Справа № 2-629/11

РІШЕННЯ

іменем України

          "11" травня 2011 р.                      Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

          головуючого - судді            Бучківської В.  Л.

          при секретарі                            Андріяшиній О.В.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди,

                                                     в с т а н о в и в:

          Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить зобов’язати відповідача не принижувати її честь і гідність, вибачитися перед нею в присутності ОСОБА_3 за нецензурні висловлювання, спростувавши неправдивість наклепницьких та принижуючих її гідність висловлювань, та стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в жовтні 2010 року вона зустрілася на подвір’ї з відповідачем, остання безпричинно почала обзивати її нецензурними словами, поширила відомості про те, що вона все життя веде аморальний спосіб життя, згадала образливими словами її сина. За кілька днів до цього відповідач зустріла на ринку її товаришку ОСОБА_3, і запитувала у останньої, чому вона допомагає їй, та принижувала її нецензурними словами. Просить  зобов’язати відповідача не принижувати її честь і гідність, вибачитися перед нею в присутності ОСОБА_3 за нецензурні висловлювання. Зазначила, що через отриману образу від відповідача у неї піднамається артеріальний тиск, порушуються нормальні життєві зв’язки, внаслідок чого збільшилися видатки на купівлю ліків. Через ці події вона пережила стрес, душевний біль, страждання, переживання, а тому просить стягнути з відповідача заподіяну їй моральну шкоду. Просить суд врахувати, що вона є інвалідом ІІ групи, проживає одна, немає нікого, хто б міг за неї заступитися, чим відповідач користається, а також врахувати, що відповідач була притягнутою до відповідальності у справі про захист честі, гідності та ділової репутації.

          В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги, просить суд, щоб відповідач вибачилася перед нею в судовому засіданні в присутності ОСОБА_3 за нецензурні висловлювання та відшкодувала їй заподіяну моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Зокрема зазначила, що в вересні 2010 року відповідач зустріла на ринку в м. Стрий ОСОБА_3 і почала їй наговорювати на неї, казала, що вона веде аморальний спосіб життя, що до неї ходять чоловіки, а її сина «з’їли хрубаки». Ображала її нецензурними словами, називала «чоловічою підстилкою». Близько через тиждень, біля під’їзду, під час розмови з ОСОБА_4, відповідач, стоячи біля свого під’їзду, викрикувала в її сторону нецензурні слова та ображала її. Після цього відповідач приходила до неї додому та просила вибачення за ці слова.

          Відповідач позову не визнала та пояснила, що дійсно в вересні 2010 року зустріла на ринку в м. Стрий ОСОБА_3, під час розмови з якою просила останню, щоб вони з позивачем не обмовляли її та її сім’ю. В жовтні 2010 року на подвір’ї, під час розмови позивача з ОСОБА_4, вона не ображала позивача, не кричала в її сторону нецензурні слова. Вважає покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 неправдивими та такими, що не відповідають дійсності. Крім того, просить суд врахувати, що свідок ОСОБА_8 на момент вказаних подій не могла допомагати позивачу по господарству, оскільки в цей час їй допомагала зовсім інша жінка. Просить суд врахувати, що вона з 1983 року працює на посаді вчителя, часто хворіє, і значна частина коштів йде на лікування. Крім того, ні чоловік, ні син, які проживають з нею ніде не працюють. Вказала, що не було такого, щоб вона приходила до позивача та просила у неї вибачення.

          Представник відповідача позов не визнав, просить залишити позовну заяву без задоволення з наступних підстав. Вважає, що покази свідків, дані в судовому засіданні є нечіткими та непослідовними, свідки путаються в обставинах справи, зокрема в часі та місці подій, їх покази суперечать одні одним. Моральну шкоду вважає необґрунтованою, просить суд врахувати, що позивач є людиною похилого віку, тому підвищення артеріального тиску є властивим для її віку, вважає, що моральна шкода позивачем в судовому засіданні не доведена та необґрунтована жодними доказами.  

          Заслухавши пояснення сторін, допитаних в якості свідків, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

          За змістом ст. 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.  

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

З пояснень позивача ОСОБА_1 вбачається, що в вересні 2010 року між відповідачем ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 на ринку м. Стрий відбулася розмова, в ході якої відповідач згадувала про позивача, її особисте життя, ображала останню нецензурними словами та згадувала образливими словами покійного сина позивача. В жовтні 2010 року на подвір’ї будинку №1 по вул. 50 річчя УПА, між сторонами виник конфлікт, в ході якого відповідач ображала позивача нецензурними словами.

З пояснень відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні вбачається, що  вересні 2010 року між нею та свідком ОСОБА_3 на ринку м. Стрий відбулася розмова, в ході якої вони розмовляли про позивача, проте вона не ображала останню нецензурними словами та не згадувала образливими словами покійного сина позивача. В жовтні 2010 року конфлікту на подвір’ї будинку №1 по вул. 50 річчя УПА, між ними не було.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що з позивачем ОСОБА_1 вони товаришують протягом тривалого часу, і оскільки позивач є людиною похилого віку, самотньою, тому вона досить часто допомагає їй по господарству. В вересні 2010 року на ринку в м. Стрий вона зустріла відповідача по справі ОСОБА_2, яка запитала, чому вона допомагає ОСОБА_1, почала ображати останню нецензурними словами, казала, що до неї постійно ходять чоловіки, які неодноразово залишаються в неї ночувати, згадувати образливими словами її покійного сина та ображати нецензурними словами. Після цього вона пішла додому до позивача і розповіла останній про розмову з ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що торгує на ринку в м. Стрий, в вересні 2010 року вона чула розмову між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, під час якої остання ображала ОСОБА_1 нецензурними словами, згадувала образливими словами її покійного сина.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що в жовтні 2010 року допомагав позивачу по господарству, коли виходив з під’їзду, то почув крики, на подвір’ї будинку та побачив, як ОСОБА_2 викрикувала в сторону ОСОБА_1 нецензурні та образливі слова.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що є соціальним працівником і допомагає ОСОБА_1 по господарству більше 8 років. В жовтні 2010 року, перебуваючи в квартирі позивача, вона почула на вулиці крики, і коли визирнула у вікно, то побачила, як відповідач ОСОБА_2 кричить в сторону позивача образливі слова. Коли ОСОБА_1 повернулася, то була дуже збуджена, казала, що відповідач ображала її нецензурними словами, в неї відразу погіршився стан здоров’я і піднявся артеріальний тиск. Крім того, зазначила, що після цих подій в позивача значно погіршився стан здоров’я.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що знає позивача дуже багато років, і про події про які йде мова в судовому засіданні знає лише зі слів позивача, яка після образ зі сторони відповідача пережила стрес, душевний біль та страждання, внаслідок чого в неї погіршився стан здоров’я.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що восени 2010 року, під час перебування позивача у неї в квартирі, остання скаржилася та плакала, що відповідач постійно ображає її нецензурними словами, в цей час до неї додому прийшла відповідач ОСОБА_2, яка просила пробачення, та просила не звертатися до суду з позовом, на що ОСОБА_1 останній відмовила.  

Суд, при винесені рішення, враховує пояснення позивача ОСОБА_1, допитаної в якості свідка, та пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_4, оскільки такі є детальними та послідовними з приводу обставин, описаних у рішенні, повністю підтверджують пояснення позивача та відповідають обставинам справи, в цей же час суд не бере до уваги пояснень відповідача, оскільки такі не спростовують наведених вище доказів по справі, та пояснення свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, оскільки такі відношення до предмету позову не мають.

          Суд не бере до уваги покликання відповідача на те, що свідку ОСОБА_8 не може бути відомо про обставини справи, так як на момент вказаних подій вона не допомагала позивачу по господарству, оскільки такі спростовуються листом директора Стрийського міського територіального центру соціального обслуговування №25 від 06.05.2011 р. про те, що ОСОБА_1 перебуває на обслуговуванні в територіальному центра з 27.01.2003 р., та в період з вересня 2010 року по листопад 2010 року останню обслуговувала соціальний працівник ОСОБА_8

          Відповідно до ч.5 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у сравах про захист гідності та честі фізичної особи, а аткож ділової репутації фізичної та юридичної особи»якщо суб’єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов’язок відшкодувати моральну шкоду.

          Враховуючи наведене, слід визнати висловлювання ненормативного характеру та образливі слова про аморальний спосіб життя позивача ОСОБА_1, та образливі слова про її покійного сина, висловлені відповідачем ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_3 в вересні 2010 року на ринку в м. Стрий, та на подвір’ї будинку №1 по вул. 50 річчя УПА в присутності самого позивача в жовтні 2010 року, такими, що порушили право позивача на повагу до її гідності та честі та з відповідача в користь позивача слід стягнути моральну шкоду, що на думку суду буде достатньою сатисфакцією за приниження її честі та гідності.

Що стосується позовної вимоги позивача ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача ОСОБА_2 вибачитися перед нею в судовому засіданні в присутності свідка ОСОБА_3 за нецензурні висловлювання, то така вимога не може бути задоволена, оскільки, як вбачається із змісту п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»від 27.02.2009 року, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Суд не вправі зобов’язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК.

          При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу, суд виходить з наступного.          

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із п.4 ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи.

За змістом ч.3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Відповідно до змісту ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи наведене суд вважає, що ОСОБА_2, образливими висловами, та вживанням ненормативної лексики по відношенню до позивача ОСОБА_1, що мало місце в вересні та жовтні 2010 року, в присутності інших осіб порушила право позивача на повагу до її гідності та честі та внаслідок порушення цього права заподіяла останній моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.

          Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить із вимог ст. 1187 ЦК України, та роз'яснень, що викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31 березня 1995 року N4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та визначає суму відшкодування, яка відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставини при яких було спричинено моральну шкоду позивачу, стан здоров’я позивача, характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань позивача, ступінь вини відповідача, майновий стан та стан здоров’я останньої, та з урахуванням вимог розумності та справедливості вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1000  грн. моральної шкоди.

          У решті позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди та вибачення відповідачем перед позивачем в судовому засіданні в присутності свідка ОСОБА_3 за нецензурні висловлювання,  слід відмовити за безпідставністю.

          Підлягають стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 17 грн. та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 75 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 62, 88, 212, 215 ЦПК України,  ст.ст. 15, 16, 23, 277, 297, 1167 Цивільного кодексу України, суд -

                                                     в и р і ш и в:          

          Позов задоволити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 /одну тисячу/ грн. моральної шкоди.

          В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 17 грн. судового збору та 75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.                                   

Головуючий-суддя:В. Л. Бучківська