Справа № 1-127 /07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2007 року                                                                        Глухівський міськрайонний

суд Сумської області в складі: головуючого судді Васяновича В.М. ,

при секретарі Воскобойник Н.О.,  з участю прокурора Глущенка І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Глухові справу про обвинувачення

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  українця,  громадянина України,  уро­дженця і мешканця АДРЕСА_1,  освіта професійно-технічна,  одруженого,  непрацюючого,  раніше несудимого,

- в скоєнні злочину,  передбаченого ч.2  ст.  15,   ст.  185 ч.3 КК України,  -

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2007 року в денний час підсудний ОСОБА_1. за попередньою змовою та разом з іншою особою,  матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження,  з метою ви­крадення чужого майна шляхом вільного доступу проникли в сарай СТФ сільськогосподарського виробничого кооперативу „Победа,  що розташований в с Ходіне Глухівського району,  де за до­помогою різака порізали металеві решітки,  вагою 4550 кілограм,  на загальну суму 4777, 5 грн.,  і завантажили на автомобіль ЗіЛ-130,  реєстраційний номер НОМЕР_1,  однак не змогли їх вивезти та довести свій злочинний умисел до кінця з причин,  які не залежали від їх волі,  так як були затримані на місці скоєння злочину працівниками СВК „Победа".

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. повністю визнав свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину та показав,  що вранці 11 квітня 2007 року він разом з ОСОБА_2 поїхали на кінній повозці в Ходіне,  щоб назбирати металу. Близько 12 години зайшли в один з сараїв на свинофермі і з допомогою різака,  який взяв з собою ОСОБА_2,  почали розрізати металеві решітки. Також ОСОБА_1 суду показав,  що потім ОСОБА_2 зателе­фонував по мобільнику начальнику однієї з дільниць по прийому металу в м. Глухів „Юрійо­вичу",  щоб той прислав вантажний автомобіль. Далі ОСОБА_1 показав,  що коли прибув авто­мобіль ЗіЛ,  вони завантажили метал та хотіли його вивезти,  але до них під'їхала на велосипеді якась жінка і зажадала,  щоб зважили метал і заплатили за нього,  так як це власність їх госпо­дарства. Оскільки ж було пізно,  то автомобіль з металом закрили в ангарі,  а наступного дня від­везли на пункт прийому металобрухту в Глухів,  де у присутності працівників СВК „Победа" зважили його і внесли гроші в касу СВК , Добєда".

Дані показання ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються,  тому згідно  ст.  299 КПК України суд обмежив дослідження доказів в справі допитом підсудного.

Аналізуючи викладене,  суд вважає,  що дії підсудного ОСОБА_1 необхідно квалі­фікувати за ч2  ст. 15,   ст.  185 ч.3 КК України,  як замах на крадіжку,  тобто,  таємне викрадення чужого майна,  вчинену за попередньою змовою групою осіб,  з проникнення у інше приміщення,  яку не було доведено до кінця з причин,  які не залежали від його волі.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання,  суд враховує згідно  ст.  66 КК України як обставини,  що пом'якшують його відповідальність,  повне визнання вини та щире каяття,  а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

З врахуванням тяжкості та обставин скоєного злочину,  обставин,  що пом'якшують відпо­відальність підсудного,  характеристики особи ОСОБА_1,  який за місцем проживання ха­рактеризується виключно позитивно,  раніше до кримінальної відповідальності не притягувався,  суд вважає,  що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства,  а тому згідно  ст.  69 КК України ОСОБА_1 необхідно призначити більш м'яке покарання,  ніж передбачено

санкцією  ст.  185 ч.3 КК України,  а саме,  у вигляді обмеження волі.

Також зважаючи на вищевказані обставини,  що пом'якшують відповідальність підсуд­ного,  а також,  що за місцем проживання він характеризується виключно позитивно,  раніше до кримінальної відповідальності не притягувався,  суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від покарання з випробуванням,  застосувавши  ст.  75 КК України.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не­обхідно залишити у вигляді підписки про невиїзд.

Керуючись  ст.  ст.  323, 324 КПК України суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину,  передбаченого ч.2  ст. 15,   ст.  185 ч.3 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 років обмеження волі,  за­стосувавши  ст.  69 КК України.

У відповідності до  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного пока­рання з випробуванням протягом іспитового строку 1 рік.

Згідно  ст.  76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язок не ви­їжджати за межі України без дозволу Глухівського MB кримінально-виконавчої інспекції Управління ДДУ ПВП в Сумській області; періодично,  у дні визначені інспекцією,  з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти дану інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.