Придніпровський районний суд м.Черкас                                                                                  

Справа № 2а-1114/11

П О С Т А Н О В А

                                        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                                          

18 травня 2011 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді      Позарецької С.М.

при секретарі     Семиволос І.М., Любчич А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання відмови у перерахунку по інвалідності неправомірною та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и в:

Позивачка  звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання відмови у перерахунку пенсії по інвалідності неправомірною та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії  з 20.08.1997р. по дату винесення судом відповідного рішення, а також зобов»язання відповідача в подальшому проводити нарахування та перерахунок її пенсії відповідно до вимог законодавства. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідом 2 групи по захворюванню, яке пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та перебуває на обліку в УПФУ в Придніпровському районі. Відповідно до  ч. 4 ст. 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  державна пенсія не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком. Згідно  ст. 50 цього Закону їй як потерпілій від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліду 2 групи, повинна призначатись додаткова щомісячна пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Пенсія, яку вона отримує, не відповідає вказаним розмірам. Вважає, що відповідач повинен був самостійно зробити перерахунок  пенсії, як інваліду 2 групи та потерпілій 1 категорії, однак цього не зробив. Розмір пенсії, яка їй фактично виплачується в даний час є значно нижчим, а тому вона звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Однак той відмовився зробити такий перерахунок, посилаючись на постанови КМУ. Просить визнати відмову відповідача у перерахунку  пенсії по інвалідності, як інваліду 2 групи, відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність неправомірною; зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з 20.08.1997р. по дату винесення судом відповідного рішення, виходячи з розміру основної пенсії 8 мінімальних пенсій за віком (або 6 мінімальних пенсій у період, коли в неї була 3 група інвалідності) та додаткової пенсії 75% мінімальної пенсії за віком (або 50% мінімальної пенсії в період, коли в неї була 3 група інвалідності); зобов»язати відповідача виплатити їй недоплачену суму заборгованості по виплаті пенсії за вказаний період, яке виникне в результаті перерахунку; зобов»язати відповідача в подальшому проводити нарахування та перерахунок її пенсії відповідно до вимог чинного законодавства.  

          В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

          Представник позивача за дорученням ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси в судове засідання не з’явився, надавши до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника та письмове заперечення проти позову. Просив у задоволенні позову відмовити, застосувавши положення ст.ст. 99, 100 КАСУ.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, враховуючи думку відповідача, дослідивши письмові матеріали справи,  в результаті повного,  всебічного та об'єктивного їх дослідження, суд вважає, що позов  підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

згідно зі ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.   

Даний спір за участю Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси є публічно-правовим і його вирішення згідно п.1 ч.1 ст.17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, оскільки Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси як суб'єкт владних повноважень (п. 7 ч.1 ст. 3 КАС України) реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо соціального захисту громадян.   

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідом 2 групи по захворюванню, яке пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси (посвідчення НОМЕР_1 від 27.04.2006 року, вкладка НОМЕР_2).

          Судом також встановлено, що позивачці встановлено 3 групу інвалідності по захворюванню, пов’язаному із впливом аварії на ЧАЕС безтерміново, що стверджується довідкою МСЕК серія МСЕ № 174539 від 20.08.1997 року.   Також 13.11.2007р. їй безстроково встановлено 2 групу інвалідності за вказаних причин (довідка №120219 від 13.11.2007р.).

          Крім того, з наданих відповідачем документів вбачається, що ОСОБА_1 з 01.01.2006р. отримувала пенсію як інвалід 3 групи, з 20.03.2007р. отримувала пенсію за віком, а з 01.01.2008р. - пенсію як інвалід 2 групи.

Позивачка 06.01.2011р. звернулася до відповідача із заявою про призначення та нарахування пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 50 цього ж Закону, однак відповідач  відмовив у призначенні та нарахуванні такої пенсії в розмірі, визначеному законодавством України.   

          Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

          Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».   

Статтею 49 вказаного Закону передбачено, що пенсії особам віднесено до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після визнання права на державну пенсію.  

Відповідно до ст. 54 Закону, яка визначає  підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2 групі інвалідності –8 (восьми мінімальних пенсій за віком).  

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до 1 категорії, які є  інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.   

За таких обставин, позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком,  та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Крім того, таке право гарантується позивачу ч.2 ст. 46 Конституції України.   

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не положення  постанови КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008р. № 530 та постанови КМУ «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»від 16.07.2008р. №654, на які  посилається відповідач, і які звужують обсяг встановлених законом прав.   

Зі змісту статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»вбачається, що при призначенні розміру державної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається положеннями ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.   

За таких обставин, відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім визначення у ст. 28 згаданого Закону, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за віком.   

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 67  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.   

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Тобто новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Законом України від 27.04.2010 року «Про державний бюджет України на 2010 рік»зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не вносилися і на даний час діють положення ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції від 06.06.1996 року зі змінами від 17.11.2005 року, а саме, що особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та, що у всіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.   

Розділом У1 статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року (№2154-У1) встановлено в 2010 році прожитковий мінімум на одну особу для осіб,  що втратили  працездатність з 01.01.2010 року - 695 грн., з 01.04.2010 року –706 грн., з 01 липня 2010 року –709 грн., з 01.10.2010 року –723 грн., з 01 грудня 2010 року - 734 грн. Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами КМУ. Положення даної статті діють з 01.01.2010 року і рішенням Конституційного Суду України не були визнані неконституційними.

                              Пенсійний Фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний Фонд України», здійснює свої повноваження на підставі п. 15 Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.          Положенням про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах (№ 5-5 від 25.02.2008 року, № 8-2 від 30.04.2002 року) передбачено, що управління Пенсійного Фонду України в районах у містах  призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства; забезпечує ведення персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та автоматизовану обробку інформації у районі (місті). Тобто, обов’язок по здійсненню перерахунку призначеної позивачу пенсії, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»покладено на УПФУ у Придніпровському районі м. Черкаси, за місцем проживання позивача.     

                              Згідно ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на момент звернення позивача із заявою до відповідача  06.01.2011р. про перерахунок пенсії  і по теперішній час  чинні положення ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлена пенсія інвалідам 2 групи 1 категорії в розмірі 8  мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої повинен складати - 75 % мінімальної пенсії за віком та приходить до висновку, що відмова відповідача у перерахунку позивачу пенсії, як інваліду 2 групи, потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС 1-ї категорії відповідно до розміру, передбаченого ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є неправомірною.  

З метою захисту прав позивачки, суд вважає за необхідне визнати неправомірною відмову відповідача в перерахунку та виплаті позивачці пенсії, як інваліду 2 групи, потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській ЧАЕС 1-ї категорії відповідно до ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов’язати відповідача - Управління пенсійного фонду в Придніпровському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії по інвалідності  ОСОБА_1, починаючи з 20.07.2010 року  в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком в тих розмірах, що діяли у вищевказаний період та провести її виплату.    

Статтею 99 КАСУ передбачено шестимісячний строк звернення до суду з зазначеними позовними вимогами.  Згідно положень ч. 1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.

                              Ухвалою суду від 18.05.2011р. позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вимог про поновлення пропущеного строку, визнання відмови протиправною та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 20.08.1997р. по 19.07.2010р. залишені без розгляду відповідно до вимог ст.ст. 99, 100, 102 КАСУ.

Крім того, щодо вимог в частині зобов»язання відповідача вчинити певні дії в подальшому, то саме по собі звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, на захист яких звертається особа, - у зв»язку з чим визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним та необґрунтованим, т.я права позивача на майбутнє відповідачем не порушені.

Не підлягають до задоволення позовні вимоги в частині зобов»язання відповідача виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму заборгованості по виплаті пенсії за певний період, яка виникне в результаті перерахунку, оскільки при задоволенні позовних вимог щодо зобов»язання управління пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату пенсії та додаткової пенсії за шкоду, тим самим охоплюються позовні вимоги позивачки в повному обсязі.          

Керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 14, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,                          які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік», ст.ст. 2, 4, 9, 11, 71, 86, 158-163 КАС України, суд, -   

п о с т а н о в и в:

Позов  задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до положень ст.ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

 Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, як інваліду 2 групи, потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, пенсії по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 75% мінімальної пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне  страхування»починаючи з 20 липня 2010 року.

В решті частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського  апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС  України, апеляційна скарга подається відповідно до вимог ст. 186 КАСУ.

Суддя:С. М. Позарецька