, вилучених у ОСОБА_4 на місці скоєння злочину вбачається , що подані шість взірців дизельного палива з вилучених ємностей є подібними за своїми родовими ознаками з взірцями дизельного палива , вилученого з паливних баків тепловозу 2М62У-0182 .( т.1 а.с.208-210)

Із роздруківок телефонних розмов абонентського НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, вбачається , що там фігурують розмови з ОСОБА_5, ОСОБА_15 та ОСОБА_7.. Із вказаної роздруківки також вбачається , що саме ОСОБА_7 з тел. НОМЕР_2 21.12.2006р біля 12.26 год . подзвонив до ОСОБА_4 ( т.2 а. с . 123; 46-148).

Із протоколу відтворення обстановки і обставин події, проведеного з ОСОБА_4, вбачається , що останній показав на якому місці на колії та в який спосіб передавав на ходу порожні каністри, (т.2 а.с. 239-243)

Із протоколу відтворення обстановки і обставин події, проведеного з ОСОБА_5, вбачається , що останній показав місце на колії, де збирав наповнені паливом каністри .(т.2 а.с. 244-246)

Із протоколу відтворень обстановки і обставин події, проведеного ОСОБА_6 вбачається , що останній показав місце на колії де його помічник отримував порожні каністри та скидав їх з поїзда наповнені паливом, (т.2 а.с. 247-248, 249-250)

Із протоколу відтворення обстановки і обставин події, проведеного з ОСОБА_7., вбачається ,що останній показав з якого місця паливної системи тепловозу він зливав паливо. (т.3 а.с. 56-57)

При вирішенні справи суд критично оцінює покази ОСОБА_5 в частині того , що йому не було відомо про те, що дизпаливо будуть викидати з поїзда крадене. Вказані покази суд оцінює критично і вважає , що вони не відповідають дійсним обставинам справи оскільки вони спростовуються сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів, а саме показам показами ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , висновками судових експертів, протоколом відтворення обстановки і обставин події.

З врахуванням наведеного суд вважає, що дії ОСОБА_4 , ОСОБА_5. ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ст.185 ч. 2   КК України за кваліфікуючими ознаками умисного вчинення

за   попередньою   змовою   групою   осіб      таємного   викрадення   чужого майна кваліфіковано правильно , а їхня вина в скоєному злочині доведена повністю.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних , їхній вік, сімейний стан, стан здоров'я, не працюють , мають на утриманні неповнолітніх дітей , у вчиненому розкаюється. Обставиною , що обтяжує покарання слід визнати вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб . Обставиною , що пом'якшують покарання підсудних слід визнати активне сприяння розкриттю злочину.

Враховуючи наведене суд вважає, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7 слід призначити покарання в межах санкції передбаченої законом , оскільки таке покарання буде достатнім для їхнього виправлення та попередження нових злочинів. Оскільки підсудні мають на утриманні неповнолітніх дітей і просять застосувати до них ст. 1 п.Б Закону України "Про амністію" від 12 червня 2007 року то від призначеного покарання ОСОБА_4, ОСОБА_5. ОСОБА_6, ОСОБА_7 слід звільнити.

Судові витрати віднести за рахунок держави .

Керуючись ст. ст. 323, 324 , 327 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

 

ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 визнати винними в скоєнні злочину передбаченому ст 185 ч.2 КК України та призначити кожному покарання у вигляді одного року обмеження волі .

На підставі ст.1 п.Б Закону України "Про амністію" від 12 червня 2007 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звільнити від призначеного покарання у вигляді одного року обмеження волі

Витрати за проведення експертиз віднести за рахунок держави.

Речові докази 220 літрів дизпалива повернути локомотивному депо Львів -Захід.

Речові докази каністри , велосипедні покришки з мотузками знищити.

Речові докази мобільні телефони повернути ОСОБА_4 Simens-BenG A-70, ОСОБА_5 Nokia 1101 ,ОСОБА_6 Nokia 1101 ,    ОСОБА_7 Samsung x-120

Речовий доказ автомобіль Москвич М-2140 випуску 1976року, двигун НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, шасі НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_6 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу повернути власнику ОСОБА_16, або особам які діють від її імені.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 залишити без зміни - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Судової Палати в кримінальних справах Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд на протязі 15 діб з дня її проголошення, шляхом подачі апеляції через Рогатинський районний суд.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація