справа № 2-8 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

б червня 2007 року Центрально-Міський районний суд м.  Макіївки Донецької області у складі:

Головуючого судді                                            Максимова М.  Т.

При секретарях:                                                 Русійної І.А.,   НіколайчукОСОБА_1., 

Улещенко Г.В.,   Воробей О.Л. З участю представників: позивача   Глушко Е.Г.

Відповідача Грицькова Д.В.,   ОСОБА_3 Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доІНФОРМАЦІЯ_1,  ОСОБА_2  ОСОБА_3  Голови первинної організації Профспілки робітників Вугільної промисловості" „Про стягнення виходної допомоги в зв"язку із виходом на пенсію,   стягнення різниці недоплаченої суми зарплати,   усунення дискримінації в оплаті праці,   заборони протиправної діяльності відповідача та відшкодування моральної шкоди",  -

Встановив:

 

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом доІНФОРМАЦІЯ_1,   юридичної служби ОП ш-ти „Бажанова"ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі юристів ОСОБА_2.   та ОСОБА_3,   голови первинної організації профспілки робітників Вугільної промисловості ОСОБА_4 „Про стягнення виходної допомоги в зв"язку із виходом на пенсію,   стягнення різниці недоплаченої суми зарплати,   усунення дискримінації в оплаті праці,   заборони протиправної діяльності відповідача та відшкодування моральної шкоди" та просить суд стягнути зІНФОРМАЦІЯ_1 на його користь одноразову допомогу в зв"язку із виходом на пенсію в розмірі 3-х середніх зарплат,   стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди: 4000 грн. з ОСОБА_4.; з юрисконсультів шахти Бажанова ОСОБА_3 та ОСОБА_2.   в рівних частках 10000 грн.; зІНФОРМАЦІЯ_1-20000 грн. зробити перерахунок та виплату недонарахованої зарплати з січня 2002 року по день звільнення. Крім того,   просить суд заборонити діяльність ПРВП ш.Бажанова,   визнати дії юридичної служби шахти такою,   що спричиняє суттєву шкоду охороняємим законом правам та інтересам робітників і визнати Колективні договори на 2002-2003 рік в частині встановлення тарифних ставок та посадових окладів незаконними,   антиконституційними і стягнути зІНФОРМАЦІЯ_1 на його користь середній заробіток за затримку розрахунку по день фактичного розрахунку і визнати,   що мається дискримінацію при оплаті праці позивачу по відношеню до інших робітників.

У судовому засіданні представник позивача Глушко Е.Г. підтримав заявлені вимоги ОСОБА_1. та пояснив,   що останній перебував у трудових відносинах з ОП ш-та ім.  Бажанова ДП 5„Макіїїввугілля" з 07.10.1975 року по 04.11.2003 року. Був звільнений з шахти на підставі власної заяви у зв"язку із виходом на пенсію. Однак,   при звільнені з ОСОБА_1. не був проведений повний розрахунок. В зв"язку із тим,   що стаж роботи позивача складає понад 20 років,   то йому відповідач повинен був сплатити вихідну допомогу в розмірі не менш трьох середньомісячних зарплат при звільнені відповідно до п. 12.15 галузевої угоди. Однак,   цього зроблено не було,   бо при укладанні колективного договору,   вказаний пункт галузевої угоди не був включений,   таким чином,   були порушені права ОСОБА_1. передбачені діючим законодавством.   Тому просить суд стягнути вказану суму . Вважає,   що це провина як профспілки,   так і юридичної служби підприємства,   які проігнорували норму галузевої угоди,   а тому просить суд: визнати дії юридичної служби шахти такою,   що спричиняє суттєву шкоду

 

2

 

охороняємим законом правам та інтересам робітників,  заборонити діяльність ПРВП шахти,  як антиконституційну,  стягнути моральну шкоду: з голови ПРВП Беліча на користь позивача-4000 грн.,  з юристів шахти Бажанова Отрощенко та Дятловської у рівних частках 10000 грн.,  а зІНФОРМАЦІЯ_1-20000 грн. за відсутність контролю підприємства за неправомірною роботою своїх підлеглих,  що призвела до зменшення рівню життя позивача та членів його родини. Крім того,  просить суд зобов"язати відповідача зробити перерахунок недонарахованої зарплати та стягнути цю суму за період з січня 2002 року по день звільнення. Також просить суд визнати колективні договори на 2002-2003 p.p. в частині встановлення тарифних ставок та посадових окладів незаконними,  антиконституційними і стягнути зІНФОРМАЦІЯ_1 на його користь середній заробіток за затримку розрахунку по день фактичного розрахунку і визнати,  що мається дискримінізацію при оплаті праці позивачу по відношеню до інших робітників.

Представник відповідача Дятловська MB. діюча у справі як представникІНФОРМАЦІЯ_1 так і як відповідач по вимогам позивача особисто до неї пояснила,  що на момент звільненняОСОБА_1 з о/п ш.БажановаІНФОРМАЦІЯ_1 у 2003 році діяв колективний договор,  яким не була передбачена додаткова гарантія по виплати одноразової допомоги робітникам при звільнені на пенсію за безперервну роботу на підприємстві понад 20 років,  так як такі виплати проводяться за рахунок власних коштів- прибутку. У 2003 році відокремлений підрозділ ш.Бажанова не був прибутковим підприємством.  ЗарплатаОСОБА_1 нараховувалась у відповідності з діючим законодавством і немає підстав робити ії перерахунок. Не визнала також вимоги про заборонення роботи ПРВП,  як безпідставні. Що стосується вимог,  заявлених особисто до неї та ОСОБА_2. ,  то ці вимоги вона також не визнає,  так як ні вона,  ні юридична служба підприємства в цілому не є таким підрозділом,  що займається складанням колективних договорів. Юристи шахти лише дають рекомендації для того,  щоб вони відповідали вимогам діючого законодавства. Решту вимог ОСОБА_1. також не визнає.

Відповідачка ОСОБА_2.  позовОСОБА_1 не визнала з тих же підстав,  що і відповідачка Дятловська М. В. та додала,  що колективний договір- це добровільна угода,  яка затверджується на конференції трудового колективу та тільки конференція вирішує,  приймати його,  чи ні. Юристи,  які не є делегатами конференції,  навіть не мають права голосу при голосуванні про затвердження договору.

Відповідач ОСОБА_4. позов не визнав та пояснив,  що підготовка колективного договору - це тривалий процес.  У ньому беруть участь практично усі підрозділи шахти. Попередньо проект угоди,  який готується двома зацікавленими сторонами- адміністрацією та профспілкою,  оговорюються у підрозділах,  де вносяться зміни та доповнення до угоди,  а потім вже з урахуванням внесених змін проект договору виноситься на конференцію трудового колективу,  де вирішується питання про його прийняття. Колективні договори на 2002-2003 p.p. приймалися по вищевказаній схемі,  були схвалені конференцією та зареєстровані у виконкомі Ц-Міської районної Ради м. Макіївки. Тому,  ніяких противоправних дій ні з його боку,  ні з боку очолюваного ним профспілкового комітету при підготовці,  прийнятті колективних договорів на 2002-2003 p.p. не відбувалось,  тому моральна шкода позивачу заподіяна не була.

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи,  вважає,  що в задоволені позову необхідно відмовити з нижченаведених підстав:

Відповідно до  ст.  94 КЗпТ України,  заробітна плата- це винагородження ,  яке власник або уповноважений ним орган сплачує робітнику за виконану роботу. Питання державного регулювання оплати праці регулюються КЗпП України,  Законом України „Про оплату праці",  іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до  ст.  97 КЗпП України,  схеми посадових окладів ,  надбавок,  доплат,  премій та винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом.

На ОП ш-та ім. Бажанова оплата праці провадиться на підставі Законів України „Про оплату праці",  „Про колективні договори та угоди",  „Про підприємства",  КЗпП України,  наказами мінвуглепрома та угодами...,  а також постановою КМУ від 10.05.1999 року № 790 „Про умови та розміри оплати праці робітників вугледобувних підприємств,  яким надається державна підтримка".

 

3

 

В період з січня 2002 року по 03, 11.2003 року на шахті ім. Бажанова був дійсним наказ Мінвуглепрому України № 345 від 21.08.2000 року. Вказаним наказом була рекомендована для виконання нова редакція розділу 9 „Доповнень та змін до Угоди по тарифам,  трудовим та соціальним гарантіям між Мінтопенерго та галузевими профспілками вугільної промисловості „ сфері нормирования та оплати праці". Вказаний наказ введений на шахті на підставі Протоколу Центральної комісії від 03.01.2001 року та наказу по шахті № 655 від 29.06.2001 року. Порядок введення наказу МУЛ № 345,  оговорений у п.п. 1, 3; 1, 5 самого наказу. Строк введення вказаного наказу-6 місяців з дня отримання рішення Центральної комісії на збільшення тарифних ставок та окладів.

Згідно протоколу засідання Центральної комісії від 3.01.2001 року,  затвердженого директором Державного департаменту вугільної промисловості,  було дозволено перейти на нові тарифні ставки та посадові оклади відповідно з наказом Мінтопнерго №345 робітникам шахти Бажанова з 1 січня 2001 року.

У виконання вказаного наказу,  на підставі наказу по шахті № 655 від 29.06.2001 року,  гірничому мастеру дільниці МДООСОБА_1 був призначен посадовий оклад 410 грн. з

01.07.2001           року,  тобто,  з дотриманням порядку та строків,  визначених наказом №345,  а саме- з

моменту отримання дозволу Центральної комісії підвищення тарифних ставок (посадових

окладів) повинно бути закінчено у шестимісячний строк.

Вказаний посадовий оклад відповідає схемі посадових окладів,  встановлених додатком до роділу 9 „Угоди по тарифам,  трудовим та соціальним гарантіям між Мінтопенерго,  Держвуглепрос та Галузевими профспілками вугільної промисловості".

Цей оклад встановлений із дотриманням  ст.  95 КЗпП України,  відповфдно до якої розмір заробітної плати не може бути нижчим мінімальної зарплати (в даному випадку-118 грн.).

Суд вважає,  що при встановлені у січні 2002 року та послідуючому застосуванні посадового окладуОСОБА_1 за фахом гірничий мастер дільниці МДО,  порушень немає.

В період роботи на шахтіОСОБА_1 неодноразово виконував обов"язки начальника зміни виробничої служби: наказ № 607 від 23.07.2002 року- з 23.07.2002 року по

23.08.2002           року; наказ № 714 від 21.08.2002 року по 24.08.2002 року та з 29.08.2002 року по

18.09.2002 року; наказ № 1051 від 18.12.2002 року з 18.12.2002 року по 18.12.2002 року та ще

декілька разів.

Посадові оклади начальників зміни,  діючі у 2002 році,  встановлені у додатку до умов оплати праці розділу 9 Доповнення до Угоди у сумі 512 грн. з урахуванням 10% газової надбавки.

Виконання обов"язків тимчасово відсутнього робітника проводилось із оплатою за виконуєму роботу,  що відповідає  ст.  33 КЗпП України та п.3 Роз'яснень Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань,  у тому числі й заробітної плати та Секретаріату ВЦСПС „Про порядок тимчасового заступництва" від 29.12.1965 року № 30/39 із змінами та доповненнями від 11.12.1986 року № 521/30-18,  які діють у теперешній час.

З порядку виплати винагороди за вислугу років видно,  що при його розрахунку робітникам,  зайнятим на підземних роботах,  та які мають стаж більше 15 років,  застосовується коефіцієнт 16, 7 %. В даному випадку,  стаж роботи позивача складає понад 15 років та за кожен місяцьОСОБА_1 нарахована винагорода за вислугу років,  виходячи з коефіцієнту 16, 7%,  з урахуванням обмежень,  встановлених п. 10 розділу 3 колективного договору.

Відповідно до п. 1.2 розділу 3 „Положення про вислугу років" при тимчасовому заступництві винагорода нараховується на тарифну ставку чи посадовий оклад з основної роботи,  тобто,  ствердження позивача про те,  що вислуга років повинна нараховуватися згідно окладу робітника,  який заміщує є безпідставними,  так як основною роботою позивача була робота горничого майстру участку МДО.

З 01.01.2003 року на підставі доповнень та змін до галузевої тарифної угоди від 23.03.2001 року на шахті ім. Бажанова було проведено підвищення тарифних ставок та посадових окладів. Посадовий окладОСОБА_1 склав 478 грн.,  що відповідає схемі посадових окладів вказаних у схемі посадових окладів,  встановлених у табл. №6 доповнень 1 до умов оплати праці та в Додатку до наказу № 1207 від 29.12.2002 року.

 

4

 

По професіях,  які заміщав позивач також було проведено підвищення окладів з урахуванням газової надбавки 10% та наказом по шахті № 1207 від 29.12.2002 року,  у відповідності з вказаним наказом,  усім начальникам змін виробничої служби був встановлений посадовий оклад 596 грн.

07.02.2003 року був виданий новий наказ №110 „Про зміни та підвищення тарифних ставок та посадових окладів",  яким були встановлені персональні оклади начальника зміни виробничої служби.

Правильність нарахування заробітної платиОСОБА_1,  як виконуючого

обов"язки зміни виробничої служби підтверджується наданими суду документами,  а саме:

виписками з рапортів на тимчасові робои по виробничій службі (код 02) та по дільниці МДО за

період січень 2002 року-листопад 2003 року.; копії табулеграм з вказівкою на код професії,  з

яких видно,  по якій професії та за яку кількість виходів проводилась оплата за період січень

2002 року-листопад 2003 року; розрахунок основної зарплати оп окладу гірничого мастера з

фактично виплаченоюОСОБА_1 та нарахованою; розрахунок доплат за нічний час роботи,

винагороду за вислугу років,  які підлягають сплаті відповідно до даних,  вказаних в рапортах,

для порівняння та фактично нарахованими у табулеграмах (а.с.         ).

З розрахунку основної зарплати по окладам гірничого мастераОСОБА_1 видно,  що його розрахунок проводиться у березні -квітні 2003 року з окладу заміщуваємої професії 550 грн.,  що підтверджується наказами № 182 , 214, 263. В травні- червні 2003 року з окладу по професії,  що він заміщував 570 грн.,  наказ №369 К,  у серпні з окладу -596 грн.,  у вересні -550 грн. У 2002 роціОСОБА_1 заміщував начальника зміни Триколенко,  що підтверджується наказом № 607 К та розрахунок з ним проводился виходячи з окладу 512 грн. Крім того,  відповідно до наказів № 714 К,  1051 К він виконував обов"язки інших начальників змін та розрахунок з ним проводился,  виходячи з окладу 512 грн.

В своїх позовних вимогахОСОБА_1 просить суд зобов"язати відповідача провести перерахунок заробітної плати : з січня 2002 року виходячи з мінімальної зарплати 140 грн.; з червня 2002 року- з 165 грн.; з 1 січня 2003 року- з 185 грн.

Суд вважає,  що у даному випадку повинна враховуватися норма  ст.  94 КзоТ України,  відповідно до якої,  розмір заробітної плати залежить від господарської діяльності підприємтсва. При встановлені умов оплати праці власником та профсоюзним органом було повністю враховано при виданні наказу Мінтопенерго № 345,  тобто результат господарської діяльності - це єдиний економічний крітерій ,  який визначає готовність підприємства до переходу на нові умови оплати праці,  що відповідає доповненням та змінам до Угоди по тарифам.

В період з 2002 року по січень 2003 року ДВАТ шахта ім. Бажанова ДХК

„Макіїввугілля" за результатами господарської діяльності мала значні збитки. У першому

півріччі 2002 року фактичний фонд оплати праці робітників шахти складав 12725 тис.

грн.(виходячи з мінімальної зарплати 118 грн.),  а щоб перейти на нові умови оплати прці,

виходячи з мінімальної зарплати 140 грн. необхідно було мати фонд- 15091, 85 тис. грн. У

другому півріччі 2002 року фактичний фонд оплати праці скла -14192 тис.  грн. (виходячи з

мінімальної зарплати 165 грн.),  а необхідно було мати 8015, 26 тис.  грн. (а.с.          )

Тому,  суд вважає,  що тарифні ставки та посадові оклади на шахті Бажанова встановлювалися з урахуванням норм діючого законодавства та фінансових можливостей,  а той факт,  що на інших підприємствах встановлювались більш високі тарифні ставки та посадові оклади,  то це ще не свідчить про дискримінацію по оплаті праці позивача,  бо шахта Бажанова на той час не мала можливості за рахунок власних коштів робити такі підвищення.

Крім того,  позивач просить суд стягнути зІНФОРМАЦІЯ_1 одноразову допомогу в зв"язку із звільненням з підприємства при виході на пенсію,  посилаючись на галезуву Угоду,  укладену між Мінтопенерго та всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості.

Суд вважає,  що ці вимоги позивача не можна задовільнити з наступних підстав:

Виплата одноразової допомоги в зв"язку із першим звільненням робітника на пенсію є додатковою соціальною гарантією. Вона не передбачена а ні КЗпП,  а ні Законом України „Про оплату праці" і може бути встановлена підприємством разом з іншими соціально-

 

5

 

побутовими пільгами у межах своїх повноважень та за рахунок власних коштів,  що закріплено у  ст.  91 КЗпП України. Тому,  суд вважає,  що виплата одноразової допомоги є правом підприємства,  а не його обов"язком.

Крім того,  п. 12. 15 „Галузевої угоди" не зареєстрований у Міністерстві юстиції України,  тому є таким,  що не має законної сили.

Позивач звільнився з підприємства в зв"язку із виходом на пенсію у листопаді 2003 року. У колективному договорі на 2003 рік в розділі „Додаткові соціальні гарантії"' такої пільги як одноразова допомога в зв"язку із першим звільненням не закріплена,  а тому вона можлива лише при наявності вільних коштів на підприємстві.

Заяви позивача з приводу заборони діяльності ПРУП підприємтсва,  а також визнання діяльності юридичної служби підприємства такою,  що спричиняє суттєву шкоду правам позивача в зв"язку із складанням юридично нікчемними договорами,  є безпідставними,  бо усі колективні угоди на підприємстві укоадаються на конференції трудового колективу,  у якій може приймати участь будь-який член профспілки. Крім того,  колективний договор затверджується на загальних зборах членів профспілки.

Тому,  ані профспілка,  ані юридична служба підприємства не наділена правом ні вносити якихось зауважень у положення цієї угоди,  ні,  тим більше,  якось вимагати від трудового колективу приймати угоду по їх вимогам.

Дійсно,  відповідно до  ст.  237і КЗпП України,  відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди провадиться у разі,  якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань,  втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Однак,  у зв"язку з тим,  що судом визнані вимоги позивача про неправомірні дії профспілки та його голови,  а також юридичної служби шахти,  а відповідно і діїІНФОРМАЦІЯ_1 безпідставними,  такими,  що не порушують його права,  то суд вважає,  що задовільнити вимоги позивача у частині стягнення на його користь моральну шкоду з ОСОБА_4., ОСОБА_3  ОСОБА_2.  та ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумах відповідно 4000 грн.,  10000 грн. та 20000 грн. не можливо.

Крім того,  з вищезазначених підстав неможливо також визнати Колективні договори на 2002-2003 р. в частині встановлення тарифних ставок та посадових окладів незаконними та антиконституційними.

Так як судом не встановлено затримку розрахунку після звільнення позивача,  то суд також вважає за необхідне відмовитиОСОБА_1ОСОБА_1. у задоволені вимог про стягнення на його користь середнього заробітку за таку затримку.

Керуючись  ст.  ст.  10, 11, 60, 130, 174, 209, 212, 213, 215 ЦПК України ,  на підставі  ст.  ст. 91,  1, 12, 13, 15, 33, 94, 96, 97, 221, 231,  237і,  247 КЗпП України,  Закону України „Про оплату праці",  Закону Украраїни „Про колективні договори та угоди",  суд,

 

Вирішив:

 

В задоволені позову ОСОБА_1 доІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 Голови первинної організації Профспілки робітників Вугільної промисловості" „Про стягнення виходної допомоги в зв"язку із виходом на пенсію,  стягнення різниці недоплаченої суми зарплати,  усунення дискриміналізації по оплаті праці,  заборони протиправної діяльності відповідача та відшкодування моральної шкоди"- відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів,  та поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів.