Справа №4.3/2-720/07 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 червня 2007 р. Харківський районний суд Харківської області у складі:
Головуючого судді - Макаренко Я.М.
При секретарі - Співак М. А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лук»янцівської сільської ради Харківського району Харківської області, Комунального підприємства по експлуатації житла, водопровідно-каналізаційного господарства та побутового обслуговування населення Лук»янцівської сільради, про стягнення заборгованості по заробітній платі, оплати по листках непрацездатності, поновлення на роботі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за затримку видачі трудової книжки, зміну запису в трудовій книжки, стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом в суд до Лук»янцівської сільради Харківського району Харківської області про стягнення заробітної плати у сумі 830, 57 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.09.2005 р. по 16.01.2006 p., оплату по листках непрацездатності в період з 16.01.2006 р. по 25.04.2006 p., просив стягнути середній заробіток за затримку трудової книжки. В наступному позивач доповнив свої позовні вимоги і просила стягнути моральну шкоду у сумі 2000 грн., відмінити запис у трудовій книжки про звільнення за прогули з 28.09.2005 р. та виправити на запис про звільнення по ст. . 39 КЗпП України в зв»язку з розірванням строкового трудового договору з ініціативи працівника в зв»язку з хворобою і виходом на інвалідність з 27 квітня 2006 р., в наступному позивач змінив свої вимоги в частині змінення запису у трудовій книжки і просила суд вказати запис про звільнення позивача за ст. . 36 ч.1 п. 1 КЗпП України за угодою сторін з 27 квітня 2006 p., після чого знов змінив позовні вимоги і просив виправити запис про звільнення на звільнення за власним бажанням з 27 квітня 2006 р. В наступному знов доповнив свої позовні вимоги і просив стягнути компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати у сумі 279, 29 грн., стягнути відпускні у сумі 170 грн. поновити його на роботі на посаді слюсаря Лук»янцівської сільради Харківського району Харківської області, зобов»язати Лук»янцівську сільраду зробити відрахування в пенсійний та інші фонди. Свої вимоги мотивуючи тим, що згідно договору від 1 березня 2004, укладеного між Харківським районним центром зайнятості та Лук»янцівською сільрадою позивач був прийнятий на роботу на посаду слюсаря-сантехніка. Розпорядженням Лук»янцівського сільського голови № 21 від 01.03.2005 р. позивач був звільнений з попередньої роботи за ст. . 40 п.1 КЗпП України та переведений на роботу до КП ЕЖВКГ без його згоди та без наявності заяви про звільнення та переведення на іншу роботу. В листопаді 2005 р. попередній голова Лук»янцівської сільради заставив його написати заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати. Але позивач виходив на роботу, а з 16.01.2006 р. захворів і був виписаний 25.04.2006 р. та визнаний інвалідом II групи. Позивач вважає, що затримкою виплати заробітної плати, видачі трудової книжки йому завдана моральна шкоду, яку він оцінює у сумі 2000 грн. і просить стягнути з Лук»янцівської сільради Харківського району Харківської області.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 повністю підтримала позовні вимоги, пояснивши, що позивач з 12.09.2005 р. знаходився два тижні у відпусці за
2
свій рахунок, після чого вийшов на роботу і сумлінно виконував свої облов»язки по 16 січня 2006 p., а з 16 січня 2007 р. по 25.04.2006 р. знаходився на лікарняному, наказ про звільнення не отримував, трудову книжку отримав по пошті 23 грудня 2006 р., у травні 2006 р. колишній голова ради ОСОБА_2 пропонував позивачу отримати трудову книжку за умови, що він напише заяву про звільнення за власним бажання з вересня 2005 p., 25 травня 2006 р. позивач написав заяву про звільнення за власним бажанням і направив її по пошті.
Лук»янцівський сільський голова ОСОБА_3 проти позову заперечував, пояснивши, що в штатному розкладі Лук»янцівської сільради посади слюсаря -сантехніка немає і ніколи не було, працює на посаді голови з 2006 р., ОСОБА_1 в трудових відносинах з радою не перебуває, на момент звернення позивача з позовом до суду трудова книжка, наказ про звільнення з роботи знаходилися у колишнього голови сільради вдома.
Директор КПЕЖВКГ в судовому засідання проти позову заперечувала, пояснивши, що працює на посаді директора підприємства з 13 жовтня 2005 р., ОСОБА_1 за час її роботи ніколи до виконання трудових облов»язків не приступав.
Суд вислухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи і надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Виробничем управлінням житлово-комунального господарства з 1 березня 2004 р. і працював на посаді слюсаря сантехніка, що стверджується розпорядженням Лук»янцівського сільського голови ОСОБА_2 від 1 березня 2004 р. № 5 та записом у трудовій книжці ОСОБА_1
Твердження представника ОСОБА_1 про те, що він перебував в трудових відносинах з Лук»янцівською сільською радою спростовуються записами в трудовій книжці, штатними розкладами по Лук»нцівської сільської раді з 2004 по 2005 p.p. (a.c. 46-56) р з яких вбачається, що посади слюсаря - сантехніка в Лук»нцівської сільраді не існувало, між тим відповідно до штатного розкладу Виробничого управління ЖКХ від 1.09.2004 р. посада слюсаря сантехніка існувала на Виробничому управління ЖКХ (а.с. 57). Крім того, 16.02.2005 р. позивач написав заяву на відпустку від свого імені як слюсаря ЖКГ (а.с. 41)
Розпорядженням Лук»янцівського сільського голови від 1 березня 2005 р. ОСОБА_1 звільнено з посади в зв»язку з переведенням по реорганізації в Лук»янцівське КПЕЖВКГ за ст. . 40 ч. 1 п. 1 КЗпП України, наказом директора Лук»янцівського КПЕЖВКГ від 01.03.2005 р. ОСОБА_1 прийнятий на роботу слюсарем сантехніком в Лук»нцівське КП ЕЖВКГ (а.с. 39-40). Щодо законності даних наказів позивач позовних вимог не заявляв, вони не визнані у встановленому законом порядку незаконними, а суд згідно вимог ст. 11 ЦПК України розглядає справу в межах позовних вимог. При цьому про переведення на роботу до Лук»нцівське КП ЕЖВКГ позивачу було відомо з отриманого ним листа КРУ в Харківській області від 29.09.2005 р. (а.с. 14). За викладених обставин ОСОБА_1 з 1 березня 2005 р. перебував у трудових відносинах з КПЕЖВКГ в зв»язку з чим суд вважає КПЕЖВКГ належним відповідачем у справі і вважає за необхідне стягнути заборгованість по заробітній платі за липень, серпень, вересень 2005 р. у сумі 830 грн. з КПЕЖВКГ на користь позивача, а також стягнути згідно вимог ст. . 34 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. компенсацію втрати частини заробітної плати у зв»язку із порушенням строків її виплати у сумі 279, 29 грн., представник КПЕЖВКГ з розміром компенсації погодилася.
12 вересня 2005 р. ОСОБА_1 була написана заява про надання йому відпустки без збереження заробітної плати на ім. »я Лук»янцівського сільського голови ОСОБА_2, який на той час виконував обов»язки директора Лук»янцівського КПЕЖВКГ. Представник позивача підтвердив, що ОСОБА_1 з 12 вересня 2005 р.
3
знаходився у відпусці за свій рахунок протягом двох тижнів. Допитаний в судовому засіданні колишній голова Лук»янцівської сільради ОСОБА_2 підтвердив, що таку заяву від ОСОБА_1 отримував і позивачу була надана відпустка без збереження заробітної плати. Однак наказу про надання відпуски ОСОБА_1 із зазначення тривалості такої відпуски і доказів про те, що позивача було ознайомлено під розпис з таким наказом суду надано не було. Відповідачі не надали суду доказів, що ОСОБА_1 достовірно був повідомлений про дату виходу на роботу і строк тривалості відпустки. Представники відповідачів в судовому засіданні пояснили, що такого наказу їм не було передано від колишнього голови Лук»янцівської сільради ОСОБА_2 За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 знаходився у відпустці за свій рахунок без визначення строку. В зв»язку з чим суд не вбачає підстав для стягнення відпускних.
Наказом від 28 вересня 2005 р. ОСОБА_1 звільнений з роботи з 28 вересня
2005 р. за ст. . 40 п. 4 КЗпП України (а.с. 44). При цьому в наказі не зазначено за прогул в
який день позивач звільнений, з даним наказом позивач під розпис не був ознайомлений.
Крім того, 27.09.2005 р. Лук»янцівським сільським головою складений акт, що
ОСОБА_1 було запропоновано в зв»язку з невиходом на роботу звільнитися за
власним бажанням на що він відмовився, однак не зазначено дату невиходу на роботу.
Даних про те, що позивач був повідомлений про строк тривалості відпуски і дату виходу
на роботу суду не надано. За викладений обставин суд вважає, що відсутні підстави для
звільнення ОСОБА_1 з посади слюсаря сантехніка за прогули з 28 вересня 2005 р.
відповідно до ч.1 п.4 ст. 40 КЗпП України і вважає таке звільнення незаконним.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, яка перебувала у трудових відносинах з Лук»янцівським КПЕЖВКГ з листопада 2005 р., ОСОБА_5, який перебував у трудових відносинах з Лук»янцівським КПЕЖВКГ з листопада 2005 p., підтвердили, що за час своєї роботи на підприємстві з ОСОБА_1 не зустрічалися. В табелі обліку робочого часу КПЕЖВКГ за жовтень 2005 p., листопад 2005 p., грудень 2005 p., січень, лютий, березень 2006 р. ОСОБА_1 також не зазначений, що стверджує ту обставину, що позивач на роботу не виходив, не виконував свої трудові обов»язки. Відповідно до листків непрацездатності ОСОБА_1 в період з 16.01.2006 р. по 25 квітня 2006 р. знаходився на лікуванні і був непрацездатним, проходив МСЕК, за висновками якої ОСОБА_1 була встановлена друга група інвалідності з 25 квітня
2006 р.
26 травня 2006 р. ОСОБА_1 була направлена заява про звільнення за власним бажанням на ім. »я Лук»янцівської сільради, оскільки на підставі листа Територіальної державної інспекції праці від 16.03.2006 р. (а.с. 17) позивач вважав, що знаходиться у трудових відносинах з Лук»янцівською сільрадою. Лук»янцівський сільський голова в судовому засіданні підтвердив, що заява про звільнення позивача була отримана радою 30 травня 2006 р.
Виходячи з наведеного, а також те, що позивач 12 вересня 2005 р. написав заяву про надання йому відпуски без збереження заробітної плати, яка була надана йому без зазначення строку, на роботу позивач не виходив, трудові обов»язки не виконував, то суд приходить до висновку що ОСОБА_1 знаходився з 12 вересня 2005 р. по 30 травня 2006 p., тобто по день отримання відповідачами заяви про звільнення , у відпустці за свій рахунок, тому підстав для поновлення позивача на роботі і стягнення заробітної плати в цей період не вбачається. Крім того, в позовній заяві від 04.07.2006 р. позивач сам вказує, що з 12.09.2005 р. по 16.01.2006 р. вимушено прогуляв, але доказів в підтвердження вимушеності прогулу не надав.
13 березня 2006 р. Територіальною державною інспекцією праці у Харківській області була проведена перевірка дотримання вимог трудового законодавства у присутності діючого на той час Лук»нцівського сільського голови ОСОБА_2 В ході перевірки Територіальна державна інспекція також прийшла до висновку, що ОСОБА_1 знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати з 12.09.2005 р. і до часу
4
проведення перевірки. Таким чином під час перевірки наказу про звільнення ОСОБА_1 з роботи пред»явлено не було.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасосовю втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 р. допомога по тимчасовій непрацездатності не надається за період перебування застрахованої особи у відпусці без збереження заробітної плати, в зв»язку з чим суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачів оплати по листах непрацездатності, оскільки така непрацездатність виникла в період перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати.
Відповідно до ст. . 38 КЗпП України у разі, коли заява працівника про звільнення за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений орган повинен розірвати трудовий договір у строк про який просить працівник. В зв»язку з тим, що ОСОБА_1 незаконно був звільнений з роботи з 28 вересня 2005 p., а заява ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням надійшла до Лук»янцівської сільради 30 травня 2006 р. і зумовлена неможливістю продовжувати роботу в зв»язку з захворюванням, що стверджується випискою з акту МСЕК, то за таких обставин трудовий договір повинен був розірваний з 30 травня 2006 p., тобто з дня отримання заяви про звільнення.
Відповідно до п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. № 110, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Відповідачі не надали суду доказів, що таке поштове повідомлення було направлено позивачу. Крім того, при отриманні зави ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням відповідачі не прийняли заходів для з»ясування обставин перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах як з Лук»янцівською сільрадою так і з КПЕЖВКГ, чи відбулося дійсно звільнення ОСОБА_1 з роботи, чи видана позивачу трудова книжка. Крім того, за результатами перевірки Територіальної державної інспекції праці у Харківській області від 25 липня 2006 р. голові Лук»янцівської сільради запропоновано вжити заходів щодо отримання документації стосовно роботи ОСОБА_1
За викладених обставин суд вважає, що затримка трудової книжки відбулася з вини КПЕЖВКГ, в зв»язку з чим суд вважає за необхідне відповідно до вимог ч. 4 ст. .230 КЗпП України стягнути з КПЕЖВКГ середній заробіток за весь час затримки видачі трудової книжки, а саме з 30 травня 2006 р. по 23 грудня 2006 р. у сумі 2499, 66 грн. При визначенні такого розміру суд виходить з того, що відповідно до вимог абз. 4 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, якщо протягом останніх чотирьох місяців працівник не працював, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу п. 4 цього Порядку, згідно якого розрахунки середньої заробітної плати проводяться виходячи з установлених в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. В зв»язку з тим, що перед написанням заяви за власним бажанням ОСОБА_1 не працював, то суд виходить з посадового окладу позивача, який згідно штатного розкладу складає 367, 61 грн. (а.с. 57). Таким чином, середній заробіток за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2006 р. складає 2205, 66 грн., а за 31 травня 2006 p., 23 дні грудня 2006 р. складає 294 грн., а всього середній заробіток за весь час затримки складає 2499, 66 грн.
В зв»язку з тим, що ОСОБА_1 підлягає звільненню за власним бажанням, незаконно був звільнений з 28 вересня 2005 р., то суд вважає за необхідне змінити
5
формулювання звільнення і вважати ОСОБА_1 звільненим з ЗО травня 2006 р. на підставі ст. . 38 КЗпП за власним бажанням.
Суд вважає, що законні трудові права ОСОБА_1 на своєчасне отримання заробітної плати, законне звільнення з роботи, своєчасне отримання трудової книжки і наказу про звільнення були порушені, що привело до втрати позивачем нормальних життєвих зв»язків, вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя зв»язку з чим позивачу відповідно до положень ст. . 237-1 КЗпП України завдана моральна шкода, яку суд оцінює у сумі 500 грн., виходячи з засад розумності і справедливості, оскільки позивачем не надано доказів в підтвердження завдання йому шкоди саме у розмірі 2000 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про покладення обов'язку на Лук»янцівську сільради зробити відрахування в пенсійний та інші фонди також задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не зазначено, які види відрахувань він просить зобов'язати зробити Лук»янцівську сільраду, їх розмір, не зазначено назву інших фондів, не надано довіреності на право звертатися в інтересах таких фондів з вимогою перерахування на їх рахунок платежів.
Згідно вимог ст. . 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з КПЕЖВКГ в прибуток держави судові витрати по оплаті державного мита у сумі 51 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., а всього 81 грн.
Керуючись ст. . ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. . ст. 38, 40, 47, 48237-1 КЗпП України, абз. 4 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. № 110, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства по експлуатації житла, водопровідно-каналізаційного господарства та побутового обслуговування населення Лук»янцівської сільради на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 830 (вісімсот тридцять) грн. 57 коп., компенсацію в зв»язку з порушенням строків виплати заробітної плати у сумі 279 (двісті сімдесят дев»ять) грн.. 29 коп., середній заробіток за затримку видачі трудової книжки у сумі 2499 (дві тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн.. 66 коп., моральну шкоду у сумі 500 (п'ятсот) грн.
Змінити формулювання звільнення і вважати ОСОБА_1 звільненим з 30 травня 2006 р за ст. . 38 КЗпП України за власним бажанням.
Стягнути з Комунального підприємства по експлуатації житла, водопровідно-каналізаційного господарства та побутового обслуговування населення Лук»янцівської сільради на користь держави судові витрати у сумі 81 (вісімдесят одна) грн..
В задоволенні позовних вимог до Комунального підприємства по експлуатації житла, водопровідно-каналізаційного господарства та побутового обслуговування населення Лук»янцівської сільради про поновлення на роботі, стягнення оплати по листках непрацездатності, стягнення середнього заробітку з 25.09.2005 р. по 16.01.2006 p., відпускних, а також в задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки трудової книжки, моральної шкоди -відмовити.
В задоволенні позовних вимог до Лук»янцівської сільської ради Харківського району Харківської області - відмовити повністю.
Відповідно до ст. 294 ЦПК України протягом десяти днів з дня проголошення рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження рішення суду через
6
Харківський районний суд Харківської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Харківський районний суд Харківської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до апеляційного суду Харківської області. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після рфгляду справи апеляційним судом.