Справа № 1-47 2007р.
ВИРОК
ЇМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2007 року. смт. Веселинове
Миколаївської області Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого- судді Орленко Л. О.
при секретарі Чернозуб Л.В.
за участю прокурора - Морозова Д. М.
потерпілої Дармограй І. А.
представника потерпілої ОСОБА_3
захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Києва, громадянина України, освіта повна вища, не одруженого, працюючого інженером в Комп'ютерному Центрі Промінвестбанку, жителя мАДРЕСА_1раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
4 вересня 2006 року біля 14.00 год. на ділянці 47 км. +300 м. автодороги Миколаїв -Доманівка -Березки в с Піщаний Брід Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_1, керуючи технічно справним легковим автомобілем ВАЗ - 21093, державний знак НОМЕР_1, в якому пасажирів не було, рухався з м. Києва в напрямку м. Миколаєва по правій стороні проїзної частини по ходу руху автодороги Миколаїв - Доманівка -Березки.
У цей час по лівій стороні по ходу її руху на узбіччі автодороги Миколаїв -Доманівка - Березки в напрямку смт. Веселинове рухалася на велосипеді потерпіла ОСОБА_4
ОСОБА_1, рухаючись по правій стороні проїзної частини в напрямку М. Миколаєва в с Піщаний Брід, намагаючись уникнути наїзду на домашню птицю, здійснив маневр з виїздом на праве узбіччя дороги, по якому в зустрічному напрямку рухалася на велосипеді ОСОБА_4, не прийняв заходів до екстреного зупинення автомобіля, в результаті чого допустив зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_4, чим порушив вимоги п.1.3 ПДР, відповідно до якого учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, п.1.5 ПДР, відповідно до якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоди для руху, загрожувати життю та здоров'ю громадян, п. 2.3.6 ПДР, згідно з яким водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, п. 10.1 ПДР, передбачаючого, що водій перед початком руху, перестроюванням та любою іншою зміною напрямку руху, повинен впевнитися, що це буде небезпечним та не складе
перешкоди або небезпеки для інших учасників руху, п.12.1 ПДР відповідно до якого під час вибору безпечної швидкості руху водій повинен врахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, п.12.3 ПДР, згідно з яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
Внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху потерпілій ОСОБА_4 були спричиненні тілесні ушкодження у виді перелому дужки 2-го шийного хребта, вивих 2-го шийного хребта, часткове забиття спинного мозку з порізом лівої руки, струс головного мозку, забиття м'яких тканин голови, лівого плеча та плечового суглобу, кінцівок грудної клітини, гематоми лівого плеча, садно кінцівок, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №260 м/д від 06.10.2006 р. відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у скоєному злочині визнав повністю, при цьому показав, що 4 вересня 2006 року він рухався на автомобілі ВАЗ -21093, державний знак НОМЕР_1 по правій стороні проїзної частини дороги з м. Києва в м. Миколаїв. Біля 14.00 год., проїжджаючи по с Піщаний Брід Веселинівського району по ділянці дороги, правий край якої мав ушкодження, він намагався уникнути зіткнення з домашньою птицею, яка раптово вибігла на дорогу, повернувши автомобіль вправо ближче до узбіччя. В цей момент він побачив потерпілу, яка рухалася назустріч на велосипеді. Намагаючись її об'їхати, почав гальмувати, повернувши кермо вліво, проте уникнути зіткнення не вдалося.
Окрім повного визнання вини самим підсудним, його вина за ч.2 ст. 286 КК України підтверджується і іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що 4 вересня 2006 року біля 14.00 год. в с Піщаний Брід вона на велосипеді рухалася по правому узбіччю в зустрічному напрямку з автомобілем ВАЗ - 21093, державний знак НОМЕР_1. Побачивши, що автомобіль різко повернув вправо, вона почала з'їжджати ще правіше аж до кювету, і в цей момент сталося зіткнення. Внаслідок дорожньо -транспортної пригоди їй були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, і нині вона являється інвалідом другої групи.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 260 м/д від 06.10.2006 року (а.с. 55) потерпілій ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому дужки 2-го шийного хребта, вивиху 2-го шийного хребта, часткове забиття спинного мозку з порізом лівої руки, струс головного мозку, забиття м'яких тканин голови, лівого плеча та плечового суглобу, кінцівок, грудної клітини, гематоми лівого плеча, садно кінцівок, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпечності для життя.
Згідно з висновком автотехнічної експертизи № 4/50 від 30.10.2006 року ( а.с. 38-51) первинне контактування автомобіля ВАЗ-21093 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та велосипеду з рамою жіночого типу було зустрічне під час якого автомобіль ВАЗ-21093 розташувався правою частиною панелі переднього бамперу до переднього колеса велосипеда та кут між повздовжніми осями автомобіля склав 172 +-3 градуси. Зіткнення автомобіля ВАЗ-21093 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та велосипеду з рамою жіночого типу під керуванням ОСОБА_4 імовірно відбувалося на правому узбіччі -узбіччі смуги руху автомобіля ВАЗ-21093 д.н.з. НОМЕР_1. Велосипед з рамою жіночого типу під час зіткнення контактував переднім колесом, крилом переднього колеса, вилкою переднього колеса.
З даних висновків автотехнічних експертиз № 1/161 від 30.10.2006 p., № 1/179 від 15.12.2006 p., № 1/219 від 10.01.2007 р. ( а.с. відповідно 62-68; 80-88; 97-109) вбачається, що ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху, згідно з яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; і у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР України, згідно з яким: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Таким чином, ОСОБА_1 перед виконанням маневру з виїздом на узбіччя повинен був впевнитися, що він буде безпечним, і повинен був зменшити швидкість аж до повної зупинки автомобіля. Згідно з цими ж висновками потерпіла ОСОБА_4 також повинна була діяти у відповідності до п.12.3 ПДР України.
Таким чином, проаналізувавши показання підсудного, які не суперечать фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, оцінивши їх в сукупності з іншими доказами, суд дійшов висновку, що вина підсудного в інкримінованому злочині доведена.
Суд вважає за необхідне кваліфікувати дії підсудного за ч.2 ст. 286 КК України -як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортного засобу особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.
При призначенні покарання суд враховує ступінь та характер суспільної небезпечності скоєного злочину та особу підсудного.
ОСОБА_1 скоїв злочин, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та часткове відшкодування завданої шкоди.
Підсудний за місцем проживання характеризується позитивно, (а.с. 222)
ОСОБА_1 працює інженером в Комп'ютерному Центрі Промінвестбанку, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони (а.с. 223), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Відповідно до консультативного висновку № 511\06 від 14.09.2006 р. ОСОБА_1 страждає на варикозне захворювання нижніх кінцівок та на хронічну венозну недостатність 3-го ст. , і йому рекомендовано оперативне лікування.
При призначенні покарання суд враховує поведінку підсудного після вчинення злочину, який залишився на місці пригоди та викликав швидку допомогу і супроводжував потерпілу до лікарні в с Степове Миколаївського району, а також добровільно передав їй гроші в сумі 3900 грн. на лікування.
Беручи до уваги ступінь та характер суспільної небезпечності вчиненого злочину, пом'якшуючі обставини, особу підсудного, ставлення підсудного до скоєного, його поведінку після вчинення злочину, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливо в умовах звільнення його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пп.2.3 ч.1 ст. 76 КК України.
Відповідно до п.21 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 р. №14 „ Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" суд при призначенні покарання зобов'язаний обговорити
питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортирними засобами.
Зважаючи не ту обставину, що внаслідок вчинення злочину потерпілій ОСОБА_4 були спричиненні тяжкі тілесні ушкодження і вона стала інвалідом другої групи, являється непрацездатною, а також враховуючи особу підсудного, його поведінку після вчинення злочину, суд з метою зміцнення дисципліни на автотранспорті та запобігання дорожньо-транспортним пригодам дійшов висновку про необхідність застосування додаткового покарання у виді позбавлення ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами строком на один рік.
В ході досудового слідства потерпіла ОСОБА_4 пред'явила до ОСОБА_1 позов про відшкодування матеріальної шкоди розміром 4117 грн. 22 коп. та заявила вимогу про компенсацію їй моральної шкоди в сумі 25 000 грн. (а.с. 134-135).
В судовому засіданні потерпіла зменшила розмір відшкодування матеріальної шкоди і просила стягнути з підсудного на її користь 3717 грн. 22 коп.3 врахуванням добровільно сплачених їй 400 грн., і компенсувати їй моральну шкоду в сумі 25 000 грн.
Відповідно до ст. 28 КПК України право пред'явлення цивільного позову в кримінальній справі належить особі, що зазнала від злочину збитків.
Як вбачається з вимог ст. 328 КПК України суд залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову задовольняє позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч. 5 ст. 334 КПК України суд має мотивувати у вироку прийняте рішення про задоволення цивільного позову, а також перевірити обгрунтованість заявлених вимог і навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню.
Як вбачається із матеріалів справи розмір понесених потерпілою матеріальних збитків підтверджується відповідними документами, а саме: товарними чеками, довідкою з КМП „Новий ринок", висновком для МСЕК, довідкою лікаря-ортопеда, квитанцією AT "Оптомедсервіс" на загальну суму 3275 грн.32 коп. - із них: на придбання ліків - 2375, 23 грн. (367, 20+1492, 80+345+40+11.40+3.78+57.15+57, 90); на придбання рентгенплівки - 18 грн., витрати на зубопротезування - 468, 09 грн., на придбання одягу та велосипеда „Либідь", які стали непридатними внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 414 грн.
Що стосується понесених потерпілою витрат в сумі 850 грн. за найом транспорту для поїздок до лікарень, то суд не може визнати таку вимогу обґрунтованою, оскільки вона не підтверджена документами.
Із досліджених в судовому засіданні розписок вбачається, що підсудним добровільно було передано для лікування потерпілої 3900 грн., що не оспорює сама потерпіла.
Зважаючи на те, що розмір матеріальної шкоди підтверджено на суму 3275 грн.З2 коп., а підсудний відшкодував потерпілій понесені витрати на суму 3900 грн., то таким чином суд вважає, що підсудними повністю добровільно відшкодована матеріальна шкода.
При розв'язанні цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди, то суд дійшов висновку про задоволення даної вимоги частково на суму 12 000 грн., виходячи з того, що потерпіла перенесла душевні страждання, викликані перенесенням нею фізичного болю, переляку, невпевненості в майбутньому, в позбавленні потерпілої нормального життя та звичного для неї способу життя, оскільки вона згідно з випискою із акта огляду МСЕК від 05.01.2007 р. стала інвалідом другої групи загального захворювання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, являється непрацездатною.
4
Питання про речові докази та відшкодування судових витрат підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. ст. 81, 91, 93 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321, 322, 323, 324, 327, 328, 330, 333, 334, 335, 343 КПК України,
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання:
за ч.2 ст. 286 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.
Встановити іспитовий строк - 2 (два) роки.
Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки:
· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;
· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.
Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 / один / рік підлягає реальному виконанню.
Цивільний позов ОСОБА_4задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_412 000 (дванадцять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.
Речові докази по справі: автомобіль ВАЗ -21093 д.н.з. НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_5, передати власнику - ОСОБА_1, (а.с. 152-153); велосипед з рамою жіночого типу зеленого кольору, який зберігається у потерпілої ОСОБА_4, - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_4, (а.с. 155-156).
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно- криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській обл. м. Миколаїв вул. Акіма 2-а, р\р 35229001000016 Управління Державного казначейства в Миколаївській області ОУ НБУ МФО 826013 код 25574110. судові витрати за проведення автотехнічних експертиз в сумі 1681 грн. 41 коп.
До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: підпис
Копія вірна
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області Орленко
- Номер: 1-в/636/336/24
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-47/2007
- Суд: Чугуївський міський суд Харківської області
- Суддя: Орленко Л.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.12.2024
- Дата етапу: 09.12.2024
- Номер: 1-в/636/336/24
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-47/2007
- Суд: Чугуївський міський суд Харківської області
- Суддя: Орленко Л.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.12.2024
- Дата етапу: 10.12.2024
- Номер: 1-в/636/336/24
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-47/2007
- Суд: Чугуївський міський суд Харківської області
- Суддя: Орленко Л.О.
- Результати справи: подання, заяву, клопотання задоволено, у тому числі частково
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.12.2024
- Дата етапу: 17.12.2024
- Номер: 1-в/636/336/24
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-47/2007
- Суд: Чугуївський міський суд Харківської області
- Суддя: Орленко Л.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.12.2024
- Дата етапу: 14.01.2025