Судове рішення #1689829
справа№ 2-319 2007 рік

справа№ 2-319 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

7 червня 2007 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

Головуючого судді                                            Максимова М. Т.

При секретарях:                                                 Улещенко Г.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП „Макіїввугілля" „Про зобов"язання відповідача змінити у трудовій книжці дату звільнення,  стягнення сум одноразової допомоги в зв"язку із виходом на пенсію,  середнього заробітку в зв"язку із несвоєчасною видачею трудової книжки та відшкодування моральної шкоди", -

Встановив:

 

ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ДП „Макіїввугілля" та просить суд зобов"язати відповідача змінити дату його звільнення з 31.10.2006 року на 29.11.2006 року,  внести ці зміни до трудової книжки,  стягнути на його користь з ДП „Макіїввугілля" середній заробіток за період з 01.11.2006 року по 29.11.2006 року,  одноразову допомогу у розмірі 3-х місячних зарплат в зв"язку із виходом на пенсію та стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 3000 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та пояснив,  що з 11.08.1986 року він перебував у трудових відносинах з ОП „ш.Бутівська" ДП. 31.10.2006 року він був звільнений за власним бажанням в зв"язку із виходом на пенсію. Однак,  відповідач при звільнені не видав йому трудову книжку,  не дивлячись на прохання останнього. Цю книжку він отримав лише лише 29.11.2006 після неодноразових наполягань. Тому,  вважає,  що відповідач повинен сплатити йому середній заробіток за увесь час затримки видачі трудової книжки,  тобто,  за 29 днів та змінити дату звільнення з 31.10.2006 року на 29.111.2006 року,  видавши відповідний наказ та внести ці зміни до трудової книжки. Крім того,  в зв"язку із виходом на пенсію,  дп повинно було сплатити ОСОБА_1. трьохмісячний заробіток,  як безперервно працювавшему робітнику понад 20 років на підприємстві,  відповідно до умов Галузевої угоди та Колективного договору на 2004-2005 p.p.,  в чому йому було відмовлено в зв"язку із відсутністю фінансування. Такими діями відповідача ОСОБА_1. була заподіяна моральна шкода,  бо він відчув неподобства,  хвилювався через ненадання йому трудової книжки,  а в зв"язку із несплатою йому трьохмісячної зарплати за весь час роботи він відчув пригниченість,  що принизило його честь та гідність. Моральну шкоду він оцінює у 3000 грн. Представник відповідача позов не визнала та пояснила,  щоОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з шахтою Бутівською,  що в теперешній час є відокремлюючим підрозділом дп. 31.10.2006 року позивач був звільнений з підприємтсва за власним бажанням,  в зв"язку із виходом на пенсію. Дійсно,  йому своєчасно не була видана трудова книжка,  бо була втрачена у бухгалтерії та при проведенні інвентарізації була знайдена і одразу ж видана позивачу. Тому вважає,  що у даному випадку ніяким чином підприємство не порушило прав ОСОБА_1 Що стосується виплати позивачу трьохмісячної зарплати при звільнені на пенсію за безперервну роботу на підприємстві понад 20 років,  то в цій частині також не погодилась,  бо це є правом підприємства на таку виплату,  яка здійснюється за рахунок прибутку ДП „Макіїввугілля",  а відповідач у 2006 році,  тобто,  на момент звільнення прзивача прибутку не було.

 

2

 

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи,  вважає,  що позов підлягає частковому задоволенню,  лише у частині позову про стягнення моральної шкоди за несвоєчасну видачу трудової книжки,  а у задоволені решти вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається,  щоОСОБА_1,  дійсно,  працював на ш-ті „Бутівська" ДП Макіїввугілля" ЗІ1.08.1986 року і був звільнений 31.10.2006 року за власним бажанням в зв"язку із виходом на пенсію (а.с. 4-8).

Згідно зі  ст.  47 КЗпП України власник,  або уповноважений ним орган зобов"язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку та провести з ним розрахунок.

Позивач повинен був отримати трудову книжку 31.10.2006 року,  а отримав її

лише 29.11.2006 року,  про що свідчить підпис ОСОБА_1 у книзі реєстрації трудових

книжок (а.с.            ).

Вина відповідача у несвоєчасній видачі позивачу трудової книжки

підтверджується також висновком прокуратури м. Макіївки та наказом директора ш.Бутівська

про накладення дисциплінарного стягнення на винних у затримці видачі трудової книжки

позивачу,  (а.с. ____ ).

Відповідно до  ст.  237і КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі,  якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань,  втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусил для організації свого життя.

Тому,  суд вважає,  що такими діями відповідача ОСОБА_1. була спричинена моральна шкода,  бо він додавав зусиль для поїздок на шахту для ії отримання,  не мав можливості своєчасно оформити пенсію чи влаштуватися на іншу роботу,  і таку шкоду суд оцінює у 500 грн.

Що стосується вимог позивача про зміну дати звільнення у трудовій книжці з 31.10.2006 року на 29.11.2006 року,  тобто,  вказати у книжці днем звільнення -день отримання трудової книжки та стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки,  то нормами КЗпП України не передбачається в зв"язку із затримкою її видачи змінювати дату звільнення та сплачувати середній заробіток,  а тому у цій частині позову ОСОБА_1. необхідно відмовити.

Крім того,  позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 3-місячний заробіток у зв"язку із виходом на пенсію за безперервну роботу на підприємстві понад 20 років. Суд вважає,  що в цій частині позову також необхідно відмовити,  так як,  дійсно,  відповідно до  ст.  91 КЗпП України,  підприємство в межах своїх повноважень та за рахунок власних коштів може встановлювати додаткові по зрівнянню із законодавством трудові та соціальні пільги для робітників підприємства. Виплата такої допомоги- є соціальною гарантією,  передбаченою Колективним договором та Галузевим угодам між Мінтопенерго України та всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості. Джерелом виплати цієї допомоги,  відповідно до п. 4.15 Галузевої угоди є власні кошти підприємства від здійснення фінансово-господарської діяльності,  тобто прибутку.

ОП „шахта Бутівська" також як і ДП „Макіїввугілля" є неприбутковим підприємством,  що підтверджується наданим суду звітом про фінансові результати на 2006 рік та довідкою про отримання відповідачем бюджетних коштів за 2006 рік по ДП „Макіїввугілля"

(а.с. _______________________________ ).    і тому вони не мали можливості надавати

додаткові соціальні пільги для робітників підприємства у цьому році.

Керуючись  ст.  ст.  10, 11, 60, 130, 174, 209, 212, 213, 215 цпк України ,  на підставі  ст.  ст. 47, 116 КЗпП України,  Закону України „Про оплату праці",  суд, -

 

Вирішив:

 

Позов ОСОБА_1- задовольнити частково.

 

3

 

Стягнути з ДП „Макіїввугілля" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн.

В частині позову ОСОБА_1 до ДП „Макіїввугілля" „Про зобов"язання відповідача змінити у трудовій книжці дату звільнення,  стягнення сум одноразової допомоги в зв"язку із виходом на пенсію,  середнього заробітку,  в зв"язку із несвоєчасною видачею трудової книжки"- відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів,  та поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація