СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
29 вересня 2006 року | Справа № 2-13/11441-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Антонової І.В.,
Латиніна О.А.,
секретар судового засідання Будяк К.А.
за участю представників сторін:
позивача, Нікітін Віталій Андрійович, довіреність № б/н від 11.07.06, товариство з обмеженою відповідальністю "Промхолдинг";
відповідача, Буянов Михайло Анатолійович (повноваження перевірені), директор, приватного підприємства "Город один";
відповідача, Понамарьова Наталія Юріївна, довіреність № 24/01/06/2404 від 07.10.05, Сімферопольська міська рада;
відповідача, Новікова Ніна Вікторівна, довіреність № 24/01-06/109 від 23.01.06, Сімферопольська міська рада;
відповідача, Воробйова Олена Володимирівна, довіреність № 24/01-06/107 від 23.01.06, Сімферопольська міська рада;
відповідача, Понамарьова Наталія Юріївна, довіреність № 24/01/06/2404 від 07.10.05, Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради;
відповідача, Новікова Ніна Вікторівна, довіреність № 24/01-06/109 від 23.01.06, Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради;
відповідача, Воробйова Олена Володимирівна, довіреність № 24/01-06/107 від 23.01.06, Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради;
3-ої особи, Нікітін Віталій Андрійович, довіреність № 710/12 від 02.08.06, відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс";
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Город один" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 18.08.2006 у справі № 2-13/11441-2006А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промхолдинг" (вул. Київська, 4, місто Сімферополь,95053)
до Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь,95000)
Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь,95000)
приватного підприємства "Город один" (вул. Чехова, 11, місто Сімферополь,95011)
третя особа: відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" (вул. Севастопольська, 20а,Сімферополь,95000)
про скасування рішень та визнання недійсним договору.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2006 року у справі № 2-13/11441-2006А (суддя Жукова А.І.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Промхолдинг" до Сімферопольської міської ради, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, приватного підприємства "Город один", 3-тя особа - відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" про скасування рішень та визнання недійсним договору задоволено.
Приватне підприємство "Город один", не погодившись з постановою суду першої інстанції звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2006 року було відкрито апеляційне провадження стосовно апеляційної скарги приватного підприємства "Город один".
У судовому засіданні позивач просить постанову суду залишити без змін, вважає її законною і обґрунтованою.
Представник відповідача просить постанову суду скасувати, з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим в порядку статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промхолдинг", звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів: Сімферопольської міської ради, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, приватного підприємства „Город один”, про скасування рішень Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 28.05.2004 № 1017 у частині узгодження оформлення земельної ділянки для будівництва АЗС; скасування рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 28.05.2004 № 1017 у частині вилучення земельної ділянки відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" площею 0,1 га (пункт 5); скасування рішення Сімферопольської міської ради від 23.12.2005 № 502 у частині виділення приватному підприємству „Город один” земельної ділянки в оренду для будівництва автозаправної станції (підпункт 5.33); визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1 га розташованої за адресою: місто Сімферополь, вул. Київська –вул. Фрунзе, від 11.01.2006 укладений між Сімферопольською міською радою і приватним підприємством „Город один”.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" являючись землекористувачем, на підставі державного акту на постійне користування ІІ-КМ № 002325 земельною ділянкою розташованої, у тому числі, і під цілісним майновим комплексом - Центральний автовокзал у місті Сімферополі, 14.08.2003 письмово дало згоду про вилучення з користування земельної ділянки площею 0,1 га на користь приватного підприємства „Город один”.
Однак, відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" раніше, у 2002 році, передав цілісний майновий комплекс - Центральний автовокзал у місті Сімферополі у статутний фонд третім особам 02.12.2002, товариство з обмеженою відповідальністю „Теркхолдінг” зазначене майно вніс у статутний фонд позивачу.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Теркхолдінг” посилаючись на статтю 377 Цивільного кодексу України вважає, що з моменту переходу права власності на нерухоме майно у нього виникають права на земельну ділянку, на якій воно розташовано. Отже, як вважає позивач, рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 28.05.2004 № 1017 у частині узгодження оформлення земельної ділянки для будівництва АЗС і в частині вилучення земельної ділянки відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" площею 0,1 га, рішення Сімферопольської міської ради від 23.12.2005 № 502 у частині виділення приватному підприємству „Город один” земельної ділянки в оренду для будівництва автозаправної станції винесені з порушенням його прав і підлягають скасуванню, а договір оренди земельної ділянки площею 0,1 га, розташованої за адресою: місто Сімферополь, вул. Київська –вул. Фрунзе від 11.01.2006 у реєстрі 3-14, укладеного між Сімферопольською міською радою і приватним підприємством „Город один”, визнанню недійсним.
Суд першої інстанції в постанові від 17.08.2006 ґрунтуючись на: рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-5/9168-2006 від 06.06.2006, яким визнане право власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Промхолдинг" на цілісний майновий комплекс - Центральний автовокзал у місті Сімферополь; на підготовленому Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради рішення № 1280 від 07.07.2006 „Про внесення пропозицій щодо скасування пунктів 5.32, 5.33, 5.34 рішення 35 сесії 4 скликання від 23.12.2005”, нормах права, які регулюють права власності, та статті 377 Цивільного кодексу України позовну заяву задовольнив у повному обсязі.
В апеляційній скарзі приватне підприємство „Город один” вказує, що господарським судом Автономної Республіки Крим у справі не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального і процесуального права. Відповідач просить постанову суду першої інстанції від 17.08.2006 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовної заяви відмовити.
При цьому заявник свої доводи обґрунтував наступним.
Згідно накладної № 31 ТХ від 18.11.2002 до товариства з обмеженою відповідальністю "Промхолдинг" від товариства з обмеженою відповідальністю „Теркхолдінг” у статутний фонд був переданий цілісний майновий комплекс - Центральний автовокзал у місті Сімферополі.
Інвентарна справа бюро технічної інвентаризації цілісного майнового комплексу - Центральний автовокзал у місті Сімферополь відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс", не може бути доказом того, що майно, зазначене в ньому як цілісний майновий комплекс –Центральний автовокзал, у тому же обсязі є майном позивача. Оскільки, воно могло змінюватися в натурі кожним з його наступних власників. А, тому що право власності на майновий комплекс ніким з наступних за відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" власників не переоформлялося, то й інвентаризація його відповідними фахівцями бюро технічної інвентаризації місця Сімферополя не проводилась.
Таке твердження засноване на обов'язковій вимозі бюро технічної інвентаризації для проведення інвентаризації - надання даних бухгалтерського обліку з указівкою по об'єктній залишковій вартості визначеного нерухомого майна, що, у зв'язку з переходом права власності, а, отже, і зняття з балансу підприємства, відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс", як мінімум з 2002 року, не могла бути надана. Отже, звірення фактичної наявності, складу, конфігурації займаної площі й інших складових з даними бухгалтерського обліку власника не мало міста.
Про те, що на відведеної приватному підприємству ”Город один” земельній ділянці, яка розташована за адресою: місто Сімферополь вул. Київська –вул. Фрунзе, відсутні будівлі чи зелені насадження (нерухоме майно) свідчать належно оформлені при формуванні документації спрямованої на відведення земельної ділянки і надання її в оренду, різні заключення, висновки й акти, що складалися посадовими особами, фахівцями різних напрямків, і експертами. Зокрема, на огляд суду, був наданий Проект землевпорядження „По відводу земельної ділянки приватному підприємству ”Город один” для будівництва автозаправної станції по вул. Київської –вул. Фрунзе міста Сімферополя”, розроблений у 2005 році Кримським управлінням геодезії, картографії і геоінформаційних систем.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промхолдинг", проти доводів апеляційної скарги і представника приватного підприємства ”Город один” заперечував, посилався на судові рішення щодо доведеності переходу до нього права власності на цілісний майновий комплекс - Центральний автовокзал у місті Сімферополь.
Позивач вважає, що належне йому майно знаходиться на наданому в оренду приватному підприємству ”Город один” земельній ділянці, що доводиться відповідністю інвентарної справи бюро технічної інвентаризації на цілісний майновий комплекс –Центральний автовокзал відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс", розташованого у місті Сімферополі по вул. Київська, 4, та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виданого відкритому акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Кримавтотранс". У зв’язку з чим, згідно норм матеріального права - статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України, він має права на переданий спірними рішеннями і договором оренди приватному підприємству ”Город один” земельну ділянку.
Представники Сімферопольської міської ради і Виконавчого комітету міста Сімферополя позовні вимоги підтримали, у задоволенні апеляційної скарги просили відмовити.
В обґрунтування своєї позиції вказали, що на момент розгляду спірних рішень, Сімферопольській міській раді і Виконавчому комітету міста Сімферополя не було відомо про перебування на земельній ділянці майна позивача. У наявності було лише відмовлення землекористувача від спірної земельної ділянки. Проте, коли і яким чином Сімферопольській міській раді і Виконавчому комітету Сімферопольської міської ради стало відомо про перебування майна на відведеному рішеннями, що оскаржуються, земельній ділянці, представники пояснили, що таки данні стали відомі з документів, що були надані їм, позивачем, у ході судового провадження.
Представником Сімферопольської міської ради додатково було пояснено, що вона в липні 2006 року змінила свою думку щодо виділеного спірними рішеннями земельної ділянки, на протилежне і направила пропозиції Виконавчому комітету міста Сімферополя спрямовані на вживання заходів щодо скасування рішень, що оскаржуються.
Представник третьої особи, та ж особа, що є представником позивача, виразив згоду з позивачем і просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доводи та заперечення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга приватного підприємства "Город один" підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню виходячи з наступного.
Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" було власником цілісного майнового комплексу –Центральний автовокзал у місті Сімферополі, Сімферопольська міська рада надала йому в постійне користування земельну ділянку.
Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" передало це майно третій особі в статутний фонд, товариство з обмеженою відповідальністю „Теркхолдінг” у 2002 році передало його позивачу. Потім, позивач, передав це майно в оренду акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Кримавтотранс".
28.05.2004 Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради прийняв рішення № 1017, яким дозволив фірмі „Іса плюс”, повноправним правонаступником якої є приватне підприємство "Город один", виконання комплексних робіт для будівництва автозаправної станції на земельній ділянці площею 0,1 га розташованої по вул. Київська –вул. Фрунзе, місто Сімферополь.
Крім того, зазначеним рішенням відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" зобов'язано внести зміни в правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою у зв'язку з вилученням частини земельної ділянки в останнього для будівництва автозаправної станції; 23.12.2005 Сімферопольська міська рада прийняла рішення № 502, яким надана приватному підприємству "Город один" земельна ділянка в оренду для будівництва автозаправної станції, яка розташована за адресою: місто Сімферополь, вул. Київська –вул. Фрунзе, 11.01.2006 укладений договір оренди між Сімферопольською міською радою і приватним підприємством „Город один”.
Приймаючи до уваги наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що, оскільки, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видавався відкритому акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" для обслуговування цілісного майнового комплексу –Центральний автовокзал у місті Сімферополь, право власності, на який у подальшому перейшло до позивача, то і позивач, також має права на використання земельної ділянки в межах вказаного державного акта, яка передавалася для обслуговування Центрального автовокзалу.
Судова колегія встановила, що відповідно до наказу фонду майна Автономної Республіки Крим від 28.10.1996 № 1742 відкритому акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" як внесок у статутний фонд був переданий цілісний майновий комплекс - Центральний автовокзал. Для обслуговування зазначеного майнового комплексу відкритому акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" у постійне користування була передана земельна ділянка.
У 2002 році цілісний майновий комплекс - Центральний автовокзал був переданий відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" у статутний фонд третьої особи. Однак, земельна ділянка, на якій розташований Центральний автовокзал у відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" не вилучався і залишився у його користуванні.
Згідно зі статтею 141 Земельного кодексу України, однією з підстав припинення права користування є вилучення земельної ділянки для суспільних і інших потреб.
Відповідно до статті 149 Земельного кодексу України, вилучення земельних ділянок здійснюється за згодою землекористувачів на підставі рішень, у тому числі міських рад відповідно до їхніх повноважень.
Статтею 83 Земельного кодексу України та пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, встановлено, що земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Сімферополя в особі Сімферопольської міської ради.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень, у тому числі міських рад, відноситься, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу.
Як встановлено судом першої інстанції, і що відповідає матеріалам справи, відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс", як користувач земельно ділянки, що має відповідні правовстановлюючі документи на неї, дає свою згоду на відчуження частини земельно ділянки, що знаходиться в постійному користуванні. Однак, судова колегія не може погодитися з правовою позицією суду першої інстанції в частині висновку про відсутність права відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" на дачу згоди на вилучення частини земельної ділянки. Так, як уже зазначалося, відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" відповідно до державного акта на право постійного користування землею було правомочним користувачем земельної ділянки.
Згідно з частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України, придбання права на землю громадянами і юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування.
Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України встановлено те, що надання земельної ділянки, що знаходиться у власності чи в користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) такої земельної ділянки.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою засвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором.
Позивач, у ході судового засідання не представив документів, що підтверджують його право власності, користування, чи оренди на зазначену земельну ділянку.
Також товариством з обмеженою відповідальністю "Промхолдинг" не було надано доказів того, що він звертався до власника земельної ділянки для вирішення питання про виділення позивачу зазначеної земельної ділянки і за його заявою було прийняте яке-небудь рішення.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, забороняється приступати до використання земельної ділянки до одержання документа, що засвідчує право на нього.
Як встановлено судовою колегією, позивачем не доведено те, що він є власником або користувачем земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, користувачем земельної ділянки, згідно акту на право постійного користування, було відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс".
Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, дача землекористувачем згоди на вилучення земельної ділянки є абсолютним правом землекористувача і не залежить від думки яких-небудь осіб.
Судовою колегією встановлено, що висновок суду першої інстанції про неправомірність дачі згоди відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" на вилучення земельної ділянки і необхідності згоди позивача на дачу такої згоди не знаходить свого підтвердження.
Таким чином, статті 141, 143 Земельного кодексу України, на яки посилається суд першої інстанції, що регулюють порядок і підстави припинення права користування земельною ділянкою, на позивача, що не є користувачем земельної ділянки, не поширюються.
Відповідно до статті 30 Закону України „Про місцеве самоврядування” у числі повноважень Виконавчого комітету міської ради входить вживання заходів для розширення, упорядкування і розвитку транспорту.
У виконання зазначених повноважень, у вигляді суспільної необхідності, з метою поліпшення постачання паливом власників транспортних засобів, рішенням 12 сесії міської ради XXIV скликання від 24.09.2003 за № 191 затверджена „Коректування схеми розміщення автозаправних станцій у місті Сімферополі”. Позиція 102 якої, передбачає розміщення автозаправної станції по вул. Київської –вул. Фрунзе, на земельній ділянці, раніше наданій у користування відкритому акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Кримавтотранс".
Право відповідачів - Сімферопольської міської ради та Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради на прийняття рішень, що оскаржуються, передбачено статтями 26 і 33 Закону України „Про місцеве самоврядування”.
Таким чином, не знаходить свого підтвердження висновок суду першої інстанції про неправомірність дій вказаних відповідачів та заподіяння шкоди споживачам транспортних послуг.
Також, судовою колегією встановлено, що приватному підприємству ”Город один” була передана в оренду у відповідності зі статтею 124 Земельного кодексу України, земельна ділянка, яка розташована по вул. Київська –вул. Фрунзе, для будівництва передбаченою „Коректуванням схеми розміщення автозаправних станцій у місті Сімферополі” автозаправної станції.
Право приватного підприємства ”Город один” на користування зазначеною земельною ділянкою підтверджується укладеним у встановленому порядку договором оренди.
Зміст зазначеного договору оренди цілком відповідає вимогам, викладеним у статтях 14, 15 Закону України „Про оренду землі”.
Відповідно до статті 27 зазначеного Закону України, орендарю земельної ділянки забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку, нарівні з захистом права власності на земельну ділянку.
Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки, землекористувач може вимагати усунення будь яких порушень його прав на землю.
Згідно рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-5/10930-2006 від 04.06.2006 за позовом приватного підприємства ”Город один” до відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що набуло законної сили, відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" зобов'язано звільнити земельну ділянку й усунути перешкоди в її користуванні. Зазначеним рішенням підтверджене безумовне право приватного підприємства ”Город один” на володіння і користування спірною земельною ділянкою. Отже, приватне підприємство ”Город один” в даний момент є єдиним правомочним землекористувачем спірної земельної ділянки.
Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, дотримання яких необхідно для дійсності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити дійсному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним основам суспільства. Особи, що здійснюють правочин повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину повинне бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків обумовлених ним.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, правочин є недійсним, якщо в момент його здійснення, сторони, що його укладають не дотрималися вимоги, установленої статтею 203 Цивільного кодексу України.
Судовою колегією встановлено, що в момент здійснення правочину стосовно оренди земельної ділянки, розташованої по вул. Київська –вул. Фрунзе, місто Сімферополь, сторони договору оренди, а саме Сімферопольська міська рада та приватне підприємство ”Город один” дотрималися передбачених статтею 203 Цивільного кодексу України і статтями 14, 15 Закону України „Про оренду землі” вимог. Виходячи з цього суд першої інстанції не мав правових підстав визнавати договір оренди недійсним.
Твердження позивача про його право на земельну ділянку, передану в оренду приватному підприємству ”Город один”, у зв’язку перебуванням на ньому майна позивача, судова колегія вважає недоведеним з наступних підстав.
Судовою колегією встановлено, що ні Виконавчим комітетом міста Сімферополя, ні Сімферопольською міською радою право власності на цілісний майновий комплекс - Центральний автовокзал, який розташований за адресою: вул. Київської, 4, місто Сімферополь, на ім'я позивача не реєструвалося і свідоцтво про право власності не видавалося.
Позивач також не звертався до власника земельної ділянки –Сімферопольської міської ради, для одержання дозволу розробки проекту відводу земельної ділянки, уточнення його меж і площі для обслуговування свого майна, у тому числі розташованого на його думку на виділеної приватному підприємству ”Город один” земельної ділянці.
Судова колегія вважає, що інвентарна справа бюро технічної інвентаризації на цілісний майновий комплекс - Центральний автовокзал у місті Сімферополі відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс", не може бути доказом того, що майно, зазначене у ньому як цілісний майновий комплекс –Центральний автовокзал місті Сімферополі, у тім же обсязі є майном позивача.
Позивачем не доведено те, що майно не перетерпіло змін у натурі при володінні їм кожним з його наступних за відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" власників. Право власності на майновий комплекс ні ким з наступних за відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" власників не переоформлялося, та відповідно до Тимчасового положення „Про порядок реєстрації прав на нерухоме майно” затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 за № 7/5, не робилась інвентаризація цілісного майнового комплексу позивача з 2002 року.
При цьому, судом встановлено, що при формуванні документації, спрямованої на відведення земельної ділянки і надання її в оренду приватному підприємству ”Город один”, провадилися різні висновки, у тому числі експертні, складалися акти, посадовими особами, фахівцями різних напрямків, і експертами, пов’язані з можливістю виділення земельної ділянки.
Зокрема на огляд сторонам та судової колегії був наданий Проект землевпорядження „По відводу земельної ділянки приватному підприємству ”Город один” для будівництва автозаправної станції по вул. Київської –вул. Фрунзе міста Сімферополя”, розробленої Кримським управлінням геодезії, картографії і геоінформаційних систем.
Таким чином, у матеріалах проекту землевпорядження судовою колегією були досліджені:
· висновок державної землевпорядної експертизи, відповідно до якого на момент обстеження 10.03.2005 земельна ділянка була вільна від забудови і зелених насаджень;
· висновок Держекологічної експертизи від 03.12.2004, підписаний Головою Рескомэкоресурсов Криму, у якому зазначено, що ділянка вільна від забудови і земельних насаджень;
· акт вибору й обстеження земельної ділянки по вул. Київська –вул. Фрунзе, підписаний 20-тю посадовими особами міста Сімферополя і Автономної Республіки Крим, у тому числі архітектором міста Сімферополя і головою комітету з керування земельними ресурсами, у якому зазначено, що ділянка вільна від забудов;
· висновок № 32 щодо вибору земельної ділянки від 14.04.2004, у пункті 7 і 8 якого зазначено, комісійно здійснювався виїзд на територію земельної ділянки, вид ґрунту – суглинок;
· висновок про можливість цільового використання земельної ділянки № 6502 затверджений 22.12.2004 начальником керування містобудування й архітектури міста Сімферополя, у якому зазнвчено, що земельна ділянка, яка розташована по вул. Київської – вул. Фрунзе, вільна від забудов.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що постанова місцевого господарського суду постановлена з порушенням норм матеріального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга приватного підприємства "Город один" підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Автономної Республіки Крим скасуванню.
Керуючись статтями 195, 198, 202, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства “Город один” задовольнити.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.08.2006 у справі № 2-13/11441-2006А скасувати.
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Промхолдинг" відмовити.
Постанова набирає чинності з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді І.В. Антонова
О.А.Латинін